Заключний етап

Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність проведення досліджень:

1. Студенти записують у протоколи заняття схеми титрування лізоциму і комплементу в сироватці крові людини.

2. Викладач обговорює зі студентами схему постановки реакції титрування лізоциму в сироватці крові, після чого студенти самостійно виконують цю реакцію. Облік реакції здійснюють візуально. Результати вносять в протокол.

3. Викладач ознайомлює студентів з постановкою і особливостями реакції титрування комплементу в сироватці крові за 100% гемолізом; демонструє модель цієї реакції. Студенти здійснюють облік демонстраційної реакції титрування комплементу. Висновки записують у протоколи.

4. Студенти, користуючись імерсійним об’єктивом мікроскопу, розглядають демонстраційні препарати уретральних виділень хворого на гонорею. Вивчають явище незавершеного фагоцитозу. Замальовують картину гною з явищем незавершеного фагоцитозу у протоколи.

Викладач перевіряє оформлення протоколу та в індивідуальній бесіді з кожним студентом встановлює кінцевий рівень набутих знань з основних і найбільш важливих теоретичних та практичних питань. Далі викладач повідомляє кожному студенту про загальну оцінку його підготовки та роботи

на занятті, виставляє оцінку у журнал обліку відвідувань і успішності студентів і інформує студентів про тему та план наступного практичного заняття, особливості підготовки.

Староста групи заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, а викладач завіряє їх своїм підписом.

6. Додатки:

Додаток 1. Матеріали для самоконтролю студентів.

· Що вивчає імунологія?

· Які є фактори неспецифічного захисту організму? Цінність механізмів неспецифічної резистентності.

· Який пріоритет вітчизняних вчених у відкритті факторів неспецифічного захисту організму?

· Фагоцитоз. Клітини, що здатні до фагоцитозу. Види фагоцитозу. Як відбувається фагоцитоз?

· Комплемент, його компоненти. У чому схожість і різниця двох шляхів активації комплементу? Які способи його визначення?

· Пропердинова система. Яка природа, властивості та значення?

· Що таке лізоцим; його природа? Як діє лізоцим на мікроорганізми? Які способи його визначення?

· Дайте визначення поняття “цитокіни”. Їх імуномоделююча і захисна дія.

· Що являють собою інтерферони? Назвіть 3 основних різновиди, яка їх роль в противірусному, протипухлинному захисті і імуномоделюючій функції організму?

· Практичне значення визначення комплементу, лізоциму, фагоцитозу та інших показників неспецифічного захисту організму.

Додаток 2. Тестові завдання до заняття по темі:

“Неспецифічні фактори захисту організму”

1 варіант

1. На які функціональні частини клітини діє лізоцим?

A. Ядро клітини

B. Цитоплазматичну мембрану

C. Рибосоми

D. Цитоплазму

E. Клітинну стінку

2. Який фактор не спричиняє загибелі мікробів у фагосомі?

A. Різке збільшення кількості кисню

B. Різке зменшення кількості кисню

C. Накопичення вільних радикалів кисню, азоту

D. Накопичення перекису водню

E. Дія білку - лактоферину

3. Які із перелічених особливостей не характерні для неспецифічних факторів захисту?

A. Найдавніші з точки зору еволюції

B. Спрямовані на всі або більшість чужорідних агентів

C. З уповільненою дією

D. Негайною дією (без латентного періоду)

4. Для системи комплементу характерно наступне:

А. Комплемент складається з більш ніж двадцяти імунологічно різних білків

Б. Компоненти комплементу синтезуються в печінці

С. Класична активація забезпечується комплексом антиген - антитіло

Д. Активований комплемент здатний лізувати клітини і бактерії.

Е. Все перераховане вірно.

5. Що викликає альтернативний шлях активації комплементу?

A. С₁ приєднується до комплексу антиген-антитіло

B. С₃ зв’язується з ЛПС пропердином

C. С₃ зв’язується з комплексом антиген-антитіло

D. С₁ приєднується до бактеріального ЛПС і пропердину

E. С₅ активується бактеріальними ЛПС

6. Хто перший з вчених виявив лізоцим?

A. Луї Пастер

B. Роберт Кох

C. З.В. Єрмольєва

D. П.К. Лащенков

E. А. Флемінг

7. З наявністю яких антитіл в сироватці крові пов’язують активність фагоцитозу?

A. Опсонінів

B. Аглютинінів

C. Преципітинів

D. Комплементзв’язуючих

E. Нейтралізуючих

8. Класичний шлях активації комплементу розпочинається з?

A. С₃ приєднується до комплексу антиген-антитіло

B. С₁ зв’язується комплексом ЛПС - пропердин

C. С₁ приєднується до комплексу антиген-антитіло

D. С₅ зв’язується бактеріальним ендотоксином

E. С₄ приєднується до комплексу антиген-антитіло

9. Що з переліченого не відноситься до неспецифічніших факторів захисту?

A. Природні кілери (NК-клітини)

B. Т-лімфоцити

C. Шкіра і слизові оболонки

D. Інтерферон

E. Білки гострої фази

10. Інтерферон має такі властивості, крім?

A. Противірусна

B. Протибактеріальна

C. Протиосмотична

D. Протизапальна

E. Імуномодулююча

Тестові завдання до заняття по темі:

“Неспецифічні фактори захисту організму”

2 варіант

1. Який фактор не спричиняє загибелі мікробів у фагосомі?

A. Накопичення перекису водню

B. Різке зменшення кількості кисню

C. Накопичення вільних радикалів кисню, азоту

D. Різке збільшення кількості кисню

E. Дія білку-лактоферину

2. Що викликає альтернативний шлях активації комплементу?

A. С₁ приєднується до комплексу антиген-антитіло

B. С₃ зв’язується з ЛПС пропердином

C. С₅ активується бактеріальними ЛПС

D. С₁ приєднується до бактеріального ЛПС і пропердину

E. С₃ зв’язується з комплексом антиген-антитіло

3. З наявністю яких антитіл в сироватці крові пов’язують активність фагоцитозу?

A. Комплементзв’язуючих

B. Аглютинінів

C. Преципітинів

D. Опсонінів

E. Нейтралізуючих

4. Класичний шлях активації комплементу розпочинається з?

A. С₃ приєднується до комплексу антиген-антитіло

B. С₁ зв’язується комплексом ЛПС - пропердин

C. С₁ приєднується до комплексу антиген-антитіло

D. С₅ зв’язується бактеріальним ендотоксином

E. С₄ приєднується до комплексу антиген-антитіло

5. На які функціональні частини клітини діє лізоцим?

A. Рибосоми

B. Цитоплазматичну мембрану

C. Клітинну стінку

D. Цитоплазму

E. Ядро клітини

6. Що з переліченого не відноситься до неспецифічніших факторів захисту?

A. Природні кілери (NК-клітини)

B. Т-лімфоцити

C. Шкіра і слизові оболонки

D. Інтерферон

E. Білки гострої фази

7. Для системи комплементу характерне наступне?

А. Комплемент складається з більш ніж двадцяти імунологічно різних білків

Б. Активований комплемент здатний лізувати клітини і бактерії

С. Класична активація забезпечується комплексом антиген-антиліло

Д. Компоненти комплемента синтезуються в печінці

Е. Все перераховане вірно.

8. Інтерферон має такі властивості, крім?

A. Протизапальна

B. Протибактеріальна

C. Протиосмотична

D. Противірусна

E. Імуномодулююча

9. Хто перший з вчених виявив лізоцим?

A. З.В. Єрмольєва

B. Роберт Кох

C. Луї Пастер

D. П.К. Лащенков

E. А. Флемінг

10. Які із перелічених особливостей не характерні для неспецифічних факторів захисту?

A. Найдавніші з точки зору еволюції

B. Негайною дією (без латентного періоду)

C. З уповільненою дією

D. Спрямовані на всі або більшість чужорідних агентів

Тестові завдання до заняття по темі:

“Неспецифічні фактори захисту організму”

3 варіант

1. Інтерферон має такі властивості, крім?

A. Протиосмотична

B. Імуномодулююча

C. Протизапальна

D. Противірусна

E. Протибактеріальна

2. Для системи комплементу характерне наступне?

А. Активований комплемент здатний лізувати клітини і бактерії

Б. Комплемент складається з більш ніж двадцяти імунологічно різних білків

С. Класична активація забезпечується комплексом антиген - антитіло

Д. Компоненти комплементу синтезуються в печінці

Е. Все перераховане вірно.

3. Хто перший з вчених виявив лізоцим?

A. З.В. Єрмольєва

B. А. Флемінг

C. П.К. Лащенков

D. Роберт Кох

E. Луї Пастер

4. Що з переліченого не відноситься до неспецифічніших факторів захисту?

A. Природні кілери (NК-клітини)

B. Т-лімфоцити

C. Шкіра і слизові оболонки

D. Інтерферон

E. Білки гострої фази

5. На які функціональні частини клітини діє лізоцим?

A. Клітинну стінку

B. Рибосоми

C. Цитоплазму

D. Цитоплазматичну мембрану

E. Ядро клітини

6. Який фактор не спричиняє загибелі мікробів у фагосомі?

A. Накопичення вільних радикалів кисню, азоту

B. Різке збільшення кількості кисню

C. Дія білку-лактоферину

D. Різке зменшення кількості кисню

E. Накопичення перекису водню

7. Які із перелічених особливостей не характерні для неспецифічних факторів захисту?

A. Спрямовані на всі або більшість чужорідних агентів

B. З уповільненою дією

C. Негайною дією (без латентного періоду)

D. Найдавніші з точки зору еволюції

8. Що викликає альтернативний шлях активації комплементу?

A. С₃ зв’язується з комплексом антиген-антитіло

B. С₁ приєднується до комплексу антиген-антитіло

C. С₃ зв’язується з ЛПС пропердином

D. С₁ приєднується до бактеріального ЛПС і пропердину

E. С₅ активується бактеріальними ЛПС

9. З наявністю яких антитіл в сироватці крові пов’язують активність фагоцитозу?

A. Комплементзв’язуючих

B. Аглютинінів

C. Преципітинів

D. Опсонінів

E. Нейтралізуючих

10. Класичний шлях активації комплементу розпочинається з?

A. С₁ зв’язується комплексом ЛПС - пропердин

B. С₄ приєднується до комплексу антиген-антитіло

C. С₁ приєднується до комплексу антиген-антитіло

D. С₃ приєднується до комплексу антиген-антитіло

E. С₅ зв’язується бактеріальним ендотоксином

ВІРНІ ВІДПОВІДІ

І варіант	ІІ варіант	ІІІ варіант
1 – Е 2 – В 3 – С 4 – Е 5 – В 6 – Д 7 – А 8 – С 9 – А 10 – С	1 – В 2 – В 3 – Д 4 – С 5 – С 6 – А 7 – Е 8 – С 9 – Д 10 – С	1 – А 2 – Е 3 – С 4 – А 5 – А 6 – Д 7 – В 8 – С 9 – Д 10 – С

7. Рекомендована література.

Основна:

1. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология; М.: ООО «Медицинское информационное агенство», 2002, 215-234 с.

2. Климнюк С. І, Ситник І. О., Творко М. С., Широбоков В. П. – Практична мікробіологія.-Тернопіль, „Укрмедкнига”, 2004.

3. Воробьев А. А., Кривошеин Ю. С., Широбоков В. П. Руководство по медицинской и санитарной микробиологии.— М.: «Академія», 2006, 462 с.

4. Під редакцією академіка РАМН Воробьева А.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология МНА; М. 2004, 700 с.

Додаткова:

1. Medical microbiology / edited by Samuel Baron, MD. – 4^th ed. The University of Texas Medical Branch and Galveston, 1996, 1273 p.

2. W.Levinson, E.Jawetz. Medical microbiology and immunology: examination and board review, 6^th ed. The McGraw-Hill Companies, 2000, 582 p.

3. Ф.И.Ершов, А.С.Новохотский. Интерферон и его индукторы. М., Медицина, 1980, 174 с.

4. Чернушенко Е.Ф., Когосова Л.С. Иммунологические исследования в клинике. К., “Здоров’я”, 1978, с. 13-42.

5. Красильников А. П. Микробиологичексий словарь-справочник.— Минск, 1986.

Дата добавления: 2015-06-28