Перелік питань для підсумкового контролю модуля №1

Введение

Историческое понимание, это основа изучении международных отношений. Для теории международных отношений, истортческие изложение, мысль и объяснение международных отношений, это первостепенное значение. История-философский подход должен быть основным методом изучении международных отношений. Исследование истории международных отношений имеет свою собственную уникальную большую ценностю, не подчиняющаяся политической истории мира или региона, политической и экономической истории или истории исследований в области социального развитии. Наука международных отношений или истории международных отношений необходимо имеют широкие мнения, общюю способностю исторического понимания и сознание исторического направления, без которого реальное историческое понимание.

Ключевые слова： изучение международных отношений; историческое понимание, история международных отношений

"Об историческом понимании международных отношений", --- означает, что предметом данной статьи является "теория фрагмента", похож на статьи "Фрагмент о Правительстве" (A Fragment on Government) Бентана (Jeremy Benthan) и "Фрагменты Европейского баланса сила" (Fragments upon the Balance of Power in Europe) Гентса (Friedrich Gentz). Но это не полностью вопросы исторического понимания международных отношений, даже не содержат большинство основных вопросов. Тем не менее, это действительно будет говорить о важных вопросах, которых отнесусь следующие три категории: (1) Историческое понимание, это основа изучении международных отношений. (2) В общем области истории, исследование истории международных отношений имеет уникальное значение и соответствующий независимый статус. (3) Настоящему историческому пониманию международных отношений нужны общяя способность исторического понимания и сознание исторического направления, то есть "время и пространство" две широкие области.

Историческое понимание, это основа изучении международных отношений. Этот принцип заключается в изучении международных отношений и долгой истории мышления, или традиции. Мысли о западных международных отношений стали мнения Фукидида о Пелопоннесском войне между греческим городом-государством. По его мнению, только достаточный период замечательный интуитивный, богатый сложной, долгой и пестрой истории международных отношений, чтобы иметь возможность в полной мере извлечь те, вполне вероятно, "висит все навсегда" человеческие уроки и опыт в области международных политических отношений. Только в сложной, богатой, долгой и пестрой истории международных отношений, чтобы иметь возможно извлечь эти уроки и опыт международных отношений и человеческой политики.

Начало современной политической мысли и идеологии международных отношений также от истории и исторического понимания. Например их пионер Макиавелли, либо его "военные силы пути", либо "Рассуждения на Ливий", либо "Принц", он является производным от его исторического наблюдения и мышления - особенно римской республики История наблюдение и отражение. Макиавелли описал римскиеорганизации армии и римский путь войны, а также в наблюдении специальных и конкретных исторических событий или состояний и стремятся найти их за общим механизмом или правоохранительных усилий, он понимает основные вопросы войны и искусства войны. Кроме того, и что более важно, римские историки помогли ему понять: страна стнет постепенный рост и расширение, они бесконечно вовлечены в войну, пытаясь расширить свою власть и территория, и борьба за выживание, чтобы противостоять их попытку завоевать другие страны ". Таким образом, Макиавелли стал первым мыслителем, чтобы понять силу конкурентного характера современной международной системы.

Исторические обсуждения, размышления и интерпретации имеют важное значение. Это убеждение ученых в области истории международных отношений. Среди них,например знаменосцем Мартин • Вайт "Британской школы" теории международных отношений.

В историческом исследовании международных отношений для позвоночника, в сочетании с макро-мышления философской мысли, есть так называемая классический метод теории международных отношений. В международных отношениях, присущих их сложным опытом природы и подстилающей этического характера, если изучение международных отношений, чтобы действительно обратить внимание на его сущность, то сегодня и в будущем, опираться на традиционный классический подход истории - философского мышления должен быть основным методом.

В области истории, Гийом Гизо(Guillaume Guizot) и Тьер(Adolphe Thiers),как представители, создали французскую школу политики истории 19-го века. большинство из их целей, чтобы объяснение, а не описания, например социальная структура, форма правления и развития отношений государства друг с другом. Особенно Гизо, 1830-х годов его лекция "История французской цивилизации» стала первой половины 19-го века, один из самых больших исторических достижений. Гизо заявил, историки имеют тройную задачу: заниматься истории анатомии, физиологии и истории исторической физиогномике примесной (external physiognomy), а именно: (1) собирать и исследовать факты, как они соотносятся друг с другом; (2) обнаружить, что организация общества и жизни, было найдено о ходе событий закона; (3) Воспроизвести внешний вид, форму и показать свои личностные черты.

Некоторые ученые истории и международных отношений и их работы хорошо продемонстрировали широкое зрения, способность понимании общее историческое сознание направлении. Примером является Пол • Кеннеди. Почти во всех своих основных работ большой замечательный, это геополитический и геостратегический анализ. Особенно с точки зрения пространства общего понимания мировой политики или региональной политики, или местные и национальные действия и международные отношения в землю географического глобального или регионального - в рамках политического, отражает его одну пару геополитического мышления редкие сильные основной момент, который для изучения международных политических и стратегических преимуществ самоочевидно.

1.Предмет, задачі та методи аналітичної хімії. Значення аналітичної хімії в підготовці провізорів.

2.Аналітичні реакції. Вимоги до них. Специфічні та неспецифічні реакції. Чутливість аналітичних реакцій. Типи аналітичних реакцій.

3.Суть якісного аналізу. Типи класифікацій йонів. Аналітичні групи катіонів. Дробний та систематичний хід аналізу.

4.Загальні, групові та специфічні реагенти.

5.Аналітичні властивості катіонів та їх взаємозв’язок з розміщенням елемента в періодичній системі Д.І.Менделєєва.

6.Кислотно-основна класифікація катіонів. Групові реагенти.

7.Теорія розчинів сильних електролітів. Загальна та активна концентрації, активність йонів, йонна сила розчину.

8.Характеристика сильних та слабких електролітів. Основні положення теорії сильних електролітів.

9.Способи вираження концентрації.

10.Йонний добуток води, його залежність від температури. рН та рОН водних розчинів. Зв’язок між ними.

11.Застосування закону діючих мас в аналітичній хімії.

12.Добуток розчинності (ДР). Правило добутку розчинності. Розчинність малорозчинних сполук (S). Розрахунок розчинності (S) за значенням ДР.

13.Умови розчинення осадів малорозчинних сполук (сольовий ефект, рН, комплексоутворення).

14.Основні положення теорії слабких електролітів. Ступінь і константа дисоціації, їх взаємозв’язок.

15.Оксидаційно-відновні системи. Рівняння Нернста. Фактори, що впливають на оксидаційно-відновний потенціал системи.

16.Стандартний потенціал та напруга реакцій. Їх використання для визначення порядку повноти перебігу реакцій.

17.Оксидаційно-відновні системи. Найбільш важливі оксидники та відновники, що використовуються в якісному аналізі. Застосування оксидаційно-відновних реакцій в аналізі.

18.Реакції виялення катіонів І аналітичної групи: NН₄⁺_, Nа⁺_, К⁺, Li⁺. Умови їх виконання.

19.Груповий реагент на ІІ аналітичну групу катіонів, особливості його застосування. Реакції виявлення катіонів ІІ аналітичної групи: Аg⁺, Pb²⁺, Hg₂²⁺ _. Умови їх виконання.

20.Груповий реагент на ІІІ аналітичну групу катіонів. Особливості його застосування. Реакції виявлення катіонів ІІІ аналітичної групи: Ba²⁺, Ca²⁺, Sr²⁺. Умови їх виконання.

21.Груповий реагент на ІV аналітичну групу катіонів. Особливості його застосування. Реакції виявлення катіонів ІV аналітичної групи: Al³⁺, Zn²⁺, Cr³⁺. Умови їх виконання.

22.Груповий реагент на ІV аналітичну групу катіонів. Особливості його застосування. Реакції виявлення катіонів ІV аналітичної групи: Al³⁺, As (ІІІ, ІV), Sn (ІІ, ІV). Умови їх виконання.

23.Груповий реагент на V аналітичну групу катіонів. Особливості його застосування. Реакції виявлення катіонів V аналітичної групи: Fe²⁺, Fe³⁺, Мg²⁺. Умови їх виконання.

24.Груповий реагент на V аналітичну групу катіонів. Особливості його застосування. Реакції виявлення катіонів V аналітичної групи: Fe³⁺, Мn²⁺, Sb (III, V). Умови їх виконання.

25.Груповий реагент на VI аналітичну групу катіонів. Особливості його застосування. Реакції виявлення катіонів VI аналітичної групи: Hg²⁺, Со²⁺, Сd²⁺. Умови їх виконання.

26.Груповий реагент на VI аналітичну групу катіонів. Особливості його застосування. Реакції виявлення катіонів VI аналітичної групи: Сd²⁺, Сu²⁺, Ni²⁺. Умови їх виконання.

27.Кислотно-основна класифікація аніонів, групові реагенти в аналізі аніонів та їх призначення.

28.Груповий реагент на І аналітичну групу аніонів. Реакція виявлення аніонів: SO₄^2-, SO₃^2-, S₂O₃^-, СrO₄^2- (Cr₂O₇^2-), BO₂^- (B₄O₇^2-), та умови їх виконання.

29.Груповий реагент на І аналітичну групу аніонів. Реакція виявлення аніонів: CO₃^2-, AsO₃^3-, AsO₄^3-, HCO₃^-, С₂O₄^2-, F^-, SiO₃^2-, PO₄^3- та умови їх виконання..

30.Груповий реагент на ІІ аналітичну групу аніонів. Умови його застосування. Реакції виявлення аніонів: Cl^-, Br^-, I^-, S^2- та умови їх виконання.

31.Реакції виявлення аніонів ІІІ аналітичної групи: NO₃^-, NO₂^-, CH₃COO^- та умови їх виконання.

32. Реакції аніонів органічних кислот: винної, бензойної, лимонної та саліцилової. Умови їх виконання.

33.Аналіз суміші катіонів. Попередні випробування. Дробний і систематичний хід аналізу катіонів І-VІ аналітичних груп.

34.Дробний і систематичний хід аналізу суміші аніонів. Особливості аналізу суміші речовин відомого та невідомого складу.

35.Хроматографічні методи аналізу, їх класифікація.

36.Суть тонкошарової та паперової хроматографії, їх використання в якісному аналізі.

37.Осадова хроматографія, її використання в якісному аналізі.

38.Загальна характеристика комплексних сполук. Константи стійкості та нестійкості комплексних сполук.

Дата добавления: 2017-01-14