Форми і процедури функціонально-вартісного аналізу

Залежно від цілеспрямованості функціонально-економічного обґрунтування технічних рішень можна користуватися однією з трьох поширених форм ФВА: коригувальною, творчою, інверс­ною. Найбільше застосування в практиці маркетингової діяльно­сті мають коригувальна та інверсна форми ФВА.

Коригувальна форма ФВА сприяє зниженню витрат на виробництво конкретного товару; інверсна форма ви­користовується для адаптування товару до вимог цільового рин­ку, пошуку нових можливостей для продукції, що виготовляєть­ся, її глибинна суть полягає у створенні функціональної моделі виробу, яка адекватно відбиває вимоги споживачів нового для фірми сегмента ринку. Ця модель у дальшому матеріалізується в конкретному товарі, коли створюється відповідна модифікація виробу для нового споживача.

Таким чином, сферою застосування коригувальної форми ФВА є виробництво, творчої – проектування, інверсної – експ­луатація.

Однак головним об’єктом аналітичного дослідження ФВА не­залежно від сфер застосування є або реально існуючі, або задані (цільові), або потенційні функції. Детальніше головні методичні особливості різних форм ФВА зазначено в табл. 3.

Таблиця 3

Основні методичні особливості різних форм ФВА

Характеристика форми ФВА	Коригувальна	Творча	Інверсна
Мета	Ліквідація зайвих функцій, елементів і витрат за одно­часного збережен­ня або підвищення якості	Запобігання появі зайвих функцій, елементів і витрат за одночасного збереження або підвищення якості	Пристосування (узгодження) наявних функцій та елементів до умов споживання
Сфера використання	Виробництво	Проектування	Експлуатація
Головний об’єкт дослідження	Реально існуючі функції	Цільові (задані) функції	Потенційні функції

Продовж табл. 3

Методи та процедури дослі­дження	Аналітичні	Синтетичні, порівняльні та аналітич­ні	Аналітичні та комбінаторні
Спосіб визначення цільових функцій	За допомогою ана­лізу та вибору ре­альних функцій	Через розв’язування завдань проек­тування	За допомогою виявлення потенційних і аналізу реа­льно існуючих функцій
Різновиди способів пошуку рішень	Основні прийоми науково-технічної творчості	Усі прийоми твор­чості	Комбінування всіх різновидів творчо­го пошуку

Зміст основних етапів робіт та призначення коригувальної форми ФВА були детально розглянуті в попередньому розділі, але варто зазначити, що її процедури треба здійснювати кількора­зово протягом життєвого циклу окремих товарів.

Суть цих про­цедур полягає у виконанні таких аналітичних та розрахункових робіт:

1. Вибір об’єкта аналізу, визначення мети.

2. Збирання необхідної інформації щодо об’єкта аналізу.

3. Побудова структурної моделі об’єкта.

4. Визначення межі зони аналізу (побудова діаграм Парето щодо витрат і якості).

5. Визначення вимог до об’єкта і розподіл їх за значущістю.

6. Визначення головних, другорядних і основних функцій об’єкта, побудова загальної функціональної моделі.

7. Аналіз функцій об’єкта.

8. Доповнення функціональної моделі рівнем допоміжних функцій.

9. Побудова суміщеної функціонально-структурної моделі.

10. Визначення значущості та відносної важливості функцій.

11. Розподіл витрат за функціями різних рівнів функціональної моделі.

12. Побудова функціонально-вартісної діаграми за рівнями функціональної моделі.

13. Оцінювання рівня використання функцій об’єктом.

14. Визначення зони неузгодженості і гранично можливих ви­трат за функціями.

15. Створення пакета ідей для усунення розбіжностей, оцінка їх за допомогою позитивно-негативних таблиць.

16. Побудова морфологічної карти корисних ідей за функціями.

17. Формування варіантів удосконалення об’єкта аналізу.

18. Оцінка різних витрат і якості виконання функцій, визначення інтегрального показника якості.

19. Перевірка на відповідність установленим обмеженням, що­ до окремих функцій.

20. Вибір варіанта для запровадження.

Можливий варіант проведення процедур коригувальної форми ФВА показаний на рис. 3.

3.

Головною передумовою застосування інверсної форми ФВА є також проведення маркетингового аналізу потреб ринку та потен­ційного попиту. Саме результати маркетингових досліджень умо­жливлюють створення функціональної моделі виробу, яка відпо­відає вимогам споживачів нового для фірми ринкового сегмента. Після реалізації функціональної моделі в конкретному товарі слід очікувати успішного продажу модифікованого товару новому контингентові споживачів.

Отже, на підготовчому етапі здійс­нення інверсної форми ФВА вирішальну роль відіграє сегментування ринку та вибір нових сегментів з метою перетворення їх на цільові. Інколи цій меті можуть передувати зміни виробничого та збутового потенціалу фірми. У такому разі об’єкт ФВА визначає­ться наявністю нового сегмента, а кінцева мета аналізу передба­чає пошук нових функцій та нового рівня якості відповідно до вимог нових споживачів.

Є суттєві особливості також і в інфор­маційному забезпеченні інверсної форми ФВА, що пояснюється необхідністю проведення обстежень споживачів у нових сегмен­тах ринку. Подоланню цих ускладнень сприяє більш глибоке вивчення технічних та технологічних особливостей виробу, який передбачається модернізувати.

Формування нової функціональ­ної моделі майбутнього виробу здійснюється на аналітичному етапі.

Інверсна форма ФВА передбачає розв’язання цього завдан­ня додаванням до вихідного набору вже існуючих зовнішніх функцій виробу (об’єкта аналізу) нових функціональних власти­востей, які відповідають вимогам споживачів цільового ринково­го сегмента. Це означає, що нова функціональна модель виробу складається зі старих і нових функцій, котрі мають значення для споживачів майбутнього цільового ринку. При цьому перехід ви­робу до нового сегмента може супроводжуватися не тільки по­явою нових функцій, а й утратою певних «традиційних» власти­востей та функцій виробу.

Головні процедури інверсної форми ФВА мають такий вигляд:

1. Проведення аналізу потреб та попиту.

2. Формулювання мети аналізу.

3. Визначення функції об’єкта застосування.

4. Класифікація функцій (визначення потенційних функцій).

5. Функціональний опис об’єкта (загальна функціональна модель).

6. Визначення досліджуваної сукупності систем – споживачів.

7. З'ясування функції систем та їхніх елементів.

8. Складання функціонального опису систем.

9. Формулювання вимог цих систем та їхньої значущості.

10. Вибір групи ознак та міри подібності об’єктів і систем.

11. Об’єднання функції об’єкта і систем за рівнем подібності.

12. Розроблення узагальненого функціонального опису (об’єкти – системи), побудова морфологічної карти.

13. Визначення обмежень стосовно матеріальних носіїв функцій та їхніх зв’язків.

14. Вибір критеріїв порівнювання варіантів (об’єкт – система).

15. Обмеження пошукового простору варіантів.

16. Визначення допустимих витрат на реалізацію функцій об’єкта за умов виробничої системи.

17. Оцінка інтегрального показника якості для різних варіантів.

18. Перевірка на відповідність обмеженням.

19. Визначення умов запровадження об’єкта в системи.

20. Кінцевий вибір варіанта сфери застосування об’єкта.

Можливий варіант алгоритму проведення процедур інверсної форми ФВА показаний на рис. 4.

Кінець

Рис. 4. Блок-схема алгоритму інверсної форми ФВА

Творча форма ФВА орієнтується на розроблення принципово нового товару, який може суттєво розширити ринок фірми (або створити новий ринок товару). Мета цієї форми ФВА – виявити та реалізувати в товарі досі не задоволену потребу окремої групи споживачів. Цьому сприяє побудова гіпотетичної функціональної моделі майбутнього товару, властивості якого (завдяки застосу­ванню принципово нового технічного рішення) за своїми споживчими властивостями значно перевищують існуючі вироби. Нові потреби і проблеми споживача виявляються під час марке­тингових досліджень, а також на підставі прогнозувань. Отже, на рівні визначення зовнішніх функцій та необхідних параметрів їх реалізації головна роль належить фахівцям з маркетингу, а на рі­вні внутрішніх функцій, що визначають конструкцію виробу, - дослідникам та розробникам (рис. 5).

5.

Саме цьому й відповідають такі процедури творчої форми

1. Вивчення потреб та рівня їх задоволення.

2. Визначення мети проектування.

3. Систематизація інформації.

4. Побудова «дерева цілей» та визначення завдань проектування.

5. Визначення вимог до характеристик виробу та їхньої зна­чущості.

6. Перевірка наявності суперечностей.

7. Визначення економічних параметрів виробу в цілому.

8. Визначення зовнішніх функцій виробу.

9. Визначення принципу реалізації головної функції.

10. Визначення внутрішніх функцій.

11. Побудова загальної функціональної моделі.

12. Перевірка відповідності правилам та вимогам.

13. Визначення значущості функцій.

14. Визначення гранично допустимих витрат щодо окремих
функцій.

15. З’ясування ідеї та рішень щодо окремих функцій.

16. Здійснення попередніх експертних оцінок.

17. Визначення необхідних допоміжних функцій.

18. Створення морфологічної карти.

19. Визначення синтезованих варіантів і побудова структурної
моделі.

20. Оцінка рівня реалізації функцій у різних варіантах.

21. Перевірка виконання обмежень щодо витрат.

22. Визначення найпривабливіших із множини варіантів.

23. Кінцевий вибір варіанта за якісними та вартісними показниками.

Можливий варіант алгоритму проведення процедур творчості форми ФВА показаний на рис. 6.

Рис. 6. Блок-схема алгоритму творчої форми ФВА

Слід зазначити, що творча форма ФВА перебуває ще в стадії розвитку, але тісний зв’язок функцій і ресурсів дає змогу широко застосовувати її в різних сферах діяльності. Проте нині вже ви­значилася чітка тенденція поступового переходу від ФВА окре­мих розроблень, видів технологічного процесу та інших об’єктів наукової та господарської діяльності до застосування такого са­мого аналітичного принципу в оцінці методів управління. ФВА застосовується для визначення рівня організаційної побудови та ефективності методів управління маркетинговою діяльністю під­приємств, вартісної оцінки та системного аналізу доцільності рі­шень окремих ланок.

Перспективними напрямками використання ФВА як моделі вдосконалення маркетингової діяльності підпри­ємства вважають:

1) підвищення продуктивності;

2) зменшення варто­сті, трудомісткості, часу;

3) підвищення якості.

Пошук резервів підвищення продуктивності управлінської пра­ці передбачає здійснення таких етапів:

1) аналіз функцій, що дає змогу визначити можливості поліп­шення їх виконання;

2) з’ясування причин марнотратства і способів запобігання таким;

3) здійснення моніторингу і виконання потрібних вимірювань на підприємстві.

Скорочення вартості, трудомісткості і часу здійснення управ­лінських функцій на засадах ФВА досягається з допомогою таких заходів:

ü формування ранжируваного переліку функцій за вартістю, трудомісткістю або часом;

ü відмовлення від функцій з високою вартістю та трудомісткістю;

ü скорочення часу, необхідного для виконання функцій;

ü вилучення непотрібних функцій;

ü організація суміщення всіх можливих функцій;

ü перерозподіл ресурсів, що вивільнилися внаслідок удосконалення.

Зрозуміло, що всі ці заходи сприяють поліпшенню якості структурної побудови й функціонування маркетингових служб підприємств та організацій.

Управління маркетинговою діяльністю з використанням ФВА базується на використанні стратегічного та вартісного аналізу, оцінюванні трудомісткості, визначенні цільової вартості продук­ту або послуги.

Слід зазначити, що в іншомовній економічній літературі ФВА позначається англійською абревіатурою АВС (скорочення за першими літерами слів). Активне викорис­тання та дальше пристосування АВС для досліджень систем управління дало змогу створити метод процесно-орієнтованого управління – АВМ. АВМ – це уп­равління із застосуванням точнішого віднесення витрат на проце­си, процедури, функції і продукцію (рис. 7).

Процесно-орієнтований менеджмент на основі інформації, отриманої в ході функціонально-вартісного аналізу, керує основ­ними бізнес-процесами, запобігаючи непотрібним витратам усіх видів ресурсів, орієнтуючи діяльність на потреби споживачів і збільшуючи прибутки. Отже, світовий досвід свідчить, що ФВА – це не тільки метод системного дослідження функцій окремого виробу. Його методичні засади уможливлюють також мінімізацію витрат на здійснення певного виробничо-господарського процесу або управлінських дій. Однак бажаної мети можна успішно дося­гти за таких обов’язкових передумов: висока якість, гранична ко­рисність, надійність.

Термінологічний словник ключових понять теми

Внутрішня функція – внутрішня функція об’єкта, що визначаєть­ся і реалізується його складовими елементами.

Головна функція – зовнішня функція, що визначає призначення, сутність та сенс існування об’єкта в цілому.

Дійсна функція – зовнішня або внутрішня функція, яка реально властива об’єктові і здійснюється за нормативних умов його функціо­нування.

Допоміжна функція – внутрішня функція, яка сприяє реалізації основної функції.

Другорядна функція – зовнішня функція, яка не впливає на роботоздатність об’єкта й відображає побічні цілі його створення, але забез­печує і збільшує попит на нього.

Зовнішня функція – загальна об’єктивна функція, що виконується об’єктом в цілому і відображає функціональні відношення між ним і оточенням.

Корисна функція – зовнішня або внутрішня функція, яка свідчить про функціонально необхідні споживчі властивості об’єкта для визна­чення його роботоздатності.

Некорисна функція – зовнішня або внутрішня функція, яка є зай­вою і збільшує вартість об’єкта, але є нейтральною стосовно інших функцій та споживчих властивостей виробу.

Основна функція – внутрішня функція, яка забезпечує роботоздатність об’єкта, створює необхідні умови для здійснення головної функції.

Потенційна функція – зовнішня або внутрішня функція, яка ре­ально властива об’єктові, але не здійснюється до появи нових умов йо­го функціонування.

Функціонально-вартісний аналіз – комплексний аналітико-методичний апарат для досягнення оптимального співвідношення між зна­ченням функції для споживача та витратами на її здійснення.

Шкідлива функція – зовнішня або внутрішня функція, яка непот­рібна і збільшує вартість об’єкта, негативно впливаючи на інші функції і споживчі властивості.

Контрольні питання до теми 8

1. Головні критерії економічної раціональності інноваційних рішень

2. Визначення та призначення функціонально-вартісного аналізу

3. Основні принципи та етапи функціонально-вартісного аналізу

4. Класифікація функцій виробу – об’єкта функціонально-вартісного аналізу (ФВА)

5. Зміст робіт на основних етапах функціонально-вартіс­ного аналізу

6. Коригувальна форма функціонально-вартісного аналізу та її використання в маркетинговій діяльності

7. Інверсна форма функціонально-вартісного аналізу

8. Творча форма функціонально-вартісного аналізу.

Дата добавления: 2014-01-03