Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Продуктивність праці, показники, чинники та методи її вимірювання

Читайте также:
  1. I. Организационно-методическая часть
  2. II. Аналіз основних прийомів техніки гри, методика їх навчання
  3. IV Методические приемы контроля и ревизии.
  4. Анализ научно-методической литературы
  5. Анализ рыночной конъюнктуры, емкость рынка и методика ее определения
  6. БЕЗРОБІТТЯ: СУТЬ, ПРИЧИНИ, ПОКАЗНИКИ, ВИДИ
  7. Види методів вимірювання
  8. Види функціональних стратегій і чинники їх вибору
  9. Вимірювання швидкостей обертання
  10. Вопрос 5. Общая методика проведения проверок в торговых предприятиях и методы проверок.
  11. Графіки настрою - це нехитра і проста методика виявлення психоемоційної атмосфери в загоні. Пропонуємо випробувані варіанти.
  12. Держава як єдність закону і влади. Методи державного регулювання економіки

Продуктивність праці -це показник, що ха­рактеризує її ефективність і показує здат­ність працівників випускати певну кількість продукції за одиницю часу.

 

 

 

 

 

 


 

           
     
 
 

 


 

 


Цілеспрямоване управління продуктивністю праці, розробка конкретних програм ефективні­шого використання трудового потенціалу підприємства (організації) потребують класифікації чинників її динаміки. З огляду на можливості впливу на діяльність підприєм­ства (організації) всі чинники зростання продуктивності праці по­діляють на дві узагальнюючі групи — зовнішні та внутрішні.

До групи зовнішніх чинників належать ті, що об'єктивно пере­бувають поза контролем окремого підприємства (тобто чинники за­гальнодержавні та загальноекономічні — законодавство, політика і стратегія, ринкова інфраструктура; макроструктури і зрушення в суспільстві; природні ресурси), а до внутрішніх—ті, на які підприє­мство може безпосередньо впливати (характер продукції, техноло­гія та обладнання, матеріали, енергія; персонал, організація вироб­ництва й праці, система мотивації тощо). Проте зовнішні чинники теж мають для підприємства неабиякий господарський інтерес. Урахувавши їх, можна ґрунтовніше мотивувати відповідні уп­равлінські рішення, які дають змогу виробити стратегію щодо про­дуктивності праці на тривалий період.

Окрім наведеної глобальної (системної) класифікації, у прак­тиці господарювання для аналітичних цілей та укрупнених розра­хунків можуть використовуватися й інші інтегровані групування чинників зростання продуктивності праці на підприємствах. За одним з можливих таких групувань усі чинники, що істотно впли­вають на продуктивність праці, можна об'єднати в такі групи:

матеріально-технічні (удосконалення техніки й технології, за­стосування нових видів сировини та матеріалів тощо);

організаційні (поглиблення спеціалізації, комбінування, удос­коналення системи управління, організації праці тощо);

економічні (удосконалення методів планування, систем оплати праці, участі працівників у прибутках тощо);

соціальні (створення належного морально-психологічного клімату, нематеріальне заохочення, поліпшення системи підготов­ки та перепідготовки персоналу тощо);

природні умови та географічне розміщення підприємств (цю групу факторів виділяють та аналізують переважно на підприєм­ствах добувних та деяких переробних галузей промисловості).

9. Планування продуктивності праці

Планування продуктивності праці здійснюється методом прямого рахунку та пофакторним методом.



Метод прямого рахункупередбачає визначення плано­вого рівня продуктивності праці (Пп. пл) шляхом ділення за­планованого обсягу випуску продукції у вартісному виразі або в натуральних одиницях (Qпл або Nпл)на планову чисель­ність промислово-виробничого персоналу (Чпл):

Пофакторний методпередбачає розрахунок приросту продуктивності праці через економію чисельності праців­ників під впливом різних факторів.

Розрахунок планового рівня продуктивності праці здійснюється в декілька етапів.

I. Обчислення економії робочої сили під впливом техніко-економічних факторів. Ці фактори згруповані так:

1. Підвищення технічного рівня виробництва(меха­нізація і автоматизація виробництва, застосування прогре­сивних технологій, модернізація обладнання, використання економічних видів сировини і матеріалів).

Економія робочої сили під впливом цього фактора (Етехн.р) обчислюється:

де: t1, t2 - трудомісткість виготовлення одиниці продук­ції відповідно до і після впровадження технічного заходу, н-год.;

Nпл - плановий обсяг випуску продукції, натур, один.;

Фд - дійсний річний фонд робочого часу одного праців­ника в плановому році, год.;

Квн - коефіцієнт виконання норм;

Кч - коефіцієнт часу, який визначається шляхом ділення кількості місяців дії заходу в плановому році на 12.

2. Структурні зрушення у виробництві(зміна питомої ваги окремих видів продукції у виробничій програмі, зміна питомої ваги кооперованих поставок).

Зміна чисельності робітників у зв'язку із структурними зрушеннями у виробничій програмі стр.зр.) визначається за формулою:

де: Тб, Тпл - відповідно трудомісткість 1 млн. грн. продукції в базовому і плановому періодах, н-год.;

Qпл - обсяг випуску продукції за планом, млн. грн.

 

Зменшення чисельності робітників за рахунок збільшен­ня питомої ваги кооперованих поставок (Екооп.п) розрахову­ється за формулою:

де: Пб, Ппл, - питома вага кооперованих поставок відповідно в базовому і плановому періодах, %;

Ч6 - базова чисельність робітників, чол.

3. Вдосконалення управління, організації виробни­цтва і праці(вдосконалення організаційної структури управління підприємством, впровадження нових методів організації праці, підвищення трудової дисципліни, зміна режиму роботи підприємства та ін.).

Економія чисельності працюючих завдяки вдоскона­ленню управління виробництвом (Евдоскон. упр) визначається:

де: ΣЧСб - сумарна чисельність керівників, спеціалістів і службовців у базовому періоді, чол.;

ΣЧСнорм - те ж саме по прогресивних нормах, прийнятих у плановому періоді, чол.

Економію чисельності робітників у результаті поліпшення використання робочого часу роб. ч) можна обчислити:

де:Дб, Дпвп - число робочих днів, відпрацьованих у серед­ньому одним робітником, відповідно, в базовому і планово­му періодах:

Ч'пвп - вихідна чисельність ПВП, скоректована з враху­ванням впливу структурних зрушень у виробництві, чол.;

Проб - питома вага робітників у базовій чисельності ПВП, %.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
| Продуктивність праці, показники, чинники та методи її вимірювання

Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 166; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.196.72.162
Генерация страницы за: 0.006 сек.