Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Визначення економічного збитку, що спричиняється хворобами тварин




Розрахунок економічної ефективності

 

Визначення економічних збитків та економічної ефективності ветеринарних заходів з профілактики та ліквідації різних хвороб тварин проводять, користуючись “Методикою визначення економічної ефективності ветеринарних заходів” (М., 1982) та “Методичними рекомендаціями для визначення економічної ефективності ветеринарних заходів”.

Цими методиками рекомендується користуватися при:

- Визначенні загального економічного збитку, який спричиняють хвороби тварин;

- економічного збитку, попередженого внаслідок проведення ветеринарних заходів;

- розрахунку вартості додаткової продукції та сировини тваринного походження, одержаної при застосуванні ветеринарних препаратів;

- розрахунку витрат на проведення ветеринарних заходів;

- розрахунку економії трудових та матеріальних засобів ветеринарного призначення за рахунок застосування більш ефективних профілактичних, діагностичних та лікувальних методів, а також впровадженні нових форм організації праці фахівців ветеринарної медицини;

- визначенні економічного ефекту від проведення комплексу ветеринарних заходів при захворюваннях, а також внаслідок застосування нових методів, препаратів і нормативів;

- визначення економічно обґрунтованих обсягів профілактичних, оздоровчих та лікувальних заходів.

Під економічною ефективністю ветеринарних заходів слід розуміти сумарний показник (у грошовому виразі), який складається із збитку, попередженого внаслідок проведення ветеринарних заходів, вартості продукції, одержаної додатково за рахунок збільшення її кількості чи підвищення якості, економії трудових і матеріальних витрат внаслідок застосування більш ефективних засобів та методів профілактики хвороб і лікування тварин.

Економічний ефект визначають на основі порівняння показників захворюваності, летальності, продуктивності тварин, якості продукції, витрат праці та матеріалів в базовому та новому варіантах ветеринарних заходів. Порівняння варіантів проводять при рівності всіх умов, окрім тих, що визначаються (новий комплекс ветеринарних заходів, використання більш ефективних засобів та методів профілактики, лікування, ліквідації хвороб тощо).

 

 

1. Збиток від загибелі, вимушеного забою, знищення тварин1) розраховують як різницю між вартістю тварин в закупівельних цінах і грошовою виручкою від реалізації продуктів забою за формулою:

 

З1 = М · Ж · Ц - Вф,

де М – кількість загиблих, вимушено забитих, знищених

тварин, гол.;

Ж – середня жива маса однієї тварини, кг;

Ц – закупівельна ціна одиниці продукції, грн.;

Вф – виручка від реалізації продуктів забою, трупної сировини, грн.

 

2. Збиток від загибелі, вимушеного забою, знищення молодняку1) визначають за формулою:

З1=М· (Вп+Сп+Т·Ц)-Вф,

де М- кількість загиблих, вимушено забитих телят (до 6 місяців),

поросят, ягнят (до 4 місяців), гол;

Вп – вартість приплоду при народженні, грн.;

Сп – середньодобовий приріст живої маси, кг;

Т – вік загиблої, вимушено забитої тварини, дні;

Ц – закупівельна ціна одиниці продукції, грн.

 

 

3. Збиток від зниження продуктивності тварин внаслідок їх захворювання2) визначають за формулою:

 

З2 = М · (Взд – Вхв) · Т · Ц,

де М – кількість хворих тварин, гол.;

Взд і Вхв – середньодобова кількість продукції (молока, м’яса, яєць) одержана відповідно від здорових та хворих тварин в розрахунку на 1 голову, кг;

Т – тривалість спостереження за зміною продуктивності тварин (період карантину, неблагополуччя, хвороби), дні;

Ц – закупівельна ціна одиниці продукції, грн.

 

4. Збиток від недоодержання приплоду внаслідок перехворювання та яловості маток 3) визначають за формулою:

 

З3 = (Кн · Рв – Нф) · Вп,

 

де Кн – коефіцієнт народжуваності, прийнятий за плановим показником;

Рв – можливий контингент маток для розплоду за видами тварин, гол.;

Нф – фактична кількість народжених телят, поросят, ягнят, гол.;

Вп – умовна вартість однієї голови приплоду, грн.

Вартість приплоду при народженні встановлюють за вартістю основної продукції, одержаної за рахунок кормів, витрачених на утворення приплоду, за формулами:

Вт = 3,61 · Ц

Вп = 1,97 ·Ц: Пп

Вя = 0,84 · Ц: Пя

Вл = 80 · Скд,

де Вт, Вп, Вя, Вл – вартість відповідно теляти, поросяти, ягняти, лошати при народженні, грн.;

3,61 – кількість молока, яку можна одержати за рахунок кормів, що витрачаються на утворення приплоду однієї корови молочних порід, ц;

1,97 – кількість приросту маси свині, яку можна одержати за рахунок кормів, що витрачаються на утворення приплоду основної свиноматки, ц;

0,84 – кількість шерсті, яку можна одержати за рахунок кормів, що витрачаються на утворення приплоду вівцематки шерстних порід, кг;

Ц – ціна одиниці продукції, грн.;

Пп – вихід поросят на основну свиноматку, гол.;

Пя – вихід ягнят на вівцематку, гол.;

80 – число коне-діб, що дорівнює витратам кормів на утворення приплоду кобили;

Скд – собівартість коне-дня, грн.

 

5. Збиток від втрати племінної цінності тварин4) визначають за формулою:

 

З4 = Мв · (Цп – Цв),

де Мв – кількість тварин, що втратили племінну цінність, гол.;

Цп і Цв – середня ціна реалізації відповідно племінних та тих тварин, які втратили племінну цінність, грн.

 

6. Збиток від зниження якості продукції, одержаної від перехворілих, вимушено забитих, загиблих тварин 5) визначають за формулою:

 

З5 = Вр · (Цзд – Цхв),

де Вр – кількість реалізованої продукції зниженої якості, кг, шт;

Цзд і Цхв – ціни реалізації одиниці продукції, одержаної відповідно від здорових і хворих тварин, грн.

7. Збиток від вимушеного простою робочої худоби6) визначають за формулою:

 

З6 = Мр · Т · Ск,

де Мр – кількість робочої худоби, що вимушено простояла, гол.;

Т – середня тривалість простою тварин, днів;

Ск – собівартість робочого коне – дня, грн.

 

8. Збиток від бракування уражених туш, органів та сировини7) визначають за формулою:

 

З7 = Пв · Ц – Ді,

де Пв – кількість вибракованої продукції та сировини, кг;

Ц – державна закупівельна ціна продукції та сировини середньої якості, грн.;

Ді – вартість продукції чи сировини, отриманих після переробки, грн.

 

 

9. Загальна сума економічного збитку, обумовленого тією чи іншою хворобою (З), визначається як сума всіх видів збитків:

 

З = З1 + З2 + З3 + З4 + З5 + З6 + З7.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-07-13; Просмотров: 2058; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.019 сек.