![]() КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Мистецтвознавчі
Своєю чергою, судово-медичні поділяються на види: - експертиза трупів, - експертиза живих осіб, - експертиза речових доказів, - судово-медична експертиза ідентифікації знарядь злочину за його слідами, - експертиза у справах про професійні правопорушення медичних працівників та ін. 2. За характером предмета або галуззю спеціальних знань судові експертизи поділяються, майже аналогічно поділу судових експертиз на класи з деталізацією на роди: - криміналістичні судові експертизи та їх різновиди; - медичні та психофізіологічні та їх різновиди; - інженерно-транспортні і т. д. 3. Усі криміналістичні ще діляться на різновиди за рівнем розповсюдження па: - традиційні (дактилоскопічна, почеркознавча, авторозиав-ча, судово-балістична тощо); - нетрадиційні (експертиза матеріалів, речовин і виробів: нафтопродуктів, паливно-мастильних матеріалів, лаків і покриття тощо, експертиза ґрунту, фоноскопічна, фонографічна (фонетична), полі графологічна, гіпнорепродуктивна, графологічна тощо). 4. Залежно від характеру завдань і методів дослідження на: - ідентифікаційні (для встановлення індивідуальної тотожності); - класифікаційні (для класифікації об'єкта дослідження, встановлення його групової належності, виду, роду); - діагностичні (для встановлення стану об'єкта, його властивостей, встановлення можливості провадження об'єктом певної дії тощо); - ситуаційні (пов'язані з дослідженням об'єкта, його ознак і властивостей залежно від конкретної ситуації та обстановки на місці події); - змішані (найбільш розповсюджені). 5. Залежно від черговості (послідовності) проведення на: - первинні (за якої об'єкт досліджується вперше); - повторні (призначаються в разі необґрунтованості висновку в первинній експертизі або коли висновок суперечить іншим матеріалам справи чи породжує сумнів у його правильності). Це має місце тоді, коли: а) висновок суперечить іншим доказам, що містяться в матеріалах справи; б) під час проведення експертних досліджень застосовувалися методи, які не відповідають досягненням сучасної науки; в) експертом із суб'єктивних причин досліджувалися не всі представлені джерела (суб'єктивна неповнота дослідження); г) експерт не володіє спеціальними знаннями для дослідження наданих об'єктів (некомпетентність). Повторні судові експертизи призначаються з іншим складом експертів (ч. 6 ст. 203 КПК). Необхідно мати на увазі, що за незгоди з первинним висновком експерта призначення повторної експертизи не є обов'язковим. У вирішенні нього питання враховується наявність у справі інших доказів з обставин, що є предметом експертизи, а також практична можливість (за часом і в принципі) провести повторну експертизу, наприклад, коли втрачено або істотно видозмінено досліджуваний об'єкт. 6. За обсягом проводжених досліджень судові експертизи поділяються на: - основні (висновки яких охоплюють основний комплекс питань, які вимагали експертного дослідження); - додаткові (ними вирішуються питання, які з об'єктивних причин не входили до переліку основної експертизи або доповнюють чи уточнюють відповіді основної). Призначається тоді, коли висновок основної було визнано об'єктивно неповним або недостатньо зрозумілим. Доручається тому ж експертові або іншим (ч. 5 ст. 75, ст. 203 КПК). 7. Залежно від кількісного складу експертів на: - одноособові (проводяться одним експертом); - комісійні (проводяться групою експертів однієї галузі спеціальних знань). Призначається для вирішення достатньо складних питань або коли мають місце різні думки з будь-якого питання. Складається спільний висновок, а коли не дійшли згоди, то кожний з них складає свій висновок окремо (ч. З ст. 75, ст. 203 КПК). Судово-психіатрична експертиза завжди комісійна (не менше трьох експертів-психіатрів). 8. За складом використаних спеціальних знань на: - однорідні (такі, під час провадження яких використовуються спеціальні знання з галузі однієї науки); - комплексні (використовуються декілька різних, але суміжних галузей спеціальних знань). Це можуть бути медико-криміналістичні, психолого-психіатричні, автотехнічно-кри-міналістичні тощо. За згоди експертів складається спільний висновок, з указівкою на те, в чому конкретно полягала роль кожного фахівця. Кожен експерт вправі підписати спільний висновок повністю або лише ту частину його, яка відображає хід і результати проведених ним особисто досліджень. Якщо експерти не дійшли згоди, кожний з них складає свій висновок. 9. Залежно від місця проведення на: - такі, що проводяться в експертних установах; - такі, що проводяться поза межами експертних установ.
Дата добавления: 2015-06-27; Просмотров: 554; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |