Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Морфологическое строение и разряды союзов и частиц в восточнославянских языках




Заполните таблицу поданными ниже союзами:

Да, тоже, а, или, либо, не только... но и, если не... то, да и, а также, тоже, то есть, а именно, что, чтобы, якби, хоч, хоча, хай, нехай, незважаючи на те що, когда, с тех пор как, чтобы, дабы, для того что, поскольку, потому i, ды, дый, таксама, а, также, але, затое, але i, або, аднак жа, что, ні...ні, ані...ані. проте, если, при условии что, но, зато, хотя, вопреки тому что, так что, как, словно, подобно тому как, і (й), та, а, або, чи, но, зато, або...або, чи...чи, ще й, завдяки тому що, щоб, скоро, доки, не лише – але й, бо, оскільки, тому що, и, через те що, у зв’язку з тим що, тим як, так що, аж, як, як...так і, мов, мовби поки, з того часу як, до того як, перед та й, також, нi...нi, причому, не лише – а й, не тільки – а й, не стільки – скільки, не те щоб – але, хоча й – але, не тільки – але й, немов, немовби, наче, неначе, начебто, ніби, що, ніби, што, калi, каб, дзе, таму як, тому аби, для того щоб, з тим щоб, якщо, дарма що, коли, відколи, як тільки, ледве, што, ледзь, чуць, толькі, чым, раз, з тым каб, з прычыны таго што.

 

  Сочинительные Сурядні Злучальныя Подчинительные Підрядні Падпарадкавальныя
Русский    
Українська    
Беларуска    

Спишіть речення. Підрядні сполучники підкресліть однією рискою, сполучні слова – двома. Визначте синтаксичну функцію сполучних слів.

1. Той, хто переборов труднощі, подібний до альпініста, який здолав вершину (Сух.). 2. Взявся за гуж – не кажи, що не дуж. 3. Куди вітер дме, туди й гілля хилиться (Нар.тв.). 4. Я взяв золото від богів, щоб не вмирали з голоду люди (Ст.). 5. Не стало вже й розкішних кущів, з якими пов’язано стільки спогадів, які годували його ціле життя (Коц.). 6. Ти станеш справжньою людиною лише тоді, коли узнаєш, що значить трудно (Сух.). 7. Як дуб листочки пожовтілі ховає на своєму гіллі аж до травневого розмаю, отак і я своє кохання, зимою вбите спозарання, у серці юному ховаю (Павл.). 8. Не жаль мені, що я тебе кохаю, Та в нас дороги різко розійшлись (Л.Укр.). 9. Як сумно тій людині жить, яка в житті не знала суму (Рил.). 10. Згадай, як ми співом стрівали світання (Л.Укр.). 11. Про людей слід судити з того, в чім вони мали успіх, а не з того, в чім вони зазнали невдачі (Довж.). 12. Яка пшениця, така й паляниця (Нар.тв.). 13. Певне, в кожного є заповітні пороги, звідки нас проводжали в життя матері (Синг.). 14. Добрий харч тоді, коли димком пахне (Цюп.). 15. Якщо бажаєш стать заможним, у праці будь непереможним (Нар.тв.). 16. Благословенне світло дня і ночі, мисль, у якій засвічуєшся ти (Павл.).

 

Накресліть таблицю, доповніть власними прикладами.

Правила   Приклади
1. Разом пишуться частки, які стали префіксами, суфіксами або постфіксами: а) аби-, ані-, де-, чи-, чим-, що-, як- у складі будь-якої частини мови, окрім сполучників прислівникового типу; б) би (б), то, що, же (ж) у складі сполучників і інших часток; в) -ся (-сь) у зворотних дієсловах і -сь у складі займенників і прислівників. 2. Через дефіс пишуться частки: а) -бо, -но, -от, -то, -таки, які підсилюють значення слова; б) будь-, казна-, хтозна-, які стали префіксами, і -небудь, яка стала суфіксом або постфіксом (у складі прислівників і займенників). 3. Окремо пишуться частки: а) які надають різних смислових та емоційних відтінків; б) що у сполученнях із прислівниковим значенням; в) хай, нехай, би (б), за допомогою яких утворюються форми наказового та умовного способів дієслова.    

 

Напишіть частку НЕ разом або окремо зі словами і поясніть написання.

(Не) мічний; (не) слава; (не) боязкий, а хоробрий; (не) абиякий; (не) зважаючи; (не) зчутися; (не) досушити; (не) мовби; (не) ясний, а темний; (не) билиця; (не) добрий; (не) наче; (не) ук; (не) досягати; (не) до речі; (не) з руки; (не) навидячи; (не) абищо; (не) года; (не) довіра; (не) рішуче; (не) поспішаючи; (не) злий; (не) щадний; (не) інакше.

 

Перепишіть речення, розкриваючи дужки. З’ясуйте правила правопису часток.

1. Прикрашаймо (ж) землю свою, юні друзі, (що)дня, (що)години (Рил.). 2. (Ні) що так не красить людину, як натхнення (Гонч.). 3. Хоч (би) артисту руки відрубали, він все (таки) творить не перестане. 4. Погляньте (бо), хіба (ж) ви (не) взнаєте? – билася Стояниха, мов чайка об дорогу (Довж.). 6. Полий цю яблуню – ад (же) вона із яблучками. (Не) хай (же) сад всесвітній устає там, де ридала мати на руїні (Рил.). 7. Брати дивувалися, яка (то) Галя гарна у чоботях, і мати хвалила те (ж) (Вовч.). 8. І сонце – (хтозна) відкіля взялось! – гарячий одсвіт кидає на стіни (Рил.). 10. Пішла (б) вона гуляти того (таки) самого вечора, коли (б) не той вовк невірний з лісу. 11. Так (то) проживає Олеся, працюючи без спочинку, без утоми (Вовч.). 12. Ну, ще можна примиритися з тим, що в людини вивітрилась совість, але того, щоб утратив (будь) яку совість учитель, – я (ні) як (не) міг збагнути (Зб.). 13. І золото, і слава є, та нема Оксани, ні (з) ким долю поділити, ні (з) ким заспівати (Шевч.). 14. У селі ще ні (в) кого й (не) світиться. На зупинці (ані) кого (Тют.).

 

Распределите частицы по классам:

Гэта (это), хiба (разве), цi? (ли?), якраз (какраз) менавiта (именно) хоць (хоть), ага (да), але (да), не (нет), нi (ни), анi (ни), як бы (как бы), як! (как!), быццам (буд-то), так (да), няўжо? (какие!), хай (пусть, пускай), няхай (пусть, пускай), якія! ну (ну), толькi (только),аж (аж), дужа (сильно, очень), надта (очень), нават (даже), вось (вот), дык (так, вот, поэтому) што за! (ну и!), амаль (почти),га? (что? а?) хiба? (разве?) (неужели?), во як! (вот как!) (что за!) ну i! нiбы (как, буд-то), вунь (вон).

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-01-14; Просмотров: 266; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.006 сек.