ПИТАННЯ 1. Ґрунтові горизонти

Ґрунт як природне тіло

ЛЕКЦИЯ 2.

Питання

1. Ґрунтові горизонти.

2. Ґрунтовий профіль.

3. Методи вивчення ґрунтів.

С/р. Макроморфологічні ознаки ґрунтів.

У процесі генезису (походження) й еволюції (розвитку) ґрунт розчленовується на відповідні шари або так звані генетичні горизонти.

Генетичний горизонт - це шар ґрунту, який утворився під впливом природних чинників і характеризується відповідними морфологічними ознаками та будовою. Під генетичною будовою ґрунту розуміють поєднання генетичних горизонтів у ґрунтовому профілі.

В описі ґрунтів генетичні горизонти прийнято позначати буквами або буквами і цифрами.

Є дві системи позначення генетичних горизонтів –

В.В. Докучаєва (міжнародна)

О.Н. Соколовського (українська).

В.В.Докучаєв запропонував позначати генетичні горизонти індексами, використовуючи для цього перші літери латинського алфавіту, наприклад:

А - гумусовий або акумулятивний горизонт,

В - перехідний або ілювіальний (вмивний) горизонт, який залягає безпосередньо під горизонтом А,

С - материнська або ґрунтотворна порода.

В окремих генетичних горизонтах виділяються ще підгоризонти А₀, А₁, А₂, А₃, В,, В₂, В₃.....і т.д.

У 1936 р. український ґрунтознавець О.Н.Соколовський запропонував принципово нову систему індексів. Детальніше її розробили його учні М.К.Крупський, Г.С.Гринь та інші. Систему індексів О.Н. Соколовського в наш час з успіхом використовують в Україні. Розвиток ґрунтознавства привів до виділення великої різноманітності генетичних горизонтів різних типів грунтів. На жаль, до сьогодні в ґрунтознавстві різних наукових шкіл немає єдиного підходу до діагностики й символіки різних ґрунтових горизонтів.

Таблиця 2.1.

Системи індексів (символів) генетичних горизонтів

Назва горизонту	Індекси О.Н. Соколовського	Індекси В.В. Докучаєва
Лісова або степова підстилка	Но	Ао
Гумусовий (суцільний) горизонт	Н	А,
Елювіальний горизонт (вимитий)	Е	А2
Ілювіальний горизонт (вмитий)	І	В
Материнська порода	Р	С (змінена порода)
К	(незмінена або підстилаюча порода)
Карбонати	GІ	-
Глейовий горизонт	G	-
Гіпсований горизонт	S	-
Торф	Т	-

Усі відомі генетичні горизонти грунту у вітчизняній науці ділять на ряд типів, тобто груп горизонтів, які мають подібну генетичну основу через єдиний ґрунтотворний процес, але відрізняються в різних типах грунтів, що пов'язано з інтенсивністю прояву цього процесу, його віку, сполученнями з іншими процесами.

Ґрунтознавці України виділяють також такі горизонти:

Рf - псевдофіброві, складаються з тонких бурих або червонувато-бурих ущільнених прошарків (псевдофібрів) товщиною 1-3 см, що чергуються з прошарками палевого або білястого піску;

R - ортзандові, складаються зі зцементованого оксидами заліза піску. Залізо в них переважно гідрогенного й мікробного походження, вони червоного кольору, як правило - щільні, безструктурні;

Rg - ортштейнові, збагачені глиною, півтораоксидами, гелями кремнію, тверді, червонувато-коричневі;

М - мергелисті, складаються з карбонатних новоутворень гідрогенного походження (луговий мергель). Містять від 25 до 50% карбонатів кальцію і магнію, білого або сірувато-білого кольору, часто з бурими плямами.

Перехідні горизонти сполучають в однаковій мірі ознаки двох сусідніх горизонтів. У грунтах з поступовим ослабленням будь-якої ознаки від поверхні до породи (чорноземах, лугових, дернових та інших) ці горизонти так і називаються - перехідні; у грунтах з диференційованим профілем - за назвою двох суміжних горизонтів. Позначаються символами суміжних горизонтів. Наприклад, перехідний між гумусовим і материнською породою в чорноземах - НР; гумусовим та елювіальним в дерново-підзолистих ґрунтах - НЕ (гумусово-елювіальний).

Майже всі ознаки, виділені в основних горизонтах, можуть проявлятись нерівномірно, в одних випадках бути головними, в інших - накладатись, виражатись нечітко. У цих випадках вони позначаються такою ж, але малою буквою. Наприклад, верхній перехідний горизонт у чорноземах між гумусовим та материнською породою характеризується значною гумусованістю та невеликою домішкою породи (Нр), а нижній перехідний - навпаки (Рh).

До додаткових належать відокремлені морфологічні елементи грунту, уламки порід, а також ознаки, пов'язані з діяльністю людини.

Нижче наводяться їх назви та символи (за системою III - українською):

k - наявність карбонатів;

s - наявність легкорозчинних солей;

r - наявність м'яких залізисто-марганцевих стягнень та пунктуацій;

n - наявність твердих залізисто-марганцевих конкрецій;

kn - наявність карбонатних конкрецій;

q - наявність уламків твердих безкарбонатних порід;

qk - наявність уламків твердих карбонатних порід;

F - наявність вохри;

z - наявність копролітів, червоточин, кротовин;

dn - наявність ерозії (денудації);

dl - делювіальні наносні горизонти на поверхні грунту;

de - еолові наносні горизонти на поверхні грунту;

аl - алювіальні наносні горизонти на поверхні грунту;

а - орні горизонти (від лат. аrvum - поле);

аg - насипні рекультивовані горизонти (аggег - насип);

рl - плантажовані горизонти;

mo - ознаки, пов'язані зі зрошенням;

m - ознаки, пов'язані з осушенням.

Якщо засолення, карбонати чи літогенні включення відкриті в нижній частині горизонту, то цей спеціальний символ пишеться через косу риску (наприклад, Р/k, Нр/gl). У випадку, коли має місце локальна концентрація (не по всій товщі горизонту) тих чи інших новоутворень та включень, чи ознака дуже слабо виражена, - символ беруть у дужки (наприклад, Р(h), H(е)). Поховані горизонти записують у квадратних дужках [Н], [НТ].

Горизонти, які виникають за рахунок діяльності людини, але за своїми властивостями не відрізняються від природних, позначаються такими ж символами, що й природні, але перед ними ставиться ще символ ознак, пов'язаних з антропогенезом. Наприклад, вторинно-осолонцьований, внаслідок зрошення (іригації) мінералізованими водами горизонт - moSl; вторинно оглеєний за рахунок підняття фунтових вод при зрошенні - moHPgl; торф'яно-мінеральний, утворений внаслідок пересушення торф'яників - mTC і т. ін.

Символ має повністю відображати назву, наприклад, Еhgl - елювіально-гумусований оглеєний, Рks - карбонатна засолена материнська порода, Нр - верхній перехідний; Рh - нижній перехідний; НРm - перехідний метаморфізований. З цієї позиції, українська індексація є об'єктивно більш досконалою.

Отже, українська символіка більше інформативно відбиває характерні ознаки горизонтів.

Загальна товщина гумусового профілю буває різною - від декількох сантиметрів (кам'янисті ґрунти) до двох метрів і більше (чорноземи).

Кожний генетичний горизонт і ґрунт в цілому мають особливі морфологічні ознаки: колір, складення, структуру, грануло- метричний склад, наявність новоутворень тощо.

Дата добавления: 2015-06-28