Лекции по истории философии права

Рік

Рік

Рік

Рік

Рік

Рік

Рік

Рік

Рік

Рік

Рік

Рік

Рік

Рік

Рік

Рік

Рік

Рр.

Рр.

Рр.

Рр.

Рр.

Рр.

Рр.

Рр.

Рр.

Рр.

Рр.

Рік

· Завершення ІІ Світової війни. УРСР стала членом-співзасновником ООН.

· Третій масовий голодомор в УРСР (1946-1947 рр.).

· У Галичині ліквідовано греко-католицьку церкву (1946 р.). Створено Закарпатську область.

· Започатковано шовіністичну політику “ждановщини” із звинуваченнями діячів української науки і культури у націоналізмі. У 1947 р. запроваджено новий український правопис, наближений до російського.

· У Польщі за підтримки урядів СРСР і Чехословаччини здійснено злочинну акцію “Вісла” по переселенню бл. 150 тис. західних українців (1947 р.).

· В СРСР проведено наймасовішу у повоєнний період депортацію українців із західних областей (бл. 78 тис. чол.); здійснено грошову реформу та відмінено карткову систему (1947 р.).

· Генеральна Асамблея ООН ухвалила Загальну декларацію прав людини (1948 р.).

· Прийнято Державний гімн, герб і прапор УРСР (1949 р.).

· На Закарпатті ліквідовано уніатську церкву (1949 р.).

· У с. Білогорщі поблизу Львова загинув командир УПА Р.Шухевич (1950 р.).

· В СРСР пройшли репресивно-ідеологічні кампанії нищення генетичної науки (“лисенківщина”, 1948 р.); проти “безродних космополітів-антипатріотів” і низькопоклонства перед Заходом (1949-1950 рр.); “рішучої боротьби з проявами українського буржуазного націоналізму” та ін. Редакцію журналу “Дніпро” звинувачено в антинародності і формалізмі. У 1951 р. розкритиковано вірш В.Сосюри “Любіть Україну”, лібрето опери О.Корнійчука “Богдан Хмельницький” та ін. Проведено чергову “чистку” в КП(б)У. У 1952 р. ВКП(б) була перейменована у КПРС, відповідно КП(б)У – у КПУ.

· В СРСР після смерті Й.Сталіна розпочалися процеси десталінізації і лібералізації. Керівником партії у вересні 1953 р. обрано М.Хрущова; вийшли укази про скасування військових трибуналів та “особливої наради” МВС, постанов 30-х років про здійснення терористичних актів, а також розпочався перегляд рішень колишніх колегій ОДПУ, “трійок НКВС” і т.п. У грудні винесено смертний вирок Л.Берії. В УРСР Компартію очолив О.Кириченко – перший українець на цій посаді.

· Ухвалено постанови та проведено масові акції по відзначенню З00-річчя “возз’єднання” України з Росією (1953-1954 рр.). Розпочалася кампанія освоєння цілинних і перелогових земель (1954 р.).

· Проведено зміни в адміністративному устрої УРСР: Кримську область передано зі складу РРФСР до УРСР; створено Черкаську область; ліквідовано Ізмаїльську та включено її до Одеської; місто Проскурів перейменовано у м. Хмельницький, Кам’янець-Подільська область – у Хмельницьку.

· Відбувся розкол у закордонних частинах ОУН-Б (1954-1955 рр.). Прихильники Л.Ребета оформили групу “ОУН за кордоном” (ОУНз).

· Українські політичні в’язні мордовських таборів передали “Відкритий лист до ООН” – один з перших документів “самвидаву” (1955 р.).

· На ХХ з’їзді КПРС (1956 р.) М.Хрущов зробив доповідь про культ особи Сталіна. Згодом ЦК КПРС ухвалив постанову про подолання культу особи та його наслідки.

· Розпочалася антицерковна кампанія. Закрито багато церков і монастирів.

· Ліквідовано Дрогобицьку область та включено її до складу Львівської області.

· Л.Лук’яненко створив опозиційну Українську робітничо-селянську спілку з вимогами конституційного права виходу УРСР зі складу СРСР (1959-1960 рр.). У Києві “шестидесятники” утворили Клуб творчої молоді (КТМ, 1960 р.).

· В Узбекистані утворено перші ініціативні групи та організовано перші звернення кримських татар з вимогою повернення на історичну батьківщину (1956 р.).

· До переліку проголошених Конгресом США щорічних “Тижнів поневолених націй” увійшла і українська.

· У Мюнхені агентом КДБ Б.Сташинським вбито Л.Ребета (1957 р.), згодом С.Бандеру (1959 р.). Суд над вбивцею відбувся у Німеччині у 1962 р.

· В СРСР проголошено програму будівництва комуністичного суспільства (1961 р.) Ю.Гагарін вперше в історії здійснив політ людини у космос. Проведено кампанію боротьби із “проявами формалізму і абстракціонізму” у літературі та мистецтві.

· Місто Сталіно перейменовано 1961 р. у Донецьк (Донецька область), Станіслав 1962 р – в Івано-Франківськ (Івано-Франківська область).

· У зв’язку з підвищенням цін у Києві розповсюджувалися листівки із закликом до протесту (1962 р.); у Кривому Розі відбувся робітничий страйк (1963 р).

· У 1963 р. у Києві (КДУ) відбулася представницька наукова конференція з вимогою надати українській мові статус державної.

· Першим Секретарем ЦК КПУ у 1963 р. призначено П.Шелеста (1963-1972 рр.). У жовтні 1964 р. Першим секретарем ЦК КПРС обрано Л.І.Брежнєва.

· У 1964 р. у Київському університеті знищено вітраж на пошану великого Кобзаря, виконаний А.Горською, П.Заливахою, Г.Зубченко та Л.Семикіною. У Державній бібліотеці АН УРСР Погружальський здійснив зумисну пожежу.

· У 1965-1966 рр. пройшла велика хвиля арештів та судових процесів над українськими діячами. І.Дзюба виступив із працею “Інтернаціоналізм чи русифікація?”, що згодом без дозволу автора вийшла у “самвидаві”. У Парижі вийшов друком збірник В.Чорновола “Лихо з розуму” про долю українських політв’язнів. Відомий український учений М.Брайчевський написав дискусійну полемічну розвідку “Приєднання чи возз’єднання?”.

· У 1967 р. у Києві біля пам’ятника Т.Шеченкові та біля будинку ЦК КПУ відбулися демонстрації протесту та сутички з міліцією з приводу арешту учасників Шевченківського вечора. Заарештовано учасників нелегальної організації “Український Національний Фронт”.

· У 1967 р у Нью-Йорку засновано Світовий Конгрес Вільних Українців (СКВУ).

· У журналі “Вітчизна” (січень 1968 р.) опубліковано роман О.Гончара “Собор”, що був згодом брутально розкритикований, як “політично шкідливий твір, що пропагує елементи націоналізму, в спотвореному світлі зображує радянську дійсність”.

· Відомі українські діячі та представники української інтелігенції і молоді направили листи до радянського керівництва з протестом проти нової хвилі політичних репресій і закритих судових процесів, проти російщення України (1968 р.).

· У Києві здійснив акт самоспалення колишній воїн УПА і в’язень сталінських таборів Василь Макух (1968 р.).

· У Чернівцях та в інших містах УРСР розповсюджувалися листівки з протестом проти вторгнення радянських військ у Чехословаччину. Українські дисиденти направили листа до Комісії охорони прав людини в ООН про отруювання в СРСР політв’язнів.

· У Львові засуджено священика УГКЦ, автора книги “Історія чудотворної ікони Божої Матері помочі” Василя Величковського (1969 р.). У західних областях УРСР стихійно формуються ініціативні групи по відновленню УГКЦ, організовується петиційна кампанія.

· У Москві утворено “Ініціативну групу захисту прав людини в СРСР”, до складу якої ввійшли Л.Плющ з Києва та Г.Алтунян з Харкова (1969 р.).

· У Гарвардському університеті відкрито кафедру історії України (1968 р.)

· Місто Луганськ перейменовано у Ворошиловград, Луганську область –
у Ворошиловградську.

· В Івано-Франківську відбувся судовий процес над дисидентом В.Морозом, що спричинив хвилю протестів в Україні і за кордоном. Почав виходити підпільний опозиційний часопис “Український вісник” за редакцією В.Чорновола (1970 р.).

· У Василькові біля Києва трагічно загинула Алла Горська (1970 р.).

· Відбувся виступ та арешт А.Лупиноса біля пам’ятника Т.Шевченка у Києві (22.05.1971 р.). На Янівському кладовищі у Львові знищено могили українських січових стрільців. Створено “Громадський комітет захисту Ніни Строкатої”.

· Розпочато будівництво Чорнобильської атомної електростанції (1971 р.).

· У 1972 р. П.Шелеста звільнено з посади І Секретаря ЦК КПУ. Його наступником став В.Щербицький (“опора застою”, 1972-1989 рр.).

· У 1972 р. у м. Чоп заарештовано Ярослава Добоша – громадянина Бельгії, активіста “Союзу української молоді”; його звинувачено у проведенні антирадянської діяльності в Україні. Пройшла друга велика хвиля арештів українських дисидентів.

· Посилився наступ на інтелігенцію. Українського правозахисника Л.Плюща направлено на примусове лікування в психіатричну лікарню (звільнений у 1976 р.). Письменника В.Некрасова виключено з членів КПРС (1973 р). Визначено недоліки у роботі Харківського відділення СПУ, редакції журналу і видавництва “Прапор”. “Літературна Україна” опублікувала вимушену заяву-каяття І.Дзюби.

· У Запоріжжі відбувся судовий процес проти групи кримських татар, звинувачених в антирадянській та націоналістичній діяльності. Академік А.Сахаров звернувся з листом до міжнародної громадськості з проханням об’єднати зусилля в боротьбі за звільнення лідера кримськотатарського національного руху Мустафи Джемілєва.

· У 1974 р. політв’язні Прибалтики, України й Кавказу звернулися до керівництва СРСР з вимогою відновлення національних прав неросійських республік.

· Створено московське відділення організації “Міжнародна амністія” до складу якого увійшов український письменник Микола Руденко (1974 р.).

· У 1975 р. українські політв’язні (В.Чорновіл, І.Світличний, І.Калинець та ін., всього понад 20 чол.) склали заяви про відмову від радянського громадянства.

· У 1976 р. у Києві засновано Українську групу сприяння виконанню Гельсінських угод на чолі з М.Руденком (УГГ). Подібну групу створено також у Вашингтоні (президент А.Зварун).

· У Гарварді створено Український науковий інститут; в Едмонтоні почав діяти Канадський інститут українських досліджень Альбертського університету.

· В СРСР та УРСР прийняті нові Конституції та Державні Гімни (1977-1978 рр.). У 1979 р проведено Всесоюзний перепис населення. Посилився паспортний режим, особливо щодо кримських татар. У Ташкенті відбулася (1979 р.) Всесоюзна конференція, яка накреслила нові заходи щодо російщення народів СРСР. Радянські війська введено в Афганістан (грудень 1979 р.).

· УГГ оприлюднила “Маніфест українського правозахисного руху” (1977 р.) і почала видавати “Інформаційний бюлетень” (1978 р.).

· У 1978 р. у Каневі поблизу могили Т.Шевченка здійснив акт самоспалення колишній політв’язень польських та радянських тюрем Олекса Гірник із Калуша. Ряд протестних самоспалень і самогубств здійснено кримськими татарами. Помер від тортур письменник-дисидент Г.Снєгірьов (1978 р.). На Янівському цвинтарі у Львові у 1978 р. перезахоронено тіло єпископа Й.Кощиловського, який був засуджений за антирадянську діяльність і помер у в’язниці. У Брюховичах поблизу Львова трагічно загинув за загадкових обставин популярний український композитор В.Івасюк (1979 р.).

· Організації західної діаспори звернулися до ООН у справі деколонізації України. Масові акції на захист прав України пройшли у Нью-Йорку. У Клівленді створено правниче об’єднання з метою правового захисту українських дисидентів. Колишній генеральний прокурор США Р.Кларк висловив бажання стати адвокатом українських політв’язнів М.Руденка і О.Тихого.

· Радянський режим досяг апогею системної кризи. Протягом 1982-1985-х років в СРСР тричі змінювалося партійно-державне керівництво: у 1982 р. до влади прийшов Ю.В.Андропов; у 1984 р. – К.У.Черненко; у 1985 р. – М.С.Горбачов.

· У 1980 р. Закордонне представництво УГГ почало видавати “Вісник репресій в Україні” за редакцією Н.Світличної. У 1982 р. Президент США Р.Рейган підписав прокламацію про відзначення “Дня Української Гельсінської групи”. У 1983 р. на Заході відзначено 50-річчя голодомору в Україні.

· У Львові Ініціативна група захисту прав віруючих і церкви в Україні (Й.Тереля, В.Кобрин та ін.). розпочала видавати “Хроніку Української Католицької Церкви”.

· У 1984 р. померли і загинули у радянських таборах Б.Антоненко-Давидович, О.Тихий, Ю.Литвин, В.Марченко, у 1985 р. – В.Стус.

· У 1985 р. в СРСР на квітневому пленумі ЦК КПРС проголошено курс на перебудову; у травні розпочалася гучна кампанія проти пияцтва та алкоголізму.

· На четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталася найбільша у ХХ столітті аварія-катастрофа (26.04).

● В УРСР посилилися процеси демократизації і гласності у всіх сферах суспільно-політичного і духовного життя. Розгорнулася масова кампанія щодо реабілітації жертв політичних репресій 1930-х – початку 1950-х років.

● З ув’язнення повернулися В.Чорновіл, М.Горинь та інші дисиденти. У Києві виник Український культурологічний клуб, у Львові – Товариство Лева, Українська асоціація незалежної творчої інтелігенції, Комітет захисту УКЦ та ін.

· Відбулися наради і демонстрації кримських татар з вимогами повернення на батьківщину. Утворено Державну комісію для розгляду звернень кримських татар.

● УГГ перетворена на Українську Гельсінську спілку (УГС). Згодом УГС оприлюднила “Декларацію принципів” з радикальними вимогами перетворення СРСР на конфедерацію незалежних держав; надання державного статусу українській мові; створення республіканських військових формувань; звільнення всіх політв’язнів; легалізації УКЦ та УАПЦ тощо.

· Влітку у Львові пройшли багаточисленні мітинги з вимогою демократичних перетворень та створення Народного фронту в Україні. Продовжувалися мітинги кримських татар проти порушень їхніх національних та громадянських прав.

· У Києві створено клуб “Спадщина” та студентське об’єднання “Громада”.

● Відзначено 1000-ліття утвердження християнства на Русі.

● Вперше на альтернативній основі відбулися вибори народних депутатів СРСР (26.03). Ряд народних депутатів обрано від опозиції.

● Завершено виведення радянських військ з Афганістану (15.02) У Луцьку відкрито перший в Україні пам’ятник воїнам-афганцям.

● Розпочали діяльність Товариство української мови ім. Т.Шевченка (лютий; ТУМ, згодом – ТУМ “Просвіта”), історико-просвітницьке товариство “Меморіал”, Народний рух України за перебудову (вересень; Рух), Українська екологічна асоціація “Зелений світ” та ін. Відновлено діяльність НТШ у Львові, Товариство ім. Т.Г.Шевченка у Ленінграді. Створено Міжнародну асоціацію україністів (МАУ), Республіканську асоціацію українознавців (РАУ) та ін. З’явилися перші масові і впливові неформальні видання: “Вибір”, “Вільна Україна”, “Поступ”, “Слово” та ін.

● У вересні подав у відставку В.В.Щербицький.

● Ухвалено Закон про мови (28.10), що надавав українській мові статус державної.

● У Західній Україні пройшли масові демонстрації на підтримку УГКЦ. Відбулася часткова легалізація діяльності УГКЦ та УАПЦ.

● Відбулися масові робітничі мітинги та демонстрації, страйки шахтарів у Донбасі та у Західній Україні. У Криму відбулася нарада представників незалежних національно-демократичних рухів республік СРСР.

● На мітингу пам’яті Чорнобильської трагедії у Львові вперше піднято синьо-жовтий прапор. Відновлено традицію відзначення Дня пам’яті козаків на “Козацьких могилах” під Берестечком.

● Кримські татари спорудили перші “наметові містечка”, що були розгромлені правоохоронними органами. У Львові з ініціативи письменника С.Тельнюка утворено громадську організацію “Українці на захист кримських татар”.

● Проголошено створення Української Національної Партії.

● У Києві на Байковому цвинтарі відбулося перепоховання В.Стуса, Ю.Литвина та О.Тихого (19.11). У багатьох місцях відбулося перепоховання та пошанування жертв сталінських репресій, мітинги і вечори пам’яті відомих діячів.

● Вперше у республіці публічно відзначено Різдво Христове (7.01) та День Чорнобильської трагедії (26.04). Відбулися також масові акції по відзначенню пам’яті жертв голодомору 1932-1933 рр., репресій НКВС-КДБ, 500-річчя українського козацтва та ін. Скасовано ідеологічні постанови ЦК КП(б)У 1940-х – початку 50-х років з питань розвитку української літератури, мистецтва, історії.

● У День соборності (21.01) проведено “живий ланцюг” – “українську хвилю” від західних до центральних і східних областей.

● Місто Ворошиловград перейменовано у Луганськ, Ворошиловградську область у Луганську.

● Рішенням Московського Собору РПЦ створено Українську Православну Церкву (УПЦ) – Український екзархат Московського патріарха.

● На позачерговому ІІІ з’їзді народних депутатів СРСР (12-15.03) М.С.Горбачова обрано Президентом СРСР. В СРСР запроваджено багатопартійність.

● Вибори до ВР УРСР та місцевих Рад народних депутатів на альтернативній основі (4 та 18 березня). У ВР виникла парламентська опозиція – Народна Рада.

● У містах Стрий та Львів вперше на державних установах піднято синьо-жовті прапори (березень-квітень). У Червонограді демонтовано пам’ятник В.І.Леніну (1.08), що набуло згодом масового характеру.

● На основі УГС створено Українську Республіканську Партію (УРП). Виникло об’єднання “Державна самостійність України”.

● У Києві проведено перший Собор УАПЦ (5-6.06).

● Декларація про державний суверенітет України (16 липня).

● Л.М.Кравчука обрано Головою ВР УРСР (23.07). У Києві поруч з Державним прапором УРСР піднято національний синьо-жовтий прапор (24.07).

● Ухвалено Закон про економічну незалежність УРСР (3.08).

● Відбувся одноденний політичний страйк ( 1 жовтня).

● Голодування студентів у Києві (2-17.10)з радикальними вимогами відставки Голови РМ УРСР; перевиборів ВР УРСР, відмови від підписання союзного договору та надання Декларації про державний суверенітет України конституційної сили, проходження військової служби юнаками України за межами республіки лише на добровільних засадах та ін.

● ВР УРСР ухвалила рішення про скасування 6-ї статті Конституції про керівну і спрямовуючу роль КПРС, а також про відставку Голови РМ В.А.Масола (23.10).

● На ІІ з’їзді Руху (25-28 жовтня) сформульовано нову програмну ціль – здобуття самостійності України мирними методами.

● Ухвалено постанову про відновлення Кримської автономної Республіки (12.02).

● Проведено Всесоюзний референдум (17. 03)щодо збереження Союзу РСР як оновленої федерації рівноправних суверенних республік. Згодом з’явилося декілька варіантів договору про Союз Суверенних Республік.

● Відбулися масові шахтарські страйки (березень-квітень).

● У Сімферополі курултай ухвалив Декларацію про національний суверенітет кримськотатарського народу та обрав меджліс під головуванням М.Джемілєва.

● ВР УРСР ухвалила закон про заснування поста Президента УРСР (5.07).

● Спроба антиконституційного державного перевороту у Москві (“путч”, 19-21.08). Президія ВР УРСР відхилила пропозицію про запровадження на території УРСР надзвичайного стану.

● Проголошення незалежності України (24 серпня). 30.08. заборонено діяльність Компартії. 4.09. над будинком ВР піднято синьо-жовтий прапор.

● У вересні-листопаді створено Службу національної безпеки України (СБУ); прийнято закони про Національну гвардію, Державний кордон і Прикордонні війська України. Ухвалено Закон “Про громадянство України” (8.10) та “Основні напрями економічної політики України в умовах незалежності”.

● Заява ВР про без’ядерний статус України (24.10).

● Ухвалено Декларацію прав національностей України (1.11).

● Всеукраїнський референдум і вибори Президента України (1 грудня). У грудні розпочалося міжнародне визнання незалежності України.

● Указ Президента про створення Збройних сил України (6.12).

● СРСР припинив існування як суб’єкт міжнародного права і геополітична реальність. 7–8 грудня керівники Білорусії, Росії та України підписали Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД)). 21.12 ухвалено декларацію держав – учасниць СНД. 25 грудня Президент СРСР М.Горбачов подав у відставку.

● Введено в обіг купони багаторазового використання (1.01).

● Затверджено Державні гімн (15.01), прапор (28.01) і малий герб (тризуб, 19.02).

· Україна подала заявку на вступ до Ради Європи і розпочала членство у Конференції (Організації) з безпеки і співробітництва у Європі (ОБСЄ). У Брюсселі Україну прийнято до Північноатлантичної Ради із співпраці.

· Указом Президента утворено Державну думу України та запроваджено посади Представників Президента в областях.

● Загострилося українсько-російське протистояння щодо Криму і Чорноморського флоту (ЧФ). Указом Президента ЧФ України оголошено українським (5.04). ВР Криму ухвалила Акт про проголошення державної самостійності Республіки Крим (5.05) та прийняла Конституцію Республіки Крим (6.05), окремі положення якої суперечили Конституції України. У вересні ВР Криму узгодила положення Конституції Республіки Крим з Конституцією України.

● Із території України вивезено тактичну ядерну зброю.

● ВР ухвалила закон “Про національні меншини в Україні” (25.06).

● Всеукраїнський Собор ухвалив рішення про об’єднання УПЦ та УАПЦ в єдину Українську православну церкву Київського патріархату на чолі з патріархом Мстиславом (25.06).

● У Києві відбувся Всесвітній форум українців (21-24.08). Утворено Українську всесвітню координаційну раду (УВКР, голова – І.Драч).

● В.Чорновіл обраний головою Руху (4.12).

● Угода між Російською Федерацією та Україною щодо формування ВМФ Росії і ВМС України на базі Чорноморського флоту (17.06). 3.09. у Масандрі (Крим) Президенти Росії та України Б.Єльцин і Л.Кравчук підписали протокол “Про врегулювання проблем Чорноморського флоту”.

● ВР Росії ухвалила постанову про місто Севастополь як російське місто і головну базу єдиного Чорноморського флоту (9.07). Таке рішення викликало протести в Україні та у Раді Безпеки ООН. Велике збурення у суспільстві викликала заява та проект договору урядів Білорусії, Росії та України про створення Економічного союзу (липень).

● У Донецьку відбувся з’їзд Компартії України, що заявив про відновлення діяльності КПУ. Згодом КПУ оголосила себе правонаступницею КПУ у складі КПРС.

● Влітку відбувся політичний страйк шахтарів Донбасу.

● Верховна Рада ухвалила Основні напрямки зовнішньої політики України (2.07) та воєнну доктрину України (19.10).

● Створено Координаційний комітет з питань здійснення ринкових реформ та подолання економічної кризи (27.09).

● У Москві президенти України, Росії і США підписали трьохсторонню заяву та угоду щодо ліквідації ядерної зброї в Україні (14.01). Згодом у Будапешті підписано Меморандум про надання гарантій Україні з боку ядерних держав – США, Великобританії та Росії (5.12).

● Україна першою серед країн СНД підписала програмні документи НАТО “Партнерство заради миру” (лютий). У Брюсселі підписано угоду про партнерство та співробітництво між Україною і Європейським Союзом (березень).

● Загострення стосунків із Кримською автономією. Президентом Республіки Крим обрано Ю.Мєшкова (31.01). ВР Криму відновила Конституцію Криму в редакції від 6 травня 1992 р. в питаннях встановлення договірних відносин з Україною, права на подвійне громадянство, можливості створення власних військових формувань та ін. (20.05). Конституційна криза. Рішеннями ВР Криму фактично запроваджено парламентську республіку. ВР України скасувала рішення Севастопольської міської ради народних депутатів від 23.08. про російський статус міста (15.09).

● Вибори до ВР та рад народних депутатів України (27.03, 10.04) та вибори президента України (26.06; 10.07). Президентом обрано Л.Кучму.

● Відбулося стрімке зростання цін на енергоносії, житлово-комунальні послуги, транспорт тощо. Акції протесту.

● Рішеннями ВР України і Указами Президента України Автономну республіку Крим повернено у законодавче поле України (березень-квітень). У Криму припинено діяльність консульської групи МЗС Росії по оформленню російського громадянства. ВР Криму ухвалила, а згодом скасувала рішення про проведення загальнокримського референдуму.

● У Сочі відбулася російсько-українська зустріч на найвищому рівні з питань поділу Чорноморського флоту (9.06).

● Президент Л.Кучма і Голова ВР О.Мороз підписали Конституційний договір про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття Конституції України (8.06).

● Відбулися зіткнення з міліцією під час похорону патріарха Володимира (Романюка). на Софіївському майдані (липень).

● Україна стала повноправним членом Ради Європи.

● Прийнято Конституцію (Основний закон) України (28 червня).

● Завершено вивезення з території України ядерної зброї; прийнято рішення про закриття з 2000 року Чорнобильської АЕС; закрито перший енергоблок ЧАЕС.

● У грошовий обіг введено гривню (вересень).

● Підписано Договори про дружбу, співпрацю і партнерство з Росією і з Румунією та Хартію про особливе партнерство між Україною і НАТО.

● Відбувся перший в історії України військово-морський парад (1.08).

● ІІ Всесвітній форум українців у Києві (серпень).

● Міністр ЗС України Г.Удовенко обраний головою 52-ї сесії Генер. Асамблеї ООН.

● ВР ухвалила Закон про вибори за пропорційно-мажоритарною системою (жовтень).

● Громадянин України Леонід Каденюк розпочав космічний політ у складі міжнародного екіпажу американського корабля “Колумбія” (19.11).

● Вибори до ВР та Рад народних депутатів України (29.03).

● Катастрофічний паводок у Закарпатті.

● Указом Президента встановлено День пам’яті жертв голодомору – четверта субота листопада кожного року.

● Відзначено 80-річний ювілей возз’єднання УНР та ЗУНР. Указом Президента встановлено День соборності України – 22 січня.

● У Львові відбулася VI зустріч керівників держав Центральної Європи (14-15.05).

● Трагічно загинув в автомобільній катастрофі В’ячеслав Чорновіл (25.03).

● Вибори Президента України (31.10.; 14.11.). Президентом вдруге обрано Л.Кучму.

● 1 лютого депутати некомуністичної парламентської більшості провели сесію у приміщенні Українського дому. Було обрано нове керівництво ВР та встановлено новий порядок обчислення скликань ВР; ухвалено постанови про скасування неробочих днів 7 і 8 листопада та про заміну радянської символіки на фасаді будинку ВР державною символікою незалежної України.

● В Україні скасовано смертну кару (лютий).

● Проведено Всеукраїнський референдум про реформування парламенту (16.04).

· 24 липня проголошено Днем національного прапора України.

● Зникнення безвісти журналіста Г.Гонгадзе (16.09). У листопаді опозиція озвучила у ВР України записи майора М.Мельниченка з розмовами у кабінеті Президента; розгорнувся так званий “касетний скандал” та активізувалася кампанія з вимогами розслідування вбивства журналіста Г.Гонгадзе.

● Закрито Чорнобильську АЕС (15.12).

● Відбулися багаточисленні маніфестації та акції протесту “Україна без Кучми”, “Україна за правду”, “Народний трибунал” та ін.; розгортання наметових містечок у столиці та регіонах; створено “Форум національного порятунку”.

● Звернення до українського народу Л.Кучми, І.Плюща та В.Ющенка (13.02).

● 1 березня міліція ліквідувала наметове містечко опозиції на Хрещатику. 9 березня відбулося небезпечне протистояння і сутички маніфестантів – учасників акції “Україна без Кучми” з міліцією у Києві поблизу пам’ятника Т.Шевченка, біля приміщень МВС, адміністрації Президента (затримано 217 осіб).

● Велика повінь у Закарпатті (березень).

● Розпочалася різка критика діяльності прем’єр-міністра В.Ющенка та дискусії про створення коаліційного уряду (лютий). 26 квітня ВР України ухвалила резолюцію про недовіру Кабінету Міністрів, очолюваного В.Ющенком.

● Указом Президента запроваджено інститут державних секретарів (травень).

● Візит в Україну Папи Римського Івана Павла ІІ (23-27.06).

· У Києві відбувся ІІІ Всесвітній форум українців (18-20.08).

· Відбувся перехід до 12-річної загальної середньої освіти.

· Внаслідок попадання ракети українських сил ППО над Чорним морем зазнав катастрофи російський літак ТУ-154 (4.10).

· ВР України ухвалила Земельний кодекс України (25.10).

· Всеукраїнський перепис населення (5-14.12).

· Вибори до ВР України та Рад місцевих депутатів (31.03).

· Загострилося українсько-польське протистояння навколо польського військового поховання на Личаківському кладовищі у Львові (травень).

· На Скнилівському військовому літовищі поблизу Львова під час авіашоу сталася велика трагедія внаслідок падіння літака (27.07). Загинуло 76 людей.

· У зверненні до народу з нагоди Дня незалежності (24.08) Президент Л.Кучма запропонував черговий проект проведення у країні політичної реформи.

· Відбулася опозиційна акція “Повстань, Україно!” з вимогою відставки Президента Л.Кучми (вересень). Активізувалася міжнародна кампанія по звинуваченню України та Л.Кучми у поставках ракетних установок “кольчуг” до Іраку.

· В Україні та за кордоном проведено заходи по вшануванню 70-ї річниці пам’яті жертв Великого голодомору 1932-1933 рр. (листопад).

Література до четвертого розділу:

1. Джерела. Довідкові матеріали

Голод в Україні 1946-1947. Документи і матеріали. – К.; Нью-Йорк, 1996

Декларація про державний суверенітет України. – К., 1990

Довідник з історії України. А – Я. – К., 2001

Зарубіжні українці: Довідник. – К., 1991

Конституція України. – К., 1996

Литвин В.М. Україна: хроніка поступу. 1991-2000. – К., 2000

Літопис нескореної України. Документи, матеріали, спогади: У 2-х кн. – Л., 1997

Мала енциклопедія етнодержавознаства. – К., 1996

Мірчук П. Українська Повстанська Армія. 1942-1952: Докум. і матеріали. – Л., 1991

Островський І., Черненко С. Великий Злам. Хроніка “революції на граніті” 2-17 жовтня 1990 року. – К., 2000

Підкова І. Україна.1991-1996.: Хроніка подій. – Л., 2001

Сергійчук В.І. Трагедія українців Польщі. – Тернопіль, 1997

Сергійчук В.І. Десять буремних літ: Західноукраїнські землі у 1944-1953 рр.: Нові документи і матеріали. – К., 1998

Табачник Д.В. Україна на шляху у світ: Керівники зовнішньополітичних відомств України періоду 1917-1996 рр.: Біографічні нариси, документи, матеріали. – К., 1996

Три дні вересня вісімдесят дев’ятого: Матеріали Установчого з’їзду Народного руху України за перебудову. – К., 2000

Україна в ХХ столітті: 1900-2000: Зб. док. і матеріалів. – К., 2000

Україна у міжнародних відносинах (1917-2000 рр.). Договори, декларації, документи. Хрестоматія. – Рівне, 2000

Український Національний Фронт: Дослідження, документи, матеріали. – Л., 2000

Уряди України у ХХ столітті. – К., 2001

Чорна книга України: Збірник документів, архівних матеріалів, листів, доповідей, статей, досліджень, есе. – К., 1998

Чорнобильська трагедія. Документи і матеріали. – К., 1996

2. Монографії. Підручники і посібники

Алексєєв Ю.М., Кульчинський С.В., Слюсаренко А.Г. Україна на зламі історичних епох (Державотворчий процес 1985-1999 рр.). – К., 2000

Баран В.К., Даниленко В.М. Україна в умовах системної кризи (1946-1980-і рр.). – К., 1999 (“Україна крізь віки”. Т. 13.)

Баран В. Україна 1950-1960-х рр.: еволюція тоталітарної системи. – Л., 1996

Безотосний М. Україна в добу сталінщини: історія опору. – К., 2002

Білас І.Г. Репресивно-каральна система в Україні. 1917-1953 рр. – К., 1994. – Т. 1-2.

Бойко О.Д. Історія України. – К., 2003

Бойко О.Д. Україна в 1985-1991 рр.: Основні тенденції сусп.-політ. життя. – К., 2002

Бойко О.Д. Україна 1991-1995 рр.: Тіні минулого чи контури майбутнього? – К., 1996

Винниченко І.І. Україна 1920-1980-х: депортації, заслання, вислання. – К., 1994

Гарань О.В. Убити дракона: з історії Руху та нових партій України. – К., 1993

Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерн. укр. нації ХІХ-ХХ ст.– К., 2000

Гром В.М. Україна на межі тисячоліть: проблеми трансформації. – Рівне, 2001

Касьянов Г.В. Незгодні: україн. інтелігенція в русі опору 1960-80-х років. – К., 1995

Конквест Р. Роздуми над сплюндрованим сторіччям. – К., 2003

Курносов Ю.О. Інакомислення в Україні (60-ті – 1-а пол. 80-х рр. ХХ ст.). – К., 1995

Литвин В.М. Україна на межі тисячоліть (1991-2000 рр.). – К., 2000 (“Україна крізь віки”.. 14.)

Литвин В., Смолій В., Шпаковатий П. Україна: ХХ століття. У 2 т. –К., 2002

Новітня історія України, 1900-2000 /А.Г.Слюсаренко, В.М.Литвин та ін. – К., 2002

Нікольський В.М. Репресивна діяльність органів державної безпеки СРСР в Україні (кінець 1920-х – 1950-ті рр.): іст.-стат. дослідження. – Донецьк, 2003

Політична і сторія України. Посібник за ред. В.І.Танцюри. – К., 2001

Політична історія України ХХ століття: У 6 т. Т. 6.: Від тоталітаризму до демократії (1945-2002) /Майборода О.М., Андрущенко В.П., Баран В.К. та ін. – К., 2003

Політична система сучасної України: особл. становлення, тенден. розв. – К., 1998

Рубльов О.С., Чеченко Ю.А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції (20-50-ті роки ХХ ст.). – К., 1994

Русначенко А. Національно-визвольний рух в Україні: середина 1950-х – початок 1990-х років. Т. І-ІІ. – К., 1998

Субтельний О. Україна. Історія. – К., 1993

Трощинський В.П., Шевченко А.А. Українці в світі. – К., 1999 (“Україна крізь віки”. Т. 15.)

Україна: друга половина ХХ століття: нариси історії. – К., 1997

Шаповал Ю.І. Україна 20-50-х років: сторінки ненаписаної історії. – К., 1993

Шаповал Ю. Україна ХХ ст.: Особи та події в контексті важкої історії. – К., 2001

Шаповал Ю. Україна Людей: Особистість у контексті національного чину. – Л., 2001

Юрчук В.І. Культурне життя в Україні у повоєнні роки: світло і тіні. – К., 1995

Ярош Б.О. Тоталітарний режим на західноукраїнських землях. 30-50-ті роки ХХ століття (історико-політичний аспект). – Луцьк, 199

1 Норманську теорію вперше розробили німецькі історики Г.Байєр, Г.Міллер і А.Шлецер, які у XVIII ст. працювали в Академії наук у Петербурзі. Вони вважали, що слов’яни не здатні до самостійної державно-історичної творчості і що держава у східних слов’ян виникла завдяки діяльності норманів (варягів), виходців із Скандинавії. Тоді ж із антинорманською теорією виступив російський учений М.Ломоносов. Українська історіографія в цілому дотримується антинорманської теорії, проте не заперечує ролі перших князів, дружиників варязького походження у формуванні руської державності.

[1] Всього в Україні протягом 30-х років було розкрито понад 100 неіснуючих “ворожих” організацій

[2] Прихід більшовиків до влади та їх подальша антинародна політика призвела до колосальних втрат. В Україні постраждало понад 20 млн. безневинних людей.

Введение. Идеал нового правового государства. Общая характеристика

Глава 1. Зарождение новой философии права

Глава 2. Макиавелли

Глава 3. Философия права в эпоху Реформации

Глава 4. Боден и Боссюэт

Глава 5. Английские учения XVI и XVII столетий

Глава 6. Политические учения Англии в эпоху Реформаций и революции

Глава 7. Гоббс и Фильмер

Глава 8. Сидней и Локк

Глава 9. Школа естественного права. Гуго Гроций

Глава 10. Немецкая философия права от Пуффендорфа до Канта

Глава 11. Французские учения XVIII века

Глава 12. Кант

Глава 13. Развитие политической мысли в XIX веке. Бентам, Бенжамент

Констан и Токвиль

Глава 14. Гегель. Лоренц Штейн

Глава 15. Общий взгляд на развитие политической мысли во второй

половине XIX века

Дата добавления: 2014-01-03