Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Встановлення силового трансформатора


Доверь свою работу кандидату наук!
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь

 

Силовий трансформатор у шафі (поз.1 рисунок 8.2) переміщається на котках по напрямних швелерах (поз.22). Для виключення переміщення силового трансформатора при експлуатації КТП, на напрямних швелерах передбачена установка двох упорів, що фіксують положення діаметрально протилежних котків силового трансформатора.

На даху шафи передбачені пристрої (поз.7) для підйому (без силового трансформатора) як самої шафи, так і всієї КТП у транспортному положенні.

 

8.5 Монтаж низьковольтної та високовольтної шафи керування, монтаж

прохідних ізоляторів, розрядників та обмежувачів перенапруг

Конструкція КТП із тупиковою схемою на стороні ВН КТП складається із блоку ПВН і шафи РПНН, які встановлені на одній рамі й з'єднані між собою болтами (рисунок 8.2).

Блок УВН складається із шафи силового трансформатора й струмопроводу. Струмопровід встановлюється на даху шафи силового трансформатора. Шафа РПНН являє собою шафу з апаратами підключення відхідних ліній.

Конструкція складових частин КТП виконана зі сталевих каркасів й обшивки, що забезпечують їхню механічну міцність, захист від дії кліматичних факторів елементів електромонтажу й убудованих апаратів з обліком їхнього кліматичного виконання й категорії розміщення, а також вимоги по безпечному обслуговуванню й експлуатації.

При роботі КТП забезпечується прийом електроенергії високої напруги 10 кВ, перетворення її на 0,4 кВ і розподіл по лініях, що відходять. Крім ліній, що відходять, споживачів виробничого призначення в КТП передбачені лінії зовнішнього висвітлення й лінії нульового проведення.

Конструкція КТП забезпечує виконання виводів повітряних ліній, що відходять 0,4 кВ (до п'яти ліній) на номінальні струми до 250 А.

Блок ПВН КТП із тупиковою схемою на стороні ВН призначений для підключення силового трансформатора до ПЛ 10 кВ. Струмопровод блоку ПВН забезпечує задані відстані - 4,5 м до необгороджених повітряних введень ВН й 4,0 м до необгороджених повітряних виводів НН від землі при установці КТП.



Струмопровід (поз.18) складається з кожуха, прийомних пристроїв ПЛ і ліній, що відходять, НН. Прийомний пристрій ПЛ складається із трьох сталевих штирів (поз.15), приварених до даху кожуха під кутом, що забезпечує втримання проводів спуска ПЛ. На них встановлюються високовольтні ізолятори, які в комплект поставки не входять. Припустиме навантаження на кожен ізолятор від тяжіння проводів ПЛ, з урахуванням вітру й ожеледі не більше 245 Н (25 кгс).

Пристрій для підключення ліній, що відходять, НН складається із двох знімних траверс, до яких приварені сталеві штирі (поз.13) під кутом, що забезпечує втримання проводів ліній, що відходять. На штирі встановлюються штирові низьковольтні ізолятори. Припустиме навантаження на кожен ізолятор від тяжіння проводів ліній, що відходять, з урахуванням вітру й ожеледі, не більше 147 Н (15 кгс).

Головні кола ВН від проводів спуска ПЛ до силового трансформатора (поз.1) виконані в такий спосіб: від проводів спуска ПЛ до горизонтально встановлених прохідних ізоляторів (поз.16) - алюмінієвим проводом. Від прохідних ізоляторів (поз.16) до верхніх виводів високовольтних запобіжників (поз.9) - алюмінієвими шинами (поз.19), установленими на опорних ізоляторах (поз.12) нижніх виводів запобіжників до виводів ВН (поз.20) силового трансформатора (поз.1) - мідним дротом.

Рисунок 8.1 – Основні елементи трансформаторної підстанції

 

До алюмінієвих шин головних кіл ПВН підключені розрядники (поз.17), установлені в струмопроводі (поз.18).

Головні кола НН для приєднання ліній, що відходять, ПЛ до автоматичних вимикачів, установленим у КТП, виконані ізольованим проводом. Проводи автоматичних вимикачів і від нульового виводу силового трансформатора (поз.1) поза шафою РПНН (поз.3) прокладаються по задній стінці шафи РПНН, далі під дахом шафи силового трансформатора (поз.21) і далі по зовнішній стороні струмопроводу (поз.18) до штирьових низьковольтних ізоляторів.

Ділянки проводів (поз.10), прокладених під дахом шафи із силовим трансформатором (поз.21) і по зовнішній стороні струмопроводу (поз.18), закриваються знімними сталевими кожухами (поз.8,11). Відкриті ділянки проводів (від корпуса струмопроводу до місць закріплення проводів із проводами ліній ПЛ 0,4 кВ) додатково захищені від впливу сонячного випромінювання поліхлорвініловими трубками, що надягають на них.

У стінці струмопроводу (з боку прохідних ізоляторів уведення ВН) передбачені два прорізи. Проріз, що закривається знімним сталевим аркушем, використовують для обслуговування головних кіл ВН, що перебувають усередині струмопроводу. Другий проріз використовують для доступу до високовольтних запобіжників (поз.9) і закривається дверима із блокувальним пристроєм. Для спостереження за запобіжниками на цих дверях передбачене вікно із сіткою, що закривається поворотною кришкою.

На даху струмопроводу передбачені пластини (поз.14) для підйому його при виготовленні й монтажі.

Шафа силового трансформатора (поз.21) має два прорізи із протилежних боків, що закриваються двостулковими дверима. Установка силового трансформатора провадиться через правий проріз (якщо дивитися з боку шафи РПНН).

У лівій стінці шафи (якщо дивитися з боку шафи РПНН) для спостереження за рівнем масла в баці розширника силового трансформатора передбачене оглядове вікно із сіткою, що закривається поворотною кришкою.

Для захисту ТП від перенапруги встановлюють вентильні розрядники та обмежувачі перенапруг.

Розрядники використовують для захисту ізоляції електрообладнання від комутаційних та атмосферних перенапружень. На ТП 10/0,4 кВ встановлюють у більшості випадків вентильні розрядники типу РВО. Перед виконанням монтажу усі елементи розрядників оглядають. Вони не повинні мати тріщин, сколів та раковин.

При легкому струсі на кут до 30° від вертикалі не повинно бути шуму всередині або дзвону. Розрядники встановлюють у зібраному вигляді. Розрядник кріплять за допомогою двох болтів і вивіряють по рівню та відколу.

Провід фази приєднують до пластини, яка має електричний контакт з багаторазовим іскровим проміжком. Заземлюючий провідник приєднують безпосередньо або через регістратор спрацьовування до шпильки, котра має електричний контакт з робочим опором. При приєднанні шин до розрядника необхідно враховувати можливість тяжіння особливо при зміні температури і з цією метою використовувати компенсуючі пристрої.



Гайки, які пофарбовані червоним кольором, не дозволяється відкручувати з метою порушення цілісності ущільнення розрядника.

Після закінчення монтажних робіт виконують перевірку справності проводок та приладів, надійності кріплення болтових з’єднань, справності електричної ізоляції, а також приєднання до мережі заземлення.

Технологія монтажу вторинних кіл КТП. Пристрій вторинної комутації – невід'ємна частина розподільних пристроїв сучасних електричних станцій і підстанцій – призначені для виконання функцій керування апаратурою первинних кіл і захисту електроустаткування. Вторинні пристрої дозволяють вимірювати електричні величини в первинних колах, виконувати різні види оперативної сигналізації й ін.

Пристрої вторинної комутації виконують по схемах, що входить до складу проекту даної установки, на яких умовними позначками зображені окремі елементи вторинної комутації і їхнього зв'язку між собою.

Таблиця 8.1 - Технологічна схема монтажу жил контрольного кабелю і пучків проводів вторинних з'єднань, що приєднуються до збірних затисків щитів керування

Найменування і технологічна послідовність операцій Спосіб виконання і пояснення
1. Оброблення контрольного кабелю (зняття захисних покривів, оболонки і т.п.). Кріплення його до конструкції щита. Хлорвінілова оболонка після розмітки довжини відрізу знімається за допомогою електричного паяльника. На корінець оброблення надівається відрізок вінілітової трубки (діаметром, рівним зовнішньому діаметру кабелю).
2. Надягання хлорвінілових трубок на кожну жилу За допомогою спеціальної голки (конструкції С. В. Циганова) або руки.
3. Маркірування жил і затисків зборки   4. Подзвонювання і маркірування жил На хлорвініловій трубці наносяться номери, що відповідають номерам, нанесеним на затисках зборки. Виконуються: 1) по методу скороченої прозвонки (спосіб Н. И. Литвиничева); для цього необхідно в кожному концентричному шарі знайти (продзвонити) одну жилу, а потім, рухаючи від цієї жили по годинній стрілці, замаркірувати всі інші жили кабелю; 2) за допомогою магазина опорів
5. Формування (збирання) жил кабелю в пучки. Розкладка жил у пучку строго рівнобіжна Пучки формуються в послідовності розташування підходу їх до затискної зборки
6. Скріплення пучків жил: а) бандажами з прогумованої стрічки і накладення на бандаж металевих поясних стисків; б) за допомогою стисків Відстань між бандажами береться з розрахунку запобігання спучування жил. Крім того, бандажі накладаються в місцях вигину пучка
7. Вигин пучка жил для приєднання до затискної зборки За допомогою шаблона
8. Оцінка й обрізка зайвої довжини жили і трубки На кожній хлорвініловій трубці робиться оцінка місця обріза
9. Оцінка кінця жили для видалення трубки й ізоляції жили До кінця прикладається штуцер оконцювання і робиться на трубці оцінка
10. зняття ділянок трубки й ізоляції з кінця жили Зняття ізоляції жили і видалення трубки виробляються в спеціальних кліщах або за допомогою особливого пристосування
11.Очищення жили від залишків гуми За допомогою спеціальної гнучкої пластини або пристосування
12. Надягання на жилу штуцера оконцювання Вручну
13. Закручення колечок на жилі для приєднання до затисків Колечка виготовляються діаметром 4,5-6 мм за допомогою круглогубців або спеціального пристосування
14. Приєднання жил до затискної зборки Приєднання ведеться відповідно до маркірування, нанесеної на жилах і на затисках зборки
15. Вирівнювання і кріплення пучків За допомогою шаблонів

Установка приладів

Прилади встановлюються і вивіряються таким чином, щоб їхній цоколі (або фронтальні ободи) розташувалися на вертикальних площинах, а вертикальні і горизонтальні осі шкал – по відповідних осях панелі.

Затягування кріпильних болтів ведеться рівномірно, без перевищення необхідного зусилля, щоб не деформувати корпус приладу і не зірвати різьблення на болтах.

При установці лічильників повинні бути дотримані наступні вимоги:

- лічильник повинний установлюватися на висоті 1400 – 1600 мм на строго вертикальній площині (стіні, панелі або щитку);

- повинна бути виключена можливість перекосів і деформацій корпуса;

- для забезпечення рівномірного дотику всіх точок кріплення лічильника до площини панелі повинні застосовуватися шайби і прокладки з гуми або електрокартону;

- металевий корпус лічильника повинний бути заземлений.

У процесі монтажу приладів і кіл вторинної комутації повинні бути зроблені наступні перевірки й іспити:

а) вимір опору ізоляції;

б) визначення правильності приєднання проводу до схеми;

в) визначення полярності вимірювальних трансформаторів;

д) перевірка правильності підключення вимірювальних приладів, приладів сигналізації, релейних приладів, ключів керування і т.д.;

е) іспит підвищеною напругою змінного струму.

Перераховані перевірки і виміри мають на меті підготувати всю систему вторинних з'єднань до приймально-здавальних іспитів.

Ревізія приладів. Підлягаючому монтажу прилади захисту дистанційного керування, блокування, обліку і контролю піддається ревізії, при якій перевіряються:

- схоронність заводського упакування, а також наявність і цілість пломб;

- відсутність на корпусі приладу вм'ятин (металевому корпусі) або тріщин (у корпусі з пластмаси);

- цілість оглядового скла, покажчиків і т.п.;

- комплектність монтажних і кріпильних деталей (гвинтів, болтів, шпильок, шайб, прокладок і т.д.);

- справність рухливої системи;

- відсутність обриву в електричних колах;

- стан ізоляції між металевим корпусом і струмоведучим затиском (між струмоведучим затиском і кріпильним болтом у приладів з корпусом із пластмаси). Перевірка виконується мегомметром на 500 В.

Перевірені прилади рекомендується зберігати в заводському упакуванні на стелажах, у сухому і закритому приміщенні з температурою від +5 до +35 0С. Не рекомендується вносити прилади для ревізії або іспиту з морозу в тепле приміщення (щоб уникнути відпрівання і корозії). До розкриття прилад повинний придбати температуру теплого приміщення.

Відібрані після ревізії прилади здаються в лабораторію для електричної перевірки.

 

8.6 Монтаж роз’єднувача та привода до нього

Монтаж виконують поетапно:

1. Ревізія обладнання.

2. Підйом на опорні конструкції і закріплення.

3. Перевірка і регулювання основних та сигнальних контактів.

4. Сумісна перевірка роботи роз’єднувача та приводу у роботі.

Ревізія – перевіряють стан фарфорових деталей, відсутність тріщин, надколів, надійність кріплення усіх вузлів та деталей, справність контактної системи.

Підйом – виконують у залежності від ваги за допомогою пересувного штативу або тальки.

Кріплення – за допомогою болтів або штирів.

Роз’єднувач та привід встановлюють таким чином, щоб осьові лінії не відхилялись більше чим на ± 2 мм. припустимі зазори для роз’єднувачів до 10 кВ повинен бути не більше 3 мм.

Роботи по установці та регулюванню роз’єднувача слід рахувати закінченими, якщо привід і вся система передачі працює чітко без затримок, холостий хід не перевищує 5 °.

Після закінчення монтажу до пуску у експлуатацію контактні частини роз’єднувача змащують технічним вазеліном, обертають папером та закріпляють шпагатом. При монтажі не скривають і не виконують ревізії. Встановлюють у безпечному місці, щоб виключити можливість випадкового торкання до розрядника.

Монтаж грозозахисних пристроїв.

Розрядники використовують для захисту ізоляції електрообладнання від комутаційних та атмосферних перенапружень.

На ТП 10/0,4 кВ встановлюють у більшості випадків вентильні розрядники типу РВО.

Перед виконанням монтажу усі елементи розрядників оглядають. Вони не повинні мати тріщин, сколів та раковин.

При легкому струсі на кут до 30° від вертикалі не повинно бути шуму всередені або дзвону. Розрядники встановлюють у зібраному вигляді.

Розрядник кріплять за допомогою двох болтів і вивіряють по рівню та відколу.

Провід фази приєднують до пластини, яка має електричний контакт з багаторазовим іскровим проміжком.

Заземлюючий провідник приєднують безпосередньо або через регістратор спрацьовування до шпильки, котра має електричний контакт з робочим опором.

При приєднанні шин до розрядника необхідно враховувати можливість тяжіння особливо при зміні температури і з цією метою використовувати компенсуючі пристрої.

Гайки, які пофарбовані червоним кольором, не дозволяється відкручувати з метою порушення цілісності ущільнення розрядника.

Монтаж запобіжників

Перед початком монтажу виконують ревізію та огляд запобіжників.

Ревізія:

- повнота та щільність засипки патронів кварцовим піском перевіряють струсом.

- цілісність плавкої вставки у патроні перевіряють продзвінкою індуктором або контрольною лампою.

Запобіжник повинен мати цілісність контактних деталей, ізоляторів, арміровки, вказівки спрацювання.

Запобіжники монтують на сталевій рамі всередині шафи РУ. Цоколь ізоляторів повинен співпадати по вертикалі з вздовжньою віссю патрона і контактних губок з припуском + 0,5 мм.

Встановлені патрони регулюють таким чином щоб обмежувачі фіксували правильне положення патронів і затримували ії від повздовжнього переміщення.

Запобіжники заземлюють, приєднують до фланців опорних ізоляторів, рами або металевої конструкції.

 

8.7 Перелік літератури з наведених питань

[1,2,3,4],[12 c. 16-28; 17 c. 118-126; 18 c.608-614; 30 c. 178-184]

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Призначення трансформаторних підстанцій (ТП). Типи конструкцій ТП, їх особливості та області використання.

2. Вибір місця встановлення ТП. Влаштування фундаменту та опорних конструкцій.

3. Встановлення комплектних трансформаторних підстанцій.

4. Встановлення силового трансформатора.

5. Монтаж низьковольтної та високовольтної шафи керування.

6. Монтаж прохідних ізоляторів.

7. Монтаж розрядників.

8. Монтаж роз’єднувача та привода до нього.

Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой
<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
 | Лекция № 8 АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКАЯ И СКОРАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ

Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 1308; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.05 сек.