КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Характеристика груп наркотичних речовин і лікарських засобів
ПЕРЕДМОВА І ПРЕКУРСОРІВ ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН ЕКСПЕРТИЗА Павлишин М.Л. Оригинал-макет Перевод Главный редактор Порядок защиты лабораторной работы Для защиты лабораторной работы группа студентов разбивается на рабочие подгруппы. Каждая рабочая подгруппа формирует выводы на основании индивидуальных отчетов. Обсуждение и сопоставление выводов должно помочь группе получить не только оценку готовности персонала к принятию стратегии СОО, но и разработать рекомендации по подготовке персонала к работе в подобной организации.
Список литературы
1. Брейем Б. Дж. Создание самообучающейся организации: пер. с англ., под ред. И.В. Андреевой / Барбара Дж. Брейем. – СПб.: Издательский Дом «Нева», 2003. – 128 с. 2. Букович У. Управление знаниями. Руководство к действию: пер. с англ. / У. Букович, Р. Уилльямс. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 504 с. 3. Виханский О.С. Менеджмент: учебник / О.С. Виханский, А.И. Наумов. – М.: Экономистъ, 2003. – 528 с. 4. Кипень Н.А. Формирование и развитие самообучающейся организации: Монография / Н.А. Кипень, В.П. Дудяшова, А.В. Денисова. – Кострома: Изд-во КГТУ, 2008. – 199 с. 5. Сенге П. Пятая дисциплина: искусство и практика самообучающейся организации: пер. с англ. / П. Сенге. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2003. – 408 с. 6. Экономика предприятия: учебник / Под ред О.И. Волкова. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 416 с. 7. Ядов В.А. Социологическое исследование: методология, программа, методы / В.А. Ядов. Отв. ред. В.Н. Иванов. Изд. 2-е, перераб. и доп. – М.: Наука, 1987. – 248 с. Свами Вит Праяс Свами Вит Праяс Шимченко Ольга Свами Антар Алок Формат 70*100 / 16. Бумага офсетная. Гарнитура «Kudriashov». Печать офсетная Усл. печ. л. 26. Уч. изд. л. 26.0. Тираж 2000 экз. Заказ № 4219 Цепа договорная. Лицензия № 062411 от 11. 03.91 Отпечатано с оригинал-макета в Московской типографии "Наука" Москва, 121099, Шубинский пер., д.6. НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, СЛОВНИК ТЕРМІНІВ для самостійної роботи студентів спец. 7.050302 «Товарознавство та експертиза в митній справі» Львів ББК 67.9 (4 УКР) я2 Н 29
Укладач: Павлишин М.Л., кандидат технічних наук, доцент, завідувач кафедри менеджменту, товарознавства та експертизи товарів Львівського інституту економіки й туризму
Рецензент: д.т.н. Доманцевич Н.І. професор кафедри експертизи товарів та послуг Львівської комерційної академії Відповідальна за випуск: доц. Павлишин М.Л., завідувач кафедри менеджменту, товарознавства та експертизи товарів Львівського інституту економіки й туризму Рекомендовано до друку кафедрою менеджменту, товарознавства та експертизи товарів. Протокол №6 від 2 березня 2009 р. Н 29 Павлишин М.Л. Експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: Словник термінів для самостійної роботи студентів спец. 7.050302 «Товарознавство та експертиза в митній справі». – Львів: ЛІЕТ, 2010. - 49 с.
У словнику містять довідкові дані про види наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також їх характеристики
ББК 67.9 (4 УКР) я2 © Павлишин М.Л., ЗМІСТ
Підготовлене видання за характером є довідковим посібником для співробітників правоохоронних органів, у якому запропоновано словник наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів. Укладання словника викликане необхідністю упорядкування термінів, які використовуються у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, а також надання стислої характеристики різним видам наркотиків, психотропних речовин та прекурсорів. За структурою словник-довідник складається з декількох частин, в яких визначаються в алфавітному порядку найбільш загальні поняття (терміни), види наркотичних засобів різного походження, психотропних речовин та прекурсорів. Надано типові переліки питань, які вирішуються судовими експертизами. Важливе місце в роботі посідають нормативно-правові акти, які регламентують обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів. Додається також «Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770, який складається з чотирьох таблиць (таблиці І, II, III, IV), кожна з них охоплює список № 1, список № 2, а таблиця І — ще й список № 3. Причому під час надання характеристики наркотичним засобам, психотропним речовинам та прекурсорам у словнику-довіднику зазначається їх розташування у певній таблиці та списку. Окремі статті словника-довідника мають ілюстрації. Наприкінці роботи читачу запроповані літературні джерела з даної проблематики. Словник термінів розрахований на оперативно-розшукових працівників, дізнавачів, слідчих, прокурорів, суддів, експертів.
АМФЕТАМІНИ — це велика група речовин, похідних фенілалкіламіну. Деякі їх представники застосовувались або застосовуються у медичній практиці як лікарські засоби зі стимулюючим ефектом (амфетамін, метамфетамін тощо), входять до складу засобів для схуднення, у тому числі в різноманітні чаї. Виготовляються в промислових масштабах для виготовлення кольорових кіно-фотоматеріалів. До нелегального продажу поступають найчастіше за все у вигляді таблеток різноманітного кольору й форми з нанесеними логотипами, які вказують на діючу речовину (або суміш речовин) і дозу. Стимулюючий та ейфорійний ефекти речовин цієї групи призводять до їх немедичного застосування. Характерною особливістю амфетамінів є те, що до них швидко розвивається „толерантність”. Прийом великих доз препаратів цієї групи може викликати агресивність і загрозу антисоціальної поведінки, особливо при внутрішньовенному введенні. Психічна залежність до них виникає дуже швидко і може бути сильною. Ця група речовин особливо популярна серед молоді. Останнім часом в Україні загрозливих масштабів набуває нелегальне виробництво амфетамінів із медикаментів, що містять псевдоефедрин та фенілпропаноламін (колдакт, колдфлю, ефект, гріпекс тощо). АНАЛГЕТИКИ —це група речовин, які застосовуються з метою послаблення болю різного ступеня, не порушуючи свідомості. Є наркотичні та ненаркотичні різновиди аналгетиків. АНТИДЕПРЕСАНТИ — це група засобів, які застосовуються при депресивних (пригнічених) станах, що характеризуються апатією, нудьгою, психічною і руховою загальмованістю. Важка ступінь психічної депресії може стати причиною суїциду. Найбільш ефективними лікарськими засобами є трициклічні антидепресанти. При передозуванні вони викликають збудження і галюцинації, що і є причиною зловживань ними. БАРБІТУРАТИ — це група лікарських речовин, похідних барбітурової кислоти, що мають снодійну, протисудомну і наркотичну дію, зумовлену пригнічуючим впливом на центральну нервову систему. Залежно від характеру порушення сну для отримання снодійного або заспокійливого ефекту застосовують препарати із такими строками дії: 1) з подовженим (барбітал, фенобарбітал, барбітал-натрій), 2) середнім (циклобарбітал, барбаміл, етаміналнатрій), 3) коротким (гексобарбітал). Барбітурати випускаються у вигляді кислотних форм і їх натрієвих солей. Усі вони являють собою білі кристалічні речовини без запаху, гіркого смаку. Барбітурати приймають усередину в порошках і таблетках, а також внутрішньом'язово, внутрішньовенно (головним чином для наркозу) і через пряму кишку. Особи, що зловживають барбітуратами, віддають перевагу барбітуратам короткої або середньої дії, а саме: пентобарбіталу (нембутал) і секобарбіталу (амітал). Барбітурати викликають схильність до суїциду. Ветеринари застосовують пентобарбітал як знеболюючий засіб і засіб для ефтаназії (безболісний відхід із життя). БЕНЗОДІАЗЕПІНИ — це велика група нових лікарських засобів, похідних 1,4 - та 2,3 - бензодіазепіну, які широко застосовуються як транквілізатори, снодійні та міорелаксантні засоби в медичній практиці. В разі зловживання бензодіазепінами може виникнути психічна залежність. ГАЛЮЦИНОГЕНИ (психодислептики) — це речовини, які викликають розлади сприйняття у вигляді відчуттів чи образів, що мимовільно виникають без реального подразника й набувають для хворого об'єктивної реальності. Галюцинації свідчать про наявність грубого розладу психіки. Вони можуть бути зорові, слухові, тактильні, нюхові та смакові. Загальною рисою галюциногенів, що відрізняє їх від інших видів наркотичних речовин, є їх властивість змінювати сприйняття, настрій, характер мислення людини, порушують сприйняття в формі зорових і слухових галюцинацій. До галюциногенів, які найбільш широко застосовуються, належать: диетиламід лізергінової кислоти (ЛСД), фенциклідин, препарати коноплі, кетамін, циклодол, псилобіцин і мескалін. Під впливом одних засобів, наприклад, коноплі, виникають галюцинації з пригніченням рухової активності, а під дією інших (ЛСД) — галюцинації зі станом збудження. При цьому втрачається психічна та фізична повноцінність особистості. ГІПНОТИЧНІ ЗАСОБИ —це депресанти центральної нервової системи, що викликають сон. До них належать барбітурати, метаквалон і хлоралгідрат. По суті багато які наркотики є як седативними, так і гіпнотичними засобами. ДЕПРЕСАНТИ — цезасоби, щозаспокійливо діють на центральну нервову систему, загальмовують при цьому життєво важливі, в тому числі рефлекторні функції. Спричиняють стан заспокоєння та розслаблення. При відповідному дозуванні вони використовуються в медицині як седативні засоби, що викликають сон. Барбітурати, аналогічні сполуки та малі транквілізатори є депресантами ЦНС. Опійні аналгетики також діють на центральну нервову систему як депресанти. ОПІАТИ — це алкалоїди опію, що отримують з опію-сирцю (морфін, кодеїн тощо), який, в свою чергу, добувають з опійного маку. Опій-сирец шляхом багатоступеневого перероблення перетворюється на морфін-основу та його солі, які при подальшому хімічному обробленні (ацетилюванні) можуть бути перетворені на ацетилуваний опій та героїн. ОПІОЇДИ — це засоби, що вибірково взаємодіють з опіоїдними рецепторами. За своїм клінічним виявленням вони є наркотичними анальгетиками, які спричиняють ейфорію в поєднанні із заспокоєнням. До них належать як природні алкалоїди опію та їх похідні (опіати), так і синтетичні речовини інших груп, наприклад, метадон, декстропропоксіфен, трамал (сінтрадон, маброн, трамадол) та їх комбінації з іншими препаратами (залдіар). ПСИХОСЕДАТИВНІ ЗАСОБИ — це лікарські засоби, що заспокоюють порушену психічну діяльність з явищами перекрученого психічного й рухового збудження. В терапевтичних дозах призводять до психічного та рухового заспокоєння, не пригнічують свідомість і не викликають сон. Психоседативні засоби поділяються на 2 групи: 1) нейролептики, що мають сильну психоседативну й антипсихотичну дію. Основними представниками нейролептиків є похідні фенотиазину. Останнім часом зловживання препаратами цієї групи зустрічаються досить рідко; 2) транквілізатори, що мають помірну й легку психоседативну дію. Створюючи заспокоєння та байдужість до конфліктних ситуацій, вони викликають загрозу виникнення наркотичної залежності. Найчастіше зловживають транквілізаторами з групи бензодіазепінів. ПСИХОСТИМУЛЮЮЧІ ЗАСОБИ — це різні за структурою медикаменти та речовини, які зменшують психічну депресію, почуття втомленості, сонливості й підвищують розумову працездатність (амфетаміни). СНОДІЙНІ ЗАСОБИ — це речовини або їх суміші, що викликають стан сну шляхом послаблення процесів збудження кори головного мозку та підсилення процесів гальмування, які частково обмежують збудження. При тривалому прийомі снодійних засобів виникає звикання до них. Найбільш виражене звикання відмічається при застосуванні барбітуратів. У малих дозах снодійні препарати проявляють седативну дію. СЕДАТИВНІ (ЗАСПОКІЙЛИВІ) ЗАСОБИ — це лікарські препарати і речовини, що знижують підвищену подразливість. Застосовуються при різноманітних станах підвищеної подразливості, істерії, явищах підвищеної збудливості, невитриманості у висловлюваннях і діях. СТИМУЛЯТОРИ — цезасоби, якістимулюють й активізують діяльність центральної нервової системи (амфетамін і кокаїн). Деякі з цих лікарських засобів використовуються в законних лікарських цілях, наприклад, для притуплення апетиту, регулювання ваги та лікування депресій (психостимулятори).
Дата добавления: 2017-01-14; Просмотров: 307; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |