Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Завдання практики. У процесі проходження практики студент вивчає комплекс питань з економічного управління підприємством в конкретних умовах




Виробнича практика

У процесі проходження практики студент вивчає комплекс питань з економічного управління підприємством в конкретних умовах, вчиться самостійно вирішувати реальні економічні ситуації і набувати відповідних практичних навичок. Студент зобов’язаний:

- засвоїти склад майна підприємства і джерела його формування, взаємовідносини підприємства з зовнішніми контрагентами і ринковою інфраструктурою, зовнішньоекономічну діяльність підприємства, систему і стратегію маркетингу підприємства, формування собівартості і прибутку, використання прибутку, системи податків і обов’язкових платежів підприємства, політику ціноутворення, фінансовий баланс підприємства і оцінку його економічної діяльності.

- вміти самостійно вирішувати задачі економічної діяльності підприємства, проводити розрахунки про обґрунтування джерел формування майна підприємства і стратегії його розвитку, аналізувати фінансову діяльність підприємства з відповідною економічною оцінкою.

- набути навичок розв’язання реальних економічних завдань підприємства з умов розвитку різних форм власності і ринкових відносин.

2.2 Місце практики

Практику студент проходить у апараті управління підприємством (заводоуправлінні). Базовий підрозділ – планово-економічний відділ (ПЕВ) як центральний орган економічної роботи на підприємстві або інший аналогічний відділ, що займається загальноекономічним управлінням. Ті розділи програми практики, які не входять до компетенції ПЕВ, вивчаються у відповідних відділах і службах.

Студент-практикант виконує роботу як позаштатний економіст відділу. Якщо є можливість займає штатну посаду.

 

2.3 Індивідуальні завдання практики (Додаток А):

· ознайомитись з історією і структурою підприємства, характером технологій та організації виробництва, а також аналізу на підприємстві;

· вивчити порядок приймання, перевірки та обробки первинних і зведених документів, відображення їх даних у відповідних облікових реєстрах;

· брати безпосередню участь у всіх етапах обробки носіїв первинної облікової інформації;

· ознайомлення з роботою обчислювальної техніки, яка обслуговує підприємство, і технологією машинної обробки облікової інформації;

· ознайомитись і вивчити роботу щодо створення, обробки і використання первинних і зведених документів в умовах функціонування автоматизованого робочого місця (АРМ бухгалтера), або окремих персональних комп’ютерів;

· ознайомитись і вивчити стан аналітичної роботи на підприємстві;

· ознайомитись, хто займається економічним аналізом, які методи, види застосовують при обробці інформації, як обробляється інформація (вручну чи за допомогою комп’ютерної техніки), чим закінчується аналіз, які є остаточні документи з аналізу.

 

2.4 Зміст практики

Загальне ознайомлення з підприємством.

Історія створення і розвитку підприємства; форми власності та господарювання, їх трансформування за умов розвитку ринкових відносин; різновиди продукції, її номенклатура і асортимент; типи виробництва на підприємстві; рівень спеціалізації і кооперування; основні технологічні процеси і загальний технологічний рівень виробництва.

Організаційна структура і управління підприємством.

Ознайомитися із структурою виробничих підрозділів підприємства (основних, допоміжних, обслуговуючих цехів), господарствами і службами невиробничого характеру, механізмом їх взаємозв’язку, юридичним статусом. Зробити схеми виробничої структури підприємства.

З’ясувати, як трансформувалась виробнича структура підприємства в умовах його адаптації до ринку. Дати оцінку ступеня автономності підрозділів, з’ясувати доцільність відокремлення від підприємства самостійних фірм, стратегію організаційної перебудови підприємства самостійних фірм, стратегію організаційно перебудови підприємства на найближчу перспективу.

Ознайомитися з організаційною структурою управління підприємством, визначити її різновид. Проаналізувати можливість централізації (децентралізації) основних управлінських функцій. Більш глибоко вивчити економічну службу на підприємстві, її функції за умов адаптації підприємства до динамічного зовнішнього середовища, взаємозв’язок з іншими службами.

Зробити схему структури управління підприємства. Виявити, які зміни відбулися в структурі органів управління за минулий період, з’ясувати плани на найближчу перспективу, дати їм оцінку.

Майно і власність підприємства.

Ознайомитися зі складом майна підприємства, основних фондів, оборотних коштів та інших активів; формами власності на майно. Якщо підприємство державне, треба з’ясувати, чи буде проводитись його приватизація, чи ні. У випадку приватизації підприємства слід ознайомитись з її формою, особливостями і в якій стадії цей процес знаходиться.

Вивчати джерела формування майна підприємства (внески засновників, доходи підприємства від виробничої діяльності, цінних паперів, капітальні вкладення і дотації з бюджету та ін.). Особливу увагу приділити цим питанням, якщо підприємство є акціонерним або товариством з обмеженою відповідальністю, спільним, орендним, колективним.

Взаємовідносини підприємства з зовнішніми контрагентами і ринковою інфраструктурою.

З’ясувати місце підприємства у виробничо-господарському комплексі країни або регіону, скласти схему його взаємозв’язків з іншими підприємствами, організаціями і установами (зовнішнім середовищем): постачальниками матеріально-технічних ресурсів, покупцями продукції, банками, фінансовими органами, біржами, науково-дослідними організаціями і інш. Дати оцінку стабільності виробничих зв’язків і впливу їх регулярності на ефективність діяльності підприємства. Орієнтовано визначити авторитет підприємства як партнера у підприємницькому середовищі.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства.

Ознайомитися зі структурою органу, що управляє зовнішньоекономічну діяльність підприємства (бюро, відділ, філіал та ін.). Вивчити форми зовнішньоекономічної діяльності підприємства, їх географічну спрямованість; з’ясувати, яку продукцію і в якому обсязі підприємство експортує, які товари імпортує. Звернути увагу на порядок розрахунків підприємства з зовнішніми контрагентами та і на те, як використовується валютна виручка. Ознайомитися з перспективами розширення зовнішньоекономічних зв’язків. При їх відсутності - з перспективами виходу на зовнішній ринок.

Система і стратегія маркетингу підприємства.

Ознайомитися зі структурою підрозділу, що управляє маркетинговою діяльністю. При відсутності його організаційних форм з’ясувати розподіл маркетингових функцій між відділами заводоуправління, роль відділу збуту в системі маркетингу підприємства.

Вивчити ринок підприємства, його особливості і перспективи. З’ясувати, як проводиться аналіз ринкових можливостей підприємства, дослідження попиту на продукцію і наскільки вони ефективні. Хоча б у загальному вигляді дати оцінку конкурентоспроможності продукції підприємства на внутрішньому і зовнішньому ринках. Слід з’ясувати стратегію маркетингу підприємства на перспективу щодо номенклатури продукції, ринку збуту.

Вивчити систему цін на продукцію підприємства, порядок підготовки і встановлення цін; роль витрат на виробництво, попиту і конкуренції у політиці ціноутворення.

Система планування діяльності підприємства.

Ознайомитися з системою планів підприємства, організацією їх розробки. З’ясувати, яким підрозділом і якими методами проводиться розробка і вибір стратегії розвитку підприємства. Вивчити систему оперативного регулювання комерційної діяльності підприємства з урахуванням зміни ринкової кон´юктури. З’ясувати, як здійснюється оперативне регулювання виробництвом: склад календарно-планових нормативів, планово-облікової одиниці; система ОКП, зміст і порядок розробки плану-графіку виробництва і випуску продукції. Дати оцінку ритмічності виробництва.

Економічне обґрунтування рішень на підприємстві.

Ознайомитися з різновидами господарських рішень, що переважають на підприємстві у звітному періоді, з процедурою їх обґрунтування, виконавцями і методиками. З’ясувати, як враховується фактор часу і фактор ризику на прийнятті господарських рішень. Обґрунтувати одне з господарських рішень.

Затрати і фінанси підприємства.

Ознайомитися з порядком формування затрат, показниками собівартості продукції: кошторисом витрат на виробництво, собівартістю товарної реалізованої продукцію. Вивчити розподіл і використання прибутку, склад і порядок формування фонду споживання. Обчислити рентабельність продукції і виробництва.

Податки і обов’язкові платежі.

Ознайомитися з системою податків підприємства, методикою їх обчислення. Здійснити розрахунки з належними поясненнями величини податку на прибуток (доход) та інших податків, якщо підприємство їх сплачувало (ПДВ, АЗ та ін.). Звернути увагу на пільги оподаткування, їх стимулюючу роль в інвестиційній діяльності підприємства і виконанні соціальних програм. Вивчити обов’язкові платежі і внески підприємства, передбачені законом, дати схему їх обчислення за певний період у поточному році: плати за природні ресурси, відрахувань на соціальні потреби, обов’язкове страхування майна.

Підсумковий баланс і економічна діяльність підприємства.

Вивчити баланс підприємства за минулий рік або квартал, структуру його активів і пасивів, їх взаємозв’язок, порядок складання балансу. Проаналізувати економічний стан підприємства за даними балансу, звернувши передусім увагу на співвідношення заборгованості і власних коштів, платоспроможності підприємства і ліквідність його активів. З’ясувати напрямки поліпшення фінансового стану підприємства.

 

 

3. Форми і методи контролю

До початку практики студент одержує щоденник, де вказано дату його вибуття на практику. На базі практики позначають дату, коли студент став до роботи.

У перші два дні своєї роботи студент складає графік проходження практики та написання окремих розділів звіту, узгоджує його з керівником практики (Додаток В).

Під час практики студент працює в тому самому режимі, що й інші співробітники, додержується правил внутрішнього розпорядку бази практики.

Студент, що запізнюється або не з’являється на роботу, повинен подати керівникові практики відповідний документ, який виправдовує його або письмове пояснення.

Необхідно виконувати всі розпорядження керівника практики і нести повну відповідальність за точне й своєчасне виконання дорученої роботи, робити короткі записи про зміст цієї роботи.

Керівник від бази практики кожного тижня перевіряє і підписує щоденник студента. Керівник практики від інституту виконує цю роботу під час кожного свого відвідування (Додаток Г).

Вся робота, яку виконує студент, повинна знайти своє відображення у звіті, що систематично складається упродовж практики.

Щоб робота під час практики була ритмічною і виконувалась своєчасно, через три тижні проводиться атестація, за результатами якої студент отримує залікову оцінку. На атестацію подаються повністю підготовлені І і ІІ розділи звіту, а також частина ІІІ розділу з описом плану роботи і структури підрозділу. Ця оцінка враховується при оцінці звіту про практику під час захисту.

Студентові, що без поважних причин має пропуски робочих днів, практика продовжується на кількість пропущеного часу, але не більше ніж на 5 днів. Коли пропуски без поважних причини перебільшую 5 днів, студент до заліку не допускається.

Після закінчення практики студент –практикант за результатами своєї роботи складає залік в присутності комісії, куди входять керівники практики від інституту та організації, де проводилась практика.

 

 

4. ЗВІТ З ПРАКТИКИ ТА ЙОГО ЗАХИСТ

 

За результатами проходження практики кожний студент зобов’язаний у дводенний термін після закінчення практики подати на кафедру економіки підприємств виконаний у письмовій формі звіт.

Звіт повинен мати чітку побудову, логічну послідовність, пе­реконливу аргументацію, доказовість висновків і обґрунтованість рекомендацій.

Структура, зміст звіту, співвідношення його розділів визнача­ються змістом переддипломної практики і особливостями її бази.

Орієнтовна структура звіту:

Вступ. Чітко формулюється мета та завдання звіту, визнача­ється коло питань, об’єкт дослідження, методи та інформаційна база дослідження (до 2—3 сторінок).

Розділ 1. Загальна характеристика підприємства — бази прак­тики (повна назва підприємства, галузева належність, форма влас­ності, організаційна структура, основні види продукції, що вироб­ляється, виконувані послуги, загальна чисельність персоналу, характеристик основних показників діяльності підприємства (до 10 сторінок).

Розділ 2. Опис та аналітична оцінка підприємницької діяльно­сті підприємства (до 25 стор.). В аналітичній частині звіту з практики бажано акцентувати увагу на проблемах наукового дослідження.

Розділ 3.Пропозиції та практичні рекомендації щодо підвищення ефективності підприємницької діяльності підприємства — бази практики. Характер і зміст заходів, що пропонуються, мають базуватися на аналітичних і прогнозних оцінках функціонування та розвитку об’єкта дослідження, ретельних техніко-економічних розрахунках (до 10—12 стор.).

Розділ 4. Поглиблене дослідження практичних засад менедж­менту бізнесу, економічної безпеки, контролінгу діяльності під­приємства (до 15 стор.)

Висновки.Стисло формулюються головні висновки та прак­тичні рекомендації щодо ступеня вирішення мети і поставлених у звіті завдань (до 2—3 стор.).

У звіт включаються: титульний аркуш (додаток Д), зміст, де
зазначаються назви всіх розділів і підрозділів звіту, список використаних джерел, додатки.

Студент, згідно з графіком, до закінчення терміну практики подає керівникові практики від підприємства звіт і заповнений щоденник практики. Керівник практики від підприємства за умо­ви позитивної оцінки звіту готує характеристику на студента, ви­кладає її в щоденнику, де оцінює виконання програми практики, індивідуального завдання, обґрунтованість пропозицій та відпо­відність вимогам оформлення. Після отримання характеристики і рецензії за підписом керівника з бази практики, які скріплені пе­чаткою підприємства, студент подає звіт для реєстрації на кафед­ру та перевірки його керівником від кафедри.

Керівник практики від кафедри розглядає і оцінює звіт студен­та, дає відзив з рекомендацією до захисту перед кафедральною ко­місією. У випадку суттєвих відхилень виконаного звіту від вимог він повертається для доопрацювання. Захист звіту з практики при­ймає комісія, яка призначається завідувачем кафедрою. Студент готує до захисту доповідь та ілюстративний матеріал у вигляді таблиць, рисунків, які детальніше висвітлюють результати дослі­дження, основні узагальнення та пропозиції, що містяться у звіті. За результатами захисту виставляється оцінка, яка фіксується на титульному листі, у відомості й заліковій книжці студента.

У випадку негативної оцінки комісією результатів практики і поданих матеріалів студента відраховують з ІІВТ.

7. Проведення підсумків практики

Підсумки проводяться в процесі складання студентом заліку комісією, яка призначена проректором з навчальної роботи. Диференційована оцінка з практики враховується нарівно з іншими оцінками, які характеризують успішність студента.

Результати складання заліків з практики заносяться до екзаменаційної відомості і проставляються в заліковій книжці студента.

Студент, що не виконав програму практики і отримав незадовільний вигук від бази практики або незадовільну оцінку при складанні заліку, направляється на практику вдруге в період канікул або відраховується з інституту.

Критерії оцінювання результатів практики

Підсумкова оцінка за 100-бальною шкалою формується із трьох складових:

1. Організаційні аспекти роботи — дотримання регламенту проходження практики, ритмічність роботи під час виконання окремих завдань, передбачених програмою практики, відповід­ність встановленим вимогам щодо подання та оформлення робо­ти (оцінює науковий керівник) — (0—10) балів;

2. Змістовні аспекти роботи — повнота та якість виконання завдань практики, відповідність логічної побудови звіту постав­леним цілям і завданням, розвиненість мови викладу (оцінює на­уковий керівник) — (0—50) балів;

3. Якість захисту звіту про практику — уміння стисло, по­слідовно, чітко викласти сутність і результати дослідження, здат­ність аргументовано захищати свої пропозиції, якість підготовки ілюстративного матеріалу, володіння культурою презентації (оцінює комісія) — (0—40) балів.

Критерії оцінювання результатів практики зібрані в листі її оцінювання, що додається до роботи. Вони слугують студентам в якості орієнтирів, що дозволяють проявити професійні компетен­ції, а комісія використовує їх для всебічного оцінювання рівня практичної підготовки магістра.

Лист оцінювання контролю знань з практики за програмою спеціаліста з «Економіки підприємства» наведено в додатку Е.

Підсумки результатів практики студента визначаються за до­помогою системи оцінювання, що використовуються у ІІВТ з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ЕСТS у такому порядку:

 

За шкалою ЕСТS За національною шкалою За шкалою ІІВТ
А 5 (відмінно) .85—100
В, С 4 (добре) 65—80
D, Е 3 (задовільно) 50—60
2 (незадовільно) з можливістю повторного складання 20—45
F 2 (незадовільно) з обов’язковим повторним курсом 0—15

«Відмінно» (А) — зміст та оформлення звіту й щоденника відповідають стандартам. Характеристика студента позитивна. Повні та точні відповіді на всі питання членів комісії щодо про­грами практики і виконаної індивідуальної роботи.

«Добре» (В,С) — несуттєві зауваження щодо змісту та оформ­лення звіту й щоденника.. Характеристика студента позитивна У відповідях на запитання членів комісії з програми практики студент припускається окремих неточностей, хоча загалом має тверді знання.

«Задовільно» (D,Е)— недбале оформлення звіту і щоденни­к. Переважна більшість питань програми практики висвітлена, однак мають місце окремі розрахункові й логічні помилки. Харак­теристика студента в цілому позитивна. При відповідях на запи­тання членів комісії з практики студент почувається невпевнено, збивається, припускається помилок, не має твердих знань.

«Незадовільно» (FХ або F) — таку оцінку виставляють сту­дентові, якщо у звіті висвітлені не всі питання, або робота запо­зичена чи підготовлена не самостійно. Оформлення роботи дале­ке від зразкового. Ілюстративний матеріал до захисту відсутній. Характеристика студента стосовно ставлення до практики і тру­дової дисципліни негативна. На запитання членів комісії студент не може дати задовільних відповідей.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-01-14; Просмотров: 330; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.049 сек.