Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Деревій звичайний




Трава деревію — Неrbа Мillеfоlіі

Деревій звичайний — Асhіllеа тillеfоlіит

Родина айстрові — Аstеrасеае

Народні назви: кривавник, маточник.

Російська назва: тысячелистник обыкновенный.

Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рослина. Кореневище тонке, повзуче, галузисте, від якого розвиваються прикореневі листки і квітконосні пагони 20—60 см заввишки (іноді до 120 см), у верхній частині галузисті. Прикореневі листки великі, черешкові, завдовжки до 15 см, в окресленні ланцетоподібні 2—3-перисторозсічені на численні сегменти, які в свою чергу надрізані на 3—5 пар зубчастих частин. Стеблові листки сидячі, дрібніші, 2—3-перисторозсічені. Стебла закінчуються суцвіттям складний щиток. Цвіте з червня по жовтень.

Поширення та місце зростання. Зустрічається переважно в лісових районах на луках, лісових галявинах, узліссях, біля доріг, у гадах по всій території України.

Правила заготівлі та сушіння. Заготовлюють траву під час цвітіння, зрізуючи верхівки квітконосних стебел завдовжки до 15 см. Сушать під навісами з доброю вентиляцією або в сушарках за температури 25—30°С, розкладаючи сировину шаром у 5—7 см.

Зберігання. У сухих, добре провітрюваних приміщеннях, таких як для зберігання ефіроолійної сировини. Термін зберігання — 3 роки.

Опис сировини. Цільні або частково подрібнені квітконосні пагони. Стебла кулясті, опушені, з почерговими листками. Листки довгасті 2-перисторозсічені на ланцетоподібні або лінійні частини. Кошики довгасто-яйцеподібні в щиткоподібних суцвіттях або поодинокі. Обгортки кошиків з черепицеподібних довгасто-яйцеподібних листочків. Квітколоже кошиків з плівчастими приквітками. Краєві квітки маточкові, язичкові; серединні — трубчасті, двостатеві. Довжина стебел — до 15 см, довжина листків — до 10 см, ширина — до 3 см, довжина кошиків — до 4 мм, ширина — 1,5—3 мм. Колір стебел і листків сірувато-зелений, крайових квіток — білий, рідше рожевий, серединних — жовтий. Запах слабкий ароматний. Смак пряний, гіркий.

Хімічний склад сировини. Трава деревію містить 0,8% ефірної олії, у складі якої сесквітерпеноїди — ахілін, ацетилбалхінолід, каріофілен; монотерпеноїди — камфора, туйол та ін. З інших речовин є флавоноїди, органічні кислоти, дубильні речовини, вітамін К, алкалоїди.

Фармакологічна дія та застосування. Препарати деревію справляють протизапальну, бактерицидну, кровоспинну, жовчогінну, сечогінну дію, посилюють секреторну активність шлунка. Застосовують при маткових та інших кровотечах, як гіркоту для покращення апетиту, при гастритах, запаленні слизових оболонок. Зовнішньо — для примочок, компресів, лікування ран.

Лікарські форми та засоби. Настій, збори (шлункові, апетитні, проносні, гіпотензивні), рідкий екстракт; препарати «Ротокан», «Вундехіл».

- валеріана лікарська

Кореневища з коренями валеріани — Rhіzотаtа сит rаdісіbиs Vаlеrіапае

Валеріана лікарська — Vаlеrіапа оffiсіпаlis

Родина валеріанові — Vаlеrіапасеае

Народні назви: маун, одолян, ароматник

Російська назва: валериана лекарственная.

Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рослина з коротким кореневищем і численними шнуропрдібними коренями. Стебла прямостоячі, ребристі, порожиисті, біля основи, по вузлах опушені; 50—150 см заввишки. На першому році життя формується розетка прикореневих листків, на другому і наступних — стебла. Стеблові листки супротивні, нижні — черешкові, верхні — сидячі, непарноперисторозсічені з 6—8 парами лінійно-ланцетоподібних, великопилчастих по краях сегментів. Квітки двостатеві. неправильні, дрібні, лійкоподібнотрубчасті, білі або ясно-рожеві, суцвіття — велика, щиткоподібна волоть. Плід — сім'янка довгасто-ребриста з чубком. Цвіте у червні — липні.

Поширення. Росте майже по всій території України на вологих місцях, по берегах річок, боліт, у лісах та різнотравних степах. Валеріана — це поліморфний рід, що налічує 12 видів та декілька ботанічних форм, характерних для даної місцевості, які відрізняються наявністю або відсутністю підземних пагонів — столонів, опушенням листкової пластинки, більшою або меншою кількістю сегментів листка.

Заготівля. Охоронні заходи. Кореневища з коренями заготовлюють восени, після дозрівання плодів у вересні—жовтні або навесні у квітні. Викопують (висіваючи насіння у лунку після викопування), очищують від ґрунту, відрізають надземні частини, товсті кореневища розрізують уздовж, підв'ялюють на свіжому повітрі (шаром до 15 см) протягом 1-2 днів. Сушать під навісами або в сушарках за температури не вище 35—40°С (шаром 5—7 см).

Зберігання. Зберігають у сухих, темних приміщеннях, окремо від інших видів. Термін збергання — 3 роки.

Опис сировини. Кореневища вертикальні, конічні з дірчастою серцевиною або порожнисті, з поперечними суцільними або перерваними перегородками. Від кореневища відходять численні тонкі додаткові корені, іноді підземні пагони-столони. Корені гладкі, ламкі, довгі, шнуроподібні, складають основну масу сировини. Розміри кореневища: завдовжки до 4 см, завтовшки до 3 см, ко­рені завтовшки до 3 мм. Колір кореневища та коренів зовні жовто-коричневий, на зламі — від жовтуватого до коричневого. Запах своєрідний, ароматний. Смак пряний, солодкувато-гіркуватий.

Хімічний склад сировини. Кореневища і корені валеріани містять до 2% ефірної олії, до складу якої входять біциклічні монотерпени: борнілізовалеріарнат — складний ефір борнеолу та ізовалеріанової кислоти, вільний борнеол, ізовалеріанова кислота, пінен, терпінеол; секвітерпеноїди: валеріаналь, валеренон; від 0,8 до 2,5% валепотріатів (іридоїдів): валтрат, ізовалтрат, ацевалтрат; тритерпенові глікозиди, дубильні речовини, алкалоїди, органічні кислоти.

Фармакологічна дія та застосування. Препарати валеріани зменшують збудливість і покращують функції центральної нервової системи, регулюють серцевудіяльність, зменшують артеріальний тиск, справляють спазмолітичу, слабку жовчогінну дію, посилюють секрецію залоз травного каналу. Застосовують при нервовому збудженні, неврозах серцево-судинної системи, спазмах коронарних судин, тахікардії, безсонні, істерії, епілепсії, для профілактики і лікування стенокардії та початкової стадії гіпертонії, при спазмах травного каналу, захворюваннях жовчовивідних шляхів.

Лікарські форми та засоби. Настій, настойка, збори (седативний, шлунковий, жовчогінний), сухий екстракт; комплексні препарати: «Валокормід», «Кардіовален», «Кардіофіт», краплі Зеленіна.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 547; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.016 сек.