Особливості ринку праці

Ринок праці	Інші ринки
Покупка праці - право роботодавця визначений час використовувати працю людини, привласнюючи результат його праці	Покупка - перехід права власності на товар від продавця до покупця
Тривалі взаємини між роботодавцем і найманим робітником, тобто ринок праці існує не тільки в сфері звертання, але і на підприємстві	Контакти між покупцем і продавцем короткі і знеособлені
Вимагає чіткої регламентації аспектів діяльності його агентів, до них належать: - система трудового законодавства; - державна служба зайнятості; - профорганізації різного рівня; - державні програми	Менш насичений інституціональними структурами спеціального призначення
Надзвичайно важливі нематеріальні аспекти угоди: умови туди, гарантії зайнятості, мікроклімат у колективі й ін.	Моральні аспекти не мають істотного значення
Угоди мають величезна кількість різновидів	Обмежене число видів контрактів

Рис.4. Поточний ринок праці

Відкритий ринок праці – все економічно активне населення, що фактично шукає роботу і потребує профорієнтації, підготовки і перепідготовки, а також вакантні робочі й учнівські місця у всіх секторах економіки.

Офіційна частина відкритого ринку праці містить у собі вільну робочу силу і вакансії, зареєстровані в установах служби зайнятості, а також учнівські місця в системі профнавчання, включаючи державні і недержавні установи.

Неофіційна частина відкритого ринку праці акумулює ту частину вакансій і навчальних місць, а також ту частину пропозиції робочої сили, що не охоплені послугами органів працевлаштування і формального профнавчання, де потреба в працевлаштуванні задовольняється на основі безпосередніх контактів між роботодавцями й особами, що шукають роботу.

Схована частина – «сховане безробіття», розділяється на офіційну і неофіційну частини. Офіційна частина ринку праці реєструється статистикою у виді осіб, що знаходяться в адміністративних відпустках з ініціативи адміністрації, а також особи, змушені працювати неповний робочий день.

Питання 2.Основні теоретичні моделі ринку праці

1. Класична теорія (Рікардо, Мілль, Маршал). Використовувалося припущення про те, що ринкова система сама по собі здатна забезпечити повне використання ресурсів праці в економіці, у тому числі забезпечити повну зайнятість. Найкращою визнавалася політика невтручання.

2. Неокласична теорія (Кейнс). Стверджує, що при капіталізмі не існує механізму, що гарантує повну зайнятість. Дана теорія заперечує:

1) пропорційність росту інвестицій і заощаджень, тому що очікувана низька норма прибутку в періоди спаду, приводить до скорочення інвестування, незважаючи на зниження ставок відсотка;

2) положення класиків, відповідно до якого регулювання цін і заробітної плати убік зниження усуває вплив безробіття на загальні витрати.

Стверджує:

1) рівень зайнятості знаходиться в прямої залежності від рівня сукупних витрат і обсягів виробництва;

2) рекомендувала активну фінансову політику за схемою: збільшення державних витрат – виникнення платоспроможного попиту - підвищення рівня зайнятості і використання виробничих потужностей – створення стійких прогнозів високої норми прибутку, зменшення спекулятивного попиту на ліквідні активи, у першу чергу гроші – зниження довгострокових норм відсотка – стимулювання приватних інвестицій – тривале пожвавлення господарської кон'юнктури.

Дана теорія підтверджується на практиці в тому випадку, якщо рівень цін залишається постійним.

3. Монетаристський підхід (Мілтон Фрідман). Ідея частково ґрунтується на законі Сея – «пропозиція народжує свій власний попит». Гроші – вирішальний фактор непрямого регулювання всіх процесів в економіці, державне втручання варто мінімізувати. Монетаризм реалізується за допомогою таких програм як: скорочення бюджетного дефіциту за рахунок зниження державних інвестицій, соціальних витрат, субсидій; обмеження росту заробітної плати; обмежувальна кредитно-грошова політика; ослаблення контролю над цінами й експортно-імпортними операціями.

Інституціоналістична концепція характер ринку праці пояснює особливостями динаміки окремих областей і професійно-демографічних груп. Увага концентрується не на макроекономічному аналізі ринку праці, а на аналізі професійних і галузевих розбіжностей у структурі робочої сили, рівнів заробітної плати.

У марксистській теорії підкреслюється, що ринок праці хоча і функціонує відповідно загальним ринковим закономірностям, проте він має особливості. Насамперед це просліджується в тому, що товар “робоча сила” у процесі праці створює вартість, а вартість всіх інших ресурсів лише переноситься на нову вартість працею. Крім того, робоча сила як товар впливає на співвідношення попиту та пропозиції і на свою ринкову ціну.

Питання3. Модель ринку праці

Конкуренція – наявність великого числа незалежних покупців і продавців робочої сили і можливість для них вільно входити на ринок праці і залишати його.

Модель ринку праці ґрунтується на наступних обмеженнях

Ø Діяльність кожної людини і кожного підприємства спрямована на максимальне задоволення особистих інтересів.

Ø На ринку праці продаються і купуються якісно однорідні трудові послуги;

Ø Покупці і продавці мають вичерпну інформацію з приводу можливих альтернатив і чітку ієрархію переваг;

Ø Продуктивність праці є стійкою величиною і не залежить від тривалості робочого часу й інших факторів.

Ø Витрати праці на оплату праці відповідають відпрацьованому часу, тобто для підприємства має значення тільки кількість праці, що купується.

Ø Базова модель ринку має повну конкуренцію.

У даній моделі ринку залежність попиту на працю від ціни праці визначається дією ефекту масштабу й ефекту заміщення.

Рис. 5. Попит на працю в короткострокові і довгострокові періоди часу

Ефект масштабу полягає в тому, що при збільшенні ставки заробітної плати з будь-яких причин відбувається ріст витрат виробництва й у результаті скорочується попит на працю.

Ефект заміщення відображає зменшення попиту на працю у випадку подорожчання в результаті заміни більш дорогого фактора виробництва (праці) відносно дешевим фактором (капіталом) і навпаки. У випадку зміни економічної ситуації крива попиту переміщається уліво чи вправо (З₁, З₂), у таких випадках міняється не величина попиту, а весь попит.

Залежність пропозиції праці залежить від ефекту доходу й ефекту заміни. Ефект заміни полягає в тому, що гроші, зароблені в додаткову годину роботи, корисніше для людини, чим година вільного часу. Отже, чим більше оплата праці, тим більше буде пропозиція праці (відрізок АВ на рис.6). Ефект доходу полягає в тому, що якщо гроші, зароблені в одиницю часу менш корисні для людини, чим той же проміжок вільного часу, то людина віддає перевагу вільному часу (відрізок ВР рис.6).

Загальну дію даних ефектів відбиває крива пропозиції праці.

При зміні економічних умов буде змінюватися не величина пропозиції, а вся пропозиція праці (П₁, П₂).

Рис.6. Пропозиція праці в короткострокові та довгострокові періоди часу

Зіставлення кривих попиту та пропозиції дають загальне уявлення про найпростішу модель ринку праці. Крапка W₀ є крапкою рівноваги, коли всі продавці заповнюють усі робочі місця (рис.7).

Рис.7. Попит та пропозиція на ринку праці

Дата добавления: 2014-01-03