Форми проведення перестрахувальних операцій. Пропорційне перестрахування

Усі договори перестрахування поділяються на 2 групи, в основі поділу яких лежить система розподілу ризиків між перестрахувальником та перестраховиком. Відповідно з цим розрізняють форми перестрахування:

1. пропорційна;

2. непропорційна.

До першої форми (пропорційної) відносять:

1. квотний договір;

2. договір ексцеденту суми;

3. квотно-ексцедентний договір.

До другої форми (непропорційної) відносять:

1. договір ексцеденту збитку (ризиковий ексцедент збитку і катастрофічний ексцедент збитку);

2. договір ексцеденту збитковості.

Пропорційна форма перестрахування, передбачає часткову участь сторін у розподілі відповідальності. Відповідно до узгодженої частки участі в договорі між сторонами розподіляються страхові премії і збитки. Частка участі в перестрахуванні може бути подана у відсотках від страхової суми або в абсолютному вираженні. При цьому встановлюються ліміти відповідальності за договором.

Квотний договір. Найпростішим видом договорів є квотний договір, який застосовується яку факультативному, так і в облігаторному перестрахуванні. Сутність квотного перестраху­вання полягає в тому, що цедент зобов'язаний передати перестраховику визначену частку у всіх ризиках даного виду, а перестраховик не має права відмовитися. Зазвичай, при квотному перестрахуванні цедент передає, а перестраховик приймає від нього відповідну частину премії, обу­мовлену у відсотках. В свою чергу, і перестраховик виплачує цеденту комісійну винагороду (за ведення справи за договором перестрахування та за надання можливості участі в цьому дого­ворі), а також тантьєму із свого прибутку.

Приклад. Перестрахувальник перестраховує ризики за квотним договором (квота 80%). Ліміт відповідальності перестраховика згідно з договором встановлено в 300 тис. у.о. Визначить частку участі цедент та перестраховика у покритті наступних ризиків:

а) 100 тис. у.о.;

б) 400 тис. у.о.

Якщо перестраховується ризик в 100 тис. ум. од., то частка перестраховика складе 80 тис. ум. од., а цедента – 20 тис. ум. од.

Якщо перестраховується ризик в 400 тис. ум. од., то частка перестраховика повинна скласти 320 тис. ум. од., але ліміт пере­страховика за договором дорівнює 300 тис. ум. од., які він і приймає. Частка цедента — 80 тис. ум. од. та 20 тис. ум. од., які залиши­лися за межами квотного договору (якщо цедент не знайде додаткового перестрахувального покриття на 20 тис. ум. од.).

Квотний договір має наступні переваги:

на власному утриманні страховика лишається частка відповідальності, яка повністю відповідає його фінансовим можливостям;

квотний договір не потребує великих витрат з його обслуговування;

при автоматичності передання ризиків страховик звільняється від зобов’язань передавати інформацію з прийнятих ризиків, що дає певну свободу цеденту (у регулюванні збитків,
поновленні або анулюванні полісів);

результати квотних договорів більш збалансовані і стійкі.

Недоліками квотного перестрахування є:

недостатній захист від окремих великих збитків; цей тип договору не підходить для операцій із страхування промислових підприємств від вогню у зв'язку із великою різницею страхових сум;

відсутність захисту від кумуляції кількох ризиків у резуль­таті настання одного страхового випадку;

у прямого страховика немає можливості маневрувати влас­ними утриманнями за ризиками, або групами ризиків, він сплачує перестрахувальні премії і за ризики, які він міг би залишити собі.

Ексцедентне перестрахування – це складніший вид пропорційного перестрахування і застосовується тоді, коли застраховані ризики є різними за страховими сумами.

Договір ексцедента передбачає передавання цедентом обумовленої частини ризиків понад власне утримання. Отже, цедент несе відповідальність за всіма ризиками у розмірі страхової суми, коли вона менша або дорівнює власному утриманню, а перестраховик – несе відповідальність за всіма ризиками, де страхова сума перевищує розмір власного утримання цедента.

Ексцедент суми – це в кілька разів збільшений розмір власного утримання. Власне утримання на певному рівні в ексцедентному перестрахуванні називають лінією (часткою).

Місткість ексцедентного договору складається із суми власного утримання цедента і покриття перестраховика (ексцедента суми).

Для покриття всього ризику буває недостатньо одного ексцедентного договору, тому, окрім договору І-го ексцедента, укладаються договори другого, третього і наступних ексцедентів.

Приклад. І снує договір ексцедента суми, який передбачає декілька ліній (часток). І договір – 15, ІІ – 10 ліній. Власне утримання цедента становить 20 тис. ум. од. Маємо 3 групи ризиків зі страховими сумами:

І – 19 тис. ум од;

ІІ – 250 тис. ум. од.,

ІІІ – 580 тис. ум. од.

За І групою ризиків зі страховою сумою = 19 тис. ум. од. передання на перестрахування не відбувається.

За ІІ групою ризиків зі страховою сумою 160тис. ум. од. цедент лишає собі 20 тис. ум. од., а 230- тис. ум. од. передає перестраховику згідно з договором 1-го цедент (його сума дозволяє перестрахувати, адже 15 ліній*20 тис.у.о.власного утримання=300 тис. у.о.).

За групою ІІІ ризиків зі страховою сумою 350 тис. ум. од. Першого цедента недостатньо, у такому разі починає діяти другий ексцедентний договір, 2-го ексцедентного договору теж замало (10 ліній*20 тис.у.о.=200 тис. у.о.), тому цеденту потрібно шукати додаткове покриття на суму 60 тис. ум. од.Тому, щоб покрити суму в 60 тис. ум. од. – необхідно укласти 3-й ексцедентний договір, так як місткість ексцедентного договору повинна становити 20+580 тис. ум. од. =600 тис. ум. од.

До переваг ексцедентного перестрахування відноситься:

можливість компанії-цедента встановлювати ліміт власного утримання з врахуванням свого фінансового становища;

цедент може досягти не тільки обмеження своєї відповідальності, а й якісної зміни страхового портфелю.

Недоліком цього виду договору є необхідність обробки кожного ризику і визначення відповідної частки в договорі кожної зі сторін. Тому витрати щодо договорів ексцедентного страхування значно вищі, ніж при квотному. Ексцедентне перестрахування використовується при страхуванні від вогню, нещасних випадків, та страхуванні життя.

Квотно-ексцедентний договір – передбачає встановлення ексцеденту залежно від визначеної частки (квоти) власного утримання. А понад утримання, використовується ексцедент – ліміт відповідальності перестраховиків. Даний договір також є складним і застосовується для новостворених компаній та, коли компанія поширює свою діяльність на нові види страхування.

Дата добавления: 2014-01-03