Економіко-статистичний аналіз даних собівартості і рентабельності виробництва

Визначення показників рентабельності підприємства

При порівняльному аналізі поряд з абсолютними показниками розміру прибутку широко використовуються відносні показники, які називаються показниками рентабельності виробництва.

Рентабельність може бути розрахована на окремих продуктах та їх групах, окремих галузях і в цілому по підприємству.

У статистичному аналізі прибутковість сільськогосподарського виробництва характеризують два основні показники рентабельності:

1) рівень рентабельності продукції;

2) рівень рентабельності виробництва.

Рівень рентабельності продукції – це процентне відношення прибутку до повної собівартості реалізованої продукції. Він показує, скільки копійок прибутку одержали з розрахунку на кожну вкладену гривню.

Рівень рентабельності виробництва – це процентне відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів і оборотних засобів. Цей показник характеризує ефективність використання виробничих фондів у сільському господарстві.

Чим вищий рівень рентабельності, тим ефективніше виробництво.

Рівень собівартості одиниці продукції в грошовій формі обчислюється за формулою:

де з – загальні затрати виробництва продукції в грошовій формі;

q – кількість виробленої продукції в натуральному вираженні.

Для аналізу динаміки собівартості продукції застосовується індексний метод.

Індивідуальні індекси собівартості одиниці продукції даного виду розраховуються за формулами:

- індекс динаміки: - індекс виконання плану

- індекс планового завдання де

- собівартість у базисному періоді;

- планова собівартість у звітному періоді;

- собівартість у звітному періоді.

Взаємозв’язок між індексами встановлюється залежністю

Із даної формули випливає, що сума різниць між чисельником і знаменником індивідуальних індексів виконання плану і планового завдання дорівнює різниці між чисельником і знаменником індивідуального індексу динаміки собівартості продукції. Тобто, якщо підсумовувати планову та надпланову економію від зниження собівартості одиниці продукції, то одержимо економію від фактичного зниження собівартості.

Індекси собівартості одного виду продукції на кількох підприємствах розраховуються з використанням системи загальних середніх індексів:

- індексу змінного складу:

Цей індекс показує, на скільки процентів змінився середній рівень собівартості одиниці продукції у звітному періоді порівняно з базисним за рахунок зміни у собівартості та структурних зрушень у фізичному обсязі виробництва;

- індексу фіксованого складу:

Цей індекс показує на скільки процентів змінився середній рівень собівартості одиниці продукції у звітному періоді порівняно з базисним за рахунок зміни у собівартості одиниці продукції на кожному підприємстві;

- індексу структурних зрушень:

Даний індекс показує, на скільки процентів змінився середній рівень собівартості одиниці продукції в цілому за рядом підприємств у звітному періоді порівняно з базисним за рахунок зміни у структурі фізичного обсягу виробництва продукції.

Якщо від чисельника дробу кожного індексу відняти знаменник, можна визначити, на скільки гривень змінився середній рівень собівартості продукції в цілому за рядом підприємств у звітному періоді порівняно з базисним, а також окремо під впливом зміни собівартості одиниці продукції за кожним підприємством і структурних зрушень у фізичному обсязі виробництва продукції.

Індекси собівартості кількох видів продукції:

- загальний індекс динаміки собівартості:

Різниця між чисельником і знаменником цього індексу показує загальну суму економії (додаткових витрат) при виробництві кількох видів продукції за рахунок змін у собівартості одиниці продукції;

- загальний індекс планового завдання із собівартості:

Різниця між чисельником і знаменником цього індексу показує планову суму економії (перевитрат) на виробництво кількох видів продукції за рахунок змін у собівартості одиниці продукції;

- загальний індекс виконання плану із собівартості:

Різниця між чисельником і знаменником цього дробу показує загальну суму економії або додаткових витрат від надпланового зниження (зростання) собівартості одиниці продукції.

Поряд з аналізом рівня і динаміки собівартості важливе значення має вивчення структури собівартості продукції – відношення (в процентах) витрат по окремих статтях до загальної суми витрат на виробництво даного виду продукції чи групи продуктів.

При економіко-статистичному аналізі прибутку від реалізації продукції беруть до уваги, що величина прибутку залежить від таких факторів: обсягу реалізованої продукції, цін реалізації і собівартості реалізованої продукції. Якщо позначити кількість реалізованої продукції через q, ціну реалізації – р, а собівартості одиниці реалізованої продукції – z, то маса прибутку за досліджуваний період становитиме: , приріст її за два періоди по окремому виду продукції: , а по групі продуктів: .

Вплив окремих факторів на загальну зміну прибутку визначають за формулами:

а) за рахунок зміни обсягу реалізованої продукції:

б) за рахунок зміни цін реалізації:

в) за рахунок зміни собівартості реалізованої продукції:

Рівень рентабельності окремих видів продукції визначають за формулою:

Рівень рентабельності виробництва визначається за формулою:

Дата добавления: 2017-01-14