Методи нарахування амортизації необоротних активів, що застосовуються для визначення оподаткованого прибутку

Назва методу	Суть методу	Порядок визначення річної норми амортизації	Примітки
Прямолінійний	Річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на термін корисного використання об’єкта основних засобів		Ар – річна сума амортизаційних відрахувань; Вп – первісна вартість об’єкта; Вл – ліквідаційна вартість об’єкта, що визначається підприємством самостійно; N – очікуваний період корисного використання об’єкта
Зменшення залишкової вартості	Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової (первісної вартості) об’єкта та річної норми амортизації. Річна норма амортизації обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість		Ар – річна сума амортизаційних відрахувань; Вл – ліквідаційна вартість об’єкта, що визначається підприємством самостійно; Вп_(з) – первісна (залишкова балансова) вартість об’єкта; N - термін корисного використання об’єкта
Прискореного зменшення залишкової вартості	Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка подвоюється		Ар – річна сума амортизаційних відрахувань; Вп_(з) – первісна (залишкова балансова) вартість об’єкта; N – очікуваний період корисного використання об’єкта
Кумулятивний	Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта (розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця терміну корисного використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання)		Ар – річна сума амортизаційних відрахувань; Вп – первісна вартість об’єкта; Вл – ліквідаційна вартість об’єкта; Кл - кількість років, що залишилися до кінця очікуваного терміну використання об’єкта; Сл - сума чисел років корисного використання об’єкта
Виробничий	Місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг)		Ам – місячна сума амортизаційних відрахувань; Оф - фактичний обсяг випущеної продукції, наданих послуг у звітному періоді, одиниць; Оп - загальний (потенційний) обсяг продукції (послуг), що може бути виготовлений об’єктом (наданий) за весь період його експлуатації; Вп – первісна вартість об’єкта; Вл – ліквідаційна вартість об’єкта

Податковим Кодексом передбачено запровадження певних пільг при оподаткуванні прибутку підприємств та організацій. що здійснюють господарську діяльність. Реалізація пільгових режимів досягається шляхом повного звільнення окремих суб’єктів господарювання від оподаткування та застосування ставки 0% до об’єкта оподаткування.

Від оподаткування податком на прибуток звільняються:

1. Підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх повною власністю, в яких впродовж попереднього звітного періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50% середньооблікової чисельності штатних працівників за умови, якщо фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25% суми загальних витрат на оплату праці.

2. Чорнобильська АЕС на період підготовки до зняття і зняття з експлуатації енергоблоків її та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.

3. Господарські підприємства, прибуток яких отриманий за рахунок міжнародної технічної допомоги або за рахунок коштів, які передбачаються в державному бюджеті як внесок до Чорнобильського фонду «Укриття» для реалізації міжнародної програми - перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС.

З метою стимулювання інвестиційної діяльності, розвитку науково-містких та енергозберігаючих технологій виробництва, прискореної модернізації чинним законодавством встановлюються податкові канікули для виробничих підприємств провідних галузей національної економіки.

Суми коштів, що отримані платниками податків в результаті запровадження пільгових режимів, спрямовуються такими підприємствами на збільшення обсягів виробництва (надання послуг), переоснащення матеріально-технічної бази, запровадження новітніх технологій, а також повернення кредитів, отриманих для забезпечення їх операційної діяльності.

Для оподаткування прибутку суб’єктів підприємництва ст. 151 Податкового кодексу визначена ставки оподаткування в розмірі 18% (з 1.01.14 р.).

Формування ефективної податкової політики, наближення її до міжнародних стандартів неможливе без ефективного податкового адміністрування. Значимість управління податковою системою завжди актуалізується через істотний взаємозв’язок податкової і бюджетної політик. У загальній системі реалізації організаційних, облікових, аналітичних і контрольних функцій податкового менеджменту можна виділити наступні адміністративні процедури, які в найбільшій мірі забезпечують повноту надходжень прибуткового податку до державного бюджету. Це передусім:

1) перевірка дотримання термінів подання податкової декларації та сплати податку;

2) обробка звітних даних, у т. ч. із застосуванням засобів електронного зв’язку;

3) проведення камеральної перевірки достовірності подання податкової звітності.

Зазначені заходи реалізуються податковими органами в стінах державних податкових інспекцій планово та безвиїзно.

Більш поглиблений контроль за оподаткуванням прибутку підприємств органами ДФС здійснюється за місцезнаходженням платника податків в період проведення документальних перевірок, шляхом дослідження структури доходів та витрат, системи обліку основних фондів та запасів, розрахунку заробітної плати, визначення суми амортизаційних відрахувань, нарахування дивідендів та ін.

Розглянемо практику адміністративної роботи органів ДФС при поданні та опрацюванні податкової звітності.

6.2. Податковий контроль за поданням податкової декларації

Податкова декларація на прибуток - звітний документ, що подається платником податку до органів ДФС у встановлені законодавством строки, на підставі якого здійснюється нарахування та сплата податку на прибуток. Декларація податку на прибуток згідно з вимогами податкового законодавства подається до органу ДФС за місцем реєстрації платника.

Порядок заповнення та подання податкової декларації господарським підприємством регламентується наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» (додаток 1).

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств визначено календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Декларацію з податку на прибуток платники зобов’язані подавати до органів ДФС наростаючим підсумком щоквартально впродовж 40 днів, наступних за звітним кварталом. Сплата податку здійснюється впродовж 10 календарних днів, наступних за останнім днем для подання декларації.

Річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 20 мільйонів гривень.

Декларації за базовий звітний податковий період, що дорівнює календарному року, подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року (табл. 6.2).

Таблиця 6.2

Дата добавления: 2017-01-14