Забруднення компонентів природного середовища

Звернення

Мельниченку А. А.

Соціології і права

Студентська рада Факультету соціології і права звертається до Вас з проханням надати вказівки відповідним службам для підвищення температурного режиму в наступних аудиторіях:

№	аудиторія	корпус
		19 корпус
		19 корпус
		19 корпус
		7 корпус
		7 корпус
		7 корпус

З повагою,

Голова Студентської ради ФСП Гаврищук В.В.

Повітря. Запорізька область є однією з найбільш навантажених областей за промисловим потенціалом, що обумовлено наявністю і високою концентрацією підприємств чорної і кольорової металургії, теплоенергетики, атомної енергетики, хімії, машинобудування. Завдяки розвинутій промисловій інфраструктурі, область має високий інвестиційний потенціал, який може бути використаний для поліпшення стану атмосферного повітря. З іншого боку, неминучим наслідком промислового розвитку області є тенденція до збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Щороку в атмосферу Запорізької області викидається 350 тонн забруднювачів, з яких 230 тонн припадає на стаціонарні/точкові джерела і 120 тонн - на автотранспортний сектор. Загалом, щодня у повітря Запорізької області викидається 631 тонна шкідливих частинок. Обсяги викидів збільшуються у темпі 2 - 2,5% на рік.

Так, у 2006 році стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря було викинуто близько 260,0 тис. тонн забруднюючих речовин.

Щільність викидів на квадратний кілометр у 2006 році складає 9,6 тонн забруднюючих речовин, а обсяги викидів забруднюючих речовин на душу населення в області складають 205,9 кг.
Основними джерелами забруднення повітря є заводи, що належать до Мінпромполітики та Мінпалиронпко, на які припадає 93% забруднення повітря, а основною причиною забруднення атмосферного повітря міста залишається застаріла технологія й устаткування. На підприємствах м. Запоріжжя, в середньому, основне технологічне обладнання знаходиться в експлуатації понад 40 років.

На незадовільну якість повітря регіону впливає також невирішеність наступних технічних проблем:
- відсутність в металургійній галузі методів ефективної очистки великих обсягів забруднених газів та моніторингу з використанням автоматичних датчиків викидів забруднюючих речовин від аераційних ліхтарів основних цехів металургійних підприємств. Впровадження автоматизованих методів постійного контролю та моніторингу надасть змогу швидкого реагування органів держконтролю на випадки понаднормативного надходження забруднюючих речовин в атмосферне повітря цілодобово в різні пори року, а також розраховувати збитки за порушення дозволених обсягів викидів;

- відсутність ефективних методів знешкодження викидів окислів сірки та подавлення викидів окислів азоту, що негативно впливає на стан атмосферного повітря;

- проблемність визначення на підставі інструментальних вимірів об’ємів викидів поліароматичних вуглеводнів ПАВ в викидах промислових підприємств – основних забруднювачів.

Таким чином, стратегічною метою завданням в галузі охорони атмосферного повітря в Запорізькій області є скорочення викидів в атмосферне повітря. Для її досягнення треба виконати наступні завдання:
- вирішити вищезазначені проблеми, що призведе по суттєвого покращення стану атмосферного повітря в області та забезпечить найкращі перспективи розвитку галузі;
- вдосконалити законодавчу та нормативну базу, бо плата за викиди для підприємств не заохочує і значно не впливає на вирішення ними проблем очищення викидів від забруднюючих речовин.
- удосконалити "Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні Державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", яка була розроблена в 1995 р. і на теперішній час не враховує обчислення збитків навколишньому природному середовищу внаслідок надходження забруднюючих речовин в атмосферне повітря від неорганізованих джерел, аварійних та надзвичайних ситуацій (вибухи, пожежі, згоряння хімічних речовин, надходження смороду від звалищ сміття та промислових відходів), що не стимулює природо користувачів до прийняття необхідних заходів для запобігання створення надзвичайних ситуацій.
- розробити методики економічної доцільності визначення плати за викиди конкретної забруднюючої речовини для підприємств, галузі, регіону тощо.
Стає очевидним, що при існуючому положенні без реформування нормативно-законодавчої бази стан атмосферного повітря буде погіршуватись і надалі.

До того ж, "Програма виходу з екологічної кризи м. Запоріжжя на період 2001-2010 рр." та "Обласна програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки", які передбачають зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємствами – основними забруднювачами атмосферного повітря до 2010 рр. – на 70347,2 т., були скасовані новим Кабінетом міністрів на початку 2006 року ще до того, як вони почали виконуватись.
Водні ресурси. В області налічується 1400 основних водокористувачів, які щороку споживають 1100,0 мільйонів м³ води. Основним джерелом води для потреб економіки та питної води є ріка Дніпро. У 2004 році більш як 200 великих водокористувачів повертали використану воду в численних пунктах скидання. Їхня кількість регулярно збільшується у міру того, як галузі та суб'єкти господарювання встановлюють сучасне обладнання для очищення води і використовують доступні системи каналізації у містах та селищах. Загалом, щороку в природне середовище повертається 400 млн. м³ води. А загальний обсяг скидання зворотних вод у 2006 році становить 857,26 млн. м³, що на 6,41 млн. м³ менше, ніж у 2005 році, в тому числі забруднених – 457,1 млн. м³.

Найбільш забрудненими є стоки підприємств чорної та кольорової металургії, а також каналізаційні стоки від комунальних житлових комплексів. На ці точкові джерела припадає 60% загального обсягу викидів забрудненої води в області. Основними складниками забруднення води є: відпрацьовані матеріали, хлориди, сірка, фосфати, солі амонію, нітрати, нафтопродукти, цинк, нікель тощо. Гідрохімічні показники води у Каховській та Дніпровській водних системах лишаються в межах нормативних значень, однак якість води постійно погіршується. Вміст солей амонію, фторидів, алюмінію та цинку постійно зростає. У деяких випадках, там, де зосереджені значні запаси риби, рівні марганцю перевищують максимально-припустиму концентрацію у 8-20 разів.

У поверхневих водоймах категорії I, до яких належить ріка Дніпро, лабораторні результати показують перевищення санітарних параметрів у 20% випадків. Значна частина мікробіологічного вмісту дніпровської води походить із численних приток Дніпра.

Поверхневі водойми категорії II (малі ріки та естуарії) не відповідають санітарним параметрам у 10% взятих проб.
Антропологічний вплив на гідрологію Дніпра призвів до зменшення розмаїття фітопланктону. У теплу пору року розмноження синьо-зелених водоростей унеможливлює використання води для пиття. Існуючі методи оброблення води не дозволяють зробити таку воду придатною до вживання як питної.

Спорудження гребель на Дніпрі й створення Дніпровського та Каховського водосховищ створює застійні умови, які прискорюють біодеградацію якості води. Подальшого погіршення якості води у малих ріках не спостерігається, однак загальний екологічний стан лишається незадовільним. Основними забруднювачами водних об’єктів області є Запорізьке КП "Водоканал" та інші об’єкти житлово-комунальної сфери, а також підприємства металургійного комплексу, що здійснюють скид стічних вод через об’єднаний шламонакопичувач у б. Капустяній. Каналізаційна система Запоріжжя збирає зливові та санітарні стоки і скидає їх у необробленому вигляді в ріку Дніпро.

Майже всі водоносні шари, що використовуються для водопостачання населення захищені природними бар'єрами і розташовані на глибині 100 метрів. Виняток становить місто Енергодар, водоносні шари в якому забруднені нітратами, відходами нафтопродуктів та іншими відходами. Існують також ризики забруднення внаслідок інтенсивної сільськогосподарської діяльності. Серйозну загрозу для ґрунтових вод становить також фільтрат із колишніх військових баз.

Процеси, що призводять до погіршення екологічного стану водойм, лишаються чинними, а основну роль у забезпеченні нинішнього стану відіграє промисловий сектор.
Основною причиною затримки у впровадженні водоохоронних заходів є дефіцит фінансування. Загальний обсяг потреби у коштах для розширення та реконструкції очисних споруд та мереж каналізації регіону становить понад 200 млн. грн.

Земельні ресурси та ґрунти. Земельні ресурси Запорізької області займають площу 2,72 млн.га, з яких майже 85% - 2,3 млн.га становлять землі сільськогосподарського призначення. Основний вплив людини на земельні ресурси та ґрунти відбувається через сільське господарство, промисловість, виробництво електроенергії та транспорт. Природнокліматичні умови, а також нераціональне використання сільськогосподарських земель збільшує площу деградованих ґрунтів. Погіршення екологічного стану відбувається внаслідок підтоплення, ерозії, засолювання, фізичних деформацій та стискання. Внаслідок природних і технологічних діянь відбувається активізація екзогенних процесів: зсувів, осідань ґрунту, берегової абразії та інші.

Так, за 35 років (1961-1995 рр.) площа еродованих земель в області збільшилась на 25 %. Це призвело до загального зменшення вмісту гумусу у ґрунті, ущільненні орного шару, прискоренні засолювання та підтоплення земель.
Промислові забруднення, забруднення нафтопродуктами, пов'язаними з автомобільним транспортом, залишки пестицидів, мінеральні та хімічні залишки, зустрічаються в дедалі більших кількостях.

Ерозія берегів річок завдає серйозної шкоди оточуючим землям; найбільш гостро ця проблема стоїть для узбережжя Азовського моря та ріки Дніпро. Ситуація у прибережній зоні "Приморська" наближається до критичного стану – тут створення Дніпровського водосховища сприяло інтенсифікації розмивання берегів ріки. На окремих ділянках смуга між морем та лиманом вже розмита, при інтенсивних штормах вона може бути повністю розмита, що призведе до знищення рекреаційної оздоровчої зони в районі м. Приморськ, вимиву мулової грязі з лиману і забруднення акваторії Азовського моря, активізації зсувних процесів корінного плато узбережжя, на якому розташовані оздоровчі заклади.
Нагальною є проблема руйнування узбережжя Азовського моря, розмиву піщаних кіс, що в останні роки набула загрозливих масштабів. Найбільш небезпечні екологічні наслідки такої ситуації склалися в районі м. Бердянськ, берегової лінії в Бердянському районі та м. Приморськ.

У районі курорту державного значення «Курорт Бердянськ» та на прилеглій території східного берега Бердянської коси за останні 1-2 роки почалося інтенсивне руйнування берегової смуги в результаті різкої активізації небезпечних геологічних процесів.

Загалом, періодичному підтопленню в області попадає понад 100 населених пунктів та близько 70 тис. га сільськогосподарських угідь. Внаслідок шкідливої дії вод погіршується екологічний та санітарно-гігієнічний стан територій, зазнають руйнування інженерні споруди, будівлі, сільськогосподарські угіддя, що супроводжується значними матеріальними затратами. Накопичення дощової води в природних пониженнях рельєфу стало причиною значного підняття рівня ґрунтових вод у регіонах області. Площа підтоплених міських територій протягом останніх двадцяти років зросла вдвічі.
У найбільш загрозливому становищі перебувають міста: Мелітополь, Бердянськ, Токмак, сільські райони: Бердянський, Великобілозерський, Веселівський, Вільнянський, Запорізький, Михайлівський, Мелітопольський, Приморський, Розівський і Токмацький.

Підземні ресурси. Запоріжжя є надзвичайно багатим у геологічному розумінні регіоном; тут містяться численні родовища мінеральних та агрегатних ресурсів. Формування розвиненого промислового комплексу розпочалося з міста Запоріжжя, в якому підприємства металургійної та інших обробних галузей забезпечували матеріали для розвитку всієї області. Однак у міру розвитку та зростання промислового сектора збільшувався й негативний вплив на навколишній регіон.

Протягом останніх 90 років загострювалися екологічні проблеми, пов'язані з дезактивацією місць видобування корисних копалин. На сьогодні таких місць налічується близько 30. Деякі шахти нині затоплені, при цьому не проводиться жодних робіт з консервації та очищення навколишніх територій з метою їх реабілітації. Видобування корисних копалин не проводилося й не проводиться у спосіб, який гарантував би безпеку людям та захист навколишнього природного середовища. Обговорювати питання сталого соціально-економічного розвитку та загального поліпшення екологічної ситуації, не вирішивши екологічних та економічних проблем гірничо-видобувних регіонів області, неможливо.
Джерела забруднення. В області налічується 391 потенційно небезпечне джерело забруднення, в тому числі:
- 11 металургійних комбінатів;
- 7 енергетичних комплексів;
- 81 агропромисловий комплекс;
- 35 підприємств транспортної галузі.
Найнебезпечнішими є ті, що використовують у технологічних процесах хімічні елементи (наприклад, хлор) – таких джерел налічується 70.

Що стосується екологічного статусу водних джерел, то найбільший вплив на них створюють аварійні ситуації у міських системах каналізації – які в більшості великих центрів перебувають у незадовільному технічному стані через свій вік, технологічну відсталість, навантаження внаслідок нового будівництва та відсутність коштів на ремонт. Часті прориви систем водопостачання призводять до підтоплення будинків, їхніх фундаментів та підвалів, що створює ризик для здоров'я населення.

За останні роки рівень ґрунтових вод в області підвищився, що впливає на промислові, сільськогосподарські та житлові райони.
Загалом, економічна ситуація не дає змоги вживати дієвих заходів із захисту водних ресурсів з боку органів влади. Належне виконання екологічних законів (стягнення штрафів за забруднення) в основному обумовлюється фінансовими обмеженнями з боку органів влади.
Із 24 визначених захищених джерел лише для 11 проведено повне екологічне оцінювання та інвентаризація джерел викидів.

Дата добавления: 2015-06-28