Слово перестороги 3 страница

Спостерігаючи, отже, сучасний рух наших земляків, бачимо, що нема з чого радіти. Щодо мене, то признаюся щиро, що навіть ця конституція не звільнила мене від почуття туги, яке пронизує мене як русина, бо передчуваю, що буду помирати ще не вільним русином. Та й польське майбутнє, хоча воно й ближче від руського, все-таки не дуже, мабуть, близьке. Усюди чути докори. Полякам дорікають аристократією, хоч вони наскрізь демократи. Вільнодумним русинам дорікають, що "їх руські ребра лядським м'ясом поросли", хоч вони душею й тілом русини, тільки що поросли не німецьким м'ясом. Але ж ми ні не бачили, ні не вимагаємо, щоб німець поріс руським м'ясом. Інші вимагають, щоб для виявлення руського чи польського патріотизму приставати до якого-небудь клубу. Я ж відповім на це, що клуб - це секта, а я хочу служити не сектам, але народові. Коли б я мав дві тисячі голів на шиї, то віддав би їх стяти за руський народ і за волю якого-небудь народу, але за секту не віддам відтяти навіть нігтя.

Така моя думка про нас. Вона не є остаточна, і я не є впертий у своїх висновках. Мене можна легко перемогти, але тільки переконливими доказами. Якщо випадково цей твір потрапить до рук тих, кому він робить докори, можуть спалити його як Гуса. Мені байдуже, аби тільки вони виправилися. Але хай же вони пам'ятають, що ідеальне лише для вищих сфер, а не для того рівня, на якому, на жаль, ще й досі [перебуває] наш народ. Хай вони пам'ятають також і те, що лайка роз'ятрює і, отже, не притягує, а відколює. Хай буде проклятий той, хто роздвоює і розколює народ! "Будьте мудрі, як змії, і невинні, як голубки", - каже Господь.

Дата добавления: 2015-06-28