Загальна характеристика місцевості походу

Вступ

План

Преимущества и недостатки различных типов исследований, проводимых путем наблюдений

^[1] Лондонский галантерейщик, опубликовавший в 1662г. свой исторический анализ данных о смертности насе­ления.

Работы Сноу классически иллюстрируют последовательность действий по изучению проблемы здравоохране­ния, начиная с описания эпидемиологического процесса (описательная эпидемиология), до проверки гипотезы на практике (аналитическая эпидемиология),

Царегородцев Г.И., Ерохин В.Г. Диалектический материализм и теоретические основы медицины.- М.: Меди­цина, 1986,- 288с.

^[4] Практическим выходом из клинического изучения болезней являлось их распознавание и лечение, а практиче­ским выходом из эпидемиологического изучения заболеваний было распознавание эпидемий и их профилакти­ка.

Вступ……………………………………………………………………….……3

1. Загальна характеристика місцевості походу……………..…………….....4 - 6

2. Повний конспект занять…………..…………………..………………......7 - 19

3. Індивідуальне завдання ……………………………..………………...…20 - 23

Список використаних джерел………………………………………………..…24

Додатки…………………………………...…………………………………25 - 28

Пішохідний туризм (трекінг-туризм, легка хода, бекпекер) — один з найпоширеніших видів спортивного туризму, основною метою якого є подолання групою туристів маршруту по місцевості з місця відправлення до місця прибуття за вказаний проміжок часу.

Пішохідний туризм сприяє фізичному і інтелектуальному розвитку людини, підтримці хорошої фізичної форми за рахунок певного періоду перебування в природних умовах навколишнього середовища. Маршрут пішого туризму може містити в собі не тільки програму фізичної, спортивно-оздоровчої підготовки, але і ознайомлення з історією і культурною спадщиною населення регіону.

У світі існують піші стежки завдовжки в тисячі кілометрів. Наприклад, довжина Аппалачської стежки в США досягає 3500 км. Зараз існує багато спеціалізованого спорядження для пішохідного туризму: туристичні намети, спальні мішки, трекінгові палиці, трекінгові черевики, казанки, газові пальники, компас, GPS-навігатори і так далі.

Як правило, пішохідні туристичні походи тривають від 1-2 днів до 15-20 днів. Важливими елементами дня пішохідного туриста є: власне хід по маршруту, привали, обідня стоянка, нічна стоянка (бівуак). Через декілька днів важкого маршруту може бути влаштовано 1 день відпочинку - так звана "днівка".

Географічні координати: 49°04' пн. ш., 33°36' сх. д.

Розташування: Знаходиться в заплаві Дніпра на території м. Кременчук та на захід і схід віднього. Західною межею ВБУ є границя Полтавської і Кіровоградської областей. На схід ВБУ простягається до гирла р. Псел. Висота над рівнем моря: мінімальна – 64 м, середня – 65 м, максимальна 71м.

Площа: 5080 га.

Фізична та біогеографічна характеристики: За фізико-географічним районуванням України (1968) ВБУ належить до Південної лісостепової області Дніпровської терасової рівнини Лівобережно-Дніпровської Лісостепової провінції; за геоботанічним районуванням України (1977) – до Бахмацько-Кременчуцького геоботанічного округу терасових лучних степів, терасових дубово-соснових лісів, заплавних лук, евтрофних боліт та лучно-галофітної рослинності Лівобережнопридніпровської підпровінції Східноєвропейської провінції Європейсько-Сибірської лісостепової області.

Фізичні особливості ВБУ: До складу ВБУ входять ділянка заплави на правому березі Дніпра поблизу с. Ст. Білецьківка, заплавні острови, водна поверхня та невелика частина першої надзаплавної тераси біля с. Ст. Білецьківка. Меженний рівень води у водосховищі становить близько 64 м над рівнем моря, найбільші висоти пов’язані з першою надзаплавною терасою (близько 71 м над р. м.). Територія знаходиться на краю Українського кристалічного щита. Близько до поверхні підходять породи архейського та протерозойського віку, які виходять на поверхню в районі м. Кременчука – граніти, гранодіорити та інші. У заплаві переважають дернові та лучні ґрунти на піщаних та супіщаних відкладах. Є також лучно- болотні та лучно-болотні солонцюваті ґрунти. На першій надзаплавній терасі розвиваються дернові ґрунти на піщаних та супіщаних відкладах. Наявні також слабосформовані ґрунти, здебільшого на піщаних та супіщаних відкладах. Середня річна температура повітря становить близько 7,5°С. Середня температура січня – -6°С, липня – +20°С. Тривалість вегетаційного періоду (коли середньодобова температура не є нижчою +5°С) становить 195– 205 діб. Середня річна кількість опадів на території регіону – близько 500 мм.

Екологічні особливості: Поширені водні угруповання куширу темно-зеленого Ceratophyllum submersum, водопериці колосистої Myriophyllum spicatum, рдесників блискучого Potamogeton lucidum і кучерявого P. crispus, ряски малої Lemna minor, спіродели багатокореневої Spirodela polyrrhiza, жабурника звичайного Hydrocharis morsus-ranae, глечиків жовтих Nuphar lutea, водяного горіха дніпровського Trapa borysthenica, сальвінії плаваючої Salvinia natans, зрідка латаття білого Nymphaea alba. Велику площу займають прибережно-водні угрупованнями рогозів вузьколистого Typha angustifolia і широколистого T. latifolia, очерету Phragmites australis.

Цінна флора: Виявлено один вид із Світового Червоного списку – очиток Борисової Sedum bоrissоvае, один вид із Європейського Червоного списку – козельці українські Tragороgоn uсгаіnісus і три види, занесені до Червоної книги України, – зозулинець болотний Orchis palustris, водяний горіх дніпровський Тrара borysthenica та сальвінія плаваюча Salvinia natans. 17 видів охороняються на території Полтавської області, зокрема вужачка звичайна Ophioglossum vulgatum, вишня степова Cerasus fruticosa, чебрець Черняєва Thymus tschernjajevii, осока вузьколиста Carex stenophylla, тирлич звичайний Gentiana pneumonanthe, очитки шестирядний Sedum sexangulare і пурпуровий S. purpureum, півники сибірські Iris sibirica та ін.

Цінна фауна: У межах угіддя зараз відмічається 132 види хребетних тварин: ссавці – 19 видів, птахи (гніздовий період) – 80, плазуни – 3, земноводні – 6, риби – 24 види. Основу заплавного комплексу складають обширні мілководдя із заростями вищої водної рослинності, які є осередком мешкання водно-болотних і біляводних видів хребетних тварин. Окрему роль угіддя відіграє, як нерестовище і місце нагулу цінних сортів риб та місце масової зупинки водоплавних птахів (гуси, качки, мартини, крячки, норці, пастушки, кулики) під час сезонних міграцій.

Соціальні та культурні цінності: На території ВБУ проводяться наукові дослідження, рекреаційна та освітня діяльність.

Землеволодіння: ВБУ: державне, колективне. Прилеглі землі: державне, комунальне, колективне, приватне.

Поточне землекористування: ВБУ: Землевласниками є Кременчуцька міська рада, Білецьківська та Потоцька сільські ради. Частина площі на цих землях знаходиться у землекористуванні Кременчуцького держлісгоспу та Дніпродзержинського регіонального управління водних ресурсів.

Вжиті природоохоронні заходи: Створено регіональний ландшафтний парк «Кременчуцькі плавні» (5080 га) та ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Білецьківські плавні» (2980 га).

Дата добавления: 2015-07-13