Дискреційна фіскальна політика

Стимулювальна фіскальна політика (expansionary f.p.) – проводиться з метою подолання рецесії. Включає до себе:

1. збільшення державних видатків;
2. зменшення податків;
3. одночасне застосування збільшення державних видатків і зниження податків.

Під час рецесії такі заходи є ефективними, тому що вони дозволяють підвищити виробництво реального ВВП (шляхом збільшення сукупного попиту) без підвищення цін, або при його незначному підвищенні.

Стримувальна фіскальна політика (contractionary f.p.[4]) – проводиться з метою подолання інфляції попиту. Включає до себе:

1. зменшення державних видатків;
2. збільшення податків;
3. одночасне застосування зниження державних видатків і збільшення податків.

При подоланні інфляції попиту такі заходи є ефективними, тому що вони дозволяють зберегти виробництво реального ВВП з одночасним зниженням цін (шляхом зменшення сукупного попиту).

Бюджетний дефіцит (budget deficit) може виникнути як результат ведення стимулювальної фіскальної політики. Бюджетний дефіцит можна збалансовувати або фінансувати (1) шляхом підвищення податків; (2) за допомогою отримання позики або (3) за допомогою створення грошей.

Підвищення податків, як відомо, негативно впливає на загальний рівень сукупних видатків з подальшими наслідками.

При отриманні позики (шляхом випуску державних цінних паперів) зменшується кількість грошей доступних для інвестицій і споживання, що веде до підвищення процентної ставки. А це, в свою чергу, зменшує обсяги інвестицій і споживання.

Створення грошей (монетизація дефіциту). Кількість грошей доступних для інвестицій і споживання не зменшується. Але при цьому зростає інфляція.

Бюджетний надлишок, або профіцит (budget surplus) може виникнути при проведенні стримувальної фіскальної політики. Використання надлишку може відбуватися такими шляхами, як (1) погашення заборгованості (debt reduction) та (2) вилучення надлишкових коштів із обігу (surplus funds impounding).

При погашенні заборгованості кошти “вкидаються” у ринок, що збільшує кількість грошей, знижуючи рівень процентних ставок і стимулюючи споживання та інвестиції, але також зменшує дієвість антиінфляційних заходів.

При вилученні надлишку із обігу грошей в економіці стає менше, стримується її купівельна спроможність, що запобігає виникненню інфляційного “пресингу”.

Фіскальна політика може віддавати перевагу регулюванню за допомогою податків (зменшувати або збільшувати), або за допомогою видатків (зменшувати або збільшувати). В результаті, в залежності від співвідношення цих підходів, державний сектор економіки буде збільшуватись або зменшуватись.

Дата добавления: 2017-01-14