Типові помилки під час перекладання наукових текстів українською

Особливості редагування наукового тексту

Редагування – це аналіз, перевіряння та виправлення будь-якого тексту. Редагування наукового тексту здійснюють у три етапи:

1) ознайомлення з текстом оригіналу та перекладу;

2) звірення тексту перекладу з вихідним текстом: це послідовна, ретельна перевірка відповідності кожного слова, кожної фрази перекладу вихідному тексту, єдності використаної термінології, логіки викладу. Цей етап передбачає роботу зі словниками, довідниками, мережею Інтернет, консультації колег та фахівців тієї чи іншої галузі;

3) внесення смислових і стилістичних правок; оформлення тексту відповідно до граматичних, орфографічних, пунктуаційних, синтаксичних норм;

4) завершальний етап – порівняння попереднього тексту з його новим варіантом, остаточна перевірка тексту.

У наукових текстах часто натрапляємо на механічні карикатурні переклади дієслівних форм. Вони спричинені авторським калькуванням значеннєвої структури багатозначного слова без урахування відмінностей вживання лексичних форм у контексті. Наприклад, російське дієслово относиться в українській мові має такі вираження:

1) ставитися; 2) стосуватися; 3) належати.

Слово ставитися вживають, коли мають на увазі спілкування, поводження з кимось, висловлення думки про когось/щось: сумлінно ставитися до праці.

Стосуватися вживають, коли мова йде про відношення до когось/чогось: розпорядження стосується всіх. Слово належить вживають, коли йдеться про належність до певного кола, групи, періоду, часу тощо: дієслово належить до групи …

Коли йдеться про байдужість особи до обставин чи дій інших осіб, вживають форму не обходить: мене ця справа не обходить. Отож ненормативними є конструкції: критично відноситься (треба ставиться) до себе; до самостійних частин мови відноситься (треба належить) іменник,…; критичні зауваження не відносяться (треба не стосуються) до тих, хто… А відноситися в українській мові вживають у значенні «перебувати у певному співвідношенні з чим-небудь», переважно в математичній лексиці: А відноситься до В, як С до Д.

Автори статей припускаються лексичних помилок, не розрізняючи пароніми-споріднені та неспоріднені слова, які схожі за формою, але різні за значенням. Російська лексема – приводить має кілька українських відповідників, серед яких пароніми приводити, призводити, наводити. Значення цих дієслів виявляється у поєднанні з іншими словами та словоформами: приводити до школи, перемоги, у належний вигляд; призводити до помилок, до втрат, до катастрофи; наводити відомості, визначення, факти тощо.

Перекручування змісту висловлювання відбувається, коли неправильно вживають ще й такі пароніми чи синоніми:

громадський (той, що стосується громади, колективу): громадський транспорт;

громадянський (той, що стосується громадян, населення): громадянські обов’язки;

особовий (той, що стосується особи): особовий листок, особовий склад;

особистий (той, що стосується особистості): особисте життя, особистий щоденник;

одержувати вживають, коли мова йде про конкретний фізичний, матеріальний об’єкт: одержати стипендію;

здобувати має відтінок одержання чогось з певною затратою сили, енергії, зусиль: здобувати освіту, звання, перемогу;

передплата – замовлення на друковане видання з попередньою оплатою: передплата на газети;

підписка – письмове зобов’язання про щось: підписка про невиїзд.

Російське дієслово утверждать в українській мові має 2 значення:

1) схвалювати, вважати остаточно вирішеним – (затверджувати плани)

2) робити міцним, непорушним (утверджувати ідеал гармонії)

Часто плутають слова зумовлювати і обумовлювати, які різняться своїм значенням. Зумовлювати українській бути причиною чогось, викликати щось, наприклад: Розвиток світової цивілізації зумовив зростання комунікації. Обумовлювати – узалежнювати від певних умов, обставин; визначати умови, термін чогось, наприклад: Термін будівництва об’єкту обумовлений кількома чинниками.

Хибує професійне мовлення й на буквальний переклад російських усталених сполук: принимать во внимание, участие (укр. брати до уваги, участь); принимать решение (укр. вирішувати, ухвалювати); подводить итоги (укр. підбивати підсумки); находится в прямой зависимости (укр. залежить).

Дієслова вимагають певного відмінка від залежних від них іменників. При цьому дуже часто дієслівне керування українських і відповідних російських дієслів відрізняються. На такі дієслова треба звернути особливу увагу.

благодарить (кого?) слушателей – дякувати (кому?) слух ачам

причинять (что?) вред – завдавати (чого?) шкоди

обучаться (чему?) математике – навчатися (чого?) математики

болеть (чем?) гриппом – хворіти (на що?) на грип

подписаться (на что?) газету – передплатити (що?) газету

работать (по чему?) совместительству – працювати (за чим?) сумісництвом

извините (кого?) меня – вибачте (кому?) мені

уступить (что?) м е сто – поступитися (чим?) місцем

анологичный (чему?) предыдущему – анологічний (до чого?) до попереднього

предупредить (что?) падение – запобігти (чому?) падінню

изменить (кому? чему?) принципам – зрадити (кого? що?) принципи.

Під впливом російської мови в 70-х рр.. минулого століття в книжні стилі укр. мови ринув потік неприродних постфіксальних дієслів недоконаного виду пасивного стану. Відповідно до власної синтактичної традиції та норм теоретичні праці рекомендують надавати перевагу активним конструкціям над пасивними, уникаючи останніх, наприклад:

неправильно		правильно
проблема вивчається науковцями…		науковці вивчають проблему…
тема обирається автором…		автор обирає тему…
нова інформація неоднозначно сприймається науковцями..		науковці неоднозначно сприймають нову інформацію…

В українській літературній мові, близькій до народної мови, виконавець дії (суб’єкт) – це підмет, об’єкт дії – додаток, а присудок описує дію підмета на додаток і його здебільшого подають дієсловом 3 особи однини чи множини: дослідники провели експеримент. Якщо в реченні назви виконавця (суб’єкта) дії немає, природніше вживати замість дієслів на – ся предикативні форми на – но,то чи відповідні часові форми дійсного способу, напр.:

неправильно		правильно
розглядається питання		розглядаємо (розглянуто) питання
наводяться приклади		наводимо (наведено) приклади
висвітлюються проблеми		висвітлюємо (висвітлено) проблеми
звертається увага		звертаємо (звернено) увагу
аналізуються погляди		аналізуємо (проаналізовано) погляди)

Лінгвістично необґрунтовано вживані у науковому мовленні структури, які описують дію двома словами: дієсловом, яке вказує лише на те, що щось відбувається, та віддієслівним іменником, який показує, що саме відбувається. Напр.: Він здійснював аналіз…; На підприємстві пішли на оновлення потужностей…; Автор займався дослідженням результатів… Бажано замість таких мовних конструкцій уживати дієслово – природніший для української мови й економніший засіб присудка: аналізував, оновили, досліджував.

Роблять громіздким, захаращують мовлення такі сполуки, як –от:

неправильно		правильно
дати характеристику		схарактеризувати
приводити до розширення		розширювати
забезпечили захист		захистили
звернулися з проханням		попрохали
набули поширення		поширилися
дають поради		радять
здійснювати розвиток		розвивати

Проте варто зауважити, що:

1) не всі словосполуки дієслово + іменник мають однослівний дієслівний відповідник, напр.: брати участь, виявити увагу, вжити заходи, вести справу, визнати провину тощо. Такі дієслівно-іменникові сполуки можна вживати без обмежень;

2) до складу словосполуки можуть входити одне або кілька означень: надати(грошову, матеріальну, технічну) допомогу; вести (дипломатичні, торговельні) перемовини. Замінити такі словосполуки дієсловами неможливо і недоречно.

Варто звернути увагу й на таку відмінність між мовами: там, де в російській уживають віддієслівні іменники, в українській переважають звороти з дієслівними формами:

неправильно		правильно
пропонують виконання		пропонують виконати
відкривають можливість моделювання		дають змогу моделювати
ними зроблено спробу узагальнення		вони спробували узагальнити

Під впливом російської мови питомі допоміжні дієслова мусити, мати у складі присудків часто неправомірно заступає предикативний прикметник повинен, напр.: …навички повинні бути закладені у структурі занять;...повинні бути зорієнтовані на виконання практичних завдань; …навчання повинно бути послідовним та систематичним.

Питомі українські відповідники російських зворотів такі: должен быть – мусить /має бути; должно быть – мусить бути. Відповідно до сучасних норм виправити наведені вище приклади можна так: … навички мають бути…; … мають бути зорієнтовані…; …має бути послідовним тощо.

Неправильне оформлення іменного складеного присудка у професійному мовленні становить серйозний недолік, напр.: Модульна технологія представляє собою конкретне, спеціальним чином організоване навчання.

Як зв’язку в іменному складеному присудкові потрібно вжити сполуку являти собою або опустити її: Модульна система являє собою… навчання або Модульна система – це … навчання.

А от зворотне дієслово являється не може бути у складі присудка, напр.: Нова система оцінювання являється більш ефективною. У науковому стилі, зокрема у формулюваннях та визначеннях, уживають дієслово бути у формі теперішнього часу: Нова система оцінювання є більш ефективною.

Національна синтаксична самобутність української мови не передбачає вживання конструкцій з предикативними пасивними дієприкметниками доконаного виду, які активно використовує російська мова, напр.: Работа посвящена проблеме…; В работе рассмотрены вопросы…, изложены доказательства. В українській науковій мові часто зустрічаємо аналогічний варіант використання цих конструкцій: Робота присвячена проблемі…; В роботі розглянуті питання…, викладені докази.

У цих реченнях увагу сконцентровано на події, що відбулася чи відбудеться, і не вказується суб’єкт дії. У цих ситуаціях доцільно використати дієслівні форми на –но, –то у функції головного члена речення: Роботу присвячено проблемі…; В роботі розглянуто питання…, викладено докази. Дієслівні форми на –но, –то використовують як головний член у безособовому реченні, а пасивні дієприкметники доконаного виду доцільні лише у функції означення до іменника.

неправильно		правильно
Розроблені прилади зорієнтовані на забезпечення точності вимірювання.		Розроблені прилади зорієнтовано на забезпечення точності вимірювання.
	Розроблено прилади, зорієнтовані на забезпечення точності вимірювання.

Російська сполука	Неправильно	Правильно
В работе рассмотрены вопросы…, изложены доказательства	У роботі розглянуті питання…, викладені докази	У роботі розглянуто питання…, викладено докази
Статья посвящена проблеме	Стаття присвячена проблемі	Статтю присвячено проблемі

У наукових текстах часто вживаються так звані кліше, які структурують текст. Вони мають перекладатися як єдине ціле, напр.:

в заключение – на закінчення, підсумовуючи;

другими словами – інакше кажучи;

вместо этого – натомість;

прежде всего – насамперед;

в то же время – водночас;

в настоящее время – зараз, нині, наразі;

по крайней мере – принаймні;

как правило – зазвичай.

При перекладанні з російської слід пам’ятати про невідповідність у вживанні прийменникових конструкцій:

по приказу – за наказом

по болезни – через хворобу, у зв'язку із захворюванням

по возвращении – після повернення

по всем правилам – за всіма правилами

по учебникам – за підручниками

из-за — через, за

из-за неосторожности – через необережність

из-за недостатка времени – за браком часу

в — на, до

в пользу – на користь

идти в школу – іти до школи

вовлечь в работу – залучити до роботи

разорвать в куски – розірвати на шматки

в должности секретаря – на посаді секретаря

Дата добавления: 2014-01-03