Типи вищої нервової діяльності

І. П. Павлов, вивчаючи індиві­дуальні властивості процесів збудження і гальмування, встановив, що нервові системи як людей, так і тварин відрізняються за силою, зрівноваженістю і рухливістю нервових процесів. Сила збудливих процесів характеризує здатність нейронів кори до тривалого силь­ного збудження, а сила гальмівних процесів - здатність клітин ко­ри до підтримання тривалого стану гальмування. Рухливість нервових процесів характеризує здатність кіркових нейронів швидко переходити від стану збудження у стан гальмування і навпаки. Як було встановлено І.П.Павловим, комбінації вказаних властивостей нервових про­цесів утворюють чотири основних типи вищої нервової діяльності, які в певній мірі відповідають чотирьом типам темпераменту, встановленим ще в V ст. до н. є. ліка­рем Древньої Греції Гіппокра­том.

Це основні типи нервової системи, і зустрічаються вони в «чис­тому вигляді» рідко. Більшість людей мають риси всіх типів з пе­реважанням одного з них. Тип нервової системи є природженим і складає основу психічної діяльності людини, її темпераменту, а також має певний вплив на швидкість формування тих чи інших рис характеру. Але тип нервової системи не є незмінним і в проце­сі індивідуального розвитку під впливом зовнішніх умов може в значній мірі змінюватись. Так, в лабораторії І. П. Павлова було встановлено, що цуценята, які одночасно народились від однієї ма­тері, залежно від умов виховання мали різний тип нервової системи. У тих, які виховувались у вільних умовах, розвинувся сильний тип нервової діяльності, а у тих цуценят, що виховувались у кім­натних умовах, переважали риси слабкого типу.

Для людини найбільш впливовим фактором є соціальне середови­ще, тому виховання має дуже важливе значення для формування типу нервової системи. Заняття фізичною культурою і спортом сприяють не тільки зміцненню здоров'я, а і формуванню сильного зрівноваженого і рухливого типу вищої нервової діяльності. В свою чергу індивідуальні особливості типу вищої нервової діяльності ді­тей необхідно обов'язково враховувати при організації виховання і спортивного тренування. Швидкість утворення рухових навичок, стійкість їх і тривалість збереження, витривалість до різних фізич­них навантажень, швидкість відновлених процесів - всі ці складові компоненти спортивного тренування в значній мірі залежать і від типу вищої нервової діяльності.

Порушення вищої нервової діяльності. Тривале перенапружен­ня центральної нервової системи може призвести до хронічних по­рушень вищої нервової діяльності, неврозів. Причини порушення вищої нервової діяльності у людей можуть бути різні. Систематичне перевтомлення, значні життєві труднощі, раптові зміни міцних динамічних стереотипів, часті конфліктні ситуації призводять до різкого перенавантаження процесів збудження або

гальмування, порушення умовно-рефлекторної діяльності, невідповідності реф­лекторних реакцій силі подразника. Одночасно погіршується за­гальне самопочуття, сон, діяльність внутрішніх органів.

Правильний режим дня, зменшення фізичних і розумових наван­тажень, достатні нормальний сон і харчування, а також спеціальні фармакологічні препарати сприяють відновленню нормального функціонального стану нервової системи.

Дата добавления: 2014-01-03