Форми міжбіогеоценозних зв’язків і патології тварин

Поняття «міжбіогеоценозні зв’язки».

Питання до теми

Тема: Міжбіогеоценозні зв’язки і патологія тварин.

Лекція № 7

1. Поняття «міжбіогеоценозні зв’язки».

2. Форми міжбіогеоценозних зв’язків і патології тварин.

3. Джерела забруднення ґрунту та його роль у виникненні
інвазійних, інфекційних та незаразних хвороб.

4. Еколого-санітарні вимоги до природних вод як джерел водопостачання у тваринництві.

5. Джерела забруднення води.

6. Охорона джерел водопостачання.

Тваринницькі геотехсистеми тісно пов'язані з агробіогеоценозами, лісами, іншими екосистемами аграрних ландшафтів і їх оточенням. Межбіогеоценозні зв'язки істотно впливають на структуру і функцію пасовищних біогеоценозів і фермерських геотехсистем та умови існування сільськогосподарських тварин, на їх стійкість і сприйнятливість до хвороб. Порушення міжбіогеоценозних зв'язків – одна з причин захворювань тварин. Регуляція і оптимізація цих зв'язків – одна з необхідних умов в розробці комплексу заходів щодо профілактики хвороб тварин.

Розвиток тварин, їх продуктивність, відтворююча здатність і природна резистентність залежать від умов їх життєзабезпечення за пасовищного і стійлового утримання. Екологічна обстановка в пасовищних і фермерських системах визначається їх внутрішньою організацією і факторами навколишнього середовища. Будь-яка екосистема випробовує вплив інших систем і сама є фактором, що впливає на своє оточення. Будучи відкритими системами, вони обмінюються між собою речовиною, енергією, екологічною і генетичною інформацією. У системі «екосистема–донор – екосистема–реципієнт» функціонує екологічний закон розвитку екосистеми за рахунок навколишнього середовища.

Тваринницькі геотехсистеми пов'язані з агробіогеоценозами (полями, городами, садами), лісовими БГЦ (лісами, лісовими смугами), водними екосистемами, які використовуються для напування тварин.

Міжбіогеоценозні зв’язки відбуваються завдяки переміщенню рослин, тварин, повітряних мас, вод, частинок ґрунту.

Агробіогеоценози – виробники продукції рослинництва. Зерно і коренеплоди, солому та іншу рослинницьку продукцію використовують в тваринництві для годування тварин. Кормові якості різної рослинницької продукції неоднакові. Деякі корми, отримані в агробіогеоценозах, володіють лікувально-профілактичними властивостями.

Так, наприклад, моркву з успіхом застосовують для лікування і профілактики авітамінозу А. Інші корми, особливо зіпсовані, можуть представляти загрозу здоров'ю тварин. Так, корм, забруднений фузаріями, – може бути причиною ензоотії – фузаріотоксикозу. Нітратно-нітритний токсикоз – наслідок забруднення рослин нітратами за нераціонального внесення азотних добрив під посіви сільськогосподарських культур і кормових трав. Хімічний захист рослин від шкідників і хвороб може стати причиною забруднення кормів отрутохімікатами і пов'язаних з цим отруєнь тварин.

Одна з причин захворюваності і загибелі тварин в натурбіогеоценозах заповідних територій – це інфекційні і інвазивні хвороби. Сучасні заповідники не захищенні від виникнення в них захворювань диких тваринних предків і родичів сільськогосподарських.

Заповідник – територія (акваторія), що особливо охороняється, повністю виключена з будь-якої господарської діяльності заради збереження в незайманому вигляді природних комплексів (натурбіогеоценозів). Натурбіогеоценози саморегульовані. В них склалася екологічна рівновага, що перешкоджає виникненню ензоотій. Натурбіогеоценози – «еталони природи», характерні для того географічного ландшафту, в якому вони розташовані. Порівняльна оцінка природних і антропогенних БГЦ – одна з фундаментальних умов екологічного моніторингу, який може бути успішно використаний для вирішення проблем тваринництва і ветеринарії.

Засоби пересування, особливо повітряний транспорт, – один з факторів швидкого перенесення збудників і переносників заразних хвороб тварин (і людей) з одного пункту земної кулі в іншій.

Тваринницькі геотехсистеми пов'язані не тільки з суміжними екосистемами, але і з БГЦ, віддаленими від об'єктів тваринництва. Такий зв'язок наголошується при згодовуванні тваринам продуктів морського лову, вироблених в державах інших континентів (рибу та ін. часто використовують для виготовлення кормових добавок (рибна мука і ін.), лікувально-профілактичних засобів (риб'ячий жир і ін.).

Так, В. Н. Локтіонов описав ртутне отруєння норок в звірорадгоспах Татарстану при згодовуванні звірам забрудненого ртуттю м'яса китів, що відловили в Атлантичному океані.

Інша причина захворюваності і смертності диких тварин – отруєння пестицидами. На заповідну територію (акваторію) пестициди можуть заноситися повітряними потоками, що пересуваються, з осіданнями, через річкову мережу. Інший шлях міграції отрутохімікатів – це харчові мережі, які пронизують біосферу.

Так, наприклад, хімічно стійкий ДДТ до цих пір мігрує по харчових ланцюгах планети і, як вважають, вражає все нові і нові покоління організмів.

Велике еколого-ветеринарне значення мають взаємозв'язки між тваринницькими геотехсистемами і водними екосистемами. Річки і озера, що межують з пасовищами, впливають на гідрологічний режим ґрунтів, зростання і розвиток травостоя, якість пасовищного корму. Особливу роль відіграє питна вода. Розвиток тварин, природна резистентність їх організму залежать від хімічного складу води.

Так, наприклад, дефіцит у воді фтору веде до розвитку карієсу зубів. Надлишок фтору у воді – причина флюорозу. Питна вода, забруднена нітратами, пестицидами, важкими металами, може стати причиною ензоотій, токсикозу. Ензоотії хвороб шлунково-кишкового тракту відмічені при забрудненні води фекаліями і сечею тварин при порушенні санітарно-гігієнічних правил водопою стад.

У системі заходів щодо профілактики захворювань тварин, підвищення їх продуктивності належну увагу слід приділяти регуляції і оптимізації зв'язків між тваринницькими геотехсистемами і їх оточенням.

Дата добавления: 2015-06-27