Класифікація і структура

Необхідну умову правильного обліку й планування відтворення основних фондів підприємств є їхня класифікація, згідно з якою всі основні фонди за ознакою подібності їхнього функціонального призначення та натурально речового складу розподіляються на певні види (рис.).

У практиці господарювання з метою спрощення обліку основних фондів до оборотних фондів відносять інструменти та інвентар зі строком експлуатації до одного року і вартістю до 100 одиниць національних грошей, а також усі спеціальні інструменти та пристрої, спеціальний одяг та взуття незалежно від строку використання й вартості.

Рис. Видова класифікація основних фондів.

Зображена на рис. 1 видова класифікація основних фондів використовується чинними системами бухгалтерського обліку та статистики. Для встановлення норм амортизаційних відрахувань і розрахунки в щорічних амортизаційних сум застосовують укрупнену класифікацію, виокремлюючи 4 групи основних фондів:

Група 1 – будівлі, споруди, їх компоненти, передавальні пристрої.

Група 2 – транспортні засоби, меблі, офісне обладнання, побутові електромеханічні прилади та інструменти, інформаційні системи.

Група 3 – інші основні фонди, що не ввійшли до груп 1 і 2, 4.

Група 4 – ЕВМ, засоби друку та інші інформаційні системи.

Оскільки елементи основних фондів відіграють не однакову роль у процесі виробництва, неабияке значення має поділ таких на дві частини: активну, яка безпосередньо бере участь у виробничому процесі і завдяки цьому забезпечує належний обсяг та якість продукції, і пасивну, що створює умови для здійснення процесу виробництва. До активної частини основних фондів відносять переважно робочі машини й устаткування, інструмент, вимірювальні та регулюючі прилади і пристрої, використовувану в автоматизованих системах управління технологічними процесами обчислювальну техніку, деякі технічні споруди – гірничі виробки шахт, газові й нафтові свердловини.

Співвідношення окремих видів (груп) основних фондів, виражене у відсотках до їхньої загальної вартості на підприємстві, визначає видову (технологічну) структуру використовуваних засобів праці. За інших однакових умов технологічна структура основних фондів є то прогресивнішою та ефективнішою, що більшою є в їхньому складі питома вага активної частини. Вона змінюється під впливом багатьох факторів. Найбільш суттєві з них такі:

v виробничо-технологічні особливості підприємства;

v науково-технічний прогрес і зумовлений ним технічний рівень виробництва;

v ступінь розвитку різних форм організації виробництва;

v відтворювальна структура капітальних вкладень у створення нових основних фондів;

v вартість будівництва виробничих об’єктів і рівень цін на технологічне устаткування;

v територіальне розміщення підприємства.

Дата добавления: 2014-01-03