Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Лекція Хімічна промисловість


Хімічна промисловість – галузь важкої індустрії на підприємствах якої застосовують хімічні методи перетворення сировини та матеріалів.

Особливості хімічної промисловості:

- утворює речовини яких немає в природі;

- одержує різні види матеріалів з одного виду сировини, або навпаки;

- є основною базою для інших галузей промисловості (машинобудування, будівельної індустрії), та сільського господарства;

- замінює дорогу сировину дешевою і тд.;

- змінює побут людини, вирішуючи проблему одягу, взуття, побутових приладів і тд.;

- використовує виробничі відходи інших галузей;

- перетворює в продукцію велику кількість сировини.

Хімічну промисловість прийнято поділяти на три великі групи:

1. Гірничо-хімічне виробництво – видобуток кам’яної солі, сірки, апатитів, фосфоритів.

2. Основна хімія – виробництво солей, кислот, мінеральних добрив, соди, хлору та ін.

3. Хімія органічного синтезу – виробництво хімічних волокон, синтетичних смол і пластмас, гумово-азбестова промисловість.

В окремі групи можна виділити виробництво засобів побутової хімії, хіміко-фармацевтичну промисловість.

На розміщення галузей хімічної промисловості впливають наступні чинники: 1) сировинний (гірничо-хімічна промисловість); 2) споживчий (основна хімія); 3)енергетичний (хімія органічного синтезу – виробництво каучуку); 4) водомісткості (виробництво хімічних волокон).

Технологія виробництва.

Калійні добрива. Виробляють із калійних солей КСl∙NaCl, де КСl – 20-40%.

Подрібнюють сіль, утворюють гарячий розчин. NaCl – швидко розчиняється і суміш подають на центрифугу в якій кристали КСl відокремлюються від рідини.

Азотні добрива. Вихідним матеріалом для виробництва різних видів азотних добрив є аміак. Аміак отримують: а) з азоту, що виділяється в процесі коксування вугілля (на 1л рідкого NH3) – 500 м3 N2; б) з азоту що отримують безпосередньо з повітря, синтезуючи його у спеціальних установках, методом розгонки рідкого повітря (внаслідок сильного охолодження і стискання), а водень отримують з попутних газів:

СН4 + Н2О → СО + 3Н2

Інколи водень отримують методом розкладання води в генераторних печах окисленням вуглецю:

СО + Н2О → СО2 + Н2

Види азотних добрив: (NH4)2SO4 – аміачні або сульфатні; NaNO3 – нітратні; KNO3 – калієва селітра; NH4 NO3 – змішані.

Фосфатні добрива. Їх якість залежить від вмісту Р2О5 в апатитах, чи фосфоритах з яких виробляють добрива. Для отримання суперфосфату використовують H2SO4 (сульфатну кислоту), змішуючи у спеціальних котлах-змішувачах.

H2SO4 - сульфатну кислоту використовують при виробництві мінеральних добрив, особливо фосфатних, для очистки нафтопродуктів, в кольоровій металургії, при виготовлені візкози та шовку. Сировиною для отримання кислоти служить самородна сірка, пірит FeS2, гіпс, газові відходи металургії.



Миючі засоби. Найпоширенішим засобом є мило, згадки про виробництво якого зустрічаються в трактатах Плінія Старшого (23-79 р.н.е.). Він описує процес виробництва мила із використанням соди і поташу (золи обробленої водою). Важливими товарами експорту було марсельське (IX століття) та венеціанське (XIV ст.). В 1779 році було винайдено речовину яку назвали гліцерином.

Миючі засоби повинні відповідати двом функціям: виводити забрудники та розчиняти їх у воді. Сировиною для виробництва мила служать, насамперед, тваринні жири – до 40%. В господарське мило входять також синтетичні кислоти отримані при очистці нафтопродуктів (35-40%). В виробництві мила використовують також каніфоль - 12-15%, а в туалетних – 10%.

На І стадії виробництва ведуть варку мила і отримують водний розчин солей Na, на ІІ стадії проводять механічний обробіток солей – охолодження, висушування, змішування з різними добавками, обробіток і упаковку.

При виробництві туалетного мила для його відбілювання повторно вводять його в водяний розчин і додають відбілювачі типу ТіО2. Хороші сорти мила містять до 50% мила, отриманого із кокосового і пальмового масел (найдорожчим є виготовлене з кокосового масла повністю). Якщо в миючому засобі є клей і крохмаль, то вони сприяють утворенню піни, але миючими властивостями не володіють.

До синтетичних миючих засобів додабють різні добавки, оптичні відбілювачі, хімічні відбілювачі, ферменти, піноутворюючі, помягшувачі тощо.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Машинобудівні виробництва | Правові акти державного управління

Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 188; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.002 сек.