Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Характеристика окремих видів договору дарування

2.1. Договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому

Договором дарування може бути встановлений обов'язок дару­вальника передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через певний строк (у певний термін) або у разі настання відкладальної обставини (ч. 1 ст. 723 ЦК України).

Договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому є консенсуальним, оскільки момент його укладення не співпадає з моментом передання предмету договору обдаровуваному.

Такий договір, як уже зазначалося, обов'язково повинен бути укладений у письмовій формі.

Із моментом передання дарунку обдаровуваному пов'язані відпо­відні права сторін, тому у договорі необхідно зазначити, коли дарувальник має виконати свій обов'язок:

1) через певний строк,

2) у певний термін або

3) у разі настання конкретної відкладальної обставини (наприклад, народження дитини, вступ до вищого навчального закладу).

За цим договором, крім покладення додаткового обов'язку на дарувальника (передати дарунок у майбутньому), сторонам нада­ються додаткові, порівняно з іншими договорами дарування, права.

Так, дарувальник має право відмовитися від передання дарун­ка у майбутньому, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився (ч. 1 ст. 724 ЦК України).

Обдаровуваний має право:

1) вимагати від дарувальника. передання дарунка або відшко­дування його вартості у разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановлених договором (ч. 2 ст. 723 ЦК України);

2) відмовитися від такого договору дарування у будь-який час до прийняття дарунка (ч. 2 ст. 724 ЦК України).

Якщо дарувальник або обдаровуваний помре до настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановленої договором да­рування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, то такий договір припиняється (ч. З ст. 723 ЦК України). Однак, потрібно мати на увазі, що смерть дарувальника або обдаровуваного вже після настання визначених договором строку (терміну) або відкладаль­ної обставини не припиняє дії договору дарування з обов'язком пе­редати дарунок у майбутньому.

2.2. Договір дарування з обов'язком обдаровуваного на користь третьої особи

Відповідно до ч. 1 ст. 725 ЦК України договором дарування може бути встановлений обов'язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, ви­плачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо).

Слід мати на увазі, що покладення такого обов'язку на обдарову­ваного не може вважатися зустрічним задоволенням дарувальника, а отже, не скасовує безоплатності договору дарування.

Основними особливостями договору дарування з обов'язком обдаровуваного на користь третьої особи є такі:

1) до суб'єктів такого договору дарування, крім сторін, нале­жить також третя особа, стосовно якої на обдаровуваного по­кладено певний обов'язок;

2) суб'єктам договору надаються додаткові права, пов'язані з виконанням обов'язку обдаровуваним.

Так, дарувальник має право вимагати від обдаровуваного вико­нання покладеного на нього обов'язку на користь третьої особи.

У разі смерті дарувальника, оголошення його померлим, виз­нання безвісно відсутнім чи недієздатним це право переходить до третьої особи, на користь якої у договорі встановлений обов'язок обдаровуваного (ч. 2 ст. 725 ЦК України);

3) визначається додаткова підстава для розірвання такого дого­вору дарування: дарувальник має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка у разі порушення обдаровува­ним обов'язку на користь третьої особи. При цьому, на від­міну від інших договорів дарування, якщо повернення да­рунка є неможливим, дарувальник має право вимагати відшкодування його вартості.

2.3. Договір про пожертву

Пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, обдаровуваному для досягнення ним пев­ної, наперед обумовленої мети (ч. 1 ст. 729 ЦК України).

Договір про пожертву, як і більшість договорів дарування, є ре­альним, тобто укладеним з моменту прийняття пожертви.

До цього договору застосовуються загальні положення про дого­вір дарування, якщо інше не встановлено законом.

Сторонами договору про пожертву є пожертвувач та обдарову­ваний.

Основні особливості такого договору проявляються у наступному: 1) на відміну від інших договорів дарування, предметом дого­вору про пожертву не можуть бути майнові права. Предме­том цього договору є тільки нерухомі та рухомі речі, зокрема гроші та цінні папери;

2) договір про пожертву є завжди каузальним, оскільки його істотною умовою є встановлена у договорі певна, наперед обумовлена мета, задля якої здійснюється пожертва.

Як і у договорі дарування з обов'язком обдаровуваного на ко­ристь третьої особи, встановлення обов'язку обдаровуваного щодо досягнення певної мети у договорі про пожертву не суперечить без­оплатній сутності договору дарування, оскільки такий обов'язок спрямований не на користь пожертвувача і зустрічного задоволення він не отримує.

Мета пожертви може бути як індивідуальною, спрямованою на задоволення особистих інтересів (наприклад, пожертва грошей на навчання, лікування конкретної особи), так і загальнокорисною, тобто певну дію потрібно вчинити в суспільних інтересах (пожертва грошей, речей для дитячого будинку, для постраждалих внаслідок землетрусу тощо).

Якщо використання пожертви за призначенням виявилося не­можливим, використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи - за рішенням суду (ч. 2 ст. 730 ЦК України);

3) сутність договору про пожертву надає пожертвувану додат­кове право здійснювати контроль за використанням пожерт­ви відповідно до мети, встановленої договором;

4) додатковою підставою для висунення пожертвувачем або його правонаступниками вимоги про розірвання договору є використання пожертви не за призначенням.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Загальні положення про договір дарування | Поняття та загальна характеристика договору ренти
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 354; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.