Гігієна, режим і охорона співацького голосу

Розвиток співочого голосу залежить від того, наскільки правильно ним користуються діти. Основні причини неправильного функціонування голосових органів, їх перенапруження і втоми - зловживання верхніми звуками, спів у невластивій даному голосу теситурі, форсоване звучання, надмірно довгий спів, неправильні (шкідливі) звички звукоутворення, спів у хворому стані. (Теситура - переважаючий висотний рівень виконавської партії. Висока, середня, низька).

Діти нерідко змагаються в гучному співі, прагнучи співати голосніше, ніж це можливо для їх голосу; намагаються збільшити свій діапазон, самостійно вправляючись на верхніх звуках, якими не вміють користуватися; співають у невластивій їх голосу теситурі, наслідуючи своїх кумирів. - Все це дуже шкідливо для співочого голосу.

Успішність занять співом залежить від урахування педагогом вікових та індивідуальних особливостей дітей. Дітям властива швидка стомлюваність від співу, який вимагає значної нервово-м'язової напруги. Тому тривалість співу на занятті з дошкільнятами не повинна перевищувати 5 - 7 хвилин.

При перших ознаках стомлення дітей слід залучати до іншої діяльності. Не можна допускати, щоб вони пішли з заняття зі стомленими голосами.

Значну шкоду дитячим голосам приносять крик і постійна гучне мовлення. Музичному керівнику потрібно постійно говорити дітям про небезпеку перенапруги голосу, як у розмові, так і при співі.

Ставлячи на занятті певні вокальні завдання, слід враховувати, що якість співу залежить від настрою людини, стану її здоров'я. Якщо дитина прийшла на заняття пригноблена, з поганим настроєм, спів не приносить їй задоволення.

Слід враховувати можливість розладу голосової функції в окремих дітей через зловживання голосом. Може виникнути незмикання голосових зв'язок і складок через ослаблення їх натягу.

Основна ознака незмикання складок - сильний сиплий призвук, який робить спів неможливим. При слідуванні співочому режиму незмикання проходить через кілька днів.

При форсуванні або невмілому взятті високого тону може статися крововилив у голосову складку через розрив в ній кровоносної судини. При цьому голос не підкоряється співакові, з'являється раптова сильна хрипота. Через кілька днів, при повному мовчанні, крововилив розсмоктується і голос відновлюється. Однак повторні крововиливи можуть привести до появи на голосових складках вузликів, які представляють серйозне захворювання голосу. Співочі вузлики (крихітні пухлини на вільному краї голосових складок) перешкоджають повному змиканню голосової щілини, через що втрачається гнучкість голосу, чистота інтонації. Дитина скаржиться на зростаючу хрипоту, відчуття стороннього тіла на складках, постійне бажання відкашлятися. Лікування цього захворювання може бути довгим, а в окремих випадках вимагає хірургічного втручання.

Розлад голосової функції нерідко провокують простудні захворювання (нежить, грип, гострий ларингіт), які можуть привести до незмикання голосових складок, втрати звучності голосу. Тому при захворюваннях потрібно забороняти співати.

Діти повинні усвідомити небезпеку голосової перенапруги і дотримуватися правил режиму і гігієни голосу в повсякденному житті. На це постійно повинен звертати увагу муз. керівник.

Якщо кращими ліками при всіх гострих захворюваннях голосових органів є спокій і неодмінний режим мовчання до повного одужання, то найдієвішим способом охорони дитячих голосів є професійне навчання співу, тобто оволодіння дітьми співочими навичками, які забезпечують не тільки розвиток голосового апарату, але і його нормальне функціонування.

Дата добавления: 2015-06-28