Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Аналіз асортименту продукції





Одним з важливих напрямків аналізу обсягу виробництва продукції є вивчення його в асортиментно-структурному розрізі.

Під асортиментом розуміють перелік найменувань продукції із зазначенням обсягу її виробництва по кожному виду.

Основна мета асортиментної політики полягає в тому, щоб направити підприємство на випуск продукції, що по своїй структурі, споживчим властивостям і якості найбільше відповідає потребам покупців. Товаровиробник зайнятий не просто створенням і виробництвом, і формуванням клієнтури. Формування асортиментів і структури випуску продукції повинне враховувати й ефективне використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

Більш вузьким поняттям є номенклатура випуску. Номенклатура – перелік найменувань виробів і їхніх кодів, установлених для відповідних видів продукції в загальному класифікаторі промислової продукції (ЗКПП).

Структура це співвідношення окремих виробів у загальному обсязі вироб­ництва, вираженому здебільшого у відсотках.

Зміна асортимен­ту в порівнянні з планом приводить до асортиментних, а струк­тури випуску — структурних зрушень. Взагалі ці явища тісно пов'язані одне з одним, і тому ми маємо єдині асортиментно-структурні зрушення у випуску продукції.

Зміна асортименту продукції, його оновлення ґрун­тується на добре відомому явищі – життєвому циклі товару. Помічено, що більшість видів продукції мають досить тривалий підготовчий період і період власне виробництва. Останній по­чинається з укорінення нового товару на ринку, розширенням масштабів його виробництва та продажу. Далі ідуть етапи "зрілості" товару і насиченості їм ринку і, нарешті, наступає своє­рідне старіння виробу, яке супроводжується скороченням об­сягів виробництва та, наприкінці, припиненням його випуску.

Розглянемо виконання плану з асортименту на прикладі (див. табл. 4.4). Розрахунок показників виконання плану асортименту здій­снюють трьома способами.

Таблиця 4.4 – Вихідні дані для аналізу асортименту

Виріб Випуск продукції, тис. грн. Зараховується у виконання плану
За планом Фактично Виконання плану, %
А
Б
В
Г
Д
Е*
Є
Разом 100,2

* «Е» – новий вид продукції замість застарілої «Є».

 

Перший має назву "спосіб найменшого числа". Його суть по­лягає у виборі меншої з двох сум. Інакше кажучи, береться фак­тична сума, проте за умови, що вона не перевищує планове завдан­ня. В таблиці 2.16 ці залікові суми разом становили 1136 тис. грн. Звідси коефіцієнт асортиментності становитиме:



. (4.2)

 

Другий спосіб передбачає брати як загальний показник най­менший відсоток виконання плану серед усіх виробів, тобто 60 %, а у вираженні коефіцієнта — 0,6.

Третій спосіб пропонує знаходити співвідношення кількості виробів з повним виконанням плану й кількості планових позицій. Цей показник тісно пов'язаний з номенклатурою про­дукції, тому його називають коефіцієнтом номенклатурності:

. (4.3)

 

Отже, згідно з усіма способами план з асортименту суттєво не виконано. Треба зазначити, що сьогодні не можна пояснювати зру­шення в асортименті й структурі випуску продукції якимись "об'єк­тивними" причинами, бо всі вони оперативно враховуються на са­мому підприємстві через коригування планових завдань. Тому відхилення при виконанні плану – це відверто погана праця ви­конавців і адміністраторів низових ланок (дільниць, цехів, філій).

При аналізі потрібно звернути увагу на розширення й онов­лення асортименту. У нашому прикладі планувалося – онов­лення асортименту на 20% (264 / 1320 х100), однак фактично частка оновленої продукції з урахуванням фактичного обсягу випуску становила 12 % (160 / 1323 х100). Суттєвим недоліком є те, що підприємство продовжило виробництво застарілої про­дукції "Є", яка не має належного попиту на ринку.

Завершуючи аналіз, слід дати оцінку проведеної роботи щодо підготовки нових зразків продукції для виробництва. Особливу увагу при цьому приділяється вивченню стану науково-дослід­них і конструкторських розробок взагалі та достатності сум асигнувань на ці заходи (у складі інших операційних витрат субрахунок 941).

Оцінка виконання завдання по асортименту передбачає виявлення причин недовиконання плану по асортименту і розробку відповідних управлінських рішень.

Причини, які впливають на даний показник, можна розділити на дві групи:

– зовнішні (кон'юнктура ринку, зміна платоспроможного попиту на окремі види продукції, активізація конкурентів, стан матеріально-технічного забезпечення, несвоєчасне введення в експлуатацію виробничих потужностей підприємства по незалежним від нього причинам);

– внутрішні причини (недоліки в організації виробництва, незадовільний технічний стан обладнання, простій, аварії, нестача електроенергії, низька культура виробництва, недоліки в системі керування й матеріального стимулювання).

Взагалі, внутрішні фактори визначаються можливостями даного підприємства і його виробничим потенціалом.

Нерівномірність виконання плану по окремих видах продукції приводить до зміни її структури, тобто зміни співвідношення окремих виробів у загальному обсязі їхнього виробництва. Виконання плану за структурою – означає збереження у фактичному випуску продукції запланованих співвідношень окремих її видів.

Зміни в структурі виробництва служать причиною значного впливу на всі економічні показники:

– обсяг виробництва у вартісній оцінці,

– матеріалоємність,

– трудомісткість,

– собівартість товарної продукції,

– прибуток,

– рівень рентабельності.

Звичайно в ринкових умовах виробнича програма може змінюватися, при цьому відповідні зміни повинні бути обґрунтованими.

Для розрахунку впливу структурних зрушень на обсяг виробленої продукції використовуються наступні способи:

1) Спосіб прямого розрахунку по всіх виробах з урахуванням зміни питомої ваги кожного виробу в загальному обсязі виробництва:

 

, або . (4.4)

де: показник 1 – фактичний , 0 – по плану;

- випуск продукції у вартісному вираженні;

випуск продукції в натуральному вираженні;

питома вага і-го найменування;

– ціна за одиницю.

, (4.5)

де: – процент виконання плану.

3) Спосіб середніх цін. Передбачає визначення середньозважених цін при плановій і фактичній структурах:





Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 687; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.004 сек.