Поняття власності підприємств кооперативного типу

Кооператив виступає власником матеріально-фінансових ре­сурсів (засобів виробництва, обміну, предметів споживання). Вони становлять економічну основу його діяльності.

Майно, що придбане за рахунок внесків громадян, тобто за раху­нок їхньої приватної власності, належить на праві власності коопе­ративу як юридичній особі. Тому власність кооперативу (об'єднання) як юридичної особи слід розглядати як приватну власність. Отже, суб'єктом права власності в цьому разі виступає не громадянин, не пайовик, за рахунок майна якого сформована власність кооперати­ву, а кооператив в цілому, який у товарно-грошових, майнових відно­синах виступає від свого імені як юридична особа.

Виступаючи єдиним власником належного кооперативу май­на, він самостійно відповідає за зобов'язаннями всім належним йому майном. Але він не несе відповідальності за зобов'язання своїх членів, а члени кооперативу не несуть відповідальності за його борги, якщо інше не передбачено законодавством або стату­том кооперативу. Отже, суб'єктами права власності в системі сільськогосподарської кооперації є сільськогосподарські коопера­тиви (виробничі, обслуговуючі) та кооперативні об'єднання. Це випливає із положень статей 20, 26 Закону України від 17 липня 1997 року «Про сільськогосподарську кооперацію».

Члени кооперативу, передаючи в його власність частку майна у вигляді паю, стають суб'єктами майнових прав. Майнові відносини на засадах членства в кооперативі здійснюються за правилами зобов'язального права, з якого випливає, що член кооперативу має право вимагати частку (пай) у майні кооперативу в разі виходу з ньо­го, а кооператив зобов'язаний компенсувати йому цю частку грішми або ж надати на розмір паю частину майна в натурі. Після того як частку конкретного майна буде передано членові кооперативу, він стає її власником або власником конкретної суми грошей.

Об'єктами права власності кооперативу, відповідно до ст. 24 Закону України «Про власність» і ст. 20 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», є будівлі, споруди, грошові та майнові внески його членів, виготовлена ним продукція, доходи, одержані від її реалізації й іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу, та інше майно, придбане на підставах, не забороне­них законом.

Особливістю правового режиму майна кооперативів (об'єд­нань) є те, що в ньому визначається пайовий фонд, який формуєть­ся за рахунок пайових внесків членів кооперативу. Пайові внески — це грошові кошти та матеріальні ресурси у вартісному вираженні, що їх вносять громадяни та юридичні особи для створення, діяль­ності кооперативів (об'єднань). Розміри паю встановлюють за­гальні збори членів — засновників кооперативу. Характерною ри­сою правового режиму пайового фонду є те, що на обов'язкові та додаткові пайові внески нараховуються відсотки з доходів у роз­мірах, які визначаються загальними зборами в порядку, який за­кріплений статутом кооперативу.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» майно кооперативу поділяється на пайовий і неподільний фонди. До неподільного фонду зараховується у вартісному виразі частина майна, що не розподіляється між членами кооперативу і використовується на загальнокооперативні цілі. Неподільний фонд утворюється за рахунок вступних вне­сків та майна кооперативу. Пайові внески членів кооперативу до нього не включаються.

Особливістю неподільного фонду кооперативу є те, що в разі ліквідації кооперативу майно цього фонду за рішенням загальних зборів членів кооперативу розподіляється між членами кооперати­ву. Порядок формування та розміри неподільного фонду встанов­люються статутом.

Резервні фонди створюються для забезпечення відновлення фізично зношених основних фондів, для поповнення обігових фондів, забезпечення коштів на розвиток виробництва.

Змістом права кооперативної власності є правомочність ко­оперативу по володінню, користуванню і розпорядженню майном у межах, встановлених законом.

Право володіння — це фактичне утримання майна у сфері гос­подарювання кооперативу. Право користування — можливість отримувати від майна його корисні споживчі якості. Право розпо­рядження — можливість визначати юридичну та фактичну долю майна (продати, передати в тимчасове користування та ін.).

Дата добавления: 2014-01-03