Багно звичайне

Відмінні ознаки неприпустимої домішки до аїру тростинного.

Півники болотні. Колір листків сірувато-зелений. Квітки великі, жовті, у пухкому суцвітті. Запах відсутній. Смак без гіркоти. Плоди тригранна багатонасінна коробочка.

Хімічний склад сировини. Кореневища містять до 5 %ефірної олії, у складі якої моно- і сесквітерпеноїди; α-пінен, α-камфен, камфору, борнеол, евгенол, акорон; гіркий глікозид акорин, фенольні сполуки, дубильні речовини, вітамін С.

Фармакологічна дія та застосування. Препарати аїру покращують травлення, підвищують апетит, мають тонізуючу, жовчогінну, бактерицидну, відхаркувальну, знеболювальну дію. Застосовують при розладах травлення, гіперацидних гастритах, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, захворюваннях жовчовивідних шляхів та сечового міхура. Зовнішньо використовують при стоматиті, неприємному запаху з рота, для промивання гнійних ран, спринцювання при гінекологічних хворобах.

Лікарські форми та засоби. Кореневища, порошок з кореневищ, відвар, збори (шлунковий, апетитний, грудний), ефірна олія (оліметин); препарати «Поліфітол», «Вікалін», «Вікаїр», «Гербагастрин».

Пагони багна звичайного — Соrтиs Lеdі раlustris

Багно звичайне — Lеdит раlustre

Родина вересові — Еrісасеае

Народні назви: багун, багон, свинушник.

Російська назва: багульник болотный.

Опис рослини. Галузистий вічнозелений кущ, 50—120 см заввишки, з сильним запахом. Молоді пагони коротко-рудувато-повстисті. Листки прості, шкірясті, короткочерешкові, почергові. Квітки білі, правильні, двостатеві, на довгих опушених квітконіжках, зібраних зонтикоподібними щитками на верхівках стебла та гілок. Чашечка п'ятизубчаста, віночок п'ятипелюстковий, тичинок — 10. Плід — коробочка. Цвіте в другій половині травня — червні. Плоди достигають у вересні.

Поширення та місце зростання. Зустрічається на Поліссі, рідше в Карпатах. Росте на торфових болотах, у вологих соснових лісах, на лісових луках.

Правша заготівлі. Збирають однорічні пагони під час достигання плодів. Рослина отруйна! При заготівлі, сушінні, зберіганні сировини треба дотримуватися правил роботи з отруйною сировиною.

Сушіння. Зберігання. Сушать під залізним дахом, навісами з доброю вентиляцією, шаром у 5—7 см. У штучних умовах — у сушарках за температури не вище ніж 40°С. Сировину зберігають у сухих прохолодних приміщеннях за списком Б. Термін зберігання — 3 роки.

Опис сировини. Пагони з листками та невеликою кількістю плодів. Листки почергові, на коротких черешках, шкірясті, лінійно-довгасті або довгасто-еліптичні, цілокраї, з загорнутими до низу краями. Зверху — темно-зелені, блискучі, голі, зісподу — іржаво-коричневі, повстисто опушені.

Стебла циліндричні з іржаво-коричневим повстистим опушенням. Плід — багатонасінна довгаста коробочка 3—8 мм завдовжки, залозисто-опушена, при достиганні розкривається 5 стулками. Запах різкий, специфічний. Смак не визначається.

Хімічний склад сировини. Пагони багна містять 1,5—7% ефірної олії, густої консистенції, зеленого кольору з різким неприємним запахом, у складі якої 60—70% сесквітерпенових спиртів, основні з них — ледол та палюстрол. Містяться також тритерпени, фенологлікозид арбутин, флавоноїди, дубильні речовини.

Фармакологічна дія та застосування. Справляє відхаркувальну, слабку протимікробну, потогінну дію, розширює судини та знижує кров'яний тиск. Застосовують при гострих та хронічних бронхітах, коклюші, бронхіальній астмі. Вживають обережно, за призначенням лікаря, передозування призводить до отруєння.

Лікарські форми та засоби. Настій, збори, препарат «Ледин»

Дата добавления: 2014-01-03