Продовження додатку 3

ДОДАТОК 3

ДОДАТОК 2

ДОДАТОК 1

Завдання №3

Завдання №2

Завдання 2

Завдання 1

Завдання №4

Завдання №3

Завдання №2

Завдання №1

Визначити максимальну добову витрату води для житлового мікрорайону міста, а також витрату води на добу найбільшого і найменшого водоспоживання. При рішенні завдання прийняти, що житлові будинки обладнані внутрішнім водопроводом, каналізацією й централізованим гарячим водопостачанням

Вихідні дані для рішення завдання наведені у табл.1.1.

Таблиця 1.1

Вихідні дані	Номера варіантів
Щільність населення Р, чол/га
Норма господарсько-питного водоспоживання на 1 жителя, л/доб
Площа житлової забудови F, га

Розрахувати кільцеву водопровідну мережу (рис.1) для випадку максимальної господарської витрати. У вузлі 6 приєднаний водопровід промислового підприємства. Живлення мережі здійснюється у двох вузлах: 1 - від насосної станції і 2 - від водонапірної башти. Коефіцієнт годинної нерівномірності прийняти К_год=1,4.

Таблиця 1.2

Вихідні дані	Номера варіантів
Розрахункове число жителів N, чол	20тис	25тис	18 тис	22тис	9 тис
Максимальна добова норма водоспоживання л/доб на 1 чол
Виробнича витрата води	10 л/с	15 л/с	12 л/с	16 л/с	9 л/с
Від насосної станції надходить	37 л/с	45 л/с	35 л/с	40 л/с	15 л/с

Вказівки до виконання:

1 визначити розрахункову витрату для всього населеного пункту на господарсько-питні потреби;

2 обчислити загальну витрату Q= Q_г-п +q_п, л/с;

3 обчислити питому витрату q_пит, що доводиться на одиницю довжини всіх магістральних ліній;

4 підрахувати шляхові витрати q_шл на кожній ділянці, л/с і обчислити вузлові витрати;

5 виконати попередній розподіл витрат;

6 Відповідно до намічених витрат призначити діаметри труб, виходячи з економічних швидкостей, і за розрахунковими табл. [2] для чавунних труб визначити втрати напору й швидкості.

Визначити величину питомої втрати води, якщо розрахункове водоспоживання складає 4000 м³/год., у тому числі зосереджені витрати великих водоспоживачів 400 м³/год., сумарна довжина ділянок, уздовж яких відбувається водовідбір – 50 км.

Запроектувати водопровідну мережу селища (генплан видається на практичному занятті) із заданим населенням, за умови, що водонапірна башта знаходиться на початку мережі. Водопровід господарсько-питний. Визначити діаметри труб та втрати напору.

Таблиця 1.3

Вихідні дані	Варіанти
Норма водоспоживання, л/доб. на 1чол.
Населення, чол

Вказівки до виконання:

1 на генплані селища намітити трасу мережі (тупикова мережа) і місце розташування башти;

2 визначити розрахункову добову витрату на господарсько-питні потреби;

3 визначити розрахункову витрату у добу найбільшого водоспоживання,

коефіцієнт нерівномірності прийняти 1,1.

4 виконати гідравлічний розрахунок водопровідної мережі (по таблицях [2] підібрати діаметри ділянок та визначити втрати напору).

РОЗДІЛ ІІ. МЕРЕЖІ ВОДОВІДВЕДЕННЯ

2.1 Системи й схеми водовідведення

Мета заняття: проаналізувати переваги і недоліки існуючих систем водовідведення.

Каналізація являє собою комплекс інженерних споруд і заходів, призначених для прийому стічних вод у місцях їх утворення й транспортування до очисних споруд, очистки стічних вод та спуску очищених вод у водойми.

Залежно від походження стічні води поділяються на: побутові, виробничі й атмосферні.

Залежно від того, як відводяться окремі види стічних вод - спільно або роздільно - системи каналізації підрозділяють на загальносплавні, роздільні (повні або неповні) і напівроздільні.

На практиці застосовують ту або іншу систему каналізації за сукупністю місцевих умов, на основі техніко-економічного аналізу й санітарної оцінки порівнюваних варіантів.

Схеми каналізації можуть бути наступними: перпендикулярна, пересічена, паралельна, зонна й радіальна. При проектуванні тої або іншої схеми слід дотримуватися наступних загальних умов:

· лінії каналізаційної мережі варто прокладати прямолінійно;

· у місцях зміни ухилу лінії або діаметра труб, поворотів мережі, а також у місцях з'єднання декількох ліній необхідно влаштовувати колодязі;

· повороти ліній та приєднання до них слід виконувати під кутом, рівним або меншим 90°.

2.2 Визначення обсягів водовідведення

Мета заняття: оволодіння навичками визначення обсягів водовідведення

Одним з найважливіших параметрів для розрахунку водовідвідних мереж є величина припливу (витрата) стічних вод. Витрата побутових стічних вод залежить від числа жителів, що користуються каналізацією, і норми водовідведення (кількість стічної води від одного жителя). Витрата виробничих стічних вод залежить від кількості продукції, що випускається і норми водовідведення виробничих вод.

Розрахункове число жителів у різних районах міста залежить від характеру будинків, їхньої поверховості, ступеня благоустрою жителів і визначається щільністю населення даного району.

Розрахункове населення, чол.,

= , (2.1)

де F - площа житлових кварталів, га;

P - задана щільність населення, чол./га;

- коефіцієнт, що враховує забудову кварталу будинками суспільного призначення, =0, 8-0,9.

Формула для визначення середньої добової витрати побутових стічних вод від населення міста буде така:

= , м³/доб. (2.2)

де - норма водовідведення (питома середньодобова за рік кількість стічної води, що доводиться на одного жителя), л/доб.

Норма водовідведення залежить від багатьох факторів: життєвого рівня, рівня культури, кліматичних умов, ступеня благоустрою житлової забудови тощо.

Студентам необхідно знати, що каналізаційну мережу й споруди на ній розраховують на максимально можливу витрату стічних вод - найбільшу секундну (розрахункову) витрату.

Для визначення розрахункових витрат необхідно вибрати коефіцієнти нерівномірності (табл.2.1).

Таблиця 2.1

Загальний коефіцієнт нерівномірності припливу стічних вод	Середня витрата стічних вод, л/с
								>5000
Максимальний Кgen.max	2,5	2,1	1,9	1,7	1,6	1,55	1,5	1,47	1,44
Мінімальний Кgen.min	0,38	0,45	0,5	0,55	0,59	0,62	0,66	0,69	0,71

Формули для визначення розрахункових витрат:

= м³/доб; (2.3)

= м³/год; (2.4)

= л/с. (2.5)

Зосереджена витрата від промислових підприємств л/с.

. (2.6)

2.3 Трасування мереж водовідведення

Мета заняття: ознайомиться із нормами й основними принципами трасування, відповідно до яких здійснюється проектування каналізаційних мереж [4 ].

Каналізаційну мережу слід влаштовувати самопливною (безнапірною) і проектувати на неповне наповнення. Для того, щоб вода протікала з необхідною швидкістю, мережу прокладають з ухилом.

Безпосередньо перед трасуванням територію, яка каналізується, розбивають на басейни, вибирають місце розташування очисних споруд та для випуску стічних вод. Границі басейнів каналізування визначають за рельєфом місцевості та проектом вертикального планування. Границі басейнів, як правило, співпадають з лініями водорозділів. Місце розташування очисних споруд вибирають нижче населеного пункту по течії водотоку з забезпеченням санітарно-захисної зони до границь житлової забудови.

Трасування мережі залежить від значного числа факторів. Так, при трасуванні каналізаційної мережі необхідно враховувати:

1) рельєф місцевості для зменшення заглиблення труб;

2) місце розташування очисних споруд;

3) намічене місце випуску стічної води у водоймі;

4) прийняту систему каналізації;

5) характер забудови кварталів;

6) черговість будівництва;

7) насиченість місцевості підземними спорудами;

8) гідрогеологічними умовами.

Трасування каналізаційної мережі здійснюється у визначеній послідовності. Спочатку трасують головний колектор, потім колектори басейнів каналізування і вуличну мережу.

Вуличні колектори звичайно прокладають перпендикулярно горизонталям місцевості в напрямку до понижених місць басейнів. Збірні і головні колектори трасують по тальвегам або уздовж берегів річок, враховуючи при цьому можливість приєднання до них бокових колекторів. По головному колектору стічні води відводять за межі об'єкта, що каналізується. Часто рельєф місцевості не дозволяє відвести стічні води із міста самопливом. У таких випадках влаштовують одну або декілька насосних станцій для підйому і перекачки стічних вод.

При вирішенні схем каналізування міста може бути доцільним будівництво декількох очисних станцій. В цьому випадку трасування мережі необхідно здійснювати з врахуванням розташування окремих очисних станцій.

При трасуванні мережі по можливості необхідно уникати перетину каналізаційних мереж з ярами, річками, залізними дорогами або підземними спорудами.

Приклад трасування виробничо-побутової водовідвідної мережі наведено у додатку 2.

Трасування вуличних каналізаційних мереж може бути здійснене за трьома основними схемами:

· схема з низового боку кварталу застосовується при вираженому рельєфі з падінням поверхні рівня землі до однієї або двох границь кварталу (ухил поверхні землі більше 0.008 - 0.01);

· охоплююча схема застосовується при плоскому рельєфі місцевості (ухил до 0.005... 0.007), великих розмірах кварталів та відсутності забудови всередині кварталів;

· черезквартальна схема передбачає, що вуличні мережі прокладені всередині кварталів.

При проектуванні каналізаційної мережі вирішують основне завдання гідравлічного розрахунку - визначення розрахункової витрати стічних вод q, л/с діаметра труби d, мм, швидкості v, м/с, наповнення h/d, ухилу колектора i, з урахуванням ухилу місцевості уздовж траси колектора.

При цьому необхідно враховувати, що каналізаційну мережу розраховують на часткове наповнення. Часткове наповнення труб характеризується ступенем наповнення h/d, де h - глибина наповнення труби (мм), d - діаметр труби (мм).

Для запобігання замулюванню колекторів приймаються мінімальні само очищаючі швидкості руху стічних вод залежно від їхнього діаметра за табл. 2.2. Максимально припустиме значення h/d для труб виробничо-побутової мережі різного діаметра також обмежено значеннями, зазначеними в табл.2.2.

Таблиця 2.2

Діаметр, мм	Мінімальна самоочищаюча швидкість, м/с	Максимально припустиме наповнення h/d
150-250	0,7	0,6
300-400	0,8	0,7
450-500	0,9	0,75
600-800	1,0	0,75
>900	1,15	0,8

При проектуванні також необхідно дотримуватися так званого «правила швидкостей» - швидкість на наступній ділянці повинна бути більшої, або в крайньому випадку, рівної попередньої, тобто повинна постійно збільшуватися.

Каналізаційні лінії слід прокладати прямолінійно. В місцях поворотів мереж, в місцях зміни уклону лінії та діаметра труб, а також в місцях з'єднання декількох ліній необхідно влаштовувати колодязі.

2.4 Глибина закладання каналізаційних мереж

Глибину закладання водовідвідної мережі розраховують від поверхні ґрунту до лотка трубопроводу.

Мінімальну глибину закладання трубопроводу визначають, виходячи з їхньої необхідності:

· виключення промерзання труб;

· виключення руйнування труб під дією зовнішніх навантажень;

· забезпечення приєднання до трубопроводу внутрішньоквартальних мереж і бокових гілок;

· перетинання з водопроводом.

Глибину закладання варто вибирати мінімальною, що забезпечує найменші витрати. При цьому треба прагнути звести до мінімуму перетинання з інженерними об'єктами й комунікаціями, а також природними перешкодами.

При проектуванні каналізаційних мереж необхідно враховувати присутність інших підземних мереж, особливо водопроводу. Каналізаційні мережі повинні проходити нижче водопровідних (для питного водопроводу на 0,4м).

Найменшу глибину закладання лотка каналізаційних труб приймають на підставі досвіду експлуатації каналізації в даному районі. При його відсутності мінімальна глибина може бути прийнята рівною:

H_{min =} H _пр - а, (2.9)

де H_пр - глибинапромерзання грунту, м;

а - величина, яка залежить від діаметра трубопроводу;

Значення а рекомендується приймати 0,3 м - при діаметрі трубопроводу до 500 мм і 0,5 м - при більшому діаметрі.

У звичайних умовах проектування для влаштування самопливних каналізаційних мереж застосовують керамічні, азбестоцементні, бетонні і залізобетонні труби. З метою виключення руйнування їх можливими зовнішніми навантаженнями в міських умовах і на ділянках промислових підприємств глибина закладання трубопроводів повинна бути не менше 0.7 м до верху трубопроводу дворової і квартальної, а вуличних міських мереж 1.5 м до верху труби. Глибина трубопроводу до лотка визначають за формулою

, (2.10)

де d – діаметр труби, м.

Найбільша глибина закладання каналізаційних труб залежить від способів будівництва мереж (відкриті або закриті) і ґрунтових умов. При будівництві мереж відкритим способом глибину закладання трубопроводів із практичних міркувань приймають для сухих ґрунтів не більше 7-8 м, а для водонасичених - не більше 5-6 м.

Початкову глибину закладання вуличної мережі визначать залежно від глибини закладання двірської або внутрішньоквартальної мережі

, (2.11)

де h - найбільша глибина закладання вуличної мережі в найбільш вилученому колодязі;

і - ухил внутріквартальної мережі;

L+ l - довжина внутріквартальної мережі від контрольного колодязя до місця приєднання її до вуличної мережі;

Z₁ і Z₂ –позначки поверхні землі відповідно у найбільш вилученого колодязя внутрішньоквартальної мережі та місця приєднання цієї мережі до вуличної;

-різниця в діаметрах трубопроводів вуличної й внутрішньоквартальної мережі в місці їхнього приєднання.

Рис.1. - Схема визначення початкової глибини вуличної мережі:

1- внутрішньоквартальна мережа; 2 -вулична мережа

Повздовжній профіль внутрішньоквартальної

каналізаційної мережі

У результаті гідравлічного розрахунку каналізаційної мережі за втратами напору з урахуванням рельєфу місцевості визначають діаметр трубопроводів і складають повздовжній профіль внутрішньоквартальної мережі.

Профіль являє собою вертикальний розріз верхнього шару землі з запроектованим трубопроводом.

Початкове заглиблення лотка першого колодязя приймається на 0,3 м менше, ніж глибина промерзання для даного району будівництва і визначається за формулою

, (2.12)

де h_пром – глибина промерзання грунту, м;

d – діаметр труб внутрішньоквартальної мережі, м.

Тоді відмітка лотка в точці ОК-1 буде такою:

, м, (2.13)

де - відмітка поверхні землі в точці (ОК-1).

Далі визначають відмітки лотка наступних колодязів

(2.14)

де і – ухил трубопроводу;

l – довжина ділянки, м.

Внутрішньоквартальну мережу приєднують до міського каналізаційного колектора залежно від глибини його закладання: при невеликій різниці в заглибленні лотків трубопроводу міської каналізації та внутрішньоквартальної каналізації в міському колодязі приєднання виконують зі збільшенням ухилу на останній ділянці, а якщо міська каналізаційна мережа має глибоке закладання, то в контрольному колодязі влаштовують перепадний колодязь.

Приєднання внутрішньоквартальної каналізаційної мережі до міської каналізації здійснюється за методом “шелига у шелигу”.

На профілі внутрішньоквартальної мережі вказуються місця розташування всіх оглядових колодязів, відстані між ними, їх номери, відмітки поверхні землі, лотків, діаметри та матеріал труб.

Повздовжній профіль креслять у встановлених масштабах за формою, наведеною нижче.

Натурна відмітка землі, м

Відмітка лотка труб, м

Глибина закладання, м

Позначення труби і тип ізоляції

Довжина, м Ухил

Відстані між колодязями, м

Номери колодязів

2.5 Вибір матеріалу труб для влаштування каналізаційних мереж

Мета заняття: проаналізувати матеріали труб для влаштування зовнішніх каналізаційних мереж, вимоги до матеріалу труб і способи їхнього з'єднання.

Каналізаційні труби споруджують із різних матеріалів, які в залежності від гідрогеологічних умов та составу стічних вод повинні вододіти відповідними фізико-хімічними характеристиками. До найбільш значних характеристик каналізаційних труб відносяться довговічність, стійкість до стирання й корозії, міцність, водонепроникність, вони повинні мати гладку внутрішню поверхню, бути стійкими до блукаючих струмів і повинні бути економічними.

Для самопливних каналізаційних трубопроводів застосовують, як правило, неметалічні труби: керамічні, азбестоцементні безнапірні, бетонні та залізобетонні, а також залізобетонні елементи (для влаштування каналів). Для напірних трубопроводів використовують азбестоцементні, залізобетонні напірні й пластмасові труби.

Каналізаційні труби з'єднують за допомогою розтрубів, фальців з накладним поясом і муфт.

Стикові з'єднання труб повинні бути міцними, водонепроникними, стійкими проти корозії й температурних впливів. Розтрубні стики з'єднують на розтрубах, труби із гладкими кінцями з'єднують на муфтах. Стики розтрубних з'єднань зашпаровують асфальтовою мастикою, азбестоцементом і цементом. Фальцеві з'єднання зашпаровують мастикою або цементом.

Основи під труби приймають за несучою здатністю ґрунту й фактичними навантаженнями.

Природною основою для труб можуть служити: середні й грубозернисті піски, супесі, дрібний і великий гравій, глини та важкі суглинки, а також скельні й близькі до них породи.

Штучна основа під труби потрібна при прокладанні в слабких сухих ґрунтах, водоносних ґрунтах із дрібного піску, глинистих ґрунтах, що володіють великою неоднорідністю, водонасичених суглинках, болотистих і торф'яних ґрунтах.

Однією з найважливіших умов довговічності служби каналізаційних труб є забезпечення їх від впливу ґрунтових і стічних вод, для чого застосовують спеціальні цементи та ізоляційні покриття. Найбільш надійними й довговічними є битумно-гумова та полімерна липка стрічка, що навивається на поверхню труби.

2.6 Споруди на каналізаційних мережах

Мета заняття: засвоїти призначення споруд, які влаштовують на каналізаційних мережах, вивчити устрій оглядових колодязів, дюкерів та особливості прокладання каналізаційних ліній при перетинанні з перешкодами.

Оглядові колодязі

Оглядові колодязі на каналізаційних мережах передбачають у таких місцях: приєднання (вузлові колодязі), зміни напрямку (поворотні), зміни ухилів і діаметрів трубопроводів, а також на прямих ділянках, довжина яких перевищує 35 м - на відстанях, зручних для експлуатації (лінійні колодязі).

На прямих ділянках залежно від діаметра труб колодязі влаштовують у такий спосіб:

Діаметр труби, мм, Інтервал, м,

150 35

200-450 50

500-600 75

700-900 100

1000-1400 150

1500-2000 200

понад 2000 250- 300.

Оглядові колодязі підрозділяють на малі (для труб діаметром до 600мм) і більші (для труб діаметром 700мм більше). вони можуть мати в плані круглий або прямокутний обрис. Розміри колодязів у плані приймають у плані залежно від труби більшого діаметра.

Діаметри круглих колодязів слід приймати наступні:

Діаметр трубопроводу, мм, Діаметр колодязів, мм,

До 600 1000

700 1250

800-1000 1500

1200 2000

Оглядові колодязі складаються з основи, робочої камери, перекриття, горловини, люка із кришкою і ходовими скобами (або навісними сходами).

До споруд на каналізаційних мережах також відносяться:

· перепади (перепадні колодязі) в місцях зміни глибини закладання мережі або підключення до колекторів глибокого закладання, гасіння підвищених (неприпустимих) швидкостей;

· дюкери та самопливні переходи при перетинанні річок, ярів, інженерних споруд і комунікацій;

· ливнеспуски та розділові камери на мережах загальносплавної та полу-роздільної систем каналізації;

· регулюючі резервуари;

· насосні станції (головні, районні) для подання стічних вод на більш високі відмітки;

· випуски стічних вод

Приклади рішення завдань

Визначити приплив стічних вод від кварталу площею F=7га, щільністю населення P=200 чол/га, питоме водовідведення n=350 л/доб. на 1 чоловіка. Коефіцієнт, що враховує забудову кварталу будинками суспільного призначення =0,9.

Рішення:

Розрахункове населення, чол.,

= = =1260 чол.

Середньодобова витрата побутових стічних вод

= = = 441м³/доб.

Середньодобова витрата стічних вод =15000 м³/доб, ухил місцевості i=0,003. Визначити за допомогою таблиць [5] діаметр трубопроводу d (мм), швидкість v (м/с) і наповнення h/d стічних вод.

Рішення:

Середньосекундна розрахункова витрата стічних вод

= = = 173,61 л/с.

Для отриманої розрахункової витрати стічних вод і заданого ухилу, користуючись таблицями для гідравлічного розрахунку, одержуємо:

d= 600 мм,

v=1,03 м/с,

h/d=0,58.

Варіанти завдань для виконання

за розділом ІІ «Мережі водовідведення»

Завдання № 1 Визначити середньодобову і максимальну добову витратупобутових стічних вод від житлового мікрорайону міста.

Вихідні дані для рішення завдання наведені в табл. 2.3

Таблиця 2.3

Вихідні дані	Номера варіантів
Щільність населення Р, чол/га
Норма водовідведення на 1 жителя, л/доб.
Площа житлової забудови F, га

Визначити за допомогою таблиць [5] діаметр трубопроводу d (мм), швидкість v (м/с) і наповнення h/d стічних вод, якщо відомо середньодобову витрату стічних вод, м³/доб і ухил місцевості. Вихідні дані по варіантах наведені в табл.2.4

Таблиця 2.4

Вихідні дані	Номера варіантів
Середньодобова витрата стічних вод Qсер.доб ,м^3/доб	14тис	6тис	11,5тис	9тис	16тис
Ухил місцевості i	0,003	0,002	0,0015	0,0017	0,003

1) Накреслити план кварталу (М 1:1000 або 1:500). На плані кварталу житлового району запроектувати внутрішньоквартальну каналізаційну мережу з урахуванням максимального забезпечення території самопливними мережами. Проставити оглядові колодязі в належних місцях.

2) Побудувати повздовжній профіль внутрішньоквартальної каналізаційної мережі для ділянки, до якої приєднується будинок, що проектується (від першого колодязя мережі до заданої точки випуску стічних вод у міський колодязь (вертикальний масштаб М 1:100, горизонтальний масштаб М 1:1000 або 1:500. За напрямом, яким потрібно побудувати повздовжній профіль, пронумерувати оглядові колодязі (ОК-1, ОК-2....КК, МК). Зазначити діаметр труб, ухил, довжину ділянок між колодязями (див. приклад дод.5).

Вихідні дані для виконання завдання наведено у табл.. 2.5 та додатку 6

Таблиця 2.5 - Вибір вихідних даних для проектування

внутрішньоквартальної мережі

Остання цифра шифру	Номер варіанта плану кварталу	Відмітка лотка міського каналізаційного колодязя
		7,20
		37,90
		12,10
		29,40
		20,15
		50,25
		40,10
		17,00
		10,35
		77,85

РОЗДІЛ ІІІ. СПОСОБИ ПРОКЛАДАННЯ І РОЗМІЩЕННЯ

МІСЬКИХ ІНЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ

Як підземні, так і надземні мережі повинні ретельно узгоджуватися з поперечним профілем проектованих вулиць, із транспортною мережею і внутрішньо-мікрорайонними мережами. Трасування інженерних мереж слід виконувати з урахуванням структурно-планувальних рішень населених місць, характеру дорожньо-транспортної мережі, рельєфу місцевості, наявності водоймищ та розташування найбільш великих споживачів води, газу і електроенергії.

Інженерні мережі прокладають в основному по вулицях і дорогах. Із цією метою в поперечних профілях вулиць і доріг передбачаються місця для укладання мереж різного призначення - горизонтальне зонування. Так, на смузі між червоною лінією та лінією будівлі укладаються кабельні мережі (силові мережі, кабелі зв'язку, сигналізації, диспетчеризації); під тротуарами - теплові мережі або прохідні канали, газопроводи; на розділових смугах - водопровід, господарсько-побутова і дощова каналізація (Додаток 3).

При підземному прокладанні інженерних мереж повинні дотримуватися певні відстані не тільки у горизонтальній, але й у вертикальній площині як між мережами і спорудами, так і між самими мережами - вертикальне зонування (додатки 4 і 5).

Підземні комунікації та їх окремі елементи повинні бути розташовані від зовнішньої поверхні водопровідних труб, що укладаються у траншеях, на таких відстанях, м:

до обрізу фундаментів будинків.....................................................5

до крайньої рейки трамвайних шляхів.........................................2

до газопроводу.................................................................................1-2

до стовпа зовнішнього освітлення та огорожі.............................1,5

до стовбуру дерев та до бортового каменю проїзжої частини....2

до кабелів зв’язку............................................................................0,5

до силових електрокабелів напругою до 35 кВ...............................1

до каналізаційних ліній при діаметрі водопровідних труб, мм

200.........................................................................................1,5

>200...............................................................................................3

При паралельному трасуванні водопровідних та каналізаційних ліній водопровідні труби повинні бути металевими. Як правило, водопровідні труби слід прокладати (у місцях перетину) вище каналізаційних, а відстані між стінами труб по вертикалі повинна бути не менше 0.4 м.

Якщо ж водопровідні труби треба прокладати нижче каналізаційних, то вони повинні бути сталевими і їх встановлюють у сталевий футляр. При цьому відстань у плані від кінця футляра до каналізаційних труб повинна бути не менше 5 м у глинистих грунтах і не менше 10 м у пісках.

Рис. 1.1 Приклад трасування магістральної водопровідної мережі

я

Рис. 1.2 Приклад трасування каналізаційної мережі

Рис. 2.1 - Розміщення інженерних мереж у поперечному профілі вулиці

при роздільному прокладанні

Рис. 2.2 - Розміщення інженерних мереж у поперечному профілі вулиці

при сумісному прокладанні у колекторі

Мінімальні вертикальні відстані при взаємному перетинанні підземних мереж

Мережа	Відстань, м
Теплова мережа	Водопровід	Газопровід	Кабель силовий	Кабель зв'язку	Каналізація	Водостік	Загальний колектор
Теплова мережа	-	0,2	0,15	0,5	0, 5-0,15^* * *	0,2	0,2	-
Водопровід	0,2	0,15	0,15	0,5	0,5	0,4^* *	0,2	0,15
Газопровід	0,15	0,15	0,15	0, 5-0,25^*	0, 5-1,25^*	0,15	0,15	0,15
Кабель силовий	0,5	0,5	0, 5-0,25^*	0,5	0,5	0,5	0,5	0,15
Кабель зв'язку	0, 5-0,15	0,5	0, 5-0,25^*	0,5	0,5	0,5	0,5	0,15
Каналізація	0,2	0,4^* *	0,15	0,5	0,2	0,2	0,2	0,15
Загальний колектор	-	0,15	0,15	0,15	0,15	0,15	0,15	-

Примітки:

1. У проїзної частини відстань від поверхні землі до верху кабелю повинна бути не менше 1м.

2. Кабель зв'язку розміщають вище силового кабелю.

^* Кабель, прокладений у трубі, кінці якої повинні бути не ближче ніж 1м від газопроводу.

* *Водопровід прокладений вище каналізації у футлярі.

^{* * *} Кабель, прокладений у трубі.

Мінімальні відстані в плані від підземних мереж до будинків, споруд та дерев

Підземні мережі	Відстані в світу, м
до обрізу фундаментів будинків та споруд	до ближчої рейки	до мачт та опор мережі зовнішнього освітлення, контактної мережі і кабелів зв’язку	до стінок тунелю	до підошви насипу або бровки канави	до стовбуру дерева	до бортового каменю
залізниці	трамвайного шляху
Водопровід		3,2		1,5			1,5
Каналізація та водостоки безнапірні напірні		3,2	1,5				1,5	1,5
	3,2		1,5			1,5
Теплопровід (від стінок каналу)		3,2		1,5				1,5
Газопровід низького тиску (до 0,005 МПа середнього тиску (0,005-0,3 МПа) високого тиску (0,3-0,6 МПа) високого тиску (0,6-1,2 МПа)				0,5			1,5	1,5
			0,5			1,5
			0,5			1,5
			0,5			1,5	-
Трубопровід горючої рідини		3,2		1,5		2,5	1,5	1,5
Дренаж		3,2		1,5			1,5	1,5
Силові кабелі	0,6	2,2		0,5	0,5			1,5

Дата добавления: 2017-01-14