Диністори

Диністор має чотиришарову структуру, як зображено на рис. 8.5 (а). У нього є три р-п переходи, причому, за зазначеної полярності джерела напруги і/ два крайніх з них (Я_; і П₃) зміщені у прямому напрямку, а середній (П₂) - у зворотному (рис. 8.5 (б),).

  а)

б)

Рис. 8.5. Структура диністора (а) та його модель у вигляді двох транзисторів

Таку структуру можна представити у вигляді еквівалентної схеми (мо­делі), що складається з двох транзисторів V Т1 та V Т2 р-п-р та п-р-п типу відповідно (рис. 8.4,6). Цю модель можна отримати, якщо подумки розі­тнути прилад уздовж площини А-А, а потім обидві частки електрично з'єдна­ти. При цьому виходить, що переходи П₁ і П₃ є емітерними переходами цих транзисторів, а перехід П₂ для обох транзисторів є колекторним.

Область бази Б₁ транзистора V Т1 одночасно є колекторною облас­тю транзистора V Т2, а область бази Б₂ транзистора V Т2 - колектор­ною областю транзистора V Т1.

Відповідно, колекторний струм першого транзистора є базовим для другого І_{К1 =} І_Б2 а колекторний струм другого транзистора - базовим першого І_К2,=І_Б1. Таке вмикання забезпечує внутрішній додатний зво­ротний зв'язок: якщо увімкнеться хоча б один транзистор, то надалі вони будуть підтримувати один одного в увімкненому стані.

Струм диністора - це емітерний струм першого транзистора І_ЕІ або другого І_ЕГ У той же час він складається з двох колекторних струмів 1_К1 =α₁I_Е1 та 1_К2=α₂I_Е2 , де α₁, і α₂ - коефіцієнти передачі емітерного стру­му транзисторів V ТІ, VТ2. Крім того, до складу струму диністора I вхо­дить початковий некерований (тепловий) струм колекторного переходу I_КО.

рис.8.6 - Залежність α₁, та α₂, від струму диністора

Дата добавления: 2014-01-03