Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Перехід до моделі сталого розвитку як магістральний напрям вирішення глобальних екологічних проблем


Глобальний характер розвитку екологічної кризи потребує об'єднаних зусиль усіх держав світу з метою усунення загально-планетарної ресурсово-екологічної катастрофи.

Отже, перед кожною країною нині стоїть надзвичайно важливе зав­дання — розроблення й поступова реалізація концепції переходу до моделі сталого екологобезпечного функціонування національної економіки. Цього, зокрема, вимагають рішення Міжнародної конференції ООН з питань навколишнього середовища і розвитку, яка відбулась у 1992 р. в Ріо-де-Жанейро, виголосивши нову концепцію розвитку людства («Декларація Ріо»). Концепція виходила з визнання неприйнятності подальшого збе­реження трьох основних практичних варіантів використання природно-ресурсового потенціалу планети, що існували на той час: західної мо­делі, моделі країн із так званою плановою економікою та моделі країн, що розвиваються, оскільки кожна з них зумовлює (відповідно): невип­равдані з огляду на природно-ресурсовий потенціал планети масштаби експлуатації природних ресурсів; неефективні та незбалансовані за еко-лого-економіко-соціальними параметрами варіанти використання заз­начених ресурсів; нееквівалентний обмін ресурсами, що призводить до бідності й стагнації регіонів.

Основою концепції сталого розвитку є паритетність відносин у тріаді «суспільство—виробництво—природа». По суті модель сталого еколого- безпечного розвитку означає виживання людства. Перехід же до такої моделі може бути здійснений тільки за умо­ви ефективного міжнародного співробітництва та гарантування націо­нальних інтересів кожної держави. Реалізація концепції сталого розвитку можлива за комплексного проведення відповідних заходів організаційно­го, технологічного, фінансово-кредитного, міжнародно-правового, адміністративного плану, які здійснюватимуться світовим співтоварист­вом, його регіональними інституціями та кожною країною окремо.

Оскільки коріння вирішення екологічних проблем лежить у спосо­бах, технологіях і методах господарської діяльності людини, то стриж­нем нової соціоекополітики має бути саме всебічна екологізація сучасного виробництва.



Рис. 2. Основні напрями екологізації продуктивних сил

У розвинутих країнах спостерігаються високі показники розвитку індустрії охорони й відтворення природного середовища, а також, відповідно, ринків товарів та послуг екологічного призначення (екоіндустрії). Наприклад, за останні сім-вісім років середньорічні тем­пи приросту світового екобізнесу становили 9 %, а доходи від продажу «зелених» товарів і технологій досягли 580 млрд дол. із перспективою зростання до 680 млрд (2010 р.). Лідером на світовому екологічному ринку є США: на них припадає до третини загального обсягу продажу. , Велика робота в цьому плані здійснюється у ФРН, Японії, Італії, / Франції, Великій Британії. Екологізація розвитку продуктивних сил у зазначених країнах забезпечується прогресивними змінами в ор­ганізаційних, економічних, інституційних формах господарювання ' взагалі та природокористування зокрема (див. рис. 2)

 

Розвинуті країни

У розвинутих країнах практично втілюється на макро- і мікрорівнях господарювання екологозорієнтована стратегія соціально-економічного зростання як єдино правильний напрям досягнення сталого розвитку. Природа тут розглядається як своєрідний суспільний капітал, що потре­бує примноження, а отже й управління.^Аксіомою природокористуван­ня стає принцип «Екологічно — значить економічно», який реалізується через такі поняття, як «мінімізація екологічної шкоди», «мінімізація відходів», «запобігання забрудненням».

Державні зусилля концентруються переважно на трьох напрямках По-перше здійснюються великомасштабні природоохоронні заходи (організація і фінансу­вання НДДКР, підготовка фахівців, реалізація загальнонаціональних проектів природоохоронного спрямування, формування сучасної еко­логічної інфраструктури). По-друге, забезпечується нормативно-пра­вове регулювання (розроблення природоохоронного законодавства і контроль за його дотриманням, екологічна експертиза проектів, еко­логічне інспектування й ліцензування виробництва, встановлення більш жорстких екологічних стандартів, норм, квот тощо). І, по-третє, держава економічно стимулює та підтримує природоохоронну діяльність усіх ланок приватного сектора.

Економічні інструменти екологічного регулювання наведено на рисунку 3.

Економічні методи стимулювання природоохоронної діяльності у країнах із розвинутими ринковими відносинами об'єднують дві групи законодавчо закріплених регуляторів екологічної поведінки підприємців, Перша група спрямована на спонукання забруднювачів довкілля обмежувати свою екологодеструктивну та екологонебезпечну діяльність.уВона охоплює такі регулятори: платежі за викиди, скиди, захоронення або розміщення забруднюючих речовин, платежі за погіршення якості природних ресурсів і умов; так звані екологічні по­датки з прибутку товаровиробників, які використовують природозаб-руднюючі види техніки та екологонебезпечні технології або випуска­ють продукцію з небезпечними екологічними компонентами; штрафні санкції і т.п.

Рис. 3. Економічні інструменти екологічного регулювання

• Друга група регуляторів спрямована на стимулювання природокористувачів і природозабруднювачів до поліпшення стану навколишнього середовища. Такі регулятори слід вважати економічно привабливими для товаровиробників. Зрештою, вони означають перехід до принципово нової екологічної політики — від контролю за забрудненням навколишньо­го середовища до запобігання забрудненню. „За допомогою державних суб­сидій, податкових пільг, позик, кредитів за низькими відсотками, режи­му прискореної амортизації виробничого потенціалу та природоохорон­ного устаткування, купівлі-продажу прав на забруднення тощо стиму­люється екологічна поведінка підприємців.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Основні напрями міжнародного економічного співробітництва в галузі екології | Міжнародне співробітництво в реалізації глобальних екологічних проектів

Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 342; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:

  1. I. Основные результаты и проблемы бюджетной политики
  2. II этап. Диагностирование состоя­ния пациента: определение его потребно­стей и выявление проблем, постановка сестринского диагноза.
  3. II. Основные этапы и уровни развития современной экономики. Проблема периодизации истории экономики. Цикличность в экономическом развитии.
  4. Аграрный вопрос и другие проблемы
  5. Актуальные проблемы интеграции российской экономики в мировую
  6. Актуальные проблемы психолого-педагогической диагностики
  7. Анализ аграрных проблем в трудах А. В. Чаянова
  8. АНАЛИЗ ОСНОВНЫХ ФУНКЦИЙ УПРАВЛЕНИЯ ПЕРСОНАЛОМ. РЕШЕНИЕ ПРОБЛЕМ ОПЛАТЫ ТРУДА
  9. Анализируя проблемы человеческого бытия, Сократ главное внимание в своих речах и беседах уделял вопросам этики, т. е. тем нормам, по которым человек должен жить в обществе.
  10. Антропология. Проблема отчуждения
  11. Билет 16. Понятие истины. Проблема критериев истины. Диагностический процесс как поиск истины.
  12. Билет 20. Принцип причинности. Диалектика причины и следствия. Проблема причинности в медицине.

studopedia.su - Студопедия (2013 - 2021) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.003 сек.