Класифікація витрат підприємства

Тема 3. Управління витратами підприємства

РОЗДІЛ 2 ОПЕРАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

(УПРАВЛІННЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА)

Для здійснення своєї виробничої діяльності підприємство використовує різні виробничі чинники: виробничі приміщення, засоби виробництва (основні і оборотні фонди), робочу силу для здійснення виробничої діяльності, послуги інших підприємств і організацій (консультації та ін.).

Проте наявність виробничих чинників не завжди гарантує раціональний результат. Головним завданням підприємства є вибір і управління комбінацією цих чинників.

У основі будь-якого економічного рішення лежить відповідь на питання: як співвідноситься те, що ми витрачаємо (наші витрати), і те, що в результаті здійснення проекту можемо отримати понад витрати (наш прибуток). Тому основне завдання управління витратами - це пошук шляхів найбільш ефективного використання наявних обмежених ресурсів за допомогою планування, калькуляції,

обліку і контролю витрат внутрішньовиробничої діяльності.

Важливою передумовою планування, обліку, калькуляції і ухвалення раціональних управлінських рішень являється розуміння природи витрат і уміння їх правильно класифікувати.

Залежно від цілей для яких використовують інформацію про витрати їх можна класифікувати по напрямах, відображених на рис. 3.1.

Класифікація витрат  

- Контрольовані і неконтрольовані  

Для контролю і регулювання  

Для ухвалення управлінських рішень  

- Постійні і змінні - Операційні і адміністративні - Релевантні і нерелевантні - Маржинальні і диференціальні - Реальні і можливі - Альтернативні і безальтернативні  

- Прямі і непрямі (непрямі) - Витрати на продукцію і витрати періоду - Основні і накладні - По елементах і статтях витрат - Ті, які включають в собівартість і ті, які не включають в собівартість  

Для визначення собівартості і фінансових результатів  

Рис. 3.1 – Класифікація витрат

Прямі витрати - це ті витрати, які безпосередньо пов'язані з процесом виробництва і реалізації продукту або послуги підприємства. Цей вид витрат можна легко віднести до певного виду продукту. До прямих витрат відносять: сировина і матеріали; комплектуючі; основну заробітну плату працівників та ін.

Непрямі (непрямі) витрати, пов'язані з роботою підприємства і його підрозділів в цілому або з виробництвом декількох видів продукції, їх не можна безпосередньо віднести на собівартість конкретного виду продукції. До непрямих витрат відносять: опалювання і освітлення; оплату праці менеджерів; амортизацію та ін.

Витрати на продукцію - це витрати, пов'язані з виробництво продукції або з придбанням товару для реалізації (прямі матеріали; пряма заробітна плата; покупна вартість товарів для реалізації). Цей вид витрат відносять до виробничої собівартості продукції.

Витрати періоду - це витрати, які прямо не пов'язані з виготовленням товару, а належать тому періоду, в якому вони зроблені (адміністративні; збутові; маркетингові).

Залежно від мети розрахунку собівартості класифікують витрати по економічних елементах витрат на виробництво і по калькуляційних статтях витрат.

Групування витрат по економічних елементах потрібне для аналізу фінансових результатів господарської діяльності підприємства. Воно показує що витрачене і скільки, не вказуючи конкретно на які потреби, тобто встановлює загальну суму витрат на підприємстві, але не конкретизує напрям витрат безпосередньо на виробництво конкретного виду продукції.

Виділяють наступні елементи витрат: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизаційні відрахування ін. витрати.

Для визначення собівартості одиниці певного виду продукції використовують класифікацію за калькуляційними статтями витрат. Такий вид класифікації відображує цільові напрями використання ресурсів і конкретні витрати підприємства на виготовлення і реалізацію одиниці певного виду продукції.

Виділяють наступні статті витрат: сировина і матеріали; напівфабрикати і послуги; паливо і енергія на технологічні цілі; відходи, які повертаються у виробництво; основна заробітна плата виробничих робітників; додаткова заробітна плата; відрахування на соціальне страхування; спеціальні відрахування; витрати на експлуатацію устаткування; загальновиробничі витрати; загальногосподарські та ін.

Крім того, витрати можна класифікувати на ті, які включаються в собівартість продукції і ті, які не включаються. Згідно із законом "Про оподаткування прибутку підприємств":

У собівартості враховуються:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- соціальні відрахування;

- амортизація та ін.

Не враховуються в собівартості:

- плата за землю;

- податок на власників транспортних засобів;

- оплата інших видів податків;

- штрафи і пеня;

- збитки від бартерних операцій;

- соціальні витрати та ін.

Класифікація витрат для ухвалення управлінських рішень передбачає таке їх трактування: розподіл витрат на постійні і змінні здійснюється за ознакою залежності від зміни обсягів виробництва або продажів.

Постійні - це витрати, сума яких не міняється при зміні обсягів виробництва. Постійні витрати підприємство має навіть тоді, коли тимчасово не випускає продукцію (амортизація; орендна плата; опалювання і освітлення; адміністративні витрати).

Змінні - це витрати загальна сума яких змінюється пропорційно зміні обсягів виробництва (сировина і матеріали; комплектуючі; заробітна плата виробничих робітників; паливо і енергія на технологічні потреби та ін.)

Графічно постійні і змінні витрати відображені на рис. 3.2.

Объем

Питомі витрати

Постійні витрати

Обсяг

Загальні витрати

Змінні витрати

Загальні витрати

Загальні витрати

Обсяг

Рис. 3.2 – Залежність постійних та змінних витрат від обсягу виробництва

Таблиця 3.1 - Приклад розподілу змінних та постійних витрат

Об'єм виробництва, шт	Загальні постійні витрати, грн.	Загальні змінні витрати, грн.	Постійні витрати на одиницю продукції, грн	Змінні витрати на одиницю продукції, грн.
			Сума збитків 1000

Сума постійні і змінних витрат складає валові витрати підприємства (рис. 3.3).

Витрати

Обсяг

Змінні

Постійні

Валові

Рис. 3.3 -

Крім того валові витрати на виготовлення продукції можна розділити на операційні і додатково адміністративні (рис. 3.4).

- Матеріали і комплектуючі - Машини і механізми - Заробітна плата виробничих робітників - Транспортні витрати - Комісійні  

- Вартість кредиту - Непередбачені витрати - Податки  

- Оренда - Амортизація і лізинг - Освітлення і опалювання - Заробітна плата менеджерів - Реклама - Прибирання і охорона Страхування  

Додатково адміністративні витрати  

  Операційні витрати  

    Постійні витрати  

  Змінні витрати  

Рис. 3.4 - Класифікація валових витрат

	Прямі	Непрямі
Змінні	- Сировина, матеріали, комплектуючі - Енергія на технологічні потреби - Комісійні торговельних агентів - Транспортні витрати - Витрати на рекламу кожного виду продукції	Енергія для устаткування додаткового виробництва
Постійні	- Амортизація устаткування для виробництва продукції - Заробітна плата основного виробничого персоналу (постійна частина)	- Заробітна плата адміністративно- управлінського персоналу - Енергія на освітлення і опалювання - Амортизація додаткового устаткування - Витрати на рекламу підприємства в цілому

Рис. 3.5 - Співвідношення прямих - непрямих і постійних - змінних витрат

До того ж у підприємства можуть виникати витрати, які важко віднести повністю до постійних або змінних. Такі витрати називають змішаними і їх ділять на постійні і змінні, використовуючи спеціальні методи.

Приклад 1. Підприємство виготовляє і самостійно доставляє продукцію споживачам. Витрати на доставку є змішаними і характеризуються наступними даними (таблиця 3.2).

Таблиця 3.2 - Розподіл змішаних витрат

Період	Кількість перевезеної продукції, шт.	Витрати на доставку, грн.
1 квартал
2 квартал
3 квартал
4 квартал
"Максимум"
"Мінімум"
Різниця

Розподіл змішаних витрат на постійні і змінні по методу "максимум-мінімум". Для цього визначимо максимум і мінімум кількості перевезеної продукції і витрат на її доставку і визначимо різницю показників. Далі знайдемо коефіцієнт змінних витрат, а також частину постійних витрат в їх загальній сумі.

Коефіцієнт змінних витрат = 80000: 60000 = 1,33 грн.

Частина постійних витрат = максимальні витрати - змінні витрати =

= 140000 - (100000*1,33) = 7000 грн.

Нерелевантні витрати - це витрати підприємства незалежно від ухвалення управлінського рішення.

Релевантні - витрати, які залежать від ухвалення управлінського рішення.

Приклад 2. Керівництво підприємства стоїть перед вибором: виготовити деталь на підприємстві або купити? Собівартість виготовлення товару складає:

змінні витрати - 120 грн.

постійні витрати - 20 грн.

разом - 140 грн.

Деталь можна купити за 125 грн. Яке рішення необхідно вибрати?

Ціна постачальника - релевантні витрати.

Постійні витрати - нерелевантні витрати.

Збільшуючи кількість випущеної продукції до певного рівня, середні витрати на виготовлення одиниці продукції зменшуються, а після досягнення точки мінімуму починають збільшуватися.

Таблиця 3.3 - Визначення граничних витрат

Кількість виготовленої продукції	Валові витрати	Витрати на одиницю продукції
Середні витрати	Граничні витрати
			1800 – 1000 = 800
			2500 – 1800 = 700
			3268 - 2500 = 768
			4100 – 3268 = 832

Маржинальні (граничні) - це витрати на виготовлення кожної наступної додаткової одиниці продукції.

Диференціальні - це витрати, які складають різницю між альтернативними рішеннями.

Альтернативні витрати - це упущена вигода, коли вибір або ухвалення одного рішення вимагає відмовитися від іншого (альтернативного) рішення.

Контрольовані і неконтрольовані витрати розрізняють для планування роботи структурних підрозділів підприємства.

Контрольовані - це витрати, які менеджери підприємства можуть проконтролювати або істотно впливати на них.

Неконтрольовані - це витрати, на які менеджери підприємства не можуть впливати і не можуть їх контролювати.

Дата добавления: 2014-01-03