Рентгенодіагностика карієсу

З. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Дисципліни	Знати	Вміти
1.Попередні	Фізика	Знати фізичні основи отримання зображень	Вміти пояснити фізичні основи отримання зображень
Анатомія та променева анатомія	Особливості будови та променевого зображення зубів та щелеп у нормі	Розпізнати зображення зубів та щелеп у нормі на променевих зображеннях.
Гістологія	Гістологічну будову зубів кісток|кістей| і суглобів щелеп у нормі.	Пояснити особливості будови цих клітин.
	Фізіологія	Характер фізіологічних процесів, які відбуваються в зубах, кістках|кістей| і суглобах щелеп у нормі	Пояснити фізіологічні процеси, які відбувають-ся в зубах, кістках|кістей| і суглобах щелеп у нормі
2.Наступні дисципліни (ті,що забезпечуються)	Хірургія, тера-пія,травматологія, ортопедія тощо	1.Показання і протипоказання до променевого дослідження кісток|кістей| і суглобів щелеп; 2.Підготовку хворих до рентгенологічного дослідження зубів, кісток|кістей| і суглобів щелеп; 3.Рентгенологічні ознаки норми зубів кісток|кістей| і суглобів щелеп;	1.Виписати направлення на дослідження кісток|кістей| і суглобів; 2.Підготовіти хворого до променевого досліджен-ня зубів кісток|кістей| і суглобів щелеп; 3.Відрізняти звичайне рентгенологічне зобра-ження зубів кісток|кістей| і суглобів щелеп від патологічного;
3.Внутришньо-предметна інтеграція (між темами даної дисципліни)

3.2. Зміст теми.

Виявлення периапікальних кісткових змін, які ускладнюють карієс, традиційно є важливим і найбільш частим завданням рентгенологічного дослідження в терапевтичній і хірургічній стоматології. Крім того, рентгенологічне дослідження при карієсі дозволяє своєчасно і правильно його діагностувати і проводити диференційну діагностику із некаріозними ураженнями зубів.

У зв”язку з вищевказаним необхідно вивчення рентгенологічних методів обстеження при діагностиці карієсу, пульпіту, періодонтиту, пародонтиту і остеомієліту, а також ознак, які виявляються при цих захворюваннях при рентгенологічному обстеженні.

Карієс – це місцеве проявлення загального порушення, проявляється декальцинацією твердих тканин зуба і на рентгенограмах виявляється у вигляді ділянок просвітлення у емалі, зубовині, джумурі. Найбільш часто для виявлення карієсу використовуються внутришньоротова рентгенографія зубів. Із них найбільш ефективною є інтерпроксимальна з”йомка, так як вона виключає проекційні викривлення і накладання контактних поверхонь однієї на другу. На другому місці стоїть методика з”йомки паралельними променями. ЇЇ переваги пояснюються тим, що використовуються більш паралельні промені з більшої фокусної відстані, що зменшує викривлення форми і розміру коронок та коренів. Більш всього дає помилок методика ізометричної рентгенографії.

Панорамні знімки, що виконані в боковій проекції мають переваги в діагностиці карієсу перед прямими панорамними знімками, так як в останьому випадку більше потворюються форма і розміри молярів.

Частота розходжень між даними панорамної рентгенографії із використанням паралельного пучка променів ізометричною з”йомкою складає відповідно 5% і 6,8%. У порівнянні з даними внутрішньоротової рентгенографії, розпізнання карієсу на ортопантомограмаз складає тільки 83%.

Завдання рентгенологічного обстеження при діагностиці карієсу складаються з:

1. Визначення величини і глибини каріозної порожнини.

2. Визначення її близькості по пульпової камери.

3. Виявлення карієсу у місцях, недоступних для огляду.

4. Уточнення стану зубовини під пломбою.

5. Виявлення вторинних каріозних порожнин під коронкою.

6. Виявлення карієсу шийки.

7. Карієсу кореня.

8. Карієсу непрорізаного зуба.

9. Правильності проведеного лікування:

- Правильності накладання лікувальної прокладки під пломбу.

- Пломбірування кореневих каналів.

- Щільності прилягання пломбіровочного матеріалу до стінок дефекту і її стан.

- Наявність нависаючих пломб.

- Наявність зливних пломб.

10. Виявлення змін в періодонті, які ускладнюють карієс.

Дата добавления: 2015-07-02