Методики дослідження вищої нервової діяльності

Великою за­слугою І. П. Павлова є створення об'єктивного методу вивчення вищої нервової діяльності — методу умовних рефлексів. Цей метод побудований на взаємоузгодженні в певній часовій послідовності дії умовного (індиферентного) і безумовного (підкріплюючого) подразників. Як умовний подразник використовують світлові (включення електричної лампочки, показ об'єктів різного кольору), звукові, дотикові та інші подразники. Дію умовного подразника уз­годжують в часі з дією (підкріпленням) безумовних подразників (годуванням, больовими подразненнями). Наявність утворювано­го умовного рефлексу виявляють за допомогою реєстрації певних рухових (виконання простих і складних рухів) або вегетативних реакцій (слиновиділення, зміни частоти серцевих скорочень, дихан­ня та ін.). Для вивчення фізіологічних механізмів утворення умовних рефлексів і функцій вищих відділів центральної нервової сис­теми застосовують ряд допоміжних методів. Це такі, як метод часткового або повного видалення кори великого мозку, метод оберне­ного виключення ділянок кори або окремих підкіркових структур за допомогою локального охолодження, метод безпосереднього под­разнення (електричного або хімічного) кори і підкіркових ядер, електрофізіологічний метод (реєстрація електричної активності нер­вових клітин певних структур мозку), метод фармакологічних впли­вів на вищу нервову діяльність, методи моделювання (математич­ного описання кількісних характеристик фізіологічних процесів у центральній нервовій системі за допомогою систем диференціаль­них рівнянь та створення механізмів, що моделюють окремі поведінкові реакції тварин).

Дата добавления: 2014-01-03