Клімат України

На кліматичні особливості України впливають її географічне положення, сонячна радіація, циркуляція повітряних мас, характер поверхні (гірська чи рівнинна місцевість, вкрита лісом чи ні тощо).

Територія України розташована переважно в помірному кліматичному поясі, лише Південний берег Криму - у субтропічному. Україна належить до території з кліматичним комфортом. У ній чітко виражені зональні відмінності кліматичних умов. Через значну протяжність території України в широтному напрямі помітне зростання континентальності з північного заходу на південний схід. При загальній сприятливості клімату, особливості фізико-географічного положення України, вплив циркуляційних процесів зумовлює різноманітність кліматичних умов та порівняно часту повторюваність несприятливих явищ погоди у різні роки.

З географічним положенням пов'язані розподіл сонячної радіації, характер циркуляції повітряних мас.

На території України сумарна радіація в північних районах досягає 4190 МДж/м², а в південних районах - 4000...5200 МДж/м². Більшу частину сонячної радіації поверхня України одержує з травня по вересень.

З сонячною радіацією тісно пов'язаний радіаційний баланс -різниця між сумарною і відбитою радіацією та випромінюванням підстеляючої поверхні. На території України середньорічні показники радіаційного балансу у північних районах становлять 1700, у середній частині - 1850 і на півдні - 2650 МДж/м².

Радіаційні чинники взаємодіють з атмосферною циркуляцією, завдяки якій перерозподіляються тепло і волога. В Україну надходять морські повітряні маси з Атлантики й Арктики та континентальне повітря, що формується над просторами Євразії.

Характер атмосферної циркуляції над Україною визначається частою зміною циклонів і антициклонів. Циклони надходять на територію України протягом року з заходу, північного і південного заходу, півдня. З їх приходом взимку наступає потепління, відлига або снігопад, улітку - дощ. Вторгнення континентальних повітряних мас з Азії (антициклони) зумовлюють взимку різкі похолодання, а влітку - посушливу погоду. У середньому за рік в Україні буває 63 % днів з антициклонами і 37 % - з циклонами.

На радіаційний режим прибережних районів впливає бризова циркуляція. Завдяки їй влітку, на відстані 40-50 км від моря, більше безхмарних днів і, отже, сумарної сонячної радіації. У холодну пору року моря, річки, великі озера, водосховища і болота дещо послаблюють морози на територіях, що до них прилягають. Влітку водойми сприяють зниженню температур, підвищенню вологості, посиленню вітру. У великих містах кліматичні умови відрізняються від кліматичних умов територій, що їх оточують.

Підстеляюча земна поверхня - рівнини, височини, гори, моря, чергування суходолу і водної поверхні, ліси, міста - впливає на радіаційний режим, хмарність, розподіл температур і опадів, особливості місцевого клімату. Гірські хребти Карпат захищають Закарпатську низовину, а Кримські гори - Південний берег Криму від холодних арктичних повітряних мас. Гори посилюють висхідний рух повітря, внаслідок чого над ними випадає більше опадів, ніж на рівнинах. Навіть над Донецькою і Приазовською височинами кількість опадів більша, ніж на близьких до них рівнинах. Лісові масиви сприяють нагромадженню снігових запасів.

Головним показником клімату є температура повітря. Найнижчі середні температури припадають на січень-лютий. На північному сході країни і у гірських районах вони становлять -1... -8 °С, у Степовому Криму - О °С, на Південному березі Криму до +3...+4 °С. Най­вищі середні температури липня на півночі і північному заході становлять + 17...+19 °С, на півдні України +22...+23 °С.

Основною закономірністю в розподілі опадів на території України є їх зменшення з півночі і північного заходу на південь і південний схід. Найбільші річні суми опадів зареєстровано в Українських Карпатах - 1500 мм (полонина Плай - 1663 мм) і Кримських горах (1000... 1200 мм), найменші - на Азово-Чорноморському узбережжі й у Присивашші (300...450 мм). На більшій частині території кількість опадів у середньому змінюється від 650...600 мм на заході країни до 450...400 мм на півдні і на південному сході. Основна їх маса припадає на теплий період року, за винятком Південного берега Криму. Взимку опади бувають у вигляді снігу майже на всій території країни. Висота снігового покриву становить 10...ЗО см, а в горах досягає 40 см.

Протягом року в Україні змінюються напрям і швидкість вітру, тобто його режим. Це залежить від положення території щодо центрів атмосферного тиску. Через Україну проходить смуга високого атмос­ферного тиску, так звана вісь Воєйкова. Вона перетинає Євразію від озера Байкал, де знаходиться центр Сибірського антициклону, до Карпатських гір, прямує через південь Франції до Піренейського півостро­ва і далі до Азорських островів (центр Азорського антициклону). На території України вісь високого атмосферного тиску простежується з північного сходу на південний захід по лінії Луганськ - Дніпропетровськ - Балта. Вісь є своєрідним кліматорозділом. На північ від неї переважають вітри західного напряму, на південь - східного. В Українських Карпатах і Кримських горах на вершинах переважають західні вітри. Середня швидкість вітру на території України становить переважно до 4 м/с. У Карпатах і Криму виникають місцеві вітри: влітку -гірсько-долинні, взимку - фени (теплі сухі вітри, що рухаються гірськими схилами вниз у долини).

В Україні чітко виражена зміна сезонів протягом року. Зима в Україні тривала, але порівняно тепла, хоч і з морозними днями і снігом. Взимку над Україною розвивається циклонічна діяльність, повітряні маси часто змінюються, тому погода нестійка. У середньому, за зиму буває до десяти відлиг. Зима триває від 120...130 днів на північному сході і до 85...75 днів на південному заході.

Весна починається після переходу середньодобової температури повітря через О °С. Весною можливі заморозки. Погодні умови нестійкі. Найраніше весна наступає на заході Україні, в Закарпатті та Криму. Час настання весни в окремі роки значно відрізняється від середніх багаторічних. Трапляється, коли в квітні і травні відносна вологість повітря може знижуватися до ЗО % і менше, посушлива погода сприяє суховіям і пиловим бурям. Весняний період закінчується пере­ходом середньодобової температури повітря через 15 °С.

Літо на більшій частині території тепле, а на півдні України жарке. У цей період висота Сонця над обрієм найбільша, найдовші дні, найбільша сонячна радіація. Земна поверхня і повітря інтенсивно прогріваються. Найраніше літо настає на Південному березі Криму, у степових районах. Літній період тут найдовший. У степовій зоні він три­ває 120...130 днів. Влітку випадає близько 40% річної суми опадів. Закінчується літній період після переходу температури повітря через + 15 °С вбік зниження, що відбувається в першій декаді вересня.

Липень - найтепліший місяць на всій території України. Середньомісячна температура коливається від 18 до 23 °С. Лише в Карпатах вона нижча і становить 15...17 °С. Найвищі температури повітря спостерігаються тоді, коли в Україну через Середземне море надходить сухе і жарке повітря з Африки, При цьому вдень температура повітря підвищується до 34...39 °С, а на значній території в Одеській, Миколаївській, Закарпатській, Донецькій, Луганській, Полтавській, Дніпропетровській, Харківській областях, у Криму - до 40...41 °С.

Липень - єдиний місяць, коли не буває заморозків. Зате в липні найбільше гроз, злив, випадання граду. Трапляються й такі небезпечні явища, як смерчі.

З настанням осені зростає циклонічна діяльність, відбувається зниження температури повітря, збільшується кількість днів з опадами і туманами. У вересні і жовтні можливі заморозки. Проте буває короткочасне повернення тепла з сонячною лагідною погодою. Цей період в народі називається „бабиним літом". У листопаді на більшій частині території середня добова температура повітря переходить через О °С, а в третій декаді цього місяця може утворюватися сніговий покрив.

Література:

1. Артамонов Б. Б. Метеорологія і кліматологія. – Х.: 2004.

2. Білявський Г. О. основи екології. - К.: 2004.

3. Вайсберг Дж. Погода на Земле. Метеорологія. – Л.: 1980.

4. Гончаренко У.С. Фізика атмосфери. _ К.: 1981.

5. Гончарова Л.Д. Кліматологія і загальна циркуляція атмосфери. - -К.: 2005.

6. Чернюк Г. В.. Метеорологія і кліматологія – Т.: 2005

Дата добавления: 2014-01-03