Підбір і розрахунок мта для виконання основних операцій

Для оранки ми вибрали агрегат в складі трактора Т-150К (вага G_тр=76 кН) і плуга ПЛН-5-35. Коефіцієнт опору коченню f = 0,1, нахил поля і =3%, величина буксування δ =14%, питомий опір агрегату К_о=35кН/м².

Згідно агротехнічних вимог рух агрегату допускається в межах 8-12 км/год. Такому діапазону швидкостей відповідає 4 і 3 передачі ІІдіапазону трактора.

V_т⁴ =12,5 км/год, V_т³ =10,08 км/год,

Визначаємо швидкості на цих передачах з урахуванням буксування:

V_p=V_m* (1-δ/100), км/год; (2.1)

V_р⁴ = 12,5*(1-14/100) = 10,75 км/год

V_р³ = 10,08*(1-14/100) = 8,7км/год

Визначаємо тягове зусилля трактора з урахуванням конкретних умов

Р _гак= Р _гак- G_{mp *}(f+i), кН; (2.2)

де, Р_тгак – тягове зусилля на гаку на відповідній передачі

(Р_тгак ⁴= 25 кН, Р_тгак ³= 33,25);

G_тр – маса трактора, кН;

f – коефіцієнт опору кочення (0,1);

і – величина підйому (0,03).

Отже,

Р_гак⁴ =25-76 *(0,1+0,03)= 15,12 кН;

Р_гак³ = 33,25- 76 *(0,1+0,03)= 23,37 кН.

1. Визначаємо максимальну ширину захвату агрегату на відповідних передачах
за формулою:

В_макс=Р_гак/(К_v*а),м (2.3)

де К _v – питомий опір грунту;

а- глибина оранки; а=0,25м.

Питомий опір грунту з поправкою на швидкість визначають за формулою:

К _v = К _о (1+0,005*(V_p²– V_о²)), кН/м², (2.4)

де К _о - питомий опір грунту при швидкості 5 км/год;

К _о = 35 кН/м²;

К _о – швидкість 5км/год.

Отже:

К _v⁴ = 35*(1+0,005*(10,75²-5²))= 50,8 кН/м²;

К _v³ = 35*(1+0,005*(8,7²-5²))= 43,9 кН/м².

Тоді:

В_макс⁴= 15,12 /(50,8 *0,25)=1,19 м;

В_макс³= 23,37/(43,9*0,25)=2,13 м.

Визначаємо кількість корпусів плуга в агрегаті:

n_к=В_макс/В_к, (2.5)

де В_к– ширина корпусу плуга В_к=0,35м.

n_к⁴= 1,19 / 0,35 =3,4 (приймаємо 3 корпусів);

n_к³= 2,13 / 0,35 =6,09 (приймаємо 5 корпусів).

Визначаємо тяговий опір агрегату:

R_агр=К _v в_ка n_к, кН (2.6)

R_агр⁴= 50,8*0,35*0,25*3 = 13,34 кН;

R_агр³= 43,9*0,35*0,25*5 = 19,21 кН.

2. Для оцінки раціонального комплектування агрегату необхідно визначити коефіцієнт використання тягового зусилля трактора

ή_тз=R_агр/Р _гак (2.7)

ή_тз⁴= 13,34 /15,12= 0,88

ή_тз³= 19,21/23,37 = 0,82.

Для обприскування ми вибрали агрегат в складі трактора МТЗ-80 (вага G_тр=33,4 кН) і обприскувача ОП-2000 (вага G_м= 32,5кН) коефіцієнт опору кочення f = 0,11, механічний коефіцієнт корисної дії ВВП ή_ВВП=0,95, величина буксування δ =5%, потужність на приведення в дію насоса обприскувача, N_п = 5 кВт.

Згідно агротехнічних вимог рух агрегату допускається в межах 7-12 км/год. Такому діапазону швидкостей відповідає IV і V передачам трактора МТЗ-80.

V_т⁴ =8,9 км/год, V_т⁵ =10,54 км/год,

Для допустимої агрошвидкості на цій операції беремо VI передачу,

з урахуванням буксування:

V_p=V_m*(1-δ/100),км/год; (2.8)

V_р⁴ = 8,9*(1-5/100) = 8,5 км/год

V_р⁵ = 10,54*(1-5/100) = 10,1 км/год

Визначаємо тягове зусилля трактора з урахуванням конкретних умов

Р _гак= Р _гак- G_{mp *}(f+i), кН; (2.9)

де, Р_тгак – тягове зусилля на гаку на відповідній передачі
(Р_тгак ⁴= 14кН, Р_тгак⁵ = 11,5);

G_тр – маса трактора, кН;

f – коефіцієнт опору кочення (0,1);

і – величина підйому (0,04).

Отже,

Р_гак⁴ = 14- 33,4 *(0,1+0,05)= 8,99кН;

Р_гак⁵ =11,5-33,4 *(0,1+0,05)= 6,49кН;

2.1. Визначаємо тяговий опір агрегату:

R_агр=R_м+R_д; (2.10)

де: R_м – відповідно опір машини на перекочування, кН.

R_м=G_м*(f+i),кН; (2.11)

де: G_м – вага сільськогосподарської машини. G_м= 32,5 кН.

f – коефіцієнт опору перекочування (f = 0,1);

і – величина підйому (і = 0,05).

R_м = 32,5*(0,1+0,05)= 4,875кН

R_д – додатковий опір, який чинять робочі органи, що приводиться в дію ВВП, визначаєм за формулою

R_д=3,6*N_пр*ή_ввп/(V_р*ή_δ); (2.12)

де: N_пр – потужність для приведення в дію механізмів

машини, кВт (10,65кВт);

ή_ВВП – ККД трансмісії ВВП (ή_ВВП = 0,95);

V_р – робоча швидкість агрегату, км/год;

ή_δ – коефіцієнт буксування ή_δ = (1- δ/100; ή_δ = 0,95);

Отже,

R_д⁴ =3,6 * 5 * 0,95/(8,5*0,95)= 2,1 кН;

R_д⁵ =3,6 * 5 * 0,95/(10,1*0,95)= 1,76 кН.

Тоді,

R_агр⁴=4,875+2,1=6,975 кН;

R_агр⁵=4,875+1,76=6,635кН.

2.2. Для оцінки раціонального комплектування агрегату необхідно визначити коефіцієнт використання тягового зусилля трактора

ή_тз=R_агр/Р_гак (2.13)

ή_тз⁴= 6,975 /8,99= 0,78

ή_тз⁵= 6,635/6,49= 1,02.

Розрахунки показують що скомплектований агрегат працюватиме лише на четвертій передачі.

2.4. ТЕХНОЛОГІЧНА НАЛАДКА МТА ДЛЯ ВИКОНАННЯ ОСНОВНИХ ОПЕРАЦІЙ.

Перевірити технічний стан та правильність розміщення робочих органів плуга за допомогою мірних приладів.

Встановити кронштейни-понижувачі плуга в положення ІІ та аналогічне положення повинен займати шток довантажувача відносно кронштейна головної

балки.

Приєднати трактор до плуга, при цьому надіти шарніри тяг на пальці навіски плуга і зафіксувати чекою та під єднати центральну тягу трактора до отвору розкосу навіски плуга, з`єднати пальцем та застопорити чекою.

Перевести плуг в транспортне положення і рівномірно регулюючи блокувальні ланцюги нижніх тяг навіски трактора досягти бокового переміщення їх не більше 2 см., відрегулювати довжину центральної тяги.

Підготовка агрегату до роботи потрібно здійснювати на рівному, найкраще на бетонованому майданчику. За допомогою розкосів, блокувальних ланцюгів і центральної тяги начіпної системи трактора встановлюють плуг горизонтально і перпендикулярно до поздовжньої осі трактора так, щоб середина плуга суміщалась з цією поздовжньою віссю.

Регулювання плуга на задану глибину оранки. Під опорне колесо плуга підкладають підкладки висотою глибини оранки мінус 2-3 см. на вгрузання коліс.

1.Обприскування. Перевірити комплектність і стан кріплення вузлів і а деталей.

1.1. Дефлекторпі розпилювачі діаметром 1,6 мм — для обприскування пестицидами і діаметром 4 мм — для внесення бордоської рідини.

2. Провести технічне обслуговування і мащення відповідно до інструкції з експлуатації.

2.1. Витікання рідини у з'єднувальних комунікаціях при робочо­му тиску 0,6-1,2 МПа не допускається.

2.2.Тиск у шинах коліс — 0,25 МПа (2,5 кгс/см2).

3.Технологічне налагодження обприскувачів.

3.1.Ознайомитись з типами розпилювачів (рис. 16).

Щілинні розпилювачі є з кутом розпилювання 80º і 110º.

Розпилювачі з кутом 110º служать для обприскування фунгіцида­ми, інсектицидами та гербіцидами і мають такі параметри (табл. 2.1).

Таблиця 2.1.

Діаметр, мм	0,6	1,0	1,6	2,5	4,0
Колір	жовтий	оранжевий	червоний	синій	чорний

Розпилювачі з кутом розпилу 80° служать для внесення гербі­цидів з 50%-ми базисними рідкими добривами, (табл. 2.2).

Таблиця 2.2.

Діаметр, мм	0,4	0,6	1,0	1,9	2,5	4,0
Колір	жовтий	оранжевий	червоний	синій	чорний	сірий

3.2. Залежно від ширини міжрядь і технологічної колії встановлю­ють ширину колії: 1400, 1500 або 1800 мм. Зміну колії проводять перестановкою пів­осей у трубі рами або поворотом дисків коліс на 180°.

3.3. Визначити витрату робочої рідини обприскувача.

Агроном по захисту рослин встановлює норму на гектар.

Визначаємо витрату рідини через один розпилювач:

q=QBVp/(600n), л/хв, (2.14)

де Q — норма рідини на га, л/га;

В — ширина захвату, м;

Vp — робоча швидкість руху агрегату, км/год;

n — кількість розпилювачів, шт.

При нормі Q = 270-300 л/га дефлекторні розпилювачі встанов­люють на кожний ніпель штанги; при Q = 150-300 л/га — через один ніпель; при Q = 80-220 л/га — через два ніпелі; при Q = 60-160 л/га — через три.

3.4. Залежно від витрати через розпилювач (л/хв) підбирають тип розпилювачів, діаметр розпилювального отвору і тиск, під яким повинна подаватись ро­боча рідина.

3.5. Встановлюють розпилювачі на колекторі штанги, щілинні розпилювачі — під кутом 5-10º до осі штанги.

3.6. Заливають у бак обприскувача воду. Під кожний розпилю­вач встановлюють посудину. Включають машину в роботу і визна­чають, скільки витрачається рідини за 1 хв через кожний розпилю­вачем.

4. Перевірити норму витрати рідини в польових умовах.

Для перевірки дійсної норми внесення робочої рідини у міст­кість (бак)

необхідно залити відміряну дозу рідини, а після внесен­ня заміряти площу, на якій проведено обробку.

Обчислюють фактичну норму внесення Q_ф за формулою:

(2.15)

де G — маса робочої рідини (води),

залитої в бак, л;

S — оброблена площа, м².

2.5. СКЛАДАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КАРТИ ВИРОБНИЦТВА КАРТОПЛІ.

Для визначення потреби в с.г. машинах і тракторах на вирощування картоплі та строків їх використання розробляємо технологічну карту на вирощування картоплі.

Технологічна карта складається з двадцяти шести граф. Графи карти заповнюють наступним чином.

Для прикладу опишемо порядок заповнення операції № 1 «Лущення стерні».

У графу 1 «Шифр операції» проставляють порядковий номер операції – 1.

У графу 2 записують назву сільськогосподарської операції – лущення стерні.

У графу 3 «Одиниця вимірювання» проставляють назви одиниць, в яких вимірюються обсяги робіт – га.

У графу 4 «Обсяг робіт» записують Обсяг виконання операції- 140га.

У графу 5 «Марка трактора» записують марку трактора, комбайна, автомашини, які найбільш доцільні для виконання цієї операції – Т-150К.

У графу 6 «Марка зчіпки» Записують марку зчіпки, яка забезпечує раціональне використання потужності трактора та агрегатується з даною маркою трактора.

У графу 7 «Марка сільськогосподарських машин» записують марку машини, яка забезпечує високу якість виконання операції і найбільш раціонально агрегатується з даною маркою трактора – ЛДГ-15

У графу 8 «Кількість машин в агрегаті» проставляється кількість с.г. машин в агрегаті, які забезпечують у даних умовах оптимальне завантаження двигуна трактора-1.

У графу 9 «Кількість механізаторів» записують кількість трактористів-машиністів, які обслуговують один МТА-1.

У графу 10 «Змінна продуктивність агрегату» дані беруться з норм виробітку на проведення основних видів польових робіт – 63,3га/зм.

У графу 11 «Годинна норма виробітку» записують дані розрахунків по формулі:

W_р.год=W_зм/Т_зм,де (2.16)

Т_зм – час зміни, Т_зм =7год;

W_р.год=63,3/7=9,0 га/год.

У графу 12 «Календарні строки виконання операції» проставляють строки, в які найбільш доцільно проводити цю операцію, виходячи з агротехнічних вимог у

даній природокліматичній зоні – 25-30.08.

У графу 13 «Кількість робочих днів» проставляють оптимальну кількість робочих днів згідно агротехнічних вимог – 5.

У графу 14 «Коефіцієнт змінності» записують час проведення лущення протягом доби, 1.

У графу 15 «Кількість нормозмін» дані записують виходячи з розрахунків по формулі:

n_зм=Q/W_зм, (2.17)

де Q- обсяг робіт фізичних одиниць, графа 4 – 140га.;

W_зм– змінна норма виробітку графа 10 – 63,3га/зм.

З розрахунку отримуємо 2.2.

У графу 16 «Змінна еталонна продуктивність» записують дані з додатків. Трактор Т-150К має еталонну продуктивність -10,5.

У графу 17 «обсяг робіт в еталонних гектарах» записують дані розрахунків формули:

F_ет.га=n_зм*W_{змет.га},де (2.18)

n_зм - кількість нормозмін;

W_{змет.га}- змінна еталонна продуктивність.

F_ет.га= 2,2* 10,5=23,2 ет.га.

У графу 18 «Потрібна кількість тракторів, комбайнів, автомобілів» записують дані розрахунку необхідної кількості агрегатів для виконання цієї операції у зазначені агротехнічні строки.

Кількість агрегатів для виконання обсягу робіт визначають за формулою:

n_агр=Q/(W_зм*D_р*К_зм),де (2.19)

Q- обсяг робіт даної операції, фізичних одиниць- 140га;

W_зм– денна норма виробітку- 63,3га/зм;

D_р– кількість днів;

К_зм – коефіцієнт змінності.

n_агр=1.

У графу 19 «Кількість с.г. машин» записують дані розрахунків за формулою:

n_маш=n_агрn_м,де (2.20)

n_агр– кількість агрегатів;

n_м– кількість машин в агрегаті.

n_маш=1.

У графу 20 «Потрібна кількість механізаторів» дані беруть після розрахунку формули:

n_мех=n_агрn_м/агр,де (2.21)

n_м/агр– кількість механізаторів, що обслуговують один агрегат-1.

n_мех=1.

У графу 21 «Затрати праці на одиницю роботи» записують дані розрахунку формули:

З_п=n_м/агр/W_р.год,люд.год/га, (2.22)

З_п=1/9,0= 0,11 люд.год/га.

У графу 22 «Затрати праці на операцію» записують дані розрахунку формули:

З_оп=З_пQ,люд.год, (2.23)

З_оп= 0,11*140= 15,5 люд.год.

У графу 23 «Витрати палива на одиницю роботи» дані беруть із норм виробітку і витрати палива – 2,3 кг/га.

У графу 24 «Витрата палива всього» записують дані розрахунків по формулі:

G=G_опQ,де (2.24)

G_оп– витрата палива на операцію.

G=2,3*140= 322кг.

У графу 25 «Кількість еталонних тракторо-днів» записують дані розрахунків по формулі:

D_{ет.т.дн.}=nD_оK_ет,де (2.25)

K_ет – коефіцієнт переведення фізичних тракторів в еталонні.

D_{ет.т.дн.}=1*5*1,5=7,5ет.тр.дн.

У графу 26 «Кількість еталонних тракторо-змін» записують дані розрахунків по формулі:

D_{ет.т.зм.}=D_ет.т.змK_зм, (2.26)

D_{ет.т.зм.}= 7,5*1=7,5 ет.тр.зм.

Дата добавления: 2015-06-28