Жучкова Ірина Вікторівна

Методичного кабінету

Методист міського

Підготувала

УЧНІВ-ЧЛЕНІВ МАН УКРАЇНИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБІТ

ЩОДО НАПИСАННЯ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

2014 рік

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………..……..3

РОЗДІЛ 1. ЕТАПИ НАПИСАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ………………………………………..…… 4

1.1. Підготовчий етап ………………………………….... 4

1.2. Етап роботи над текстом

науково-дослідницької роботи ……………………….... 5

1.3. Заключний етап …………………………………...... 8

РОЗДІЛ 2. ЗАХИСТ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ …………………………………………………...…..8

РОЗДІЛ 3. ОФОРМЛЕННЯ НАУКОВО-

ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ ………………..……11

3.1. Вимоги до оформлення

науково-дослідницької роботи……………………..….. 11

3.2. Вимоги до оформлення відгуку на наукове

дослідження учня…………………………………….…. 15

3.3. Вимоги до написання тез науково-дослідницької

роботи ………………………………………………..…. 15

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …..…………….……... 16

ВСТУП

Епоха, що настала - епоха змін, інновацій, епоха інтелекту, яка диктує свої умови життя, висуває нові вимоги до людини. Якісно нові зміни в суспільстві переконують, що найбільшою цінністю є неповторна людська особистість з її нахилами, вподобаннями, обдаруваннями.

То ж виявлення розумової обдарованості (інтелектуальної і творчої), спеціальних здібностей у дітей, їх розвиток і реалізація є однією з актуальних проблем на сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та практики.

Однією з форм роботи з творчо обдарованою молоддю є МАН (НТУ). Результатом плідного навчання учня в МАН є написання під керівництвом ученого або вчителя-предметника науково-дослідницької роботи, з якою діти виступають на наукових конференція, колоквіумах (шкільних, міських, обласних), захищають під час конкурсу-захисту.

Педагогічний процес у МАН мас свої особливості, які відрізняють його від звичайних уроків у школі. І, перш за все, це те, що плани й програми наукових гуртків, клубів, секцій, на відміну від стабільних навчальних програм, охоплюють такі галузі знань і практичної діяльності, які виходять за межі уроку, враховуючи індивідуальні інтереси та творчий потенціал (можливості) конкретних дітей.

Сподіваємося, що дані матеріали допоможуть Вам у проведенні наукових досліджень та в оформленні їх у роботи на конкурс Малої академії наук.

РОЗДІЛ 1. ЕТАПИ НАПИСАННЯ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ

Наукова робота, підготовлена в системі МАН - це творча наукова робота учня, яка виконується самостійно і базується па знаннях, уміннях і навичках, здобутих під час шкільного та позашкільного вивчення того чи іншого предмета.

Таблиця

Алгоритм написання науково-дослідницької роботи

Вибір теми, ознайомлення з нею

Виявлення та відбір літератури з теми

З'ясування об'єкта, предмета; визначення мети і задач дослідження

Складання робочої картотеки літератури з теми

Вивчення та конспектування літератури з теми роботи

Складання попереднього плану робота, узгодження його з керівником		Проведення польових досліджень, збір статистичної інформації тощо		Викладення тексту роботи згідно з її структурою
Формулювання висновків та рекомендацій
Написання вступу та огляду літератури з теми дослідження
Оформлення списку використаних джерел та додатків
Подання чорнового варіанту науковому керівнику, написання рецензії науковим керівником
Усунення зауважень, врахування рекомендацій наукового керівника, остаточне редагування тексту, чистове оформлення роботи, підготовка її до захисту

Процес написання науково-дослідницької робота включає в себе кілька етапів:

• підготовчий;

• етап роботи над текстом;

• заключний етап.

1.1. Підготовчий етап

На етапі підготовки до написання наукового дослідження перед учнем постає низка-завдань:

- вибір теми дослідження;

- робота над планом наукової роботи;

- укладання бібліографії з теми дослідження;

- опрацювання літературних джерел за темою дослідження.

Прокоментуємо ці завдання більш докладно.

Вибір теми дослідження – це один із найважливіших етапів у підготовці учня до наукової роботи. Правильно обрати тему – це значить наполовину забезпечиш успішне її виконання. Доцільно провести аналіз тем минулих років, щоб не повторюватися або навпаки визначити актуальні та пріоритетні напрямки досліджень.

Мета роботи – головний напрям вирішення поставленої проблеми, тобто узагальнена назва того, що плануємо досягти в процесі роботи.

Залежно від того, наскільки зрозуміло і точно сформулювати мету роботи, настільки вдалими будуть її основні завдання, зміст, організація виконання роботи.

Складання плану наукового дослідження – наступний етап роботи учня. Правильна та логічна структура науково-дослідницької роботи – це запорука успіху розкриття теми. Чим докладнішим буде план, тим легше визначити основні напрямки роботи. До плану доречно в логічній послідовності внести все, що можна заздалегідь передбачити у розв'язанні досліджуваної проблеми.

Опрацювання літературних джерел за темою дослідження.

Вивчаючи обрану літературу, недостатньо покладатися на пам'ять. Доцільно вести чіткі і лаконічні записи опрацьованих джерел так, щоб можна було без особливих труднощів зрозуміти їх суть і через деякий час.

1.2. Етап роботи над текстом науково-дослідницької роботи

Треба уникати безсистемного викладення фактів без достатнього їх осмислення та узагальнення.

Думки мають бути пов'язані між собою логічно, увесь текст має бути підпорядкований одній головній ідеї. Один висновок не повинен суперечити іншому, а підкріплювати його. Якщо висновки не будуть пов'язані між собою, текст втратить свою єдність.

Науково-дослідницька робота повинна мати чітко визначену структуру, яка складається з таких частин:

- титульної сторінки;

- змісту;

- вступу;

- основної частини;

- висновку;

- списку літератури;

- додатків (при необхідності).

Вступ доцільно писати після того, як написана основна частина роботи. У вступі обґрунтовуєшся актуальність теми, що визначається, її практична значущість; визначається об'єкт, предмет, мета і задачі дослідження; розглядаються методи, за допомогою яких воно проводилося; розкривається структура роботи, її основний зміст. Якщо учень вирішив не торкатися деяких аспектів теми, він повинен зазначити про це у вступі.

Обов'язковою частиною роботи є огляд літератури (виділяється окремим розділом) з теми дослідження, в який включають найбільш цінні, актуальні роботи (10-15 джерел). Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної та практичної новизни, значущості, переваг та недоліків розглядуваних робіт, які доцільно згрупувати таким чином: роботи, що висвітлюють історію розвитку проблеми, теоретичні роботи, які повністю присвячені темі, потім ті, що розкривають тему частково. В огляді не слід наводити повний бібліографічний опис публікацій, що аналізуються, достатньо назвати назву та автора, а поруч у квадратних дужках поставити порядковий номер бібліографічного запису цієї роботи у списку літератури. Закінчити огляд треба коротким висновком про ступінь висвітленості в літературі основних аспектів теми.

Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів (пунктів, підпунктів), абзаців. Тут розглядаються та вирішуються накреслені завдання дослідження, описується його методика, аналізуються одержані результати, формулюються методичні рекомендації.

Основна частина може поділятися на теоретичну і практичну. Теоретична, як правило, містить критичний огляд наукової літератури з обраної теми, аналіз існуючих поглядів на предмет дослідження, визначення невирішених аспектів проблеми, обґрунтування свого власного підходу до матеріалу, тобто висвітлення теоретичних засад дослідження

Теоретичну частину можна назвати: „Розвиток ідеї..", „Теоретичні засади...", „Наукові основи...", „Розвиток уявлень про..." „Становлення та розвиток..." тощо.

У практичній частині, як правило, обґрунтовують вибір напрямку дослідження, наводять методи вирішення завдань, розробляють загальну методику проведення дослідження. Тут детально аналізується обраний матеріал, проводиться його класифікація, виявлення суттєвих ознак, узагальнення отриманих результатів, описуються експерименти.

Основна частина роботи містить, як правило, один-два розділи і декілька підрозділів Зміст розділів має відповідати темі роботи і повністю її розкривати. Виклад матеріалу в структурних частинах роботи підпорядковується меті дослідження.

Текст кожного розділу розпочинається з нової сторінки. Він може ділитись на пункти (нагадаємо, що вони позначаються подвійними індексами, як-то: 2.3. - третій пункт другого розділу), а пункти - на підпункти (2.3.1. - перший підпункт третього пункту другого розділу; 2.4.2. - другий підпункт четвертого пункту другого розділу). На початку розділу подається невеликий вступ (кілька речень), який націлює на сприйняття викладеної у ньому інформації.

Кожний розділ закінчується висновками, що містять стислий виклад наукових і практичних результатів, отриманих у цьому розділі. Окремо виділяти і називати їх не обов'язково – можна просто завершити розділ кількома реченнями узагальнюючого характеру.

Учні за можливості мають дати оцінку повноти вирішення поставлених завдань, оцінку достовірності отриманих результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних робіт, обґрунтування потреби подальших досліджень, а також вказати на негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.

Робота закінчується висновками. Вони є формою синтезу накопиченої у "Вступі" та основній частині наукової інформації. Це послідовний, логічно стрункий виклад одержаних результатів у їх співвідношенні з метою та конкретними завданнями, зафіксованими у "Вступі". Саме тут міститься так зване "вивідне" знання, яке є новим порівняно з базовим, вихідним. Це розширений, обґрунтований перелік усього того, що є предметом захисту.

Нове знання не слід підміняти механічним поєднанням висновків, які було зроблено наприкінці розділів – воно є більш узагальненим, вільним від другорядних подробиць

У перших пунктах висновків коротко оцінюють стан питання, далі – послідовно – розкривають методи вирішення поставленої в роботі проблеми, її практичний аналіз, порівняння з відомими варіантами розв'язання. Далі наголошують на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, викладають рекомендації щодо їх використання. Завершуючи цю частину робота, бажано вказати шляхи подальшого дослідження проблеми, ті її аспекти, що залишились недослідженими або малодослідженими.

Висновки можуть будуватись як: послідовність пронумерованих тез; набір невеликих абзаців; суцільний текст, де інформація подається описово.

У висновках, як правило, не використовуються цитати з чужих робіт, а також не наводяться ілюструючи приклади. Доречними тут будуть узагальнюючі таблиці, схеми, графіки, діаграми тощо.

Список використаних джерел (Список літератури. Список використаної літератури, Бібліографія, Література) має включати лише ті роботи, які фактично були використані: на них було зроблено, посилання або вони згадувались у тексті. Не бажано включати в загальний список: вузівські підручники, методичні посібники (окрім робіт суто методичного характеру), а також енциклопедії, словники, художні твори, довідники, газети, не фахові журнали (їх можна подавати окремими списками, наприклад: Довідкова література Словники і довідники, Джерела мовного матеріалу та ін.). До основного списку входять:

• офіційні документи, які публікуються від імені державних або громадських організацій, установ і відомств і свідчать про актуальність досліджуваної теми;

• основні праці провідних спеціалістів у даній галузі;

• праці авторів, що відбивають усі точки зору на вирішення проблеми;

• публікації автора роботи з теми дослідження;

• основні праці наукового керівника.

Додатки. Допоміжні матеріали, необхідні для повноти сприйняття основного тексту роботи, виносяться у додатки. В них можуть розміщатись описи громіздких методик; таблиці, що підсумовують і систематизують експериментальні дані; малюнки, статистичні розрахунки; хронологічні таблиці, алгоритми; протоколи і акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту і ін.

Дата добавления: 2015-07-02