Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Економічна характеристика рабовласницького ладу. Внутрішні й зовнішні функції рабовласницької держави

ТЕМА 2 ГОСПОДАРСТВО ПЕРВІСНОГО СУСПІЛЬСТВА та ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ НА ЕТАПАХ РАННІХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

 

 

 

Історія давньосхідних держав, яка виникла в IV тис. до н. е. у Месопотамії, Єгипті, Китаї дозволяє вивчити найважливіший етап у розвитку людства - розпад родового устрою, виникнення класів і давніх рабовласницьких суспільств, створення держав.

Розглянемо передумови виникнення і особливості господарського й економічного розвитку країн Давнього Сходу з моменту появи держав.

Після розпаду родових відносин в IV тис. до н.е. в історії людства починається новий етап – етап класового розподілу суспільства. Перші держави виникли на Давньому Сході, серед яких держави Месопотамії, Єгипет, Китай, приймають форму деспотії, тобто вся верховна влада належить цареві.

Формально вся земля належала цареві, але фактично значна її частина перебувала в руках вільних людей. До певного часу царська влада на Сході не «пронизувала» всю товщу населення зверху до низу. Вона була сильна в великих містах, у близьких до столиці районах, але практично була відсутня в глибинці, у маєтках вільних селян, вельмож і багатих храмів. Значна частина населення річкових долин продовжувала жити великими родами або сільськими громадами. Тут зберігалася влада виборних старост і право самоврядування в справах поселень. У правлінні поселень керувалися найдавнішми традиціями й культурою, які залишилися ще з дуже давніх часів. Держава вимушена була враховувати існування таких відносин, але підкорити ці відносини на свою користь не мала змоги, тому що поселення й села не були залежними від держави. Однак поступово давньосхідні правителі й жерці з первісних форм організації праці створювали основи для формування держави.

Так відділення скотарства від землеробства, і зростання виробництва сільськогосподарської й ремісничої продукції стало основою для появи надлишкового продукту, який і став об'єктом обміну. У результаті цього з'являється торгівля, і як наслідок – виникають гроші. Родова громада поступово розпадається. Війни й торгівля збільшують майнове розшарування й суспільство починає поділятися на класи – рабовласників і рабів. Пізніше, з метою охорони інтересів власників, майна рабовласників і захисту від зовнішньої небезпеки створюється держава й формуються перші рабовласницькі суспільства.



Історія найдавніших цивілізацій класового суспільства охоплювала період з VIII століття до нашої ери до падіння Західної Римської імперії в V столітті нашої ери. У цей період утворилися два типи господарського укладу: східне рабство й античне рабство.

Хоча в кожній з господарських систем були свої риси, однак, існували й загальні серед яких:

- ручна технологія виробництва;

- провідна роль землеробства й натурального господарства;

- позаекономічний примус як спосіб організації й присвоєння суспільної праці.

Слід зазначити, що рабовласницький лад – перша в історії людства класова суспільно-економічна формація. Найдавніші рабовласницькі держави утворилися на межі IV - III тис. до н.е. (Месопотамія, Єгипет). Вищого розвитку рабовласницький лад досяг у Давній Греції (V-IV ст. до н. е.) і в Давньому Римі (II ст. до н. е. - II ст. н. е.).

Сутність рабовласницької держави полягала в тому, що вона являла собою диктатуру класу рабовласників, знаряддя їхнього організованого впливу на рабів, механізм позаекономічного примусу рабів до продуктивної праці.

Однак рабовласницька формація не могла виникнути раніше, ніж продуктивні сили розвилися настільки, що з'явився надлишок продукту праці, тобто додатковий продукт. Його поява стала причиною цілого ряду соціальних змін, найважливішіими з яких є:

- виникнення товарного виробництва;

- виникнення приватної власності;

- виникнення й інституціоналізація держави;

- поява професійного прошарку жерців і керівників.

Основу виробничих відносин рабовласницького суспільства становила повна власність на знаряддя праці, засоби виробництва і на рабів. Вона й визначала сутність соціально-економічних відносин цього суспільства.

Основні функції рабовласницької держави визначалися в першу чергу її класовою сутністю, необхідністю власників засобів виробництва закріпити відповідні економічні відносини. Тому значна частина внутрішніх функцій цілком підкорялася завданням гноблення рабів і придушення проявів їхнього невдоволення таким положенням. Однак держава здійснювала регулювання й інших суспільних відносини, а саме:

- регламентувало здійснення цивільно-правових угод;

- вирішувало питання родини й спадкування;

- здійснювало організацію грошового обігу й торгівлі;

- тягувало податки;

- формувало державні органи;

- здійснювало правосуддя.

До зовнішніх функцій рабовласницької держави можна віднести такі:

- захист території та ладу, що існує від зазіхань ззовні;

- війни за розширення території;

- підтримка відносин з іншими державами в мирний час.

Одночасно з виникненням і розвитком рабовласницької держави виникло й розвивалося рабовласницьке право, яке представляло собою зведену в закон волю рабовласників, сукупність загальнообов'язкових норм, закріпляючих пануючі в суспільстві відносини. Рабовласницьке право мало дуже велике значення для реалізації завдань держави, однак у першу чергу рабовласницьке право забезпечувало діяльність держави щодо втримання рабів у підпорядкуванні.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Періодизація історії економіки та економічної думки | Основні риси східного рабства

Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 531; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.013 сек.