Договір позики

Значна кількість статей законів Хаммурапі присвячена договорам, зокрема договору позики, і лихварським операціям (§ 89—107), які здійснювали там кари,царські чиновники, храми. Незаможні боржники змушені були віддавати або свою землю, яка заставлялася для забезпечення боргу, або членів своєї сім'ї у кабалу кредитору, що спричиняло відкрите невдоволення бідноти. Регулювання лихварських операцій державою, обмеження боргової кабали трьома роками (§ 117), як і встановлення твердих цін за найм худоби тощо, були наслідком загальної економічної політики Хаммурапі. За допомогою цих заходів він прагнув уповільнити обезземелення селян, платників податків, і тим самим запобігти економічному занепаду країни.

Так, тамкар за законами Хаммурапі не міг брати більше 20% у разі позичання у нього срібла і 33,5% у разі позичання хліба (§ 89). За відсутності срібла у боржника він зобов'язаний був брати у рахунок погашення боргу та процентів інше рухоме майно при свідках (§ 90). Наслідком перевищення тамкаром процентних ставок за договором позики зерна було визнання відсутності боргу (§ 91), як і наслідком самоправного вилучення хліба боржника з його житла чи току,про що свідчить § 113: «Якщо людина має за людиною борг хлібом чи сріблом і без відома господаря хліба візьме хліб із житниці чи току, то цю людину треба викрити у взятті хліба з житниці чи току без відома господаря хліба; вона має повернути узятий нею хліб, а також втрачає все, надане нею у борг».

Таку ж мету переслідувало привласнення месопотамськими правителями права періодично видавати особливі укази «спра­ведливості», за якими прощалися борги вільних общинників і продані та закладені сади, будинки безоплатно поверталися по­переднім власникам.

Наявність у законах Хаммурапі великої кількості статей, пов'язаних з відповідальністю позикодавців, є доказом значно­го поширення кабальних умов позики, хижацької експлуатації бідняків. Про цс свідчать і статті, присвячені договорам особис­того найму і найму майна, зокрема оренди землі. Орендар зем­лі повинен був не тільки сплатити орендну плату, яка сягала 2/3 врожаю, а й повернути землю обробленою, про що йдеться у § 42 і 43 законів Хаммурапі: «Якщо людина орендує поле для обробки і не виростить на ньому хліба, то її треба викрити у то­му, що вона не виконувала необхідної роботи на полі і повин­на віддати господарю поля хліб...» (§ 42); «Якщо вона не обро­бить поля і покине його, то вона повинна віддати господарю поля хліб..., а поле, яке вона покинула, повинна зорати, зборо-нити і повернути господарю...» (§ 43).

При укладанні договорів особистого найму враховувались відмінності між особами «благородних» професій (лікарі, бу­дівельники, корабельники) і сільськогосподарськими праців­никами, а також між вільними і рабами.Характерно, що роз­мір оплати послуг лікаря залежав від соціального становища пацієнта: за успішну хірургічну операцію лікар отримував 10 сиклів срібла, якщо хворий був авілумом, і 5 сиклів, якщо він був мушкенумом, і лише 2сиклі сплачував рабовласник. Це дістало закріплення у законах Хаммурапі (§ 215:«Якщо лі­кар зробить людині тяжкий надріз бронзовим ножем і вилікує цю людину чи зніме більмо бронзовим ножем і вилікує око людини, то він має отримати 10сиклів срібла»; § 216: «Якщо хворий — будь-хто з мушкенумів, то він має отримати 5 сиклів срібла»; § 217: «Якщо хворий — раб людини, то господар раба має віддати лікареві 2 сиклі срібла»; § 219: «Якщо лікар зробить тяжкий надріз бронзовим ножем рабу мушкенума і спричинить його смерть, то він має відшкодувати раба за ра­ба»; § 220: «Якщо він зніме бронзовим ножем його більмо і ушкодить його око, то він має відважити сріблом половину його купівельної ціни»; § 221: «Якщо лікар зростить зламану кістку людині чи вилікує хворобливу пухлину, то хворий має віддати лікареві 5 сиклів срібла»; § 222: «Якщо хворий —будь-хто з мушкенумів, то він має віддати 3 сиклі срібла»; § 223: «Якщо хворий— раб людини, то господар раба має від­дати лікареві 2 сиклі срібла»).

У законах передбачені умови найму землероба, якими обумовлювалась свого роду заробітна плата, що видавалась йому сріблом або хлібом, яка була більш високою під час проведення у літній період основних польових робіт, про що свідчить § 257: «Якщо людина найме землероба, то вона повинна давати йому 8курру хліба за рік». Найманий працівник, який не виростив хліба на полі, вкрав насіння, зморив худобу господаря, мав сплатити штраф зерном. Несплата штрафу загрожувала йому смертю. Таку особу розривали за допомогою худоби, про що йдеться у § 256: «Якщо він не в змозі сплатити те, за що він відповідальний,його належить розірвати на цьому полі за допомогою худоби». Це одне із свідчень вкрай тяжкого становища найманих працівників. Певно, не випадково про найм працівників-землеробів йшлося у законах Хаммурапі після найму тварин.Найм чужого раба розглядався як найм майна.

Договори доручення, зберігання, товариства найчастіше укладалися у сфері торговельних відносин, де особливо яскраво виступали дві фігури: тамкар-лихвар і шамаллум — його торговий агент. Договір доручення, наприклад, такий, який передбачав вивезення й продаж товару, перевезення цінностей, оформлявся у вигляді письмового документа, про що свідчить § 104: "Якщо тамкар дасть шамаллуму хліб, вовну, масло чи будь-яке інше майно для продажу, то шамаллум повинен підрахувати срібло і повернути повернути тамкару. Шамаллум має отримати документ з печаткою про срібло, яке він віддає тамкару». За недодержання умов договору була передбачена відповідальність обох сторін про що йдеться у декількох параграфах законів Хаммурапі

§ 106: «Якщо шамаллум візьме у тамкара срібло і запереяуватиме це перед своїм тамкарем, то цей тамкар має викрити шамаллума перед богом і свідками в отриманні срібла, і шамаллум повинен віддати тамкару срібло, яке він узяв, у потрійному розмірі»; § 107: «Якщо тамкар доручить що-небудь шамал-луму і шамаллум поверне своєму тамкару усе, що дав йому тамкар,а тамкар заперечуватиме перед ним отримання будь-чого, що дав йому шамаллум, то цей шамаллум має викрити тамкара перед богом і свідками, і тамкар за те, що він заперечував перед своїм шамаллумом, має віддати шамаллуму усе, отримане ним, у шестикратному розмірі»).

Дата добавления: 2015-06-28