Підсумки. Після занепаду Київської держави, а згодом і Галицько-Волинської Русі у ХІV ст

Після занепаду Київської держави, а згодом і Галицько-Волинської Русі у ХІV ст. на території України стає панівним вплив нових держав – Литви і Польщі. Становище українців під владою нових володарів не було однаковим. У складі Великого князівства Литовського вони зберегли певні політичні і релігійні свободи, а відтак могли вільно розвивати свою культуру і мову. Але у Литви та українського народу з кінця ХІV ст. з’явився могутній суперник – Польща, яка захопила частину території України, зокрема, Галичину. Вже на початку ХV ст. польсько-латинська стихія взяла у Литві гору над українською православною. Руський (українсько- білоруський) компонент слабшав і обмежувався лише частковою опозицією. Коли ж більшість українських земель опинилися безпосередньо під Польщею, почав дуже швидко наростати конфлікт, оскільки Польща несла на українські землі зовсім інший соціальний уклад, ніж той, що був у литовській державі. І тому протистояння було фатально неминуче. Воно почалося наприкінці ХVІ ст. після об’єднання Литви з Польщею. У ньому найактивнішу роль відігравало українське козацтво – суспільна верства, що забезпечила своєму народу можливість зберегти деякі політичні і соціальні привілеї та не розчинитися у чужому національному середовищі.

Питання для самоконтролю:

─ становлення Литовсько-руської держави: передумови, основні віхи, причини швидкого захоплення Литвою українських земель;

─ захоплення українських земель Польщею; порівняльний аналіз становища українських земель у складі Литви і Польщі;

─ причини та наслідки литовсько-польського зближення; Кревська та Люблінська унії;

─ виникнення українського козацтва, особливості його устрою та військової організації.

Дата добавления: 2014-01-03