Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Економічна думка Древнього Рима


Розквіт і захід Римської республіки пов'язаний з історією земельної власності. Тому великий науковий інтерес представляє література по аграрному питанню. Розвиток сільського господарства аж до періоду кризи Древнього Рима відбито в трактатах Катона, Варрона й Колумелли (III ст. до н.е. — I ст. н.е.), а також у проектах аграрної реформи братів Гракхів. (II ст. до н.е.)

Будучи великим землевласником Катон(234-149) у трактатах "Землеробство" виступив захисником натурального господарства заснованого на рабській праці. Землеробство вважав самим почесним, вигідним і шляхетним заняттям. Він був прихильником господарства, у якому об'єднані всі галузі. Виробництво повинне, на його думку, обслуговувати свої власні потреби, продавати можна тільки надлишки.

Честь і славу маєтку Катон бачив у прибутковості, яку можна забезпечити, вибиваючи з рабів усе, що можливо. При цьому він говорив і про стимулювання рабів: годувати й одягати їх треба залежно від того, як вони трудяться.

В трактаті підкреслена роль керуючого - самого землевласника: "Хазяйське око - алмаз". Із трактату видно, що й у той час у Римі використовувалися інтенсивні форми землеробства: існували орендарі-здольники, що ведуть господарство й одержують половину доходу.

Варрон (116-27) у своєму трактаті "Про сільське господарство" свідчив про подальший, у порівнянні із часами Катона, інтенсивний розвиток галузі й проникнення в сільське господарство товарно-грошових відносин, підкреслював, що необхідно враховувати коливання ринкових цін. Дохідним вважав скотарство. До рабів ставився як до мовців знаряддям праці (саме йому належить це визначення). Вважав, що керуючий повинен бути освіченою людиною, що до рабів потрібно застосовувати принцип матеріальної зацікавленості, так само як і до керуючого рабами. У порівнянні з Катоном, який робив ставку в розвитку сільського господарства, на посилення експлуатації рабів, Варрон - прихильник інтенсивних методів господарювання.

Колумелла (I ст. н.е.) у трактаті "Про сільське господарство" відбитий стан цієї галузі в Римі в період кризи рабовласницької системи експлуатації. Колумелла вважав, що зубожіння землеробства пов'язане з недоліками господарювання в маєтках. Виступав за раціоналізацію сільського господарства: "Велике поле, погано оброблене, принесе менше доходу, чим мале, але оброблене ретельно".



Інтенсифікацію пов'язував із введенням наукових досягнень свого часу. Більшою мірою в нього виражене прагнення виробляти для продажу. Для цього вважав за необхідне підвищувати продуктивність праці, яку можна досягти поділом праці.

Головне, що контролює рабів - страх перед паном. Але Колумелла виступав і за систему матеріального й духовного заохочення рабів.

Історія древнього Рима відома й проектами аграрної реформи братів Гракхів /Тіберія (163-132)і Гая (153-121). Вони виражали інтереси безземельного й малоземельного селянства.

Прагнучи зберегти рабовласницький лад, Гракхи намагалися забезпечити його підтримку вільними селянами. Проект їхньої реформи передбачав право мати землю. Але це право було обмежено нормами землеволодіння, понад які земля передавалася найбіднішим громадянам без права продажу. Проект був прийнятий народними зборами, однак аристократія вчинила опір й організувала вбивство братів.

У такий спосіб реформа братів Гракхів була спрямована проти великого землеволодіння й виражала сподівання безземельних громадян Рима.

 

 

ТЕМА 4 ГОСПОДАРСТВО та ЕКОНОМІЧНА ДУМКА СуспільСТВ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ В ПЕРіод СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (V - XV )

1. Основні риси й періодизація феодального господарства.

2. Економіка Франкської держави.

3. Особливості феодалізму у Франції.

4. Феодальні відносини Англії.

5. Еволюція феодалізму в Італії.

6. Особливості становлення феодального господарства в Німеччині.

7. Середньовічне місто і його господарський розвиток.

 

Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой
<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Економічна думка Древньої Греції | Возникновение поместного строя и формирование модели производственной специализации, модели крестьянского хозяйства, модели централизованного поместья. Пути возникновения господской собственности и организация ее хоз-ной жизни

Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 318; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.018 сек.