Бактеріальні захворювання людини

Значення бактерій

1. Виконують роль редуцентів у біосфері (мінералізують органічні речовини).
2. Забезпечують колообіг багатьох біогенних хімічних елементів (С, О, Н, N, Р, S, Са).
3. Беруть участь у ґрунтоутворенні (утворенні гумусу).
4. Беруть участь в утворенні нафти, сірководню.
5. Бульбочкові бактерії фіксують атмосферний азот і переводять нітроген у доступну для рослин форму.
6. Бактерії в кишечнику травоїдних тварин забезпечують травлення клітковини.
7. Кишкова паличка в кишечнику людини синтезує вітаміни групи В, вітамін К.
8. Беруть участь в очищенні стічних вод.
9. Використовуються людиною у промислових процесах бродіння (завдяки молочнокислому бродінню із молока отримують молочнокислі продукти, сквашують овочі, заготовляють силос; завдяки оцтовокислому бродінню зі спирту отримують оцет).
10. Використовуються людиною для синтезу важливих органічних речовин (ферментів, гормонів, вітамінів, антибіотиків, кормових та харчових білків).
11. Використовуються людиною для біологічної боротьби із шкідниками рослин.
12. Кишкова паличка (esherihia coli) є важливим об’єктом наукових досліджень.
13. Сапрофіти псують продукти харчування.
14. Паразити є збудниками захворювань рослин, тварин, людини.

Назва хвороби	Спосіб поширення інфекції	Частини тіла, які уражаються
Дифтерія	повітряно-крапельний шлях	верхні дихальні шляхи (токсин розноситься кров’ю до всіх органів, згубно діє на серце)
Туберкульоз	повітряно-крапельний шлях	найчастіше легені, але можуть бути й інші органи (кістки, нирки, шкіра)
Бактеріальна пневмонія	повітряно-крапельний шлях	легені
Кашлюк(коклюш)	повітряно-крапельний шлях	верхні дихальні шляхи
Ангіна	повітряно-крапельний шлях	носоглотка, шийні і підщелепні лімфатичні вузли
Скарлатина	повітряно-крапельний шлях	носоглотка, шийні і підщелепні лімфатичні вузли, шкіра
Гонорея (трипер)	фізичний контакт (незахищений статевий акт)	слизові оболонки статевих органів
Сифіліс	фізичний контакт (незахищений статевий акт)	статеві органи, кістки, суглоби, серце, очі, ЦНС, шкіра
Правець	забруднення ран	кров (токсин діє на рухові нейрони спинного мозку і м’язи)
Сибірська язва	зоонозна інфекція (людина заражається від с/г тварин) повітряно-крапельний шлях, фізичний контакт (через виразки на шкірі)	шкіра, легені, травний тракт
Бруцельоз	зоонозна інфекція через їжу (м’ясомолочні продукти, що походять від заражених тварин)	суглоби, м’язи, ПНС, лімфовузли, печінка, селезінка
Висипний тиф	через переносники (людські воші, щурячі блохи)	кров, серце, судини, печінка, селезінка, ЦНС, шкіра
Стрептодермія	забруднення ран	шкіра
Ботулізм	через їжу (найчастіше через м’ясні, рибні консерви)	ЦНС, серце, судини
Холера	фекальні забруднення	травний тракт (тонкий кишечник)
Бактеріальна дизентерія	фекальні забруднення	травний тракт (тонкий і товстий кишечник)
Черевний тиф	фекальні забруднення	травний тракт, лімфа, кров, легені, кістковий мозок, селезінка
Сальмонельоз	через їжу (найчастіше через м’ясо, молоко, яйця)	травний тракт (тонкий і товстий кишечник)

Відділ Ціанобактерії (Синьо-зелені водорості)

Ціанобактерії – прокаріотичні (без’ядерні) одноклітинні, колоніальні чи нитчасті організми. Клітини без’ядерні, за будовою схожі на бактеріальні, мають синьо-зелене забарвлення завдяки наявності специфічного комплексу пігментів (основний – бактеріохлорофіл), здатні до фотосинтезу.

Живуть у найрізноманітніших середовищах.

Розмножуються нестатево: одноклітинні і колоніальні – бінарним поділом клітини, нитчасті – фрагментацією (розрив ниток відбувається у місці особливих клітин – гетероцист).

Представники: мікроцистіс, анабена, носток, спіруліна.

Дата добавления: 2015-06-27