Поняття про екологічні фактори, їх види

План

1. Поняття про екологічні фактори, їх види.

2. Основні кліматичні фактори та їхній вплив на організм.

3. Вологість.

4. Фотоперіодизм.

Екологічний фактор – будь-який вплив на організм, до якого в останнього внаслідок звикання виникає пристосування. В процесі еволюційного розвитку кожний вид організмів пристосовується до певних умов, поза якими існувати не може. Такими умовами є певний хімічний склад середовища, температурний і світловий режими. Усі фактори навколишнього середовища, переплітаючись, створюють комплекс умов, в яких існують організми, їх поділяють на:

· абіотичні,

· біотичні,

· антропічні.

Екологічні фактори – це всі складові (елементи) природного середовища, які впливають на існування й розвиток організмів, і на які живі істоти реагують реакціями пристосування (за межами здатності пристосування настає смерть).

Раніше виділяли три групи екологічних факторів:

· абіотичні (неорганічні умови: хімічні й фізичні, такі, як склад повітря, води, ґрунтів, температура, світло, вологість, радіація, тиск),

· біотичні (форми взаємодії між організмами – хазяїн – паразит),

· антропогенні (форми діяльності людини).

Сьогодні розрізняють десять груп екологічних факторів (загальна кількість – близько шістдесяти), об’єднаних у спеціальну класифікацію:

1. за часом:

· фактори часу (еволюційний, історичний, діючий),

· фактори періодичності (періодичний і неперіодичний),

· первинні та вторинні;

2. за походженням (космічні, абіотичні, природно-антропогенні, техногенні, антропогенні);

3. за середовищем виникнення (атмосферні, водні, геоморфологічні, фізіологічні, генетичні, екосистемні);

4. за характером (інформаційні, фізичні, хімічні, енергетичні, термічні, біогенні, комплексні, кліматичні);

5. за об’єктом впливу (індивідуальні, групові, видові, соціальні);

6. за ступенем впливу (летальні, екстремальні, обмежуючі, мутагенні, тератогенні);

7. за умовами дії (залежні чи незалежні від щільності);

8. за спектром впливу (вибіркової чи загальної дії).

Абіотичні фактори – це елементи неживої природи з їхніми фізичними і хімічними властивостями (температура, світло, вологість, склад ґрунту). Біотичні фактори створюються сукупністю живих організмів.

Антропічні фактори зумовлені існуванням людини, її трудовою діяльністю, яка змінює природне середовище і тим самим впливає на живі організми і чисельність їхніх популяцій.

Кожний вид має свій ареал поширення і може жити тільки в ньому, тобто він займає певний географічний район, який відрізняється від району проживання інших видів, а всередині ареалу вид займає екологічну нішу, тобто ділянку з певним комплексом однорідних екологічних факторів.

Для будь–якого виду організмів існує оптимальна дія кожного фактора, тобто така його інтенсивність, з якою пов'язані найліпші умови життєдіяльності і крайні межі існування (мінімум і максимум). Наприклад, оптимальна температура для розвитку личинок кімнатної мухи становить +36°С; зниження і підвищення температури затримують розвиток личинок, за температури, нижчої від 16°С, він практично припиняється, а за температури понад 43°С личинки і лялечки мухи гинуть.

Межі чутливості організмів до відхилення від оптимальної величини якогось із факторів залежать від інтенсивності інших факторів. Наприклад, за оптимальної температури організми більш пристосовані до нестачі їжі, але жоден з них не може бути замінений іншими. Якщо інтенсивність дії хоча б одного фактора виходить за межі витривалості, існування виду стає неможливим, незважаючи на оптимальну інтенсивність дії інших.

Існування кожного виду обмежується тим із факторів, який найбільше відхиляється від оптимальної. Такі фактори називають обмежувальними. Чутливість різних видів організмів до коливань зовнішніх факторів різна. Одні види здатні витримувати значні зміни умов, інші існують лише у вузьких межах їхніх коливань. Один і той самий вид відносно одних факторів здатний витримувати значні коливання, а відносно інших потребує більшої їх стабільності.

Дата добавления: 2015-06-28