Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Огляди. Особливості оглядів. Види оглядів. Вимоги до них




ОПРОСНЫЙ ЛИСТ

ТЕПЛОИЗОЛЯЦИЯ ТРУБОПРОВОДА
Наименование показателя Значение показателя
  Общее описание объекта (основные характеристики, место расположения, размеры, геометрия).  
  Материал, из которого изготовлен трубопровод.  
  Диаметр трубы внутренний/наружный  
  Площадь изолируемой поверхности  
  Условия эксплуатации (улица/помещение/подземная прокладка)  
  Теплоноситель (вещество)  
  Максимальная/минимальная температура теплоносителя  
  Скорость потока теплоносителя  
  Периодичность потока  
  Влажность, рН окружающей среды  
  Температура окружающего воздуха мин./макс.  
  Образование конденсата/наледи на поверхности трубы  
  Воздействие агрессивных сред (кислоты, щелочи, нефтепродукты…)  
  Механическое воздействие  
  Наличие старой изоляции  
  Наличие ЛКП  
  Наличие следов коррозии на поверхности трубы    
  Необходимость колеровки Изоллата  
  ОСНОВНАЯ ЦЕЛЬ ТЕПЛОИЗОЛЯЦИИ  

 

 

Менеджер (Ф.И.О.,тел.), ведущий проект (объект): _________________________

Слово «огляд» розуміється в журналістиці як опис, підведення підсумків, розгляд, вивчення. Говорячи про огляд ЗМІ. найчастіше мають на увазі вивчення особливостей публікацій, літературної та творчої діяльності видання, теле- і радіопрограм або спосіб знайомства аудиторії з публікаціями з метою дати уявлення про їхній зміст, форму. ааааааааааааааааааааааааааааа
Історично вихідною формою оглядів ЗМІ був огляд преси. Поява цього жанру пов’язана з розширенням кола газетної продукції, з прагненням розібратися у розмаїтті газет і журналів, дізнатися, що вони пишуть, як і чому, і розповісти про це читачеві. За наявними відомостями, спочатку огляди преси складалися окремими дослідниками, вченими з метою сформулювати своє уявлення про роль і можливості преси та життя суспільства і познайомити з цим поданням своїх сучасників. Одним з перших такого роду оглядів (можливо, першим) є книга німецького теолога Агасфера Фріча «Огляд (або опис) новин, які називаються «Нові газети» («Нові часівники»), і що містяться в них корисності та марності», що вийшла в 1676 році в Німеччині. Міркування оглядача про користь і марність публікацій і взагалі газет виражені в коментарях до уривків, взятих з них. Надалі огляди з’являються вже на сторінках самих періодичних видань. За радянських часів огляди преси були одним з найбільш важливих жанрів. Цей жанр, як і інші, активно застосовувався для впливу на інформаційну політику розглянутих видань. Оглядачі повинні були розглядати всі публікації і видання з партійної точки зору, перебуваючи на її жорсткій ідеологічній платформі. В оцінці, наприклад, певної газети треба було виходити з того, як вона допомагає своїй партійній організації у вирішенні тих чи інших питань, як висвітлює у зв’язку з цими питаннями місцеве життя, як працює зі своїми позаштатними авторами - робкорами, сількорами, юнкорами. Автор огляду повинен був звернути увагу на рівень політичної витриманості публікацій, відповідність їх курсу партії, на те, наскільки точно вміє газета виділяти головні напрямки господарської діяльності суспільства, дослідити їх, знаходити передовий досвід і поширювати його, наскільки критичні й самокритичні публікації, наскільки доказові, аргументовані її виступи, яка мова, стиль публікацій, який відгук отримують вони у читача, як бореться видання за дієвість своїх виступів і т. д. ааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааа
Обов’язковість виконання оглядачем цих вимог диктувалася тією роллю, яку журналістика відігравала в житті суспільства, будучи інструментом партійного впливу на маси, партійного контролю за процесами, що відбуваються в суспільстві. Видання, що публікували огляди, могли розглядати тільки «нижчі» газети та журнали. Центральна газета могла, наприклад, критикувати всі інші видання, республіканська - обласні, районні, багатотиражні, обласна - районні і т. д. ааааааааааааааааааааааааааааааааа
В наш час оглядачі ЗМІ перебувають у дещо іншому становищі, «субординації» видань не існує. Преса оглядає радіо- і телепередачі, а телебачення і радіо розповідають про газети і журнали. Ідеологічна платформа, спираючись на яку, журналіст може оглядати ті або інші видання, публікації, може бути найрізноманітнішою. Політичний плюралізм видань обмежується лише плюралізмом цілей, переслідуваних їх реальними власниками. Зміна ролі журналістики в суспільстві позначилася на характері реакції розглянутих видань на опубліковані огляди. Ця реакція взагалі стала необов’язковою, Більше того, автор огляду може постати перед судом за звинуваченням як мінімум в нанесенні моральної шкоди, якщо, на думку розглянутих видань, він їх «образив». Ці та інші чинники орієнтують увагу оглядачів лише на деякі з тих аспектів діяльності ЗМІ, які колись були лише малою часткою оброблюваного ними «поля». ааааааааааааааааааааааааа
Огляд ЗМІ як жанр публіцистики багато спільного має з рецензією. У ньому також проводиться аналіз і дається оцінка творам, де вже відображене реальне життя. Але це вже не окремий літературний чи кінотвір, а діяльність певних засобів масової інформації - газет, журналів чи телерадіокомпаній. До оглядів звертаються як до засобу полеміки із іншими ЗМІ, які стоять на інших позиціях. Іноді приводом для появи в газеті такого огляду є поява в будь-якому друкованому органі або на телеекрані невдалого, помилкового твору. Набагато частіше газети публікують телевізійні огляди, присвячені різним телепрограмам або діяльності цілих телекомпаній і телеканалів. Подібні огляди звернені як до телеглядачів, так і до тележурналістів. Деякі з них, як, наприклад, щотижневі гострокритичні телеогляди І. Петровської в газеті «Известия», справляли помітний вплив на формування низки телепрограм і на журналістів, зайнятих їх підготовкою. ааааааааааааааааа
Для підготовки огляду ЗМІ необхідне постійне і досить тривале спостереження за його об’єктом - газетою, журналом або телепрограмою, визначення сфери їх інтересів, особливостей змісту, оформлення та редакційної політики. Без цього важко підготувати навіть оперативний полемічний огляд-відгук на виступ оглянутого видання. ааааааааааааааа
Огляд має специфічні особливості - призначення тексту, методів відображення дійсності і отримання інформації. Мета оглядача, що звертається до цього жанру публіцистики, - дати читачу уявлення про цілий комплекс фактів, подій і ситуацій, що відбуваються і виникають у певному регіоні і в певний часовий період. аааааааааааааааааааааааааааааааааааа ААДля підготовки огляду його автору - штатному або нештатному оглядачеві - доводиться користуватися різними методами збору інформації. Найрідше - спостереженням, частіше - вивченням документів, офіційних матеріалів, статистичних даних. Автор зустрічається з політиками, економістами, фахівцями, керівниками адміністрації та іншими чиновниками, прагне отримати у них потрібну йому інформацію, цікавиться їх думкою. Зазвичай це досить об’ємна інформація, найрізноманітніша за своїм типом і призначенням матеріалів - звіти, доповіді, публікації в пресі, тексти виступів керівників різних відомств, результати діяльності компаній, фірм, підприємств, організацій і т.п. Все це потрібно прочитати, зіставити, порівняти, піддати всебічному аналізу і головне - зробити в підсумку висновки. Оглядач перш за все - аналітик і потім - прогнозист. Він повинен виявити і представити у своєму тексті тенденції розвитку ситуацій у тих сферах життя суспільства і діяльності держави, які стають об’єктами його спостереження, показати результати цього розвитку і спробувати передбачити шляхи і методи розв’язання проблем, що постають перед учасниками цього процесу. ааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааа
Для підготовки публікацій у цьому жанрі потрібен час, інколи доволі значний. Але він не є безконечний, оглядач, як і будь-який журналіст газети, зобов’язаний подати свій текст до певного терміну, у визначений день. Не випадково огляд вважається одним з найбільш трудомістких жанрів публіцистики. І не випадково оглядачами стають найбільш досвідчені й багатознаючі працівники газети. Виконувати свої обов’язки їм допомагає спеціалізація у певній галузі життя. Але якщо в редакції немає посади оглядача, виконувати його обов’язки повинні бути готові кореспонденти галузевих або проблемних відділів - відповідно до їх тематичної спеціалізації. А власний кореспондент буде писати економічні або спортивні огляди у своєму регіоні. аааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааа
В основі жанру огляду лежить осмислення подій і фактів, обмежених певними часовими і географічними рамками. Як правило, він має сувору періодичність. Особливості жанру: оглядач оперує не окремим фактом, не окремою подією, а більш широкою сукупністю, фактів, подій, ситуацій, явищ, сторін суспільного життя. Предметну основу становить сукупність соціальних фактів у формі панорами життя всього суспільства або певної його сфери. Кожен факт розглядається не ізольовано, а як елемент більш великого цілого. При цьому головне значення мають не міркування автора, а події, явища, процеси в їх сутнісному вираженні. Панорамність зображення досягається тим, що журналіст пропонує, з одного боку, максимально широке охоплення дійсності, а з іншого (за аналогією з панорамою як твором живопису) - різну глибину зображення: крупний план, середній, загальний. Крупний план - це особисто спостережені автором факти, що відтворюються в окремих епізодах, картинках, репліках. Середній план – опис соціальної ситуації, процесів і явищ, що виникли. Загальний план - встановлення взаємозв’язку між окремими фактами, створення цілісної картини дійсності в її протиріччях, виявлення загальних закономірностей розвитку соціального світу, створення власне панорами подій. Автор групує факти навколо поставленої проблеми. Авторська думка складає свого роду стрижень матеріалу, навколо якого і йде угруповання різної інформації.
За своїми ознаками огляд - специфічний жанр, близький і до кореспонденції, і до статті, і до колонки. З кореспонденцією його зближує опора на факти дійсності, із статтею - рух думки, з колонкою - очевидне особистісне начало, панування персоніфікованої точки зору. Але ці ж чинники і відрізняють огляд від близьких йому жанрів журналістської творчості. Якщо в кореспонденції публіцист оперує групою фактів, об’єднаних однією, відносно неширокою темою, то в огляді можуть бути використані різноманітні дані, що дозволяють зробити розповідь багатотемною. Багатотемність призводить до того, що композиція тексту набуває «ланцюгово-епізодичного» характеру: думка автора рухається від опису й аналізу одного епізоду до іншого. На відміну від статті, де активно використовуються саме логічні доводи, в огляді застосовуються перш за все виразні приклади, деталі, які надають тексту наочності, конкретного характеру. Оглядач використовує вплив наочності, зупиняється на подробицях, щоб потім швидко відійти від них, кинувшись до узагальнення. Тому він повинен володіти як талантом мікрокопіювання життя, так і талантом широкого його бачення. Оглядач, що має достатньо часу для роздумів, аналізу, може виявити у подіях взаємозв’язок, ще невідомий аудиторії, що залучить її увагу до опублікованого огляду. аааааааааааааааааа
Оглядачу важливо відповісти насамперед на такі питання: Що породило дане явище (ситуацію)? Яка значимість розглянутих подій? Як будуть розвиватися розглянуті явища чи ситуація і що слід зробити у зв’язку з цим? Останнє питання є найскладнішим. Намагаючись відповісти на нього, дати прогнози, оглядачі часто спираються не тільки на чиюсь думку, але і на знання тенденцій, закономірностей, які породжують події, керують ними. У цьому випадку журналісту нерідко допомагає знання розвитку аналогічних подій, ситуацій в якихось інших сферах або в минулому. ааааааааааааааааааа
Залежно від широти охоплення подій вирізняють такі види оглядів: загальний – охоплює найбільш значні події, що сталися за певний проміжок часу в світі, країні, регіоні та конкретний огляд, який розглядає події місцевого значення, що стались з невеликим інтервалом в часі. В залежності від призначення тексту виділяють такі види огляду - інформаційний та аналітичний огляд. Перший лише повідомляє про факти та події, що відбулися в межах розглянутого регіону. Автор аналітичного огляду не обмежується повідомленням інформації, але аналізує її і робить певні висновки. Він користується специфічним методом відображення життя - його панорамуванням, ніби оглядаючи з висоти панораму подій, що відкривається йому. Узгоджуючись зі своїм завданням, він звертається до різних видів жанру, створюючи загальний огляд або виділяючи з панорами окремі її сторони створюючи тематичний огляд - політичний або міжнародний огляд, економічний, комерційний, спортивний або військовий. В залежності від часового періоду, до якого належить зібрана інформація, огляд може бути тижневим, місячним, квартальним і т.д. ааааааааааааааааааааааааааааааааа ААСьогодні існує декілька стійких видів оглядів засобів масової інформації. АА Огляд-презентація. У зв’язку з тим, що дуже велика частина населення через матеріальні труднощі не може купувати три-чотири газети, журнали, мати радіо, телевізор, ті видання, які користуються найбільшим попитом у населення, а також радіо- і телепрограми «беруть на себе» завдання проінформувати людей про те, що пишуть інші видання або що повідомляють інші телерадіопрограми. При цьому оглядачі можуть присвятити свою «презентацію» огляду нових видань, які щойно вийшли в світ, або ж розповісти про публікації на сторінках вже відомих читачеві газет і журналів. У першому випадку в огляді йдеться зазвичай про цілий номер нового журналу, але іноді в ньому можуть розглядати і кілька номерів видання. При цьому ставиться одна мета - показати характер нового видання, його переваги та недоліки. У другому випадку автор огляду намагається познайомити аудиторію з найбільш цікавими, з його точки зору, публікаціями в різних виданнях. Найчастіше такі публікації відбираються оглядачем за однією переважаючою ознакою - ступінь сенсаційності. Чим сенсаційна публікація, тим більше у неї шансів бути включеною в огляд ЗМІ. Такі огляди автор зазвичай починає з головної сенсації. Це привертає увагу аудиторії до публікації. Потім викладаються інші новини. Аналітичне начало такого виду огляду полягає в тому, що автор намагається показати ті глибинні причини, які породжують «непоєднувані», на перший погляд, сенсації, що відбуваються в різних сферах життя суспільства. Саме цим огляд ЗМІ як аналітичний жанр відрізняється від анотації новин, від їх інформаційної добірки. ааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааа
Тематичний огляд. Даний вид огляду присвячується висвітленню певної теми. В даний час дуже часто такими темами є укази президента України, закони, постанови, прийняті Верховною Радою, урядом України, органами місцевої влади, нові призначення і відставки у вищих ешелонах влади, результати чергових виборів, надзвичайні події, скандальні події, злочини і т. д. Всі ці та інші подібні явища стають центральним пунктом, навколо якого і будується огляд преси. Залучаючи публікації з різних видань, теле- та радіопередачі, автор прагне з їх допомогою представити аудиторії повну картину події, познайомити її з різними оцінками, думками, позиціями, зайнятими ЗМІ по відношенню до даної події. Такого роду огляд дає аудиторії більш-менш повне уявлення про причини події, її внутрішні «пружини», значення. Цей вид огляду містить у собі риси аналітичної публікації у більш повній мірі, ніж огляд-презентація. аааааааааааааааааааааа
Безадресний огляд. У безадресному огляді, як і в тематичному, розглядається одна або більше нагальних тем, що обговорюються пресою. Однак безадресний огляд володіє однією характерною рисою - відсутністю посилань на конкретні видання, радіо- та телепрограми, які розглядаються. Для автора важливо простежити за тим, як засоби масової інформації в цілому обговорюють ту чи іншу тему, до якого висновку приходять, які оцінки виносять. Іноді автор ставить за мету виявлення тих проблем, які протягом певного часу (тижня, місяця) найбільшою мірою хвилювали вітчизняну або й світову пресу. При цьому автор може досить докладно коментувати які саме проблеми зацікавили пресу, також особливості їх висвітлення у пресі. Це значною мірою зближує безадресний огляд ЗМІ з жанром огляду. «Прив’язку» змісту огляду до ЗМІ автор зазвичай здійснює узагальненим чином, наприклад: «Ліва преса вважає...», «Права преса України впевнена...», «Засоби масової інформації України звернули увагу на таку проблему...», «Як вважають деякі газети...», «Вся світова преса виступила в зв’язку з цим...» і т. д. Такого роду посилання вигідні для автора тим, що вони звільняють його від можливого докору з боку конкретних ЗМІ в перекручуванні їх позиції і т. п. При цьому вид безадресного огляду дозволяє автору проявити своє «глобальне бачення» найбільш важливих проблем, тих, що привернули увагу ЗМІ, висловитися про них в потрібному ключі. У той же час аудиторія має право ставитися до таких оглядів як до особистої думки автора, яку не обов’язково брати до уваги. ааааааааааааааааааааааааааааа
При підготовці оглядів автору бажано дотримуватися певних правил. Перше - правильно визначити мету свого виступу, окреслити коло питань, які треба висвітлити, вибрати тему. Так, наприклад, при написанні тематичного огляду важливо встановити, яке місце ця тема займає в «залучених» автором виданнях. Автору слід при цьому звертати увагу як на великі публікації, так і на невеликі за розміром, акцентуючи увагу насамперед на їхньому змісті. Все це допомагає більш точно оцінити позицію того чи іншого видання з конкретного питання. У ході вивчення публікацій він може виявити якісь помилки, неточності і т. д. Якщо вони мають випадковий характер, то їх можна використовувати тільки в якості образних деталей, але аж ніяк не варто будувати на них свій виступ. Необхідно уникати зайвих або необґрунтованих емоцій з приводу розглянутих публікацій. Автор публікації, зрозуміло, має право висловити свою думку з приводу того, про що йде мова, але думка ця повинна бути аргументованою, побудованою на фактах. Інакше вона буде виглядати недоречною, зайвою.

 

 

2. Створити свій огляд: три або більше різних публікацій на одну тему різних авторів з різним висвітленням. Узагальнити і показати різні точки зору.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-06-27; Просмотров: 8528; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.