Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Визначення поняття «релігія»




Слово «релігія» походить від латинського «religiо» і означає «зв'язок». У тлумаченні богословів релігія - це все те, що зв'язує, з'єднує людину з божественністю («святе письмо», культ тощо).

Отже, богословське визначення релігії виходить із віри в існування Бога. Відзначимо, що релігія - це явище дуже скла­дне і має соціальний характер, тобто воно виникло в суспільстві цілком закономірно й існує разом з ним; воно поєднує в собі елементи раціонального (моральні установи) та ірраціонального (фантастичні образи надприродних істот - ангелів, чортів тощо).

Релігія є однією з найдавніших форм суспільної свідомості - однією з форм відображення світу, але відображення своєрідного. У свідомості первісної людини панівне значення мали міфологічні та магічні уявлення. З часом магію змінює релі­гія як нова панівна форма суспільної свідомості.

Фантастичні образи релігії - це форма відображення дійсності, притаманна усім народам. Вона е необхідним ступенем сприйняття світу, обумовлена функціями головного мозку і має таке саме право на існування, як і раціональне наукове знання.

Отже, релігія є однією з форм суспільної свідомості, яка відображає дійсність в образах і міфах і утверджує віру в їхню реальність.

Релігія, на відміну від таких форм суспільної свідомості, як мораль, політика, право претендує на універсальне відо­браження дійсності.

Вона виступає і як світогляд, а саме - як система погля­дів на світ і місце людини в ньому, на принципи їхньої повсяк­денної поведінки.

Таким чином: релігія як форма суспільної свідомості та світогляд є однією з найдавніших і найпоширеніших галузей духовної культури людства.

Отже, суттєва особливість релігії полягає в тому, що вона е фантастичною формою відбиття дійсності.

Однак з фантазією ми зустрічаємося також у науці й ми­стецтві, які дають поштовх абстрактному мисленню та допо­магають моделювати світ речей і відносини, які природа, сус­пільне буття не дають у готовому вигляді. Така фантазія спо­нукає людину до пошуку істини, до дії.

Релігійна фантазія також моделює світ речей і відносин, але релігійний образ видається за реально існуючий об'єкт. В цьому є велика різниця. Головною ознакою будь-якої релігії є віра у надприродне, віра у потойбічні сили.

2.Особливості релігійної віри у надприродне:

1. Передбачає не просто наявність у свідомості уявлень про надприродне, а віру в реальне існування надприродного.

2. Релігійна віра обов'язково передбачає емоційне від­ношення до надприродного.

3. Віра в надприродне включає переконаність в існуван­ня особливих двобічних відносин між Ним і людиною, потребу вимолити прощення у Нього, тобто у Бога.

Таким чином, релігія виникла у свідомості людей під впливом умов суспільного буття, труднощів пізнавального процесу, емоційного відношення людини до дійсності. Ця сукупність причин і умов, які створюють необхідність і можливість виникнення та відтво­рення релігійного відображення дійсності, і складає джерело та корені релігії.

В основі теологічних концепцій розуміння духовної культури лежить ідея щодо визначальної ролі релігії в розвитку цивілізації та культури. Стосовно православ'я, дану ідею на початку XX ст. розвивав російський релігійний філософ П.Флоренський, який доводив, що саме релігія створює культуру, складає її зміст, ви­конує ті самі функції, що й мистецтво, наука, мораль.

Сучасні православні богослови, йдучи за П. Флоренським, визначають духовну культуру як неземне, надприродне явище. При цьому не беруться до уваги матеріальна основа культури, її першочергове значення, нерозривна єдність мате­ріальної і духовної сторін культури. У свою чергу, мусульманські культурологи називають іслам «цивілізаторською релігією» і стверджують, що всім досягненням в науці, культурі мусульманський світ зобов'язаний ісламу. З наукової точки зору духовна культура не має нічого надприродного.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 1594; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.