Класифікація систем моніторингу

Принципи класифікації систем моніторингу

Для вивчення природних процесів, що відбуваються в екосистемах і біосфері, використовують методи спосте­режень і досліджень різних галузей знань (геології, гідрогеології, метеорології, хімії, біології, фізики, еколо­гії, ґрунтознавства).

Залежно від мети здійснюють моніторинг компонен­тів біосфери (атмосфери, гідросфери, літосфери), біоло­гічний, екологічний моніторинги, моніторинг чинників впливу, джерел забруднення та інші його види на різ­них територіальних рівнях. З огляду на предмет спосте­режень виокремлюють абіотичний, геофізичний, фізич­ний, хімічний, санітарно-токсичний види моніторингу. Цим далеко не вичерпується класифікація систем моні­торингу, оскільки в наукових дослідженнях і практич­ній діяльності керуються різноманітними підходами і принципами (табл. 1).

Таблиця 1

Принципи класифікації	Наявні або розроблювані системи (підсистеми) моніторингу
Універсальні системи (територіально-просторово організовані)	Глобальний моніторинг (базовий, регіональний, імпактний рівні), у т.ч. фоновий і палеомоніторинг, державний, міждержавний, міжнародний моніторинги (моніторинг транскордонного перенесення забруднюючих речовин)
Реакція основних складових біосфери	Геофізичний, біологічний (у т.ч. генетичний), екологічний, медико-біологічний, кліматичний, біоекологічний, геоекологічний, біосферний моніторинги
Ступінь антропогенного порушення середовища	Моніторинг антропогенних змін в атмосфері, гідросфері, ґрунті, кріосфері, біоті. Моніторинг джерел забруднення, інгредієнтний моніторинг (окремих забруднюючих речовин, радіоактивних випромінювань)
Просторово-часовий підхід	Дистанційний, авіаційний, космічний, історичний моніторинги

Різні види моніторингу можна проводити на певних територіальних рівнях: локальному, регіональному, глобальному (табл. 2), які відрізняються площею охоплення, мережею, програмами спостережень, об’єк­тами і предметами дослідження.

Об’єктами спостереження можуть бути:

— окремі місця і зони, розміри яких не перевищу­ють десятки кілометрів (локальний моніторинг);

— локальні джерела підвищеної небезпеки: терито­рії поблизу місць поховання радіоактивних відходів, зо­ни впливу АЕС, хімічні заводи (імпактний моніторинг);

— території площею до тисяч квадратних кілометрів (регіональний моніторинг);

— загальносвітові процеси і явища в біосфері та в екосфері Землі (глобальний моніторинг).

Система моніторингу на глобальному рівні, як пра­вило, вибірково охоплює підсистеми регіонального та локального моніторингів.

За критерієм обрання предмета спостереження най­більшу практичну цінність мають екологічний, фоно­вий, глобальний, кліматичний види моніторингу.

Таблиця 2

Рівні моніторингу

Параметр	Локальний	Регіональний	Глобальний
Площа, охоплена системою моніто­рингу, км^2	10^1– 10^2	10^3 – 10^6	До 10^7– 10^8
Відстань між пунктами відбору проб, км	0,01 – 10	10 – 500	До 3000 – 5000
Періодичність досліджуваних процесів	Дні – місяці	Роки	Десятиліття — століття
Частота спостережень	Хвилини – години	Декада –місяць	2 – 6 разів на рік
Кількість компонентів, що спостерігаються	3 – 30	120 – 1500	10^3 – 10^6
Точність	Частки ГДК	До 30%	Десяті частки, %
Оперативність видачі інформації	У реальному масштабі часу	Через 1 – 3 місяці з початку відбору проб	Роки з дня відбору проб

Дата добавления: 2014-01-03