Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Пожежна небезпека у фізико-хімічних лабораторіях 1 страница





Закон “Про колективні договори і угоди”. Цим законом передбачено, що здійснення комплексних заходів щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці, визначення обов’язків сторін, а також реалізація працівниками своїх прав і соціальних гарантій на охорону праці, забезпечуються насамперед за допомогою колективного договору (угоди).

Колективний договір (угода) повинен обов’язково містити заходи захисту прав і спеціальних інтересів осіб, які потерпіли на виробництві від нещасних випадків (профзахворювань), а також утриманців і членів сімей загиблих.

Колективним договором встановлюється розмір зазначеної допомоги, включаючи й осіб, які одержали легкі травми з тимчасовою непрацездатністю.

Перевірка виконання колективного договору проводиться не рідше 2 разів на рік. За невиконання зобов’язань по колективному договору службові особи притягаються до адміністративної, дисциплінарної відповідальності.

Нормативно-правові акти з охорони праці це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов’язкові для виконання. (Більш детально – практичній роботі № 2).

 


Тема 2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці

в установах, організаціях і на підприємствах

1. Організація охорони праці в системі освіти України.

2. Організація охорони праці під час позакласної, позашкільної діяльності.

3. Організація служби охорони праці у навчально-виховних закладах.

4. Навчання з охорони праці.

5. Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці.

1. Організація охорони праці у системі освіти України

Відповідно до Законів України «Про охорону праці», «Про освіту», Постанови Міністрів України від 27 січня 1993 року, Положення про Міністерство освіти України від 8 липня 1992 року № 384, Типового положення про службу охорони праці від 3 серпня 1993року №73 визначено єдину систему організації роботи з охорони праці в управліннях (відділах) і навчально-виховних закладах, які поширюються на всі навчально-виховні заклади України, на залежно від форм власності.

Управління (відділи) освіти, навчально-виховні заклади у своїй діяльності з організації роботи з охорони праці керуються законодавством про працю, міжгалузевими і галузевими нормативними актами про охорону праці та Положенням про охорону праці та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах.

Організація роботи з охорони праці і відповідальність за загальний її стан в управліннях (відділах) освіти, навчально-виховних закладах покладається персонально на їх керівників.

Міністерство освіти і науки:

• забезпечує виконання питань охорони праці відповідно до Закону України «Про освіту» та координує і контролює діяльність навчально-виховних закладів по забезпеченню здорових і безпечних умов навчання, праці і виховання;



• проводить єдину науково-технічну політику з питань охорони праці, упровадження нових досягнень науки і техніки, системи стандартів безпеки праці, направлених на забезпечення здорових і безпечних умов навчально-виховного процесу;

• створює фонд централізованого фінансування заходів з охорони праці;

• створює службу охорони праці, яка безпосередньо підпорядковується першому заступникові міністра;

• здійснює внутрішньовідомчий контроль за станом охорони праці;

• забезпечує опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних галузевих і міжгалузевих нормативних актів з охорони праці;

• організовує підготовку та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці;

• забезпечує вивчення основ охорони праці в усіх навчально-виховних закладах;

• організовує в установленому порядку навчання і перевірку знань правил і норм охорони праці керівними працівниками і спеціалістами галузі;

Управління (відділи) освіти:

• здійснюють керівництво і контроль за організацією роботи з охорони праці в підпорядкованих їм навчально-виховних закладах;

• створюють службу охорони праці;

• забезпечують виконання наказів міністерства освіти з питань охорони праці та запобігання травматизму в навчально-виховних закладах;

• тимчасово припиняють або забороняють проведення навчально-виховного процесу у небезпечних для життя і здоров'я умовах. Притягають до відповідальності осіб, які порушили трудове законодавство, правила і норми охорони праці, вимоги безпеки проведення навчально-виховного процесу;

• організовують розслідування та облік нещасних випадків відповідно до даного Положення;

• здійснюють навчання і перевірку знань з охорони праці керівників навчально-виховних закладів, інспекторів відділів освіти, та ін.

• забезпечують установи освіти нормативною і законодавчою документацією з охорони праці;

• організують і проводять у складі комісії приймання навчально-виховних закладів освіти перед початком нового навчального року;

• визначають опорні навчально-виховні заклади по створенню здорових і безпечних умов праці і навчання;

• організують навчання і атестацію з питань охорони праці інженерно-технічних працівників, учителів праці, фізики, хімії, біології, фізичного виховання, завідувачів кабінетами, лаборантів, керівників гуртків (секцій) шкіл, професійних училищ і позашкільних закладів та інших працівників, залучених до роботи з учнями, вихованцями і студентами.

Керівник (ректор, директор, завідувач):

• забезпечує виконання наказів, розпоряджень, з питань охорони праці, приписів органів державного нагляду;

• створює в навчально-виховних закладах відповідно до Закону України «Про охорону праці» службу охорони праці, яка йому підпорядковується, або призначає відповідальних за організацію роботи з охорони праці і визначає їх посадові обов'язки;

• організовує заслуховування на засіданнях ради звітів керівників структурних підрозділів з питань створення здорових і безпечних умов праці;

• повідомляє про груповий нещасний випадок або випадок зі смертельним наслідком на виробництві і під час навчально-виховного процесу та організовує їх розслідування;

• організовує роботу по розробленню інструкцій з безпечної праці, а також їх періодичний перегляд (один раз на три роки);

• організовує щорічне подання заявок на забезпечення учнів, студентів і вихованців спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту;

• організовує навчання студентів з питань охорони праці з наступною перевіркою знань;

• організовує проведення обов'язкових періодичних медичних оглядів учнів, студентів і вихованців;

• забезпечує впровадження вимог державних і галузевих стандартів з безпеки праці у виробництво і навчально-виховний процес;

• організовує навчання і підвищення кваліфікації професорів, викладачів, інженерно-педагогічних працівників з питань безпеки життєдіяльності студентів;

• контролює роботу по розробці і періодичному перегляду (один раз на три роки) інструкцій з охорони праці, контролює своєчасність проведення інструктажів учнів, студентів, вихованців та їх реєстрацію;

• бере участь у розробленні колективного договору, угоди з охорони праці.

Декан факультету:

• організовує проведення навчальних занять, виробничої практики студентів, науково-дослідних та інших робіт;

• керує розробленням інструкцій, подає їх на затвердження;

• бере участь у розслідуванні нещасних випадків, що трапились під час навчально-виховного процесу, науково-дослідних робіт зі студентами;

• . Бере участь у проведенні міжкафедральних нарад і конференцій з питань охорони праці бере участь у розробці колективного договору, угоди з охорони праці.

Завідувач кафедри:

• здійснює безпосереднє керівництво і несе відповідальність за створення здорових, безпечних умов праці і проведення навчально-виховного процесу на кафедрі;

• дозволяє проведення занять тільки за наявності відповідно обладнаних і прийнятих до експлуатації приміщень і устаткування, безпечного стану робочих місць, що відповідають вимогам техніки безпеки і виробничої санітарії, правилам і нормам з охорони праці;

• вносить питання охорони праці в навчальні програми, методичні вказівки до лабораторних робіт, курсових і дипломних проектів;

• організовує розроблення і періодичний перегляд інструкцій з охорони праці під час виконання конкретних робіт;

• проводить з кожним працюючим на кафедрі інструктажі з охорони праці, перевіряє їх знання з цих питань, допускає до роботи,

• складає заявки на спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту;

• забезпечує своєчасний медичний огляд студентів;

• негайно повідомляє декана факультету про кожний нещасний випадок, що трапився під час навчальних занять, науково-дослідних та інших робіт. Бере участь у розслідуванні й здійсненні заходів по усуненню причин, що призвели до нещасного випадку.

Завідувач кабінету, лабораторії, майстерні, навчально-виробничої майстерні, майстер виробничого навчання:

• несе безпосередню відповідальність за безпечний стан робочих місць, обладнання, приладів, інструментів, інвентарю тощо;

• розробляє необхідні заходи щодо виконання чинних правил та інструкцій з техніки безпеки, виробничої санітарії, правил пожежної безпеки;

забезпечує учнів, студентів і вихованців спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту;

• розробляє і переглядає інструкції з охорони праці для навчальних виробничих майстерень, кабінетів, лабораторій, навчальних господарств, спортивних залів відповідно до Типових інструкцій;

• забороняє використання обладнання, не передбаченого Типовими переліками, у тому числі нестандартного саморобного, яке встановлене в цехах (дільницях, лабораторіях, кабінетах, навчальних господарствах, полігонах) без дозволу служби охорони праці;

• здійснює навчання та інструктаж з охорони праці під час робіт, Проводить інструктажі учнів, студентів і вихованців з обов’язковою реєстрацією в журналі,

Викладач, учитель, класовод, класний керівник, вихователь:

відповідає за безпечне проведення навчально-виховного процесу, проводить інструктажі з учнями, студентами і вихованцями з охорони праці під час навчальних занять з обов'язковою реєстрацією в журналі обліку навчальних занять;

• несе особисту відповідальність за збереження життя і здоров'я учнів, студентів і вихованців під час навчально-виховного процесу;

• повідомляє керівника закладу про нещасний випадок, що трапився;

• організовує надання першої допомоги потерпілому;

• інструктує учнів і вихованців під час проведення позакласних і позашкільних заходів з реєстрацією в спеціальному журналі;

• веде профілактичну роботу щодо запобігання травматизму серед учнів, студентів і вихованців.

2. Організація роботи охорони праці під час позакласної, позашкільної діяльності

Керівник клубу, гуртка, секції:

• забезпечує безпечний стан робочих місць, обладнання, приладів, інструментів, спортивного спорядження (інвентарю) тощо;

• проводить інструктаж з учнями, студентами і вихованцями з техніки безпеки на заняттях з обов'язковою реєстрацією в журналі відповідної форми;

• не дозволяє працювати учням, студентам і вихованцям без відповідного спецодягу, взуття та інших засобів індивідуального захисту;

• негайно сповіщає керівника установи про нещасний випадок;

• несе персональну відповідальність згідно з чинним законодавством за нещасні випадки, що трапились з учнями, студентами і вихованцями під час проведення занять;

• веде профілактичну роботу з безпеки життєдіяльності серед учнів, студентів і вихованців.

3. Організація служби охорони праці у навчально-виховних закладах

Згідно з Законом України «Про охорону праці», Типовим положенням про службу охорони праці, затвердженим наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 03.08.1993 р. № 73, «Положенням про організацію охорони праці та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах», затвердженим наказом Міністерства освіти України від 30.11.1993 р. № 429, у навчально-виховних закладах, установах і організаціях освіти керівником створюється служба охорони праці

Служба охорони праці виконує такі основні функції:

• Опрацьовує ефективну цілісну систему управління-охороною праці, сприяє удосконаленню діяльності у цьому напрямку кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи.

• Складає разом зі структурними підрозділами закладу, установи, організації комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також розділ «Охорона праці» у колективному договорі.

• Проводить для працівників вступний інструктаж з питань охорони праці.

• Організовує:

- забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці;

- паспортизацію робочих місць щодо відповідності їх вимогам охорони праці;

-облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також шкоди від цих подій;

- пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці шляхом проведення консультацій, оглядів, конкурсів, бесід, лекцій, розповсюдження засобів наочної агітації, оформлення інформаційних стендів тощо;

- підвищення кваліфікації та перевірку знань посадових осіб з питань охорони праці;

- заслуховування на засіданнях ради закладу, виробничих нарадах звітів керівників структурних підрозділів з питань створення здорових і безпечних умов праці і проведення навчально-виховного процесу, стану травматизму, виконання заходів колективного договору або угоди з охорони праці. Готує накази і розпорядження з цих питань;

- розслідування нещасних випадків, які сталися під час навчально-виховного процесу відповідно до Положення про порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах;

- проведення обов'язкових медоглядів працюючих.

• Бере участь у розслідуванні нещасних випадків з працюючими;

у розробці положень, інструкцій, інших нормативних актів про охорону праці, що діють в межах закладу;

Розглядає листи, скарги, заяви працюючих з питань охорони праці.

• Контролює дотримання чинного законодавства, нормативних актів;

своєчасне проведення навчання та інструктажів працюючих,

- забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту,

- використання праці неповнолітніх, жінок та інвалідів згідно з чинним законодавством;

- виконання заходів, наказів, розпоряджень з питань охорони праці, а також заходів щодо усунення причин нещасних випадків і аварій, які визначені в актах розслідування.

Спеціалісти служби охорони праці мають право:

• Перевіряти стан безпеки, гігієни праці в структурних підрозділах

• закладу, видавати керівникам перевіреного підрозділу,

• об'єкта обов'язковий до виконання припис

• Вимагати недопущення до роботи працівників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають допуску до відповідних робіт або порушують нормативні акти про охорону праці.

4. НАВЧАННЯ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Основним нормативним актом, що встановлює порядок та види навчання, а також форми перевірки знань з охорони праці є ДНАОП 0.00-4.12-99 «Типове положення про навчання з питань охорони праці». Даний нормативний документ спрямований на реалізацію в Україні системи безперервного навчання з питань охорони праці, яка проводиться з працівниками в процесі трудової діяльності, а також з учнями, вихованцями та студентами закладів освіти.

Відповідальність за дотримання навчальних планів і програм навчання з питань охорони праці, використання в повному обсязі відведеного для цього навчального часу, якість навчання в закладі освіти (ЗО), працівників, студентів, учнів та вихованців несуть керівники відповідних ЗО.

Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж (навчання) з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій згідно з Типовим положенням, затвердженим Державним комітетом України з нагляду за охороною праці.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні проходити попереднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону пращ.

Посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчання, а також перевірку знань з охорони праці в органах галузевого або регіонального управління охороною праці з участю представників органу державного нагляду та профспілок .

Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці, забороняється.

У разі незадовільних знань з питань охорони праці працівники повинні пройти повторне навчання.

Міністерство освіти і науки України організовує вивчення основ охорони праці в усіх навчальних закладах системи освіти, а також підготовку та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці з урахуванням особливостей виробництва відповідних галузей народного господарства за програмами, погодженими з Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.

5. Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці

Контроль і нагляд за станом охорони праці на підприємстві спрямовані на виявлення відхилень від вимог правил, норм, стандартів, інструкцій та законодавства з охорони праці з метою вживання відповідних заходів до їх усунення. Цей контроль і нагляд здійснюють керівники підприємства і його підрозділів, робітники, а також відомчі, профспілкові та державні органи і прокуратура.

На підприємствах контролюють стан охорони праці директор, його заступники, головний інженер, інженер з охорони праці, головні спеціалісти, начальники цехів, ділянок, змін, майстри, бригадири, робітники. Основними видами контролю за станом охорони праці на підприємстві є:

• повсякденний оперативний контроль з боку керівників робіт, підрозділів та інших посадових осіб;

• адміністративно-громадський (триступеневий) контроль;

• контроль, що здійснює служба охорони праці на підприємстві;

• паспортизація умов праці та санітарно-гігієнічних умов у цехах і на дільницях;

• нагляд з боку державних інспекцій.

Оперативний контроль з боку керівників робіт і підрозділів підприємства проводиться згідно із затвердженими посадовими обов'язками.

На підприємствах з кількістю 50 і більше працюючих за рішенням трудового колективу може створюватися комісія з питань охорони праці. Вона складається з представників власника, профспілок, уповноважених трудового колективу, спеціалістів з безпеки, гігієни праці і представників інших служб підприємства. Рішення комісії мають рекомендаційний характер.

Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці здійснюють:

• трудові колективи через обраних ними уповноважених;

• професійні спілки в особі своїх виборних органів і представників;

Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці мають право:

• безперешкодно перевіряти на підприємстві виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов'язкові пропозиції про усунення виявлених порушень нормативних актів з безпеки і гігієни праці;

• вимагати від керівника структурного підрозділу припинення роботи, якщо на виробництві створюється загроза життю або здоров'ю працюючих;

• вносити пропозиції про притягнення до відповідальності працівників, які порушують нормативні акти про охорону праці.

Для виконання цих обов'язків власник за свій рахунок організує навчання і звільняє уповноваженого з питань охорони праці від роботи на передбачений колективним договором термін зі збереженням за ним середнього заробітку.

Уповноважені трудових колективів діють відповідно до Типового положення, затвердженого Державним комітетом України з нагляду за охороною праці за погодженням з профспілками.

Уповноважені трудових колективів з охорони праці беруть участь:

• у комісіях з розслідування професійних захворювань і нещасних випадків на виробництві, якщо потерпілий не є членом профспілки;

• у вирішенні питання про зниження розміру одноразової допомоги потерпілому від нещасного випадку в разі невиконання ним правил техніки безпеки, що спричинило травмування;

• у підтвердженні факту наявності виробничої ситуації, небезпечної для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища, якщо працівник відмовився виконувати з цих причин доручену йому роботу;

• • у розробленні розділу «Охорона праці» колективних договорів та угод, комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів з питань охорони праці;

• у роботі комісій з питань атестації робочих місць та їх відповідності вимогам правил з охорони праці.

• Професійні спілки здійснюють контроль за дотриманням власниками законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належного виробничого побуту для працівників, забезпеченням їх засобами колективного та індивідуального захисту.

• Професійні спілки мають право безперешкодно перевіряти стан умов і безпеки праці на виробництві, виконання відповідних програм і зобов'язань колективних договорів (угод), вносити власникам, державним органам управління подання з питань охорони праці та одержувати аргументовану відповідь.

Представники профспілок беруть участь у вирішенні таких основних питань:

• в опрацюванні національної, галузевих і регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також відповідних угод з питань поліпшення умов і безпеки праці;

• в опрацюванні державних міжгалузевих нормативних актів про охорону праці;

• в опрацюванні власником комплексних заходів поліпшення умов безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, проведенні перевірки їх виконання, контролі за використанням коштів фонду охорони праці підприємства;

• у формуванні розділу «Охорона праці» колективного договору (типовий перелік основних заходів з охорони праці, безпеки життєдіяльності, які можуть бути включені в колдоговір, угоду установи, закладу освіти, містить додаток 1.8);

• у розслідуванні нещасних випадків і профзахворювань, у тому числі в спеціальних розслідуваннях за участю фахівців з охорони праці вищих профорганів, у розробці заходів щодо їх попередження;

• • у підготовці разом з власником подання про визначення і затвердження трудовим колективом порядку оплати та розмірів одноразової допомоги працівникам, які потерпіли на виробництві, а також про порядок зменшення цієї допомоги за наявності вини працівника у нещасному випадку;

• у розробці пропозицій для включення їх б угоду з питань охорони праці колективного договору;

• в організації соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань у порядку і на умовах, що визначаються законодавством і колективним договором (угодою, трудовим договором);

• у визначенні Кабінетом Міністрів України порядку перегляду і збільшення тарифів на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань залежно від рівня виробничого травматизму і ступеня шкідливості умов праці;

• у роботі комісій: з питань охорони праці підприємств; з атестації посадових осіб на знання ними нормативних актів про охорону праці; з приймання в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого призначення на відповідність вимогам нормативних актів про охорону праці; з атестації робочих місць за умовами праці;

• у підтвердженні факту наявності виробничої ситуації, небезпечної для життя чи здоров'я працівника, людей, які його оточують, або для навколишнього середовища, та обґрунтованості відмови працівника від роботи з цих причин (на рівні первинної профорганізації, а при конфліктах - на рівні представника вищих профорганів).

• Комісія і уповноважений трудового колективу з охорони праці та профспілки повинні контролювати дотримання трудового зако­нодавства, своєчасність і повноту інструктажу працівників, виявляти несправність верстатів, інструментів, захисних пристроїв, вентиляції, вимагати від адміністрації вжити заходів до його усунення, стежити за своєчасним прибиранням відходів, порядком в проходах і на робочому місці, перевіряти забезпеченість робітників спецодягом, захисними засобами.

Державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці здійснюють:

• Державний комітет України з нагляду за охороною праці;

• Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки;

• органи державного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України;

• Органи та заклади санітарноепідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.

• Вищий нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

• Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, громадських об'єднань, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і Рад народних депутатів та діють відповідно до положень, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці (державні інспектори) мають право:

• безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства для перевірки дотримання законодавства про охорону праці, отримувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з даних питань;

• надсилати керівникам підприємств, а також посадовим особам місцевих Рад народних депутатів, міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і упущень з охорони праці;

• зупиняти експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць та обладнання до усунення порушень вимог охорони праці, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;

• притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;

• надсилати власникам, керівникам підприємств подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати, якщо необхідно, матеріали органам прокуратури для притягнення їх до кримінальної відповідальності.

 


Тема 3. Розслідування та облік нещасних випадків,

професійних захворювань та аварій

1. Виробничий травматизм.

2. Причини нещасних випадків

3. Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах

3.1. Повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування та облік

3.2. Спеціальне розслідування нещасних випадків

3.3. Звітність про нещасні випадки і аналіз причин, що призвели до них.

4. Заходи для запобігання виробничого травматизму

1. Виробничий травматизм

У результаті дії несприятливих чинників виробничого середовища на підприємстві можуть траплятися нещасні випадки. Статистика нещасних випадків на виробництві свідчить, що 15-20 років тому в Україні на виробництві щороку гинуло близько 4 тис. людей, що в 1,5 рази більше, ніж сьогодні. Але й тепер щороку на виробництвах України травмується близько 120 тис. осіб, з яких 2,5 тисячі гине, більш ніж 10 тис. осіб одержують профзахворювання. Щороку на канікулах гине 30-32 студенти вузів, і за рік стається близько 1000 нещасних випадків зі студентами та викладачами.

Травма - пошкодження організму при зовнішньому впливі.

Травми залежно від характеру дії бувають:

• механічні (забите місце, переломи);

• термічні (опіки, обмороження);

• хімічні (отруєння, опіки);

• електричні (електричні опіки, електричні мітки, електроофтальмія, фібриляція серця, електричний шок тощо);

• психічні (переляк, шок).

Залежно від тяжкості наслідку втрата працездатності може бути:

• тимчасова - людина відновила працездатність після травми і повернулася на роботу;

• постійно-тимчасова - людина відновила працездатність після травми і повернулася на роботу, але залишились наслідки травми (втратила палець або кульгає внаслідок перелому);

• постійна - постійна втрата працездатності (інвалід І групи). Явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві, називається виробничим травматизмом.

Виробнича травма - це травма, що сталася внаслідок дії виробничих чинників.

Виробничий травматизм – це явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві.

Професійне захворювання - це патологічний стан людини, обумовлений роботою і пов'язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих чинників.

Явище, що характеризується сукупністю професійних захворювань, називається професійною захворюваністю.

Нещасний випадок на виробництві - це раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого чинника чи середовища, унаслідок яких заподіяна шкода здоров'ю або настала смерть.

Характерним для нещасного випадку є миттєвість дії небезпечного виробничого чинника, тоді як професійне захворювання спричиняє тривала дія небезпечного виробничого чинника.





Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 169; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:

  1. Web-страница должна идентично отображаться в Microsoft Internet Explorer и Netscape Navigator, причем весьма желательно — в последней и предпоследней версиях данных программ.
  2. Административно-правовой статус благотворительных организаций 1 страница
  3. Административно-правовой статус благотворительных организаций 10 страница
  4. Административно-правовой статус благотворительных организаций 11 страница
  5. Административно-правовой статус благотворительных организаций 12 страница
  6. Административно-правовой статус благотворительных организаций 13 страница
  7. Административно-правовой статус благотворительных организаций 14 страница
  8. Административно-правовой статус благотворительных организаций 15 страница
  9. Административно-правовой статус благотворительных организаций 16 страница
  10. Административно-правовой статус благотворительных организаций 17 страница
  11. Административно-правовой статус благотворительных организаций 18 страница
  12. Административно-правовой статус благотворительных организаций 19 страница

studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.02 сек.